Рішення

від 23.09.2015 по справі 396/1481/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2227/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Гарбуз О. А.

Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. - головуючої,

Франко В.А.,

Чельник О.І.,

при секретареві - Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія ім. О.В.Гіталова», третя особа на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Новоукраїнському районі, про визнання недійсними договорів оренди землі, актів визначення меж в натурі та приймання-передачі земельної ділянки в оренду за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія ім. О.В.Гіталова» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2015 року

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" про визнання недійсними договору оренди землі, актів визначення меж в натурі та актів приймання-передачі земельної ділянки в оренду, яким просила: визнати недійсними договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, укладений з відповідачем та зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за №040037800220, акти визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 3,97 га, розташовану на території Комишуватської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 20 вересня 2001 року вона є власником земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 3,97 га, розташованої на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. 13.05.2014 року її представник ОСОБА_6 ознайомився з договором оренди земельної ділянки, який зереєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за № 040037800220, актами визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому передачі її в оренду та виявив невідповідність їх вимогам цивільного законодавства, оскільки спірний договір оренди землі та акти визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому передачі їх в оренду вона не підписувала, існування договорів оренди не відповідає її внутрішній волі, умови договору оренди з нею не обговорювалися, в зв'язку з чим оспорений нею договір та акти є недійсними.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2015 року позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" у 2009 році, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20 грудня 2010 року за № 040037800220, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 3.97 га, НОМЕР_1, недійсним; зобов'язано ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" після зібрання врожаю 2015 року повернути ОСОБА_5 належну їй земельну ділянку.В іншій частині позовних вимог про визнання недійсними: акту визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 відмовлено за необгрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_7 просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує на те, що суд першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права. Посилається на те, що висновок експерта №24/15, складений 18.06.2015 року атестованим судовим експертом Панчошнік Іриною Зіновіївною - нештатним працівником Науково-дослідної лабораторії судових експертиз, є недопустимим доказом у справі, оскільки зроблений особою, яка на час здійснення експертизи не була працівником державної спеціалізованої установи. Крім того, вказує на те, що суд помилково дійшов висновку щодо відсутності порушення позивачем трирічного строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Агропромислова компанія ім..О.В.Гіталова» адвоката ОСОБА_7, який просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, які вважали, що скарга задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення Новоукраїнського районного суду від 23.07.2015 року у частині задоволення позову не відповідає.

Предметом спору є договір оренди землі від 2009 року, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за № 040037800220, укладений між сторонами, за яким ОСОБА_5 передала в оренду ТОВ «Агропромислова компанія ім..О.В.Гіталова» належну їй на праві власності земельну ділянку (НОМЕР_1), площею 3,97 га (кадастровий № НОМЕР_3), розташовану на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району, на строк до 15.11.2019 року.

Задовольняючи позов у частині визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підписувала його, що підтверджується висновком повторної почеркознавчої експертизи №24/15 від 18.06.2015 року, проведеною експертом Панчошнік І.З., яка включена до ЄРЕ, та яка є нештатним працівником Науково-дослідної лабораторії судових експертиз, що працює на підставі договору з НДЛСЕ від 01.01.2015 року про надання послуг. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що договір оренди не відповідав внутрішній волі позивача, яка, насправді, не мала наміру укладати його.

Проте, з таким висновком не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин. що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.(ст.60 ЦПК України).

Статтею 59 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Порядок призначення експертизи, у тому числі повторної, передбачено ст.ст.143, ч.2ст.150 ЦПК України.

Відповідно до ч.6ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що за висновком первісної судової почеркознавчої експертизи ( висновок судового експерта Бабкова А.О. Кіровоградського відділення Одекського науково-дослідного інституту судових експертиз №1316, складений 06.10.2014р.), підпис у графі «Орендодавеь» договору земельної ділянки 2009 року, укладеного від імені ОСОБА_5 та ТОВ «АПК ім..О.В.Гіталова» та підпис у графі «Земельну ділянку передав» акту приймання-передачі земельної ділянки (без дати), ймовірно виконані самою ОСОБА_5 В описовій частині дослідження експертом зазначено, що встановлені збіжні ознаки стійкі, істотні та у своїй індивідуальній сукупності достатні лише для ймовірного висновку ( у зв»язку із тим, що не були надані вільні зразки підписів за той же період, коли укладався договір).

За клопотанням представника позивача судом першої інстанції було призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено НДЛСЕ( АДРЕСА_1), у той час як представник позивача просив призначити її Черкаському відділенню НДІСЕ, висловивши недовіру судовим експертам Кіровоградської області.

Згідно із висновком експерта Панчошнік І.З. від 18.06.2015 року №24/15, підписи від імені ОСОБА_5, що містяться у графі:»підпис», нижче реквізитів «Орендодавця» в договорі оренди земельної ділянки та у графі «Земельну ділянку передав» в акті приймання передачі земельної ділянки виконані не ОСОБА_5, а іншою особою, з наслідуванням кимось справжнім підписам ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 і 2 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров»я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Мінстерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту України від 08.01.1998р.№53/5 (з наст.змінами) судово-почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи, проведення яких, згідно із ч.3ст.7 Закону України «Про судову експертизу» здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

При призначенні повторної експертизи суд першої інстанції не взяв до уваги, що «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» є приватним підприємством (код ЄДРПОУ 33708340), засновником якого є ОСОБА_11

Відповідно до ч.1ст.63 ГК України приватне підприємство - це підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб»єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно із п.1.7 вищезазначеної Інструкції експертизи та дослідження,що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених ст.7 Закону України «Про судову експертизу», а згідно із ч.3ст.10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок експерта Панчошнік І.З. від 18.06.2015 року № 24/15 не міг бути взятий судом до уваги як допустимий (ч.1ст.59 ЦПК України) доказ при перевірці доводів позивача про те, що спірний договір нею не підписувався, як підстави для визнання його недійсним.

Інших доказів, які б доводили факт не підписання договору оренди позивачем, не надано. Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 пояснила, що примірник договору оренди постійно знаходився у неї дома, намір визнати його недійсним у судовому порядку виник у неї після того, як вона у 2014 році дізналась про те, що договір оренди землі одного із односельців був визнаний судом недійсним з підстав підписання договору іншою особою. Хто підписав договір оренди, якщо не вона, не знає. Орендну плату отримувала. Про те, що належною їй земельною ділянкою користується відповідач знала. Має намір передати земельну ділянку в оренду іншому орендарю.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1ст.16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Оскільки позивач не довела, що укладення договору оренди відбулось без її згоди, підстави для задоволення позову у частині визнання його недійсним та повернення земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції у ухвалення нового рішення.

Рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними актів визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки сторонами не оскаржено в апеляційному порядку, а тому його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ч.5ст.88 ЦПК України підлягає зміні порядок розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303. 304, 307, 309,313-314, 316, 88 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агропромислова компанія ім..О.В.Гіталова» задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду від 23 липня 2015 року скасувати у частині задоволення позову про визнання договору оренди земельної ділянки від 2009 року недійсним, про повернення земельної ділянки та розподілу судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до ТОВ «Агропромислова компанія ім..О.В.Гіталова» про визнання договору оренди земельної ділянки від 2009 року недійсним та про повернення земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: