Постанова

від 07.09.2015 по справі 820/608/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 вересня 2015 р. Справа № 820/608/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Живушко О.С.,

представника відповідача - Лавренчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Міраж" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Міраж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", у якому просить суд визнати нечинним та скасувати рішення №000231/20-40-21-02/21239550 від 03.11.2014, що видано Головним управлінням Міндоходів у Харківській області, про застосування до ТОВ НВП "Міраж" фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Міндоходів у Харківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № №000231/20-40-21-02/21239550 від 03.11.2014 року у розмірі 17000,00 грн. до ТОВ НВП "Міраж".Позивач зазначає, що приймаючи спірне рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки у позивача наявні всі документи які підтверджують те, що продукція маркована відповідно до чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняте спірне рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Міраж" зареєстровано як юридична особа 04.07.1996 року № 148012000000184412 за адресою: 61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 118, код 21239550.

Відповідач перебуває на обліку в податковому органу як платник податків з 12.05.1998 року та відповідно до свідоцтва № 29109246 зареєстрований платником податку на додану вартість від 12.08.1998 року.

Судом встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у Харківській області було проведено перевірку ТОВ НВП "Міраж" та складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 13.10.2014 року за № 222/20-40-21-02-10/21239550.

Позивач оскаржив зазначений акт до ГУ Міндоходів в Харківській області 20.10.2014 року за № 2/с. За результатами розгляду заперечення на акт, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області винесено рішення про застосування до ТОВ НВП "Міраж" фінансових санкцій від 03.11.2014 року № 000231/20-40-21-02/21239550 у розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку.

Так, відповідно до проведеної перевірки ТОВ НВП "Міраж" встановлено факт реалізації позивачем однієї пляшки горілки "Дикая утка", місткістю 0,5 л, вміст спирту 40 % об., дата розливу 16.06.2014 року, маркована маркою акцизного податку АІ АПП 279158 12/13, із зазначенням суми акцизного податку 9,898 грн. (на час розливу даної горілки ставка акцизного податку становила 11,284 грн.).

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до вимог абз. 3 п. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації та території України цих виробів.

Відповідно до п. 17 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251, імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Абзацами другим і третім п. 20 Положення визначено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно абз. 8 п. 17 Положення, у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Відповідно до пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору поставки товару № 0361х-12 від 01.11.2012 року, постачальником горілки до позивача є ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД",

На адресу ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" алкогольну продукцію ТМ "Дикая утка" поставляє імпортер ТОВ "ЧФ "Віола".

Відповідно до імпортного контракту з ВАТ "Брестський лікеро-горілчаний завод "Белалко", постачання товару здійснюється до ТОВ "ЧФ "Віола".

Акцизні марки для маркування продукції "Дикая утка", ТОВ "ЧФ "Віола" відправлені на експорт згідно вантажно-митної декларації № 700130000/2014/002272 від 14.02.2014 року.

Постачання товару з ВАТ "Брестський лікеро-горілчаний завод "Белалко" на територію України відбулося імпортером згідно вантажно-митної декларації від 23.06.2014 року № 110100000/2014/215943, яка міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що при оформленні митної очистки горілки, компанією ТОВ "ЧФ "Віола" було здійснено доплату акцизного податку до ставки 11,284 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5582 від 23.06.2014 року.

Відповідач зазначає, що датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата розливу цієї продукції, відповідно до вимог п.п. 226.9 ст. 226 ПК України.

Однак суд не може погодитись з позицією відповідача, з урахуванням наступного.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ст. 216 ПК України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Положення пп. 222.1.2-222.1.3 п. 222.1 ст. 222 зазначеного Кодексу передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку.

Тобто, з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила.

Зокрема, в абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України визначено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

За результатами аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що зазначена норма є загальною, оскільки в ній йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, а тому має застосовуватись лише у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Аналогічно п. 19 Положення передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що наявність марок акцизного збору та правильність застосування ставок акцизного податку щодо спірних алкогольних напоїв були вже перевірені органами державної митної служби під час ввезення такої продукції на митну територію України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управлінням Міндоходів у Харківській області про застосування до ТОВ НВП "Міраж" фінансових санкцій від 03.11.2014 року № 000231/20-40-21-02/21239550 у розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку винесено з порушенням вимог чинного законодавства.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Міраж" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати рішення №000231/20-40-21-02/21239550 від 03.11.2014 року, що видано Головним управлінням Міндоходів у Харківській області про застосування до ТОВ НВП "Міраж" фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн..

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Міраж" (61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 68, код ЄДРПОУ 21239550) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2015 року.

Суддя Мельников Р.В.