Постанова

від 28.09.2015 по справі 926/1331/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа № 926/1331/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" (надалі ТзОВ "Букоімпекс ЛТД") за № 42 від 17.07.2015р. (вх. № 01-05/3363/15 від 27.07.2015р.)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р.

у справі № 926/1331/13

за позовом: ТзОВ "Букоімпекс ЛТД"

до відповідача: Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (надалі МКП "Чернівцітеплокомуненерго")

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення збитків у сумі 323176,14 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 12.08.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 2862 від 31.12.2014р.);

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: ОСОБА_4 - представник (довіреність № 99 від 07.07.2015р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014р. у справі №926/1331/13 (суддя Гончарук О.В.) відмовлено в задоволенні позову (а.с. 162-164, т. 1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (головуючий-суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Дубник О.П.) залишено без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014р. (а.с. 250-255, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014р. скасовано рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. у справі №926/1331/13. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області (а.с. 24-28, т. 2).

Скасовуючи судові акти у даній справі, Вищий господарський суд України вказав, що судам необхідно з'ясувати, якими тарифами мав керуватись позивач під час розрахунку за поставлену йому у спірний період теплову енергію, що є істотним для вирішення питання щодо наявності переплати.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.09.2014р. у справі №926/1331/13 (суддя Бутирський А.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з МКП "Чернівцітеплокомуненерго" на користь ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" 249500,16 грн. безпідставно отриманих коштів та 4990,00 грн. судового збору. Відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 30.09.2014р. в зв'язку з закінченням строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 ГПК України (а.с. 164-167, т. 3).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. (головуючий-суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2014р. у справі №926/1331/13 змінено, позовні вимоги задоволено повністю з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: "Стягнути з МКП "Чернівцітеплокомуненерго" на користь ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" 323176,14 грн. безпідставно отриманих коштів та 6463,53 грн. судового збору " (а.с. 156-166, т. 4).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2015 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області (а.с. 240-246, т. 4).

У постанові від 02.04.2015 р. Вищий господарський суд України вказав, що судами належним чином не з'ясовані обставини справи щодо дійсної вартості теплової енергії, яка постачалась у спірний період (за відсутності спору щодо спожитого обсягу), не звернуто увагу та не надано оцінку постановам Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. №1734, Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №165 від 30.09.2011р. та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №140 від 16.03.2012р. "Про встановленння тарифів на теплову енергію МКП "Чернівцітеплокомуненерго". Крім того, судам слід вирішити питання щодо залучення до участі у справі відповідної Національної комісії.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі №926/1331/13 (суддя Ковальчук Т.І.) відмовлено у задоволенні позову. Стягнуто з ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" на користь МКП "Чернівцітеплокомуненерго" 5726,77 грн. відшкодування судового збору. Повернуто МКП "Чернівцітеплокомуненерго" з Державного бюджету України судовий збір на загальну суму 3787,72 грн. в тому числі: 2495,00 грн., сплаченого по платіжному дорученню № 2094 від 31.07.2014 р. за подання касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2014 р. до Верховного Суду України, в зв'язку з відмовою в допуску справи № 926/1331/13 до провадження Верховного Суду України та 1292,72 грн. зайво сплачених по платіжному дорученню № НОМЕР_1 від 09.01.2015р. (а.с. 66-76, т. 5).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що протягом спірного періоду відповідач надавав позивачеві послуги з централізованого опалення за діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 р. № 122/4, постановою НКРКП від 30.09.2011 р. № 165, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2011 р. № 724/20, постановою НКРКП від 30.09.2011 р. № 165, постановою НКРКП від 16.03.2012 р. № 140. Суд не встановив в діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке б призвело до заподіяння збитків позивачеві.

ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням вимог ст. 43 ГПК України, а висновки суду такими, що не відповідають встановленим обставинам справи. Звертає увагу на те, що посилання суду на відсутність окремих судових рішень про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 122/4 від 22.02.2011 р. та № 724/20 від 22.11.2011 р. суперечить нормам ст. 8 Конституції України та ч. 2 ст. 4 ГПК України. Вказує, що висновок суду про відсутність вини відповідача не узгоджується з ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення в Україні» та суперечить обставинам, що встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 р. у справі № 2-А-13 та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013р. у справі № 2-а-13/12/2414. Просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі №926/1331/13, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

10.08.2015р. відповідач подав відзив на апеляційну скаргу за № 1336 від 05.08.2015р. (вх. № 01-04/4950/15 від 10.08.2015р.), в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі №926/1331/13, а апеляційну скаргу ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача просив скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі № 926/1331/13, прийняти нове рішення, яким задоволити позов ТзОВ "Букоімпекс ЛТД", надав письмові пояснення б/н від 28.092015р. (вх. № 01-04/6105/15 від 28.09.2015р.).

Представники відповідача та третьої особи-2 заперечили проти вимог і доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Третя особа-1 не забезпечила явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.08.2015р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі №926/1331/13.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2006р. між ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" та МКП "Чернівцітеплокомуненерго" укладено договір № 81 на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі договір), за умовами якого МКП "Чернівцітеплокомуненерго" (енергопостачальна компанія) зобов'язується постачати ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" (споживач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (а.с. 16-20, т.1).

Згідно пункту П.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення - в опалювальний період;

- гаряче водопостачання - згідно з графіком по рішенню міської ради;

- технологічні потреби - згідно з графіком.

Відповідно до п. П. 3 договору в разі наявності засобів обліку споживач сплачує за теплову енергію за такими тарифами: центральне опалення - 204,40 грн. з ПДВ (за 1 ГКал.).

Згідно пункту П. 4 договору в разі зміни тарифів споживач послуг сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію. Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (пункт Ш.1 договору). Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі показань приладів обліку чи розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць (пункти 1У.1 та 1У.2 договору).

Відповідно до пунктів Х.1-Х.2 договір укладався сторонами на один рік, строк його дії автоматично продовжувався в установленому порядку в зв'язку з відсутністю письмової заяви однієї з сторін про його припинення.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради 30.12.2008 року прийняв рішення №1031/24 В«Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 р. №499/13В» (а.с. 21-23, т. 1).

Вищевказаним рішенням Виконавчий комітет Чернівецької міської ради затвердив для МКП "Чернівцітеплокомуненерго" розміри двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення з 01 січня 2009 року згідно з додатком 2 для різних категорій споживачів (а.с. 23, т.1). Так, для інших споживачів затверджено плату за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м приведеної площі щомісячно протягом року для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку - 2,34 грн. з ПДВ, а також тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку в розрахунку на 1 Гкал щомісячно протягом опалювального періоду - 285,59 грн. з ПДВ.

Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 22.02.2011 р. було прийнято рішення № 122/4 В«Про встановлення скоригованих двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) води та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради з цього питанняВ» (а.с. 60-62, т.1).

Згідно пункту 1 даного рішення встановлено скоригований двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення (додаток 1), а п. 3 вирішено вважати таким, що втратив чинність, додаток 2 до вищезгаданого рішення міськвиконкому від 30.12.2008 року № 1031/24. Скоригований двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком 1 до рішення міськвиконкому 22.02.2011р. №122/4 є таким же, що й двоставковий тариф, приведений в додатку 2 до рішення міськвиконкому від 30.12.2008 року № 1031/24, у тому числі й в частині плати за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м приведеної площі щомісячно протягом року для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку - 2,34 грн. з ПДВ (а.с. 23, 62, т. 1).

22.11.2011 р. виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення №724/20 В«Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011р. № 122/4, від 30.12.2008 р. № 1031/24 щодо встановлення двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) водиВ» (а.с. 63-65, т. 1). Даним рішенням, внесено зміни в додаток № 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011 р. № 122/4, виклавши його в новій редакції (додаток № 1 до цього рішення). У новій редакції така складова двоставкового тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення як плата за одиницю приєднаного теплового навантаження (умовно-постійна складова) для інших споживачів (яким є позивач) встановлена виконкомом в такому ж розмірі, що й у рішеннях від 30.12.2008 р. № 1031/24 та від 22.02.2011 р. № 122/4: 2,34 грн. (з ПДВ) з розрахунку на 1 кв. м приведеної площі щомісячно протягом року для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку.

Тариф на одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку (категорія В«інші споживачіВ» ) в розрахунку на 1 Гкал щомісячно протягом опалювального періоду (умовно-змінна складова двоставкового тарифу) в додатку 1 до рішення від 22.02.2011 р. № 122/4 виконком Чернівецької міської ради не встановлював у зв'язку з тим, що зазначений тариф було визначено Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Судом встановлено, що ТзОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» сплачувало відповідачеві МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» за поставлену теплову енергію для централізованого опалення впродовж періоду з 01 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року за такими двоставковими тарифами, що включали:

- плату 2,34 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.м приведеної площі щомісячно відповідно до рішень Чернівецького міськвиконкому від 22.02.2011 р. № 122/4 та від 22.11.2011 р. № 724/20;

- плату за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку в розрахунку на 1 Гкал щомісячно: 285,59 грн. з ПДВ з 01.03.2011р., 475,98грн./Гкал без ПДВ з 01.10.2011 р., 562,32 грн./Гкал без ПДВ з 01.04.2012 р.

Вищевказане підтверджується наявними у справі доказами: звітами про нарахування та оплату за період з 01.01.2009р. по 31.08.2013р., аналізом нарахування доходів від централізованого опалення для ТОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» по МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» , звітом про фактичне споживання теплової енергії згідно договору № 0081 від 19.09.2006 р. по ТзОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» , даними Журналу обліку використання теплової енергії в гарячій воді на тепловому пункті абонента № 81, звітом про оплату за період з 01.03.11 по 31.12.13, оборотно-сальдовою відомістю по розрахунках з В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» за березень 2011-січень 2014 р. (а.с. 73-74, 75, 128-130, 142-143, т. 1, а.с. 65, 84, т. 2).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, всі рахунки, виставлені відповідачем на оплату послуг з централізованого опалення за вказаний період, своєчасно оплачені ТзОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» у повному обсязі (а.с. 85-118, т. 2 - рахунки МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» , а.с. 119-152, т. 2 - платіжні доручення ТзОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» про оплату рахунків).

У позовній заяві позивач просить, з урахуванням заяв про збільшення ціни позову від 30.09.2014 р. (а.с. 144-149, т.3) та про зміну підстав позову від 28.05.2015 р. (а.с. 18-24, т.5), стягнути з відповідача 323176,14 грн. збитків, заподіяних внаслідок застосування економічно необґрунтованих тарифів на послуги з централізованого теплопостачання (опалення), надані згідно з договором № 81 від 19.09.2006 р. за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2013 р.

При винесенні постанови, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 81 від 19.09.2006р.на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі договір), за умовами якого відповідач зобов'язується постачати позивачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а ТзОВ "Букоімпекс ЛТД" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 6 статті 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 2 ст. 15, ст. 20 Закону України В«Про теплопостачанняВ» основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно пунктів 1У.1 та 1У.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі показань приладів обліку чи розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України В«Про теплопостачанняВ» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 20 зазначеного Закону встановлено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 8 вересня 2000 року № 191, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.2000 р. за № 776/4997, були затверджені Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду (далі - Правила-191), які поширювалися на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів, і визначали порядок розрахунку вартості виробництва, транспортування та розподілення теплової енергії та гарячої води, яка забезпечує рентабельну діяльність теплопостачальних організацій при стимулюванні процесу економії теплової енергії та гарячої води споживачем.

Відповідно до п. 1.2 Правил-191 рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

Пунктом 1.4 Правил-191 визначено, що двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюються договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п. 1.5 Правил-191).

10.07.2006 р. постановою Кабінету Міністрів України № 955 В«Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої водиВ» було затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - Порядок-955), до якого постановою КМУ України від 02.03.2010 р. № 231 В«Про внесення змін до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої водиВ» були внесені зміни, які передбачали поряд із одноставковим застосування двоставкового тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води. При цьому згідно з пунктом 113 Порядку-955 з внесеними змінами передбачено, що умовно-постійна частина витрат на надання послуг централізованого опалення розраховується на теплове навантаження об'єкта теплоспоживання на 1 Гкал/г або для населення, за відсутності в жилих будинках приладів обліку, на 1 кв. метр загальної опалювальної площі.

Порядок-955 діяв до 18.08.2011 р. - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 В«Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послугиВ» , якою (постановою) затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - Порядок-869). Пунктом 42 Порядку-869 встановлено, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається, зокрема, як абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження об'єктів теплоспоживання.

Відповідно до статей 7, 14, 31, 32 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» в редакції, що діяла до 31.10.2010 р., підпункту 2 пункту В«аВ» частини 1 статті 28 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» в редакції, що діяла до 31.10.2010 р., до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належало встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, в тому числі тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення.

22.07.2010 р. набрав чинності Закон України В«Про державне регулювання у сфері комунальних послугВ» у відповідності до статті 5, абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 6 зазначеного Закону Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України як державний колегіальний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання (крім діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії), централізованого водопостачання та водовідведення, застосовує, зокрема, такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках як встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.

Згідно рішення Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2009 р. № 23 у справі №03/20/21 видно, що за результатами дослідження, здійсненого відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антомонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, відповідач - міське комунальне підприємство В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» , за результатами діяльності в 2007-2008 рр. та звітному періоді 2009 р. є суб'єктом природної монополії на ринку централізованого постачання теплової енергії у територіальних межах м. Чернівці (в межах обслуговування житлового і нежитлового фонду) з часткою 100 відсотків (а.с. 30, т.1).

Як встановлено судом протягом періоду 2010-2013 рр. Національною комісією регулювання електроенергетики України (на початковому етапі становлення НКРЕП) та Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг затверджено наступні тарифи на теплову енергію для МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» (без ПДВ):

1) згідно з постановою НКРЕ від 14.12.2010 р. № 1734 з 01 січня 2011 року: для населення - 225,89 грн. за 1 Гкал (т.с. 5, а.с. 5, 36);

2) згідно з постановою НКРКП від 30.09.2011 р. № 165 з 01 жовтня 2011 року:

- одноставкові тарифи на теплову енергію для централізованого гарячого водопостачання (підігрів води) для бюджетних установ - 696,06 грн./Гкал та 768,74грн./Гкал для інших споживачів;

- одноставкові тарифи на теплову енергію для постачання пари для бюджетних установ - 696,09 грн./Гкал;

- умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію (вартість одиниці теплової енергії) для централізованого опалення - 475,98 грн./Гкал для потреб бюджетних установ та для інших споживачів (а.с. 67, т.1, а.с. 5 т. 5);

3) згідно з постановою НКРКП від 16.03.2012 р. № 140 з 01 квітня 2012 р.:

- одноставкові тарифи на теплову енергію для централізованого гарячого водопостачання (підігрів води) для потреб бюджетних установ - 785,29 грн./Гкал та 833,26 грн./ Гкал для інших споживачів (крім населення);

- одноставковий тариф на теплову енергію для постачання пари для потреб бюджетних установ - 785,29 грн./Гкал;

- умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення (вартість теплової одиниці) - 562,32 грн./Гкал для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) (а.с. 68, т. 1, а.с. 5, т. 5).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31.12.2013 р. № 480 установлено міському комунальному підприємству В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні, зокрема, для інших споживачів (крім населення): тариф на теплову енергію - 658,50 грн. Гкал (без ПДВ) за складовими, що включає тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРКП від 16.03.2012 р. № 140 В«Про встановлення тарифів на теплову енергію МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» (а.с. 234, т. 1).

Таким чином, протягом спірного періоду з 01.03.2011 р. по 31.12.2013 р. НКРЕКП не встановлювала для МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» тарифи на умовно-постійну частину двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення, зокрема для категорії В«інші споживачіВ» .

Відповідачем у спірний період у правовідносинах з позивачем застосований двоставковий тариф на послуги з централізованого теплопостачання затверджений виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (умовно-постійна частина) та Національною комісією з регулювання електроенергетики України і Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (умовно-змінна частина).

Пстановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 р. у справі №2-А-13 за результатами розгляду адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю В«Букоімпекс ЛТДВ» до виконавчого комітету Чернівецької міської ради (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: міське комунальне підприємство В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» ) про визнання частково нечинним рішення по затвердженню тарифів на теплопостачання задоволено адміністративний позов ТОВ В«Букоімпекс ЛТДВ» , визнано нечинним пункт 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №1031/24 від 30 грудня 2008 року В«Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 08 липня 2008 року № 499/13В» щодо затвердження розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком 2 та додаток 2 до цього рішення в частині встановлення плати за одиницю приєднаного теплового навантаження з розрахунку на 1 кв.м приведеної площі щомісячно протягом року для інших споживачів із засобами обліку та без засобів обліку у розмірі 2 грн. 34 коп. (з ПДВ) з моменту його прийняття (а.с. 49-55, т. 1). Вищевказана постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. у справі № 2-а-13/12/2414 (а.с. 56-59, т. 1).

На виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012р. у справі № 2-А-13 виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення від 25.06.2013 р. № 338/10 В«Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 р. № 1031/24 В«Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 р. № 499/13В» (а.с. 69-71, т.1). Рішенням міськвиконкому від 25.06.2013 р. № 338/10 на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 р. у справі № 2-А-13 приведено у відповідність до вимог закону розмір плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, визначено її в розмірі 257,05 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 Гкал для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку щомісячно протягом опалювального періоду для категорії В«Інші споживачіВ» .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд погоджується з доводами позивача, що рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 р. № 122/4 та від 22.11.2011 р. № 724/20 встановлено плату за одиницю приєднаного теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу) в розмірі 2,34 грн. з ПДВ в розрахунку на 1 кв.м приведеної площі, у той час як відповідними положеннями Порядку-955 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.03.2010 р. № 231, та Порядку-869, передбачено, що умовно-постійна складова тарифу на послуги з централізованого опалення розраховується на 1 Гкал/год для всіх категорій споживачів, крім населення за відсутності в житлових будинках приладів обліку (для якого така плата визначається на 1 кв. м приведеної площі).

Заслуговують на увагу висновки суду першої інстанції, що вказані рішення прийняті виконавчим комітетом в період, коли відповідно до нової редакції підпункту 2 пункту В«аВ» статті 28 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» (з 22.07.2010 р.), абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України В«Про державне регулювання у сфері комунальних послугВ» повноваження встановлювати тарифи на послуги з централізованого опалення для МКП В«ЧернівцітеплокомуненергоВ» як суб'єкта природної монополії були передані до компетенції Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Апеляційний суд вказує, що незаконність зазначених рішень виконавчого комітету у відповідній частині чи в цілому в зв'язку з порушенням встановленого порядку формування тарифів та/або в зв'язку з відсутністю компетенції повинна бути встановлена судом за результатами розгляду окремого позову, поданого зацікавленою особою.

Статтями 144 Конституції України, 73 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» встановлено, що акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 2 ст. 144 Конституції України унормовано, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 р. № 122/4 та від 22.11.2011 р. № 724/20 у частині встановлення плати за одиницю приєднаного теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу) в розмірі 2,34 грн. з ПДВ в розрахунку на 1 кв. м приведеної площі не були предметом судового оскарження і не скасовані в установленому порядку, відтак в силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїниВ» протягом періоду їх дії були обов'язковими для застосування відповідачем при розрахунках зі споживачами за надані послуги з централізованого опалення.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 16 Цивільного кодексу України ст. 20 Господарського кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способом захисту захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Відповідач надавав позивачеві послуги з централізованого опалення за діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 р. № 122/4, постановою НКРКП від 30.09.2011 р. № 165, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2011 р. № 724/20, постановою НКРКП від 30.09.2011 р. № 165, постановою НКРКП від 16.03.2012 р. № 140, що відповідає пункту 1У.1. договору.

Обов'язковим елементом складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є протиправна поведінка сторони зобов'язання, а саме порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору.

Суд не вбачає в діях відповідача із нарахування плати за послуги з теплопостачання порушення умов укладеного між сторонами договору № 81 від 19.09.2006 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З аналізу обставин даної справи суд констатує наступне.

Якщо виконані відповідачем розрахунки тарифу за приєднане теплове навантаження не відповідають окремим нормативним положенням, відповідальність за затвердження таких тарифів несе компетентний орган, до повноважень якого входить їх затвердження, тому вини відповідача в порушенні умов договору № 81 від 19.09.2006 р. не вбачається.

В діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, наслідком якого є заподіяння збитків позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015р. у справі №926/1331/13 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути до господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1