Ухвала

від 16.09.2015 по справі 810/3316/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/3316/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ультра ЛТД" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ультра ЛТД" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Ультра ЛТД") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, правонаступник якої є Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 №0001852205, №0001862205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року постанову та ухвалу суду першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року позов задоволено.

На вказану постанову Вишгородська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Вишгородському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Телерадіокомпанія "Ультра ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ВКФ "Проксин" та ТОВ "Логокомп", за період 01.02.2012 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.04.2013 р. №/22-00/19415293.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198,1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 83344,00 грн., а саме лютий 2012 - 10 000 грн., березень 2012 - 10 000 грн.,квітень 2012 - 10 000 грн., червень 2012 - 10 000 грн., липень 2012 - 10 000 грн., серпень 2012 - 10 000 грн., вересень 2012 - 10 000 грн., жовтень 2012 - 10 000 грн.;

- п.п 138.1 ст. 138, п.п 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, який підлягає до сплати в сумі 87 511 грн. (І квартал 2012 року - 21 000 грн., ІІ квартал - 42 000 грн., ІІІ квартал 2012 року - 77 000 грн., ІV квартал 2012 року - 87 511 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 29.05.2013 р. №0001852205, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 104180,00 грн., з яких: 83344,00 грн. - за основним платежем; 20836,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 29.05.2013 р. №0001862205, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 109389,00 грн., з яких: 87511,00 грн. - за основним платежем; 21878,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вищим адміністративним судом України звернуто увагу суду на необхідність при новому розгляді справи дослідження наданих позивачем доказів, а також обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарсткі відносини з ПП «ВКФ «Проксин» та ТОВ «Логокомп».

Так, між позивачем та ПП "ВКФ"Проксин" (виконавець) укладено договір про надання, виконавцем, робіт з технічного обслуговування телекомунікаційних мереж у м. Вишгород Київської області №01/12-11 від 01.12.2011 р., згідно з яким виконавець зобов'язувався проводити планове технічне обслуговування мережі у відповідності до умов договору.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано копії договору, ліцензії виконавця №593171 від 02.11.2011 р. Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, податкових накладних, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг, банківських виписок по рахунку.

Крім того, позивачем між позивачем та ТОВ «Логокомп» (виконавець) у вересні 2011 року укладено договір поставки шафи металевої в усній формі.

На підтвердження реальності виконання умов такого договору позивачем надано копії розрахунків фактури, податкових накладних та платіжне доручення.

Копії таких документів містяться в матеріалах справи, відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не було надано належної оцінки первинним документам, що надавались позивачем для перевірки, та не зазначено зауважень щодо їх повноти та змісту.

Зазначені у акті обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Проте, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Колегія суддів також зазначає, що вирок Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року по справі №1-786/10 по обвинуваченню Можеги І.В. (директор ТОВ «Логокомп») у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 205, 358 Кримінального кодексу України, не свідчить про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Логокомп», оскільки вирок датовано 2010 роком, а правовідносини за перевіряємий період мали місце у 2011 році, в якому ТОВ «Логокомп» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 №0001852205, №0001862205., а тому такы рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Вишгородська ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 17.09.2015 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.