Ухвала

від 08.02.2011 по справі 2а-4487/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р. Справа № 80516/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Поворозника Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу держаної податкової інспекції у Франківському районі м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду 02 жовтня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Рекламно-консультаційний центр «Панорама» до держаної податкової інспекції у Франківському районі м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2009 року приватного підприємства «Рекламно-консультаційний центр «Панорама» (далі - ПП «РКЦ «Панорама») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському р-ні) від 13.03.2009 року № 0000422320/0, яким підприємству було визначено зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 17667,81 грн., з яких 11778,54 грн. за основним платежем та 5889,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року у справі № 2а-4487/09/1370 вказаний позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Франківському р-ні просить зазначену постанову скасувати і відмовити у задоволенні позову ПП «РКЦ «Панорама». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення було прийнято за результатами проведеної перевірки, яка оформлена актом від 05.03.2009 року № 648/23-2/31145059. У ході вказаної перевірки контролюючим органом було встановлено факт відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Профліга» шляхом включення понесених витрат до складу податкового кредиту. Так, між ПП «РКЦ «Панорама» та ТОВ «Профліга» було проведено ряд господарських операцій на загальну суму 70840,67 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 11778,54 грн., які ПП «РКЦ «Панорама» були віднесені до податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ «Профліга» податкових накладних. При дослідженні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профліга» було встановлено, що у цього підприємства відсутні основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. При цьому вказаним підприємством було відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Втор Ресурс». ТОВ «Ессентрік», ТОВ «Продпостопт», ТОВ «Проект торг ЛТД», ТОВ «Електро-Індастріал». ТОВ «Гранд ЕМ Систем», які фактично не відбувались.

ТОВ «Профліга» не здаються до органів податкової служби декларації з ПДВ з березня 2008 pоку, а декларації з податку на прибуток - з ІІ кварталу 2008 року.

Одночасно апелянт звертає увагу на те, що стосовно ОСОБА_1, який підписував податкові накладні від ТОВ «Профліга», порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 367 КК України.

Сам факт надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, коли податковим органом встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Враховуючи таку сукупність інформації, ДПІ у Франківському р-ні було зроблено висновок, що фактично послуги (товари) ТОВ «Профліга» для ПП «РКЦ «Панорама» не надавалися (товари не вироблялися). При цьому, такий висновок був зумовлений тим, що у ТОВ «Профліга» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів для виробництва товарів (робіт, послуг) немає, що виключає можливість їх подальшого продажу іншим особам, у тому числі ПП «РКЦ «Панорама».

З огляду на приписи п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» контролюючим органом було зроблено висновок про те, що податковий кредит формується лише тоді, коли має місце факт придбання товару (роботи, послуги), а матеріалами перевірки підтверджується, що фактично господарські операції між ТОВ «Профліга» та ПП «РКЦ «Панорама» не відбувались.

Долучені до матеріалів справи позивачем акти здачі-прийняття робіт апелянт оцінює критично з огляду на відсутність робочого персоналу та відповідних виробничих потужностей у ТОВ «Профліга».

Щодо реклами на радіо, то апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що у актах виконаних робіт не зазначено якою радіостанцією надавались рекламні послуги, а відтак такий документ не слід вважати належним підтвердженням факту надання послуг.

Надані у судовому засіданні 23.09.2009 р. позивачем копії рахунків-квитанцій за послуги з газопостачання ВАТ «Львівгаз» та каталог VII міжнародної спеціалізованої виставки-салону «Інтер дизайн ХХІ» на думку апелянта не є належними доказами у підтвердження фінансово-господарських операцій між ТОВ «Профліга» та ПП «РКЦ «Панорама»

Одночасно апелянт наголошує на тому, що ПП «РКЦ «Панорама» на адресу ДПІ у Франківського р-ну було скеровано лист від 31.03.2009 року за № 122 (вх. № 4133 від 02.04.2009 p.), у якому підприємством висловлює свою незгоду із висновками акту перевірки та вимагає не приймати жодних рішень щодо визначення податкових зобов'язань, який не відповідав вимогам, які ставляться до скарги про перегляд рішення податкового органу на підставі п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», що встановлені наказом ДПА України «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» від 11.12.96 №29, а відтак не може розглядатися як скарга у порядку адміністративного оскарження.

Позивач ПП «РКЦ «Панорама» додав апеляційному суду письмові заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Франківському р-ні, у яких просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, покликаючись при цьому на те що його скарга на податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2009 р. №0000422320/0 була задоволена, а дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо стягнення визначеного наведеним податковим рішення зобов'язання по податку на додану вартість є неправомірними.

Представник апелянта ДПІ у Франківському р-ні у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Представник позивача ПП «РКЦ «Панорама» у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив із того, що належно оформлені податкові накладні, видані ТОВ «Профліга», яке було зареєстроване платником податку на додану вартість (анулювання реєстрації ТОВ «Профліга», як платника ПДВ, проведено 24.03.2009 року) на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не дають відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому суд відхилив посилання відповідача на невідповідність первинних бухгалтерських та податкових документів за господарськими операціями позивача із зазначеним вище контрагентом, оскільки їх недійсність не була підтверджена належними і допустимими доказами.

При цьому суд першої інстанції врахував той факт, що відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2009 р. №0000422320/0 позивач отримав його 27 березня 2009 р. і листом №122 від 31.03.2009 року висловив відповідачу свою незгоду з прийнятим рішенням. Вказаний лист позивач вважає скаргою у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

При цьому судом на підставі приписів Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 р. №29, було зроблено висновок про те, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2009 р. №0000422320/0 в адміністративному порядку 31.03.2009 р. №122 і протягом п'яти днів від дня отримання скарги (02.04.2009 р.) вона не була повернута відповідачем, як така, що не відповідає встановленим законодавством вимогам, і мотивоване рішення за скаргою від 31.03.2009 р. №122 протягом двадцятиденного строку ДПІ у Франківському районі м. Львова не надіслала.

Факт порушення відповідачем порядку подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби при розгляді скарги позивача підтверджується листом ДПА у Львівській області від 15.06.2009 року №12579/10/14-115/62.

За таких обставин суд вважав обґрунтованими доводи позивача про те, що його скарга на податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2009 року № 0000422320/0 задоволена, а тому дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо стягнення вищенаведеним податковим рішенням зобов'язання по податку на додану вартість є неправомірними.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Виходячи із приписів п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою для віднесення витрат до валових є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частиною 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи (у даному випадку акти приймання-передачі робіт), повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окрім того, необхідною умовою для включення витрат валових, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із приписами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Разом із тим, з наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 27-37) неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, а отже виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки він містять загальні вказівки про надані послуги.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків контролюючого органу щодо неможливості формування податкового кредиту з ПДВ на основі таких первинних документів.

Окрім того, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про необхідність врахування при прийнятті рішення встановленої контролюючим органом відсутності у контрагента позивача ТОВ «Профліга» основних фондів та виробничих потужностей (трудові ресурси, транспортні засоби), що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, а також того, що ТОВ «Профліга» не здаються до органів податкової служби декларації з ПДВ з березня 2008 pоку, а декларації з податку на прибуток - з ІІ кварталу 2008 року, а стосовно ОСОБА_1, який підписував податкові накладні від ТОВ «Профліга» порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 367 КК України, для подальшого розслідування передана в слідче управлінні прокуратури Львівської області.

Даючи правову оцінку доводам позивача ПП «РКЦ «Панорама», з якими погодився суд першої інстанції, щодо задоволення ДПІ у Франківському р-ні скарги на податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2009 р. № 0000422320/0 у адміністративному порядку з огляду на приписи п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на такі міркування.

Судом безспірно встановлено, що скерований ПП «РКЦ «Панорама» на адресу ДПІ у Франківського р-ну було лист від 31.03.2009 року за № 122 (вх. № 4133 від 02.04.2009 p.), у якому підприємством висловлює свою незгоду із висновками акту перевірки та вимагає не приймати жодних рішень щодо визначення податкових зобов'язань, не відповідав вимогам, які ставляться до скарги про перегляд рішення податкового органу на підставі п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», що встановлені наказом ДПА України «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» від 11.12.96 № 29.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що такий лист не може розглядатися як скарга у порядку адміністративного оскарження, а неотримання ПП «РКЦ «Панорама» відповіді на такий лист у встановлені п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» строки не створює правових наслідків, передбачених цією правовою нормою, а отже висновок суду першої інстанції про задоволення ДПІ у Франківському р-ні скарги на оспорювань податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2009 року у адміністративному порядку не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу держаної податкової інспекції у Франківському районі м. Львові задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду 02 жовтня 2009 року у справі № 2а-4487/09/1370 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову приватного підприємства «Рекламно-консультаційний центр «Панорама» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 10 лютого 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

ОСОБА_2