Постанова

від 27.08.2015 по справі 820/7914/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 серпня 2015 р. № 820/7914/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ фірма "Антарес" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.04.2015 року № 0003331501, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Шрамко І.С., Штанько О.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали протиправні висновки ДПІ стосовно неправомірного формування рядка 20.2 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року. На думку відповідача, у декларації з ПДВ за лютий 2015 року рядок 20.2 не заповнюється, а показники цього рядка уперше можуть бути сформовані в декларації за березень 2015 року. Між тим такі висновки суперечать ПК України, оскільки згідно пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України використання від'ємного значення з ПДВ здійснюється згідно заяви за вибором платника податку або для визначення бюджетного відшкодування, або для визначення розміру сум податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні. При подачі декларації з ПДВ за лютий 2015 року у поданій заяві підприємство виявило бажання від'ємне значення з ПДВ направити для збільшення розміру сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, тобто, у рахунок зменшення податковий зобов'язань наступних податкових періодів, що повністю узгоджується як з нормами ПК України, так і з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Представник відповідача за довіреністю Климчук С.М. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності ТОВ "Антарес" з податку на додану вартість за лютий 2015 року, за результатами якої 17.04.2015 р. був складений акт за № 768/20-3-15-01-10/24481777, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України, норми Наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 266 в частині неправомірного відображення позивачем збільшення реєстраційної суми у розмірі 997 783, 00 грн., що, на думку відповідача, призвело до заниження підприємством податкових зобов'язань в сумі 997 783, 00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 13.04.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003331501, яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1247228,75 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в результаті здійснення господарської діяльності в листопаді-грудні 2014 року, у ТОВ ФІРМА "АНТАРЕС" виникло право на зменшення податкових зобов'язань в сумі 997 783, 00 грн.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) 00С платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У лютому 2015 року ТОВ ФІРМА "АНТАРЕС" подало уточнюючий розрахунок до декларацій за листопад та грудень 2014 року, включивши до нього податкові накладні, отримані пізніше, але за відповідні періоди.

Таким чином, внаслідок уточнень у позивача утворилось від'ємне значення податку на додану вартість ще на початок 2015 року.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Відповідно до п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ: податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Оскільки податок на додану вартість є формою вилучення до бюджету держави частини вартості товару, роботи чи послуги, яка створюється на всіх стадіях процесу виробництва товарів, робіт і послуг та вноситься до бюджету по мірі реалізації, то важливого значення набуває процедура формування податкового кредиту та його визнання (врахування) органами і податкової інспекції під час здійснення перевірки правильності подання податкової звітності платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ: податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу XX ПКУ: за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200\3 статті 200і цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

На підставі викладеного вище, суд приходить думки, що висновок відповідача про некоректне заповнення позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, не може слугувати підставою для невизнання суми податкового кредиту за вказаний період часу.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.04.2015 року № 0003331501, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес" (61003, м. Харків, Бурсацький узвіз, 6, к. 203, код ЄДРПОУ: 24481777) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.09.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.