Постанова

від 03.09.2015 по справі 825/2399/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2399/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Сугакової Т.В.,

представників позивача Бежануци С.М., Осипчук Н.О.,

представників відповідача Полегешко Л.А., Бобровник І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2015 Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» (далі - ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2015 № 0001002200, № 0001022200, №0001012200, що прийняті за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» (код за ЄДРПОУ 30843190) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 24.02.2015 № 381/22/30843190.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що висновки акту перевірки про заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 175 475 грн та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік на суму 83 908 грн. ґрунтуються на твердженнях контролюючого органу, що позивачем завищенні витрати, що підлягають врахуванню для цілей оподаткування на 900 000 грн. - вартість послуг за користування товарним знаком та 11 166,64 грн. - вартість антикорозійної обробки автомобілів та придбання підставок під номерні знаки. Твердження вказані в акті перевірки щодо неможливості дослідити наявність ділової мети та економічного ефекту від використання знака (розширення кола споживачів та ринку збуту товарів, робіт, послуг, збільшення обсягів реалізації у натуральному виразі і т.п.) є безпідставними, оскільки позивач використовував торговий знак в господарській діяльності з метою отримання доходу. У розпорядженні відповідача під час перевірки була вся інформація, що дозволяє за необхідності проаналізувати дані про розширення кола споживачів та ринку збуту товарів, робіт, послуг, збільшення обсягів реалізації у натуральному та грошовому виразі і т.п. Акт перевірки не містить зворотних даних про незмінне коло споживачів, незмінний ринок продажу товарів, не містить аналізу про незмінність результатів роботи підприємства з використанням товарного знаку та без його використання. Окрім відсутності аналізу про незмінність показників господарської діяльності з використанням товарного знаку і без його використання, контролюючим органом не враховані аргументи про переваги роботи з використанням товарного знаку та не доведено зворотнє. Разом з тим, відповідачем не вказано, яким чином впливає на показники податкової звітності позивача банкрутство ТОВ «Харківська автомобільна торгівельна компанія», якими положеннями Податкового кодексу України це підтверджується і чи має взагалі ця інформація стосунок до висновків податкового органу. Також не зазначається, які саме положення Цивільного кодексу було порушено сторонами договору та чи є таке порушення підставою для того, щоб вважати ліцензійний договір між позивачем та ТОВ «Харківська автомобільна торгівельна компанія» нікчемним. Податковим органом проігноровано те, що Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності» не є обов'язковим для застосування підприємствами з недержавною формою власності, та те, що застосовується він для проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, тобто для визначення вартості самого товарного знаку, а не для визначення вартості користування ним.

Актом перевірки стверджується про завищення витрат, що зменшують об'єкт оподаткування з податку на прибуток, на 26 166 грн. при придбанні товарів та послуг у ТОВ «Глобал Автогруп». Підставою для такого твердження відповідача є акт Васильківської ОДПІ ТУ Міндоходів у Київській області відносно ТОВ «Глобал Автогруп» №112/10-07-22-03/38097363 про неможливість проведення зустрічної звірки. Такий Акт не встановлює порушень норм податкового законодавства з боку ТОВ «Глобал Автогруп», а відповідно порушень з боку його покупців та постачальників, зокрема порушень норм Цивільного кодексу. Крім того, в матеріалах перевірки не вказано, що метою проведення зустрічної звірки з ТОВ «Глобал Автогруп» було підтвердження реальності, виду та обсягу господарських операцій, проведених між ТОВ «Глобал Автогруп» та позивачем. Таким чином, інформація, яка викладена в актах Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, не має жодного стосунку до господарської діяльності позивача та її наслідків у податковому обліку підприємства. Висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість ґрунтуються на твердженнях відповідача про те, що підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ через те, що не було нараховано суму податку при наданні послуг від імені позивача у якості страхового агента та завищено податковий кредит з ПДВ через те, що у підприємства, що є постачальником позивача, відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників, не встановлено економічного ефекту від операцій з постачальниками та отримання прибутку, та з інших причин, що не мають ніякого відношення до господарської діяльності позивача.

Проте позивач протягом періоду, що перевірявся, здійснював діяльність страхового агента відповідно до договорів, укладених зі страховими компаніями. А отже підставами для твердження про те, що підприємством завищено податковий кредит з ПДВ при проведенні господарських операцій з ТОВ «Глобал Автогруп» стало не порушення позивачем норм податкового законодавства, а наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки, що були складені Васильківською ОДПІ ТУ Міндоходів у Київській області відносно ТОВ «Глобал Автогруп», яке було постачальником товарів (послуг) для позивача за договорами комісії, надання послуг та купівлі-продажу. Окрім всього зазначеного, на підтвердження правомірності нарахування сум податкового кредиту до перевірки були надані оригінали податкових накладних з ПДВ, акту приймання-передачі автомобілів на комісію. Реальність отримання від ТОВ «Глобал Автогруп» товарів на комісію підтверджує їх подальша реалізація кінцевим споживачам-юридичним та фізичним особам, находження оплати за товар від покупців на розрахунковий рахунок позивача.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 24.02.2015 № 381/22/30843190. є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0001002200, № 0001022200, №0001012200 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представники відповідача наголосили на тому, що в ході перевірки не було встановлено наявності ділової мети та економічного ефекту від використання товарного знаку. Також наголосили, що в ході перевірки було встановлено взаємовідносини позивача з контрагентом-постачальником ТОВ «Глобал Автогруп» у відповідності до укладених угод, проте підприємством не було надано документів, що підтверджують транспортування товарів на склад позивача від продавця згідно договору постачання від 03.05.2012, а також інші документи і додатки до договору про надання консалтингових послуг і інформація стосовно того, які працівники приймали участь у зазначених тренінгах та накази про їх відрядження. Крім того, в ході перевірки було використано акт Васильківської ОДПІ від 28.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки".

Так, у зв'язку з відображенням позивачем у складі витрат (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та витрати на збут) та податкового кредиту сум по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Глобал Автогруп», які не підтверджені наявною податковою інформацією та зустрічною звіркою, перевіркою було встановлено порушення вимог Податкового кодексу України.

Окрім цього зазначив, що позивач у періоді, що перевірявся, здійснював діяльність страхового агента у відповідності договорів доручення на виконання окремих функцій, укладених зі страховими компаніями, які мають відповідні ліцензії на здійснення страхової діяльності, однак в розумінні Закону України "Про страхування" позивач не є страховим брокером, не проходив реєстрацію в якості страхового брокера та не отримував свідоцтва у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, на думку представника відповідача, суми комісійної винагороди за надання посередницьких послуг у страхуванні є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Проте зазначив, що не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів. (т.1 а.с.126 на звороті.)

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлень від 12.01.2015 № 16, № 17, № 18 та від 20.01.2015 №82, згідно вимог ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, про що складено Акт від 24.02.2015 № 381/22/30843190 (т.1, а. с. 14-94).

Перевірку проведено з відома директора ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» Сезончика С.В. та в присутності головного бухгалтера Торяник І.Г.

Перевірка проводилась з 12.01.2015 по 04.02.2015, термін проведення якої продовжувався з 05.02.2015 по 17.02.2015 на підставі наказів керівника ДПІ у м. Чернігові від 04.02.2015 № 307 та від 11.02.2015 №374 копії яких було вручено головному бухгалтеру Торяник І.Г. 04.02.2015 та 11.02.2015 відповідно.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки зокрема вказано порушення:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п, 138.10.3 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.п.140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 175 475 грн., в т.ч. за 2-4 квартал 2011 року на суму 23 076 грн, за рік 2012 на суму 152 399 грн, а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік на суму 83908 грн.

- п. 185.1 «б» ст.185, п.186.3 ст.186, п.198.2 п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» занижено ПДВ на загальну суму 1 475 156 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 25 385,00 грн, за березень 2012 року на суму 4 679,00 грн, за червень 2012 року на суму 6 758,00 грн, за серпень 2012 року на суму 967,00 грн, за вересень 2012 року на суму 7 704,00 грн, за листопад 2012 року на суму 5 689,00 грн, за грудень 2012 року на суму 815 457,00 грн, за січень 2013 року на суму 5 301,00 грн, за лютий 2013 року на суму 599 474,00 грн, за березень 2013 року на суму 3 745,00 грн, також встановлено завищення всього у сумі 93 777 грн, в т.ч. за квітень 2013 року в сумі 33 940,00 грн, за травень 2013 року в сумі 5 138,00 грн, за червень 2013 року в сумі 4 813,00 грн, за липень 2013 року в сумі 7 088,00 грн, за серпень 2013 року в сумі 6 427 грн, за вересень 2013 року в сумі 7 122,00 грн, за жовтень 2013 року в сумі 7 625,00 грн, за листопад 2013 року в сумі 9 321,00 грн, за грудень 2013 року в сумі 12 30 грн., а також встановлено заниження рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 51 939,00 грн від'ємне значення ПДВ за грудень 2012 року на суму 12 644,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 12.03.2015 № 0001002200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 190 499,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 152 399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38 100 грн. (т. 1 а. с. 11);

від 12.03.2015 № 0001022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 1 718 437,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 355 994,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 362 443,00 грн. (т. 1 а. с. 12);

від 12.03.2015 № 0001012200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 83 908,00 грн. (т. 1 а. с. 13);

Так, перевіркою встановлено, що ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» включено до витрат на збут нараховані роялті (використання торгового знаку) за перевіряємий період у сумі 900 00,00 грн в т.ч. за 1 квартал 2012 року 180 000,00 грн, за півріччя 2012 року 360 000,00 грн, за третій квартал 2012 року 540 000,00 грн, за 2012 рік 720 000,00 грн, за 2013 рік - 180 000 грн.

Так,в Акті зазначено, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що відповідно до умов ліцензійного договору від 29.12.2011 №ХАТК/Р015-17 (м. Харків) передбачено, що ТОВ «Харківська Автомобільна Торгова Компанія» (Ліцензіар) надає ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» (Ліцензіат) на термін дії даного договору за винагороду дозвіл на використання знака для товарів та услуг, який належить Ліцензіару на, підставі ліцензійного договору від 01.08.2011 №ХАТК/Р015-05, та виконаний відповідно доданої до даного договору копії Свідоцтва на знак для товарів та послуг від 15.08.2006 №65138, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності. Ліцензіат отримує дозвіл на використання вказаного товарного знака для досягнення мети своєї підприємницької діяльності та позначення товарів, робіт та послуг, зазначених у Свідоцтві.

Крім того, за даними АІС «Податковий блок» було встановлено, що ТОВ «Харківська Автомобільна Торгова Компанія» (код 36031913, дата державної реєстрації - 14.04.2011) було взято на облік в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області 15.04.2011.

Дане підприємство має стан платника податків - 14 ВИЗНАНО БАНКРУТОМ з 30.12.2014, причина зняття з обліку платника податків - 14 госп.суд (визнання банкрутом), дата прийняття рішення про припинення - 30.09.2014. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Харківська Автомобільна Торгова Компанія» від 03.01.2012 №200017222- скасовано за ініціативою податкової 12.11.2014, причина анулювання - 37 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Також, в Акті перевірки зазначено, що підприємством не було надано інформацію та документальне підтвердження щодо того: на які саме товари та послуги розповсюджувався торговий знак; чи вівся облік даних товарі, послуг; які обсяги реалізації даних товарів/послуг з використанням торгового знаку; економічний ефект від використання даного торгового знаку; ефективність використання даного торгового знаку в господарській діяльності підприємства. Відповідно зазначено, що в актах виконаних робіт не конкретизовано зміст та обсяги господарської операції (відносно яких товарів, послуг та якої кількості товарів, послуг використовувалося право на знак).

В ході перевірки було зроблено запит до ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» щодо надання належним чином завірених копій підтверджуючих документів. Підприємством було надано відповідь, в якій зазначалось, що продаж всіх товарів, послуг здійснюється підприємством з використанням товарного знаку, а плата за його використання не передбачається в залежності від обсягу проданого товару, послуг або інших кількісних показників. Будь яких документів підприємством до листа надано не було. Крім того, вказано, що в ході перевірки встановлено, що торговий знак використовується на протязі всього періоду, що перевірявся і по сьогоднішній день для нанесення на автомобілі, що реалізуються і на супроводжувальній і діловій документації, рекламі, вивісках. В той же час підприємством було відображено витрати на його використання тільки з січня 2012 року по березень 2013. Крім того, за 2013 рік, позивач задекларував показник збиткової діяльності, при тому, що згідно пояснень підприємства товарний знак використовується ним для досягнення кращих фінансових результатів.

З урахуванням зазначеного, ДПІ у м. Чернігові прийшло до висновку, що перевіркою не було встановлено наявності ділової мети та економічного ефекту від використання даного товарного знаку (розширення кола споживачів та ринку збуту товарів, робіт, послуг, збільшення обсягів реалізації у натуральному виразі і т.п.) в результаті чого вказано на порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.п.140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено витрати всього у сумі 900 000 грн. в т.ч за 1 квартал 2012 року 180 000 грн., за півріччя 2012 року 360 000 грн., за 3 квартали 2012 року 540 000 грн., за 2012 рік - 720 000 грн., за 2013 рік - 180 000 грн.

Також вказано, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» з контрагентом-постачальннком ТОВ «Глобал Автогруп» (код 38097363) відповідно укладених угод.

Документи, що підтверджують транспортування товарів на склад ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» від продавця при проведенні перевірки не надавались.

Інші документи, в т.ч. додатки до договору, також інформація стосовно того, які працівники приймали участь у зазначених тренінгах та накази на їх відрядження на перевірку не надавались.

Одночасно вказано, що за даними АІС «Податковий блок» дата державної реєстрації ТОВ «Глобал Автогруп» - 19.03.2012, дата взяття на облік в Васильківської ОДПІ Київської області - 20.03.2012. На час перевірки ТОВ «Глобал Автогруп» має стан платника податків 12 - припинено, але не знято з обліку (КОР пусті, але не закриті). Свідоцтво платника ПДВ від 01.05.2012 №200041331 - скасовано -10 за ініціативою податкової 04.02.2015, причина анулювання - 43 - ліквідація банкрута.

В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові використано акт Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 28.08.2014 №112/10-07-22-03/38097363 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобал Автогруп» (код 38097363) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Альянс Автосервіс» (код 35778962) за період грудень 2012 року та лютий 2013 року, ТОВ «Еклі» (код 38098351) за грудень 2012 року, лютий 2013 року ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код 36031913) за вересень 2013 року».

Крім того, згідно акту перевірки ТОВ «Глобал Автогруп» зазначено, що в проваджені слідчого управляння фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №332013110060000317 від 15.08.2013, відносно службових осіб підприємств ТОВ «Еклі» (код 38098351), ТОВ «Глобал Автогруп» (код 38097363). ПП «АІС-Автоцентр» (код 35321716), ТОВ «Велорі» (код 38603999) та ТОВ «Борщагівська фінансова компанія» (код 38274926) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.358 Кримінального кодесу України.

Враховуючи вищезазначене, у зв'язку з відображенням ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» у складі витрат (собівартість придбаних (виготовлений) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та витрати на збут) та податкового кредиту сум по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Глобал Автогруп», які не підтверджені наявною податковою інформацією та зустрічною звіркою, даною перевіркою вказано на порушення п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1. п, 138,1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2015) завищення витрат в сумі 26 166 грн., в т.ч. за 2012 рік - 5 708 грн. та за 2013 рік - 20 458 грн, та на порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за грудень 2012 року в сумі 816 988 грн., за лютий 2013 року в сумі 599 264 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» за перевірений період в частині відображених у рядку 16 "Коригування податкового кредиту" показників встановлено здійснення коригування (зменшення) кількісних та вартісних показників згідно ст.192 Податкового Кодексу України, відповідно розрахунків коригування, отриманих від постачальників. З урахуванням встановлення вищенаведених порушень по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Глобал Автогруп», перевіркою відображених показників у рядку 16 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)) встановлено неправомірне коригування (зменшення) задекларованих, показників у зв'язку з відображенням розрахунків коригування, отриманих від ТОВ «Глобал Автогруп» по податкових накладних, виписаних за період лютий 2013 року. Внаслідок зазначеного, вказано на порушення п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України всього встановлено заниження податкового кредиту на суму 167 883 грн., в т.ч. за квітень 2013 року - 84 950 грн., за травень 2013 року - 42 050 грн.. за червень 2013 року - 31 233 грн., за липень 2013 року - 9 650 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за перевірений період з 01.10.2011 по 31.12.2013 встановлено відображення ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» у рядку 3 Декларацій з ПДВ «Операції, що не є об'єктом оподаткування показників, які сформовані в результаті надання послуг страхування на виконання угод, укладених зі страховими компаніями.

ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» надано на перевірку акти виконаних робіт, складені згідно вищевказаних договорів, із зазначенням сум нарахованої винагороди за виконані роботи для страхових компаній за період з жовтня 2011 року по грудень 2013 року на загальну суму 305 021,94 грн.

Зазначені суми винагороди відображені ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» у рядку 3 «Операції, що не об'єктом оподаткування" декларацій з ПДВ за періоди з жовтня 2011 року по грудень 2013 року на загальну суму 302 171 грн. Перевіркою встановлено, що у декларації з ПДВ за лютий 2012 року відображено суму 2863 грн.. замість 5713 грн., що мала б бути відображена згідно первинних документів (актів виконаних робіт) - різниця становить 2850 грн. Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено, що ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» у перевіреному періоді здійснював діяльність страхового агента у відповідності договорів доручення на виконання окремих функцій, укладений зі страховими компаніями, які мають відповідні ліцензії на здійснення страхової діяльності.

Також зазначено, що ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» не є страховим 6poкepoм в розумінні Закону України «Про страхування», не проходило реєстрацію в якості страхового брокера та не отримувало свідоцтва у відповідності вимог вищевказаного. Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів.

З урахування зазначеного, перевіркою встановлено, що ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» в порушення п. 185.1 «б» ст.185, п. 186.3 ст.186 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся на загальну суму 61 004 грн., в т.ч за жовтень 2011 року на суму 913 грн., за листопад 2011 року на суму 1 094 грн., за грудень 2011 року на суму 3 719 грн., за січень 2012 року на суму 662 грн., за лютий 2012 року на суму 1 143 грн., за березень 2012 року на суму 2 466 грн за квітень 2012 року на суму 2 139 грн, за травень 2012 року на суму 2 377 грн., за червень 2012 року на суму 2 242 грн, за липень 2012 року на суму 1 729 грн, за серпень 2012 року на суму 4 470 грн, за вересень 2012 року на суму 2 472 грн, за жовтень 2012 року на суму 3 503 грн, за листопад 2012 року на суму 2 183 грн, за грудень 2012 року на суму 2 666 грн, за січень 2013 року на суму 1 104 грн, за лютий 2013 року на суму 210 грн., за березень 2013 року на суму 3 745 грн., за квітень 2013 року на суму 4 717 грн., за травень 2013 року на суму 2 428 грн.,за червень 2013 року на суму 1 240 грн., за липень 2013 року на суму 2 626 грн., за серпень 2013 року на суму 3 658 грн., за вересень 2013 року ш. суму 2 480 грн., за жовтень 2013 року на суму 2 143 грн., за листопад 2013 року на суму 992 грн., за грудень 2013 року на суму 1883 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Чернігів» слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т.ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно, враховуючи визначення виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, встановленого абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і врахувати, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» з контрагентом-постачальннком ТОВ «Глобал Автогруп» в періоді, що підлягав перевірці.

Також судом встановлено та представниками відповідача не заперечувався факт надання ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» на перевірку відповідних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ «Глобал Автогруп», а саме: надано податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних та акти приймання-передачі товару (номенклатура - автомобілі), виписані ТОВ «Глобал Автогруп», податкові накладні та акти приймання-передачі послуг, виписані ТОВ «Глобал Автогруп» (номенклатура - антикорозійна «обробка автомобілів), На перевірку надано податкову та видаткову накладні, виписані ТОВ «Глобал Автогруп» (номенклатура - пластмасові підставки під номерні знаки), податкові накладні, виписані ТОВ «Глобал-Автогруп» та акти приймання-передачі послуг (номенклатура - інформаційно-консультаційні послуги), що були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки. Перелік наданих позивачем на перевірку первинних бухгалтерських документів відображений в Акті перевірки.

Отже, щодо комісійної вигоди (перший епізод) судом встановлено, що між ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» та контрагентом ТОВ «Глобал-Автогруп» укладено договір комісії від 03.05.2012 №АГ/К009-32 предметом якого є за обумовлену винагороду здійснювати реалізацію третім особам товару, що належить Комітенту (автомобілів, мототехніки, додаткового обладнання, номерних агрегатів, а також аксесуарів до них та витратних°матеріалів) (т.1 а.с.156-160).

Договір комісії від 03.05.2012 №АГ/К009-32, згідно умов якого ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Чернігів» (Комісіонер) бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок ТОВ «Глобал-Автогруп» (Комітент) за обумовлену винагороду здійснювати реалізацію третім особам товару, що належить Комітенту (автомобілів, мототехніки, додаткового обладнання, номерних агрегатів, а також аксесуарів до них та витратних°матеріалів). Строк дії договору до31.12.2012 (т.1 а.с.156-158).

Згідно Додатку №1 до Договору комісії №АГ/К009-32 від 03.05.2012 передбачено, що комісійна винагорода складає 0,5% від вартості кожного реалізованого автомобіля, фототехніки (вартості реалізації) з урахуванням ПДВ (т.1 а.с.159).

Здійснення господарських операцій по вказаному договору підтверджується: оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 024 за грудень 2012 року, журналом ордером і Відомістю по рахунку 6852 Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень) за грудень 2012 року, актами приймання-передачі товару, видатковими накладними, податковими накладними (т.1 а.с.161-251, т.2 а.с.1-102).

Вказані документи також повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Наміром позивача при здійсненні операцій з продажу автомобілів, що були отримані від ТОВ «Глобал Автогруп» за договорами комісії, було отримання винагороди комісіонера та збільшення кількості покупців послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів під час гарантійного терміну експлуатації автомобілів та після його завершення. Свідченням досягнення поставленої мети є зростання протягом періоду, що перевірявся, обсягу доходів, отриманих підприємством протягом періоду, що перевірявся. Відповідачем безпідставно стверджується про відсутність економічного ефекту в господарській діяльності підприємства, оскільки крім продажу самих автомобілів, позивач надавав послуги по встановленню додаткового обладнання (магнітофони, центральні замки, динаміки, сигналізація, тюнінг, газове обладнання) в автомобілях що реалізуються підприємством за договором комісії, що доводить правомірність дій позивача.

В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові використано акт Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 28.08.2014 №112/10-07-22-03/38097363 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобал Автогруп» (код 38097363) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Альянс Автосервіс» (код 35778962) за період грудень 2012 року та лютий 2013 року, ТОВ «Еклі» (код 38098351) за грудень 2012 року, лютий 2013, року ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код 36031913) за вересень 2013 року».

Згідно даного акту ТОВ «Глобал Автогруп» та його посадові особи за місцем реєстрації фактично не знаходяться. Згідно аналізу наявної податкової інформації у підприємства відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для ведення господарської діяльності. Крім того, встановлено, що ТОВ «Глобал Автогруп» сформовано податковий кредит перевіряє мого періоду в основній частині за рахунок контрагентів-постачальників з сумнівною репутацією. Також, згідно акту перевірки ТОВ «Глобал Автогруп» зазначено, що в проваджені слідчого управляння фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №332013110060000317 від 15.08.2013, відносно службових осіб підприємств ТОВ «Еклі» (код 38098351), ТОВ «Глобал Автогруп» (код 38097363), ПП «АІС Автоцентр»(код 35321716), ТОВ «Велорі» (код 38603999) та; ТОВ «Борщагівська фінансова компанія» (код 38274926) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України. Згідно постанови від 17.06.2014 про призначення податкової перевірки ТОВ «Глобал Автогруп», яка надійшла до Васильківської ОДПІ від слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі у м. Києві, зазначено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановлені слідством особи використовуючи підконтрольні їм підприємства (ТОВ «Еклі», яке має ознаки фіктивності та ТОВ «Глобал Автогруп») в періоді з 2012 року по 2013 рік сприяли в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компаніям реального сектору економіки.

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у м. Чернігові прийшло до висновку, що позивачем неправомірно відображено у складі витрат (собівартість придбаних (виготовлений) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та витрати на збут) та податкового кредиту сум по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Глобал Автогруп», які не підтверджені наявною податковою інформацією та зустрічною звіркою.

Отже підставами для твердження про те, що підприємством завищено податковий кредит з ПДВ при проведенні господарських операцій з ТОВ «Глобал Автогруп» стало не порушення позивачем норм податкового законодавства, а наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки, що були складені Васильківською ОДПІ ТУ Міндоходів у Київській області відносно ТОВ «Глобал Автогруп», яке було постачальником товарів (послуг) для позивача за договорами комісії, надання послуг та купівлі-продажу.

Судом встановлено, що на підтвердження правомірності нарахування сум податкового кредиту до перевірки були надані оригінали податкових накладних з ПДВ, акту приймання-передачі автомобілів на комісію. Реальність отримання від ТОВ «Глобал Автогруп» товарів на комісію підтверджує їх подальша реалізація кінцевим споживачам - юридичним та фізичним особам, находження оплати за товар від покупців на розрахунковий рахунок позивача (т.1 а.с.156-251, т.2 а.с.1-102).

Щодо надання консалтингових послуг (другий епізод) встановлено факт укладення Договору від 01.10.2012 №АГ/У002-204 про надання консалтингових послуг, згідно умов якого ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» (Замовник) доручає, а ТОВ «Глобал-Автогруп» (Виконавець) зобов'язується надати за оплату послуги консультаційного обслуговування з питань, пов'язаних з виробничою діяльністю Замовника. Конкретні види послуг, терміни надання визначаються сторонами у додатках до договору. Необхідність або відсутність необхідності надання Замовнику письмових звітів про виконані роботи, зокрема, проведені тренінги, визначаються сторонами в кожному конкретному випадку за необхідності та не є обов'язковою частиною надання послуги. Факт надання послуг фіксується в акті виконаних робіт за звітний період місяць.

При цьому, суд погоджується із встановленою відповідачем обставиною про те, що інформація стосовно того які працівники приймали участь у зазначених тренінгах та накази на їх відрядження при проведенні перевірки не надавались. Отже в цій частині нарахування податкових зобов'язань, відповідач діяв правомірно.

Щодо користування товарним знаком (третій епізод), в ході судового розгляду встановлено відносини, між ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» та ТОВ «Харківська Автомобільна Торгова Компанія» (т.2 а.с.211-233).

Згідно умов договору передбачено, що Ліцензіат отримує дозвіл на використання товарного знаку, вказаного в пункті 1.1 даного договору для цілей своєї підприємницької діяльності та для позначення товарів, робіт і послуг, вказаних в Свідоцтві. Розмір винагороди за дозвіл на використання прав вказаних в розділі 1.1 договору, а також порядок та строки сплати винагороди обговорюються сторонами в Додатку №1, котре є невід'ємною частиною договору. Розрахунок відбувається в безготівковій формі, на банківський рахунок Ліцензіара. Також передбачено, що Ліцензіат, зокрема, зобов'язаний інформувати покупців (замовників), що він використовує даний товарний знак та використовувати товарний знак Ліцензіара у незмінному вигляді. Ліцензіат має право застосовувати товарний знак як на товарі, так і на супровідній та діловій документації, рекламі, іншій інформації про суб'єкт підприємницької діяльності; передавати отримані ним згідно договору права (частково або повністю) третім особам. Згідно Додатку №1 до ліцензійного договору винагорода становить 60000 грн. (без ПДВ) щомісячно. Термін дії договору з 03.01.2012 по 31.12.2012 з пролонгацією.

У відповідності до вищевказаного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. На момент здійснення договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не спростовано представниками відповідача в судовому засіданні, установчі документи контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Також судом встановлено та представниками відповідача не заперечувався факт надання на перевірку актів про надання послуг на користування знаком для товарів та послуг, складених у відповідності вищевказаного договору, щомісячно з січня 2012 року по березень 2013 року кожний на суму 60 000 грн. (номенклатура - використання товарного, знака), всього на суму 900 000 грн. Перелік наданих позивачем на перевірку документів відображений на 24 арк. Акту перевірки від 24.02.2015 № 381/22/30843190.

Отже, позивач не порушував пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, оскільки використовувало торговий знак в господарській діяльності з метою отримання доходу. Посилання відповідача на визначення товарів та послуг, на які розповсюджувався торговий знак для визначення вартості користування торговим знаком з посиланням на Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1185 спростовується наступним. «Роялті - ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності». Крім цього, відповідно до п. 1 Національного стандарту № 4 стандарт «є обов'язковим для застосування суб'єктами оціночної діяльності під час проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, а також особами, які здійснюють відповідно до законодавства рецензування звітів про оцінку». Стандарт може застосовуватись для визначення розміру збитків, завданих у зв'язку з неправомірним використанням об'єктів права інтелектуальної власності». Тобто, положення документу не є обов'язковими для суб'єктів господарювання з метою визначення плати за користування товарним знаком, використовується для оцінки майнових прав на нематеріальні активи, а не для оцінки вартості користування та способів розрахунку такої вартості.

Посилання відповідача на відсутність ділової мети та економічного ефекту від використання знака та декларування показника збиткової діяльності (від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 83 908 грн), при тому, що згідно пояснень підприємства товарний знак використовується для досягнення кращих фінансових результатів спростовується наступним.

У відповіді на письмовий запит відповідача, який надавався під час перевірки, позивач зазначив, що «ведення бізнесу з використання зареєстрованої торгової марки ( торгового знаку) є сталою світовою практикою. Переваги продажу товарів та послуг з використанням зареєстрованої торгової марки (торгового знаку) полягають в наступному (але не виключно): Рекламна підтримка з боку власника товарного знаку та території України, що дозволяє залучати клієнтів з інших регіонів, де підприємство не проводить господарську діяльність краща обізнаність покупців про товар та послуги, групи товарів та послуг , що продаються під товарним знаком, ніж про товар, що не має товарного знаку, краща обізнаність покупців про продавців товарів та послуг, що продають товар з використанням товарного знаку; економія витрат на регіональну рекламу, що полягає в рекламі одного товарного знаку замість реклами кожного окремого виду продукції, послуг; інформаційна підтримка власника товарного знаку щодо покращення умов та стандартів ведення бізнесу задля досягнення кращих фінансових результатів можливість здійснювати продаж товарів, які користуються кращим попитом у споживачів лише за умови торгівлі з використанням певного товарного знаку та інше.

А отже, у розпорядженні відповідача під час перевірки була вся інформація, що дозволяє за необхідності проаналізувати дані про розширення кола споживачів та ринку збуту товарів, робіт, послуг, збільшення обсягів реалізації у натуральному та грошовому виразі і т.п. Акт перевірки не містить зворотних даних про незмінне коло споживачів, незмінний ринок продажу товарів, не містить аналізу про незмінність результатів роботи підприємства з використанням товарного знаку та без його використання. Податковим кодексом не передбачено подання платником податків контролюючому органу аналізу ведення господарської діяльності з використанням товарного знаку і без такого використання. Податковим кодексом України, іншими законодавчими документами не встановлено навіть прикладу таких розрахунків. Окрім відсутності аналізу про незмінність показників господарської діяльності з використанням товарного знаку і без його використання, контролюючим органом не враховані вказані аргументи про переваги роботи з використанням товарного знаку та не доведено зворотнє. Використання товарного знаку не виключає здійснення витрат на рекламу, зокрема регіональну. Позивач не здійснює рекламу товарного знаку та товарів, що продаються з його використанням на всій території України, проте така рекламна підтримка існує, зокрема реклама на каналах телебачення, що охоплюють трансляціями всю територію України, реклама товарів, що реалізується підприємствами групи компаній «АІС». Таким чином, висновки акту перевірки про завищення витрат підприємства на суму витрат за користування торговим знаком є необґрунтованими.

Щодо страхових виплат (четвертий епізод) судом встановлено, що позивач протягом періоду, що перевірявся, здійснював діяльність страхового агента відповідно до договорів доручення, укладених зі страховими компаніями (т.2 а.с.103-210).

ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» надано на перевірку акти виконаних робіт, складені згідно вищевказаних договорів, із зазначенням сум нарахованої винагороди за виконані роботи для страхових компаній за період з жовтня 2011 року по грудень 2013 року на загальну суму 305 021,94 грн.

Зазначені суми винагороди відображені ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» у рядку 3 «Операції, що не об'єктом оподаткування" декларацій з ПДВ за періоди з жовтня 2011 року по грудень 2013 року на загальну суму 302 171 грн.

Посилання відповідача на те, що в розумінні Закону України «Про страхування» позивач не є страховим брокером, не проходив реєстрацію в якості страхового брокера та не отримував свідоцтва у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, суми комісійної винагороди за надання посередницьких послуг у страхуванні є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, самим відповідачем спростовано :«не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів». (т.1 а.с.126 на звороті.)

Так, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 №1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» вказує: у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог: страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу". Така вимога стосується тих випадків, коли страхувальники сплачують внески на рахунок страхового агента. Якщо страховий агент не отримує таких платежів, у нього не виникає таких вимог. Закон України «Про страхування», інші законодавчі акти, що регулюють відносини в сфері страхування, не містять вимог щодо обов'язковості надходження грошових коштів від страхувальників до страхових агентів, або виключають можливість перерахування коштів від страхувальника на рахунок страховика, якщо договір страхування укладається за посередництвом страхового агента. Отже, позивачем вимог п.185.1 «б» ст.185, п.186.3 ст.186 Податкового кодексу України не порушувалось, та не занижувалось податкових зобов'язань з ПДВ за період, що перевірявся на суму 61 004 грн.

Суд визнає, що висновки відповідача є протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

При цьому, як встановлено вище, надання консалтингових послуг позивачем не доведено, отже в цій частині нарахування податкових зобов'язань відповідач діяв правомірно, однак рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 175 475 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік на суму 83 908 грн. та заниження ПДВ на загальну суму 1 475 156 грн, отже й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 12.03.2015 № 0001002200, № 0001022200, № 0001012200 при визначенні сум грошового зобов'язання за основним платежем.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

При цьому, встановлено порушення п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.11.2012 №1236 ДПІ у м. Чернігові. Так, основна сума ПДВ, що підлягає сплаті за податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2015 №0001022200 складає 1 355 994,00 грн, виходячи з цього, штрафні санкції у розмірі 25% повинні дорівнювати 338 998,50 грн. Проте, сума штрафних санкцій вказана у розмірі 362 443,00 грн, тобто на 23 444,50 грн. більше. Крім того, відсутність розрахунку штрафних (фінансових) санкцій та помилка при розрахунку штрафної санкції також є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2015 №0001022200 в частині нарахування штрафних санкцій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкових зобов'язань позивачу, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 12.03.2015 № 0001002200, № 0001022200, № 0001012200 підлягають скасуванню, відповідно позов - задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 12.03.2015 №0001002200, №0001012200, №0001022200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю ''Девелопмент Макс ЛЛС'' ''Автоінвестстрой-Чернігів'' (ід.код 30843190) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 31.07.2015 № 1176.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк