Постанова

від 16.09.2011 по справі 12/48

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2011 № 12/48

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Чорногуза М.Г

ОСОБА_1

при секретарі: Марченко Ю.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 б/н від 22.12.2010 року,

від відповідача: ОСОБА_3 -дов. б/н від 14.06.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу № 13.5-6/199 від 24.05.2011 року Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року

у справі № 12/48 (суддя - Прокопенко Л.В.),

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 233 129,42 грн.

ВСТАНОВИВ :

09.02.2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (позивач) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідач) про стягнення 233 129, 42 грн., що становить: 219 502, 37 грн. боргу, 11 155, 28 грн. - пені, 2 471, 27 грн. - 3 % річних за договором оренди нерухомого майна від 08.02.2007 року, 100 000 грн. моральної шкоди та судові витрати, в тому числі витрати за послуги адвоката в сумі 25000 грн. (а.с. 7-14).

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача борг в сумі 268 406, 99 грн., 17 824, 27 грн. - пені та 3 423, 95 грн. - 3% річних, а також 100 000 грн. моральної шкоди та судові витрати, в тому числі витрати за послуги адвоката в сумі 25 000 грн. (а.с.86).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 12/48 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ФОП ОСОБА_4 268 406, 99 грн. - заборгованості по орендній платі, 17 824, 27 грн. - пені, 3 423, 95 грн. - 3 % річних, 25 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та судові витрати. У частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн. моральної шкоди - відмовлено (а.с.130-133).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Черкаської області справи № 11/5026/538/2011. Крім того, апелянт зазначає, що судом безпідставно стягнуто орендну плату за період з червня 2009 року, оскільки приміщення в цей час не використовувалося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на рішення господарського суду від 13.05.2011 року у справі № 12/48 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 06.09.2011 року.

Ухвалою від 06.09.2011 року розгляд скарги відкладався у зв'язку із неявкою у судове засідання представників позивача та необхідністю витребування нових доказів по справі. За заявою апелянта строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (апелянт) у судових засіданнях 06.09.2011 року та 13.09.2011 року підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у судовому засіданні 13.09.2011 року та у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив доводи апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

08.02.2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (орендар), Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( іпотекодержатель) було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування вбудовано-прибудоване приміщення, позначене в технічному паспорті літ. А-І. розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченко, буд. 132, загальною площею 256,8 кв. м. (п.1.1.договору).

Сторони передбачили, що строк оренди майна за договором становить 5 років, починаючи з дати фактичного прийняття майна відповідачем згідно договору (п.1.6. договору).

За умовами договору, а саме, п. п. 3.2.-3.5., передача в оренду і повернення майна здійснюється за Актами прийому-передачі, які підписуються повноважними представниками сторін та скріплюються печатками сторін. В акті прийому-передачі сторони фіксують стан майна та зазначають інші необхідні відомості про майно. Датами фактичного прийняття майна в оренду Орендарем та повернення його Орендодавцем вважається підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі. Орендодавець зобов'язаний передати майно в оренду Орендарю протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту укладання цього Договору у складі й стані, що відповідають характеристикам майна, вказаних у додатку №1 до Договору та його призначенню.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, наймодавець передав наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.

Місцевим господарським судом вірно досліджено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу в користування приміщення площею 256,8 кв. м. за актом приймання передачі від 08.02.2007 року.

Договором оренди сторони передбачили, що орендна плата за 1 кв. м на місяць складатиме суму у гривнях в розмірі не менше, як 60,60 грн. (шістдесят гривень 60 коп.) та в еквіваленті, у будь-якому разі не менш, як 12 доларів США (без ПДВ) за курсом НБУ на день сплати. Орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця, не пізніше 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітнім місяцем, на підставі виставлених Орендодавцем на ім'я Орендаря рахунків (п.п.2.2., 2.3. договору).

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю сплачені останнім комунальні послуги та інші витрати по утриманню майна щомісячно, не пізніше 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітнім, на підставі рахунків виставлених Орендодавцем на ім'я Орендаря.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України свої зобов'язання по сплаті орендних платежів не здійснював з травня 2009 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті орендних платежів, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення несплачених платежів з нарахуванням пені, річних, інфляційних втрат та моральної шкоди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 30/53, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по орендній плати та комунальним платежам за період з травня 2009 року по січень 2010 рік в сумі 204 164, 23 грн., 12 777 грн. пені, 1 989, 07 грн. 3 % річних, 10 000 грн. послуг адвоката та судові витрати (а.с.34-45).

У даній справі позивач просить стягнути з відповідача 268 406, 99 грн. боргу по сплаті орендних платежів за договором за період з травня 2010 року до 15.03.2011 року, крім того, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 17 824, 27 грн., 3 423, 95 грн. - 3% річних, 100 000 грн. моральної шкоди та судові витрати, в тому числі витрати за послуги адвоката в сумі 25 000 грн.

28.12.2010 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогами перерахувати суму боргу за період з травня 2010 року по грудень 2010 року (а.с.22-24).

У відповіді на претензію (№ 09-14/167 від 24.01.2011 року) відповідач відмовився від виконання вимог позивача, з посиланням на те, що не користується майном з квітня 2009 року (а.с.28).

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Нормами ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На час звернення позивача з позовом договір оренди не припинив дії, не розірвано за згодою сторін.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2007 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 08-03/26-48 від 15.03.2011 року зазначений договір було розірвано. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 року у справі № 08-03/26-48 про роз'яснення постанови від 15.03.2011 року встановлено, що датою розірвання даного договору вважається момент набрання рішенням суду законної сили, тобто договір оренди нерухомого майна від 08.02.2007 року розірвано з 15.03.2011 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 268 406, 99 грн. боргу за період з травня 2010 року до 15.03.2011 року ( до моменту дії договору), оскільки відповідач порушив умови договору оренди від 08.02.2007 р., наведені позивачем обставини не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

За неналежне виконання грошового зобов'язання за договором позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пеня в сумі 17 824, 27 грн. та 3 423, 95 грн. - 3% річних.

Посилаючись на норми ст. ст. 216, 217, 230 ГК України та ст.ст. 549, 550, 611 ЦК України, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позивні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 17 824, 27 грн., оскільки мало місце прострочення платежу з 18.05.2010 р. до 15.03.2011 р., що відповідає умовам п. 7.2. договору, вимогам ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. При цьому, проценти річних, передбачені ст.625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо правомірності задоволення вимог про стягнення 3% річних від простроченої суми - 3 423, 95 грн. - 3% річних.

Апеляційний господарський суд також погоджується із висновком господарського суду м. Києва щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 100 000 грн. моральної шкоди, оскільки, оскільки відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 29.02.1996 № 02-5/95 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди» дія статті 440-1 Цивільного кодексу України не поширюється на зобов'язання, які виникають з угод (договорів). Відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки (статті 203 та 204 Цивільного кодексу України), якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Нормами частини 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Перевіривши матеріали даної справи, апеляційний господарський суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній договір, на який посилається суд першої інстанції.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про стягнення 25 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення Угоди про надання послуг адвоката, не визначено об'єму послуг, не представлено доказів надання таких, не визначено розміру оплати передбачених угодою сторін послуг.

Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність від 22.12.2010 року (а.с.45), яка видана на ім'я громадян ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які на підставі даної довіреності мають право діяти від імені ОСОБА_4 в усіх судах України, а також Європейському суді з прав людини. Довіреність не містить відомостей, що зазначені представники є адвокатами, таки відомості відсутні і в матеріалах справи.

До матеріалів справи долучено лише розрахункову квитанцію на суму 25 000 грн. (а.с.115), яка на думку колегії суддів не є належним доказом виконання послуг на зазначену суму, виконання послуг саме по даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року у справі № 12/48 підлягає скасуванню лише в частині стягнення судових витрат за послуги адвоката в сумі 25 000 грн., в решті частині рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 12/48 скасувати в частині стягнення адвокатських послуг в сумі 25 000 грн.

3. В задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 12/48 - залишити без змін.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 12/48 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Чорногуз М.Г

ОСОБА_1