Ухвала

від 11.09.2014 по справі 11/616

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/33163/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В. , Леонтович К. Г., розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 11/616 за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України про оскарження підзаконних нормативно правових актів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, відповідно до якого просив: - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати пункт 2 Постанови, а також останні чотири абзаци (35) підпункту 31 пункту 1 та пункту 2 змін, що вносяться до «Порядку призначення і виплати стипендії» (882-2004-п) та «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (936-2005-п), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 3 пункту 1 Постанови КМУ від 20.04.2007року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт «е» пункту 1 Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 4 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відносно встановлення для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії для інвалідів II групи в розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для осіб, які втратили працездатність, а також визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1) пункту 6 даної Постанови відносно визначеної щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в розмірі 965 грн.; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 2 пункту 1 Постанови КМУ від 16.07.2008року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відносно щомісячних доплат до пенсії, пов'язаних з тим, щоб її розмір (без додаткової пенсії) щомісячно досягав розміру в 1090 грн. з 01 липня 2008року для інвалідів II групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 2 Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносно визначеної з 01 січня 2006 року щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою в розмірі 500 грн.; - визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати пункти 1 та 2 Постанови КМУ від 25.07.2001 року №861 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносно того, що під час призначення і перерахунку з 01 серпня 2001 року додаткових пенсій та пенсій, передбачених частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які Постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно виходити з розміру 18 грн. 10 коп.; - зобов'язати Кабінет Міністрів України привести свої підзаконні нормативно-правові акти відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року даний позов в частині вимог про визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 3 пункту 1 Постанови КМУ від 20.04.2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт «е» пункту 1 Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання нечинним та зобов'язання відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, позов задоволено частково, а саме, визнано незаконними та нечинними пункт 2 Постанови, а також останні чотири абзацами (35) підпункту 31) пункту 1 та пункту 2 змін, що вносились до «Порядку призначення і виплати стипендії» (882-2004-п) та «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (936-2005-п), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення» . В решт позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій в частині задоволеного позову, КМУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом «а» підпункту 1 пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі - Закон № 107-VI), внесено зміни до пункту 26 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон 796-XII), а саме, у пункті 26 слова "гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінити словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 20 Закону 796-XII, у редакції, що діяла до змін внесених Законом № 107-VI, встановлювалось, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 100 процентів, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави.

Таким чином, після змін внесених Законом № 107-VI до Закону 796-XII, КМУ отримало право встановлювати порядок та розмір підвищеної стипендії гарантованої положеннями пункту 26 частини 1 статті 20 Закону 796-XII.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ «Деякі питання стипендіального забезпечення» від 05 березня 2008 року № 165 (далі - Постанова № 165), установлено, що з 1 січня 2009 р. студентам і курсантам з числа осіб, яким згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" гарантуються пільги під час призначення стипендії та які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності нижчий ніж 7 за дванадцятибальною або нижчий ніж 4 за п'ятибальною шкалою оцінювання, обов'язково призначається соціальна стипендія у розмірі 50 відсотків мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації.

Крім цього, Постановою № 165 затверджено Зміни, що вносяться до Порядку призначення і виплати стипендії та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Зміни Постанови № 165).

Згідно пункту 31 пункту 1 Зміни Постанови № 165, пункт 35 Порядку призначення і виплати стипендій викладено у такій редакції: особам, яким згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" гарантуються пільги під час призначення стипендії, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виплачується додаткова соціальна стипендія у сумі: учням - 130 гривень; студентам вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" або "бакалавр", - 150 гривень; студентам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр", - 170 гривень. У разі коли зазначені суми додаткової соціальної стипендії менші ніж сума додаткової соціальної стипендії, яка виплачувалась у грудні 2007 р., продовжується виплата додаткової соціальної стипендії у сумі, яка виплачувалася у грудні 2007 року.

Відповідно пункту 2 цих же Змін, у підпункті 14 пункту 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: в абзаці першому слова і цифри "виплата підвищеної на 100 відсотків" замінено словами "виплата підвищення до".

Суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, визнав незаконними та нечинними вищенаведені положення пункту 2 Постанови № 165, підпункту 31 пункту 1 в частині внесення змін до пункту 35 Порядку призначення і виплати стипендій та пункту 2 Зміни Постанови № 165, посилаючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI, тобто положення, які визнавали за КМУ право встановлювати порядок та розміри стипендії гарантованої пункту 26 частини 1 статті 20 Закону 796-XII.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням судів попередніх інстанцій та вважає його таким, що не ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді справи.

Так, визнаючи незаконним нормативно-правовий акт в оскаржуваній частині, судами не встановлено та не досліджено наявність повноважень у КМУ приймати оскаржувані положення Постанови № 165 враховуючи редакцію пункту 26 частини 1 статті 20 Закону 796-XII, що діяла на день прийняття цієї постанови.

Також, суди визнаючи нечинними оскаржувані положення Постанови № 165 не встанови та не з'ясували, які саме юридичні наслідки наступають для підзаконного нормативно-правового акту прийнятого на підставі та/або на виконання закону, який згодом визнано неконституційним.

Крім цього, судами залишено поза увагою та не розглянута вимога позивача в частині зобов'язання відповідача скасувати оскаржувані положення Постанови № 165.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України - задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 11/616.

Направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: