Справа № 4-568/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2011 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
при секретарі - Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька скаргу ОСОБА_1 на дії прокурора (у порядку ст. 236 КПК України), -
ВСТАНОВИВ:
До Сєвєродонецького міського суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії прокурора (у порядку ст. 236 КПК України), у якій заявник просить визнати незаконними дії прокурора Скорбенко Д.М. при здійсненні нагляду за законністю відмови в порушенні кримінальної справи по заяві гр. ОСОБА_2 від 18.09.2007 року і перевірці виконання Сєвєродонецьким МВ УМВСУ в Луганській області вимог закону про приймання, реєстрацію та вирішення даної заяви про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 296 КК України відносно певної особи - ОСОБА_1
У своїй скарзі заявник ОСОБА_1 вказує, що заява громадянки ОСОБА_2 від 18 вересня 2007 року про нанесення їй нібито ОСОБА_1 тілесних ушкоджень була подана не в установленому законом порядку, оскільки не пройшла реєстрацію у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини. За таких умов, вказана заява не є законною підставою для порушення кримінальної справи. У постанові б/номеру від 27.02.2007 року про порушення кримінальної справи б/номеру прокурор Скорбенко Д.М. навів завідомо неправдиві відомості про те, що у матеріалі Сєвєродонецького МВ УМВС за № 484/08 про відмову у порушенні кримінальної справи містяться дані про спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, але це не відповідає фактичним обставинам справи. Варто також врахувати, що сама по собі заява ОСОБА_2 від 18.09.2007 року про нанесення їй тілесних ушкоджень, взагалі не містить відомості про ознаки злочинного діяння за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки в ній не наведено жодних даних про порушення ОСОБА_1 громадського порядку. Пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які прокурор Скорбенко Д.М. використав як підставу для порушення кримінальної справи б/номеру, не можуть бути джерелом доказів, оскільки вони надані не під час допиту, тобто одержані з інших джерел доказів, аніж зазначені у ч. 2 ст. 65 КПК України, перелік яких є вичерпним, що встановлено п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року № 11. Прокурор Скорбенко Д.М. під час нагляду за матеріалом Сєвєродонецького МВ УМВС про відмову у порушенні кримінальної справи № 484/08 не подавав керівнику прокуратури м. Сєвєродонецька рапорт про безпосереднє виявлення ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, що є порушенням п. 2.8 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв та повідомлень про злочини, затвердженої наказом Генпрокуратури України від 24.06.2004 р. N 66/13-ок, яким передбачено, що у разі безпосереднього виявлення ознак злочину прокурорський працівник негайно доповідає про це рапортом керівнику прокуратури або самостійного підрозділу для вжиття передбачених кримінально-процесуальним законом заходів. У матеріалі № 484/08, на підставі якого була порушена кримінальна справа, не має в наявності рапорту прокурора про безпосереднє виявлення ознак злочину, що є порушенням п. 2.8 Інструкці про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв та повідомлень про злочини. Прокурором Скорбенко Д.М. не було вручено ОСОБА_1 негайно чи не пізніше трьох діб з моменту її винесення копії відповідної постанови про порушення 27 лютого 2008 року кримінальної справи б/номеру, що є порушенням ч. 1 ст. 98-2 КПК України. Прокурор Скорбенко Д.М. у постанові б/номеру від 27.02.2008 року про порушення кримінальної справи б/номеру щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не вказав про дальше її спрямування, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 98 КПК України. Через це кримінальна справа б/номеру, яка була порушена прокурором Скорбенко Д.М. на підставі відмовного матеріалу № 484/08 по заяві ОСОБА_2 про нанесення їй тілесних ушкоджень, яка не зареєстрована у Книзі обліку заяв і повідомлень про злочин, прокуратурою ОСОБА_5 фактично не направлялася для провадження досудового слідства, що є порушенням ч. 5 ст. 98 КПК України. Як наслідок, вказана кримінальна справа б/номеру, яка порушена прокурором Скорбенко Д.М. щодо ОСОБА_1 по заяві ОСОБА_2 від 18.09.2007 р. про нанесення тілесних ушкоджень, що не зареєстрована у Книзі обліку заяв і повідомлень про злочин, не перебувала на розгляді у Слідчому відділі Сєвєродонецького МВ УМВС України у Луганської області, і досудове слідство по цій справі б/номеру не проводилось. Крім того, слід зазначити, що розпорядженням начальника Слідчого відділу Сєвєродонецького МВ УМВС ОСОБА_6 від 17 квітня 2008 року була створена слідчо-оперативна група для розкриття злочину у кримінальній справі № 9021/2008. Вказане розпорядження про створення СОГ свідчить, що на момент його видання у кримінальній справі № 9021/2008, порушеній по факту хуліганства, не була встановлена особа, яка вчинила злочин, і були відсутні дані про нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_2 Таким чином, у кримінальній справі № 9021/2008 є у наявності документи, які підтверджують той факт, що порушена 27.02.2008 року прокурором Скорбенко Д.М. кримінальна справа б/номеру щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, де не вказано про подальше її спрямування для провадження досудового слідства насправді не направлялася у слідчій відділ Сєвєродонецького МВ УМВС, і досудове слідство в цій справі не проводилось. Як наслідок кримінальна справа б/номеру, що була порушена 27.02.2008 року прокурором Скорбенко Д.М., не перебувала у провадженні слідчого Ажипи М.В., Алексеєвої Ю.В. та Пільтенко В.В., оскільки в їх провадженні перебувала інша кримінальна справа за № 9021/2008, яка була порушена по факту хуліганства, в якій не встановлена особа, що вчинила злочин та відсутні дані про спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкодженнь. За таких обставин не було законних підстав для надання ОСОБА_1 статусу підозрюваного відповідно до положень ст. 43-1 КПК України. Але, заступник прокурора м. Сєвєродонецька ОСОБА_7 у своій постанові від 16.04.2008 року про відміну постанови про припинення кримінального переслідування і про зупинення досудового слідства незаконно надав ОСОБА_1 статус підозрюваного без наявності на те законних підстав та вимагав від органу досудового слідства допитати мене як підозрюваного, що є порушенням вимог ст. 43-1 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 вніс до змісту вказаної постанови від 16.04.2008 року завідомо неправдиві відомості про тілесні ушкодження ОСОБА_2, що є нічим іншим як фальсифікація, яка була вчинена з метою створення умов для штучного створення такого доказу обвинувачення як висновок судово-медичного експерта про наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Оскільки у кримінальній справі № 9021/08, порушеній по факту хуліганства, не було жодного документу про спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та не було (і на сьогодні немає) очевидців, які би прямо вказали, що саме ОСОБА_1 було вчинено злочин. Немає в матеріалах справи № 9021/08 у наявності постанов та протоколів слідчого Ажипи М.В. про проведення судово-медичного обстеження (дослідження) ОСОБА_2, а також виїмки медичних документів, необхідних для його проведення. ОСОБА_1 на підставі викладеного просила визнати незаконними дії прокурора Івчука М.Ю. та дії прокурора Скорбенко Д.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України, скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 236 КПК України, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 про оскарження дій прокурора (у порядку ст. 236 КПК України) може бути розглянута судом лише при попередньому розгляді кримінальної справи № 1-377/11 за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України або при розгляді її по суті і не може бути розглянута в окремому провадженні (не чекаючи попереднього розгляду справи або розгляду її по суті) і як наслідок суддею, в провадженні якого не знаходиться дана кримінальна справа.
У зв'язку з відсутністю в провадженні судді кримінальної справи № 1-377/11 за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, а також у зв'язку з тим, що скарги даної категорії не підлягають розгляду в окремому провадженні, на даний час у судді відсутні законні підстави, передбачені КПК України, для розгляду даної скарги по суті.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне скаргу ОСОБА_1 про оскарження дій прокурора (у порядку ст. 236 КПК України) залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 236 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії прокурора (у порядку ст. 236 КПК України) залишити без розгляду.
Копію постанови надіслати заявнику ОСОБА_1
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ
Суд | Сєвєродонецький міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2011 |
Оприлюднено | 09.10.2015 |
Номер документу | 51914710 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Сєвєродонецький міський суд Луганської області
ПОСОХОВ І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні