Ухвала

від 09.09.2015 по справі 805/1537/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року справа №805/1537/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Челахової О.О., представника відповідача Пожидаєвої О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 805/1537/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроснаб» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.04.2015 року звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» № 2 від 06.03.2015 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати та враховувати прийнятими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» № 2 від 06.03.2015 року станом на дату фактичного її подання до реєстрації 10.03.2015 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 805/1537/15-а позов задоволено.

Визано неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної № 2 від 06.03.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» (код ЄДРПОУ 33371173).

Податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» (код ЄДРПОУ 33371173) № 2 від 06.03.2015 року вважати прийнятою та зареєстрованою 10.03.2015 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ст. 201 Податкового кодексу України, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року, ст.ст. 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що в рамках відпрацювання ланцюгів формування «схемного» податкового кредиту відповідно до ТОВ «ТПК «Промелетроснаб» мало статус «вигодонабувача» за деклараціями з податку на додану вартість за період серпень 2014 року на суму 26,21 тис.грн., за вересень 2014 року - 99,14 тис.грн., за жовтень 2014 року - 16,0 тис.грн., за листопад 2014 року - 6,6 тис.грн. За результатами аналізу податкової звітності з ПДВ доведено, що підприємство є платником, який продає товари та послуги без наявності купівлі або імпорту (ЄРПН) у січні 2015 року. Декларація за січень 2015 року надана з нульовими значеннями. Крім того, апелянт зазначив, що м. Донецьк, яке було місцезнаходженням позивача відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Тобто, фактично відповідач був обмежений у можливостях щодо виконання своїх повноважень по адмініструванню та контролю за сплатою податків позивачем.

Третя особа в своїй апеляційній скарзі просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ст. 201 Податкового кодексу України, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року, ст.ст. 7-9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, в рамках відпрацювання ланцюгів формування «схемного» податкового кредиту відповідно до ТОВ «ТПК «Промелетроснаб» мало статус «вигодонабувача» за деклараціями з податку на додану вартість за період серпень 2014 року на суму 26,21 тис.грн., за вересень 2014 року - 99,14 тис.грн., за жовтень 2014 року - 16,0 тис.грн., за листопад 2014 року - 6,6 тис.грн. За результатами аналізу податкової звітності з ПДВ доведено, що підприємство є платником, який продає товари та послуги без наявності купівлі або імпорту (ЄРПН) у січні 2015 року. Декларація за січень 2015 року надана з нульовими значеннями. Крім того, апелянт зазначив, що м. Донецьк, яке було місцезнаходженням позивача, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Тобто, фактично відповідач та третя особа були обмежені у можливостях щодо виконання своїх повноважень по адмініструванню та контролю за сплатою податків позивачем.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача до суджового засідання не прибув. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» зареєстровано у якості юридичної особи 19.01.2005 року, номер запису 1 266 105 0003 003972, код ЄДРПОУ 33371173, є платником податку на додану вартість (надалі ПДВ), що підтверджується свідоцтвом № 100094442, на момент виникнення спірних правовідносин знаходився на обліку третьої особи (а.с. 8, 9).

20.02.2015 року між Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» був укладений договір про визнання електронних документів № 1, що підтверджується квитанціями № 1,2 (а.с. 14-16, 17,18).

Засобами електронного зв'язку позивачем до Державної фіскальної служби України подано податкову накладну № 2 від 06.03.2015 року, видану ТОВ «Укрпромгруп», для відповідної реєстрації. Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено, що документ не прийнято, для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір (а.с. 11,12).

18.03.2015 року позивач повторно направив до реєстру вказану податкову накладну і отримав аналогічну квитанцію, у якій зазначено, що документ не прийнято, для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір (а.с. 13).

18.03.2015 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області із скаргою на вказані дії, скарга отримана 18.03.2015 року (а.с. 19-21, 22).

Доказів надання відповіді Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, на вказану скаргу в матеріалах справи немає.

Як вбачається з листа Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 01.04.2015 року за № 6863/10/05-19-10, скарга позивача від 18.03.2015 року не розглянута, оскільки надана не до контролюючого органу вищого рівня. Відповідно до позначки на цьому листі, відповідь надіслана електронною поштою 01.04.2015 року, доказів отримання вказаної відповіді не надано (а.с. 75).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавством визначено вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної. Такі підстави, як «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті» та «можливо відсутній договір» вказаними вище нормами не передбачені.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії квитанцій № 1, 2, з яких вбачається, що податкову накладну № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «Промелектроснаб» не прийнято, оскільки для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір.

Колегія суддів щодо доводу фіскальної служби про те, що підприємство є платником, який продає товари та послуги без наявності купівлі або імпорту, оскільки знаходиться на неконтрольованій території, зазначає таке.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців зареєстрована зміна юридичної адреси позивача у м. Красний Лиман, тобто територія, де органи державної влади здійснюють в повному обсязі свої повноваження. Тобто, фактично відповідач та третя особа не були обмежені у можливостях щодо виконання своїх повноважень по адмініструванню та контролю за сплатою податків позивачем (а.с. 127-128).

До того ж, при укладенні між сторонами у справі договору про визнання електронних документів № 1 податковий орган (3-я особа у справі) своєю юридичною адресою указав м. Донецьк, хоча на 20.02.2015 року це була неконтрольована територія (а.с. 14-16).

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів правомірності дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.

На переконання колегії суддів апелянти не довели правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову і доводів апеляційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 805/1537/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 9 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Казначеєв Е.Г.

Васильєва І.А.