Постанова
від 30.09.2015 по справі 826/10456/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10456/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Бровченко І.В., представника відповідача Старщук С.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001712202 від 14.05.2015 та №0001702202 від 14.05.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача, на підставі наказу №792 від 09.04.2015, направлення від 09.04.2015 №752/22-02, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Р.А.М.» (код ЄДРПОУ 31724470) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ПТСК» (код ЄДРПОУ 39389406) за період з 01.11.2014 по 30.11.2014

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2015 №198/26-57-22-02-10/31724470, згідно висновків якого, за позивачем встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме: пункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 97 170,00 грн.; пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 107 966,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки №203 від 05.05.2015, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акта без змін, а заперечення без задоволення, про що повідомив позивача листом від 12.05.2015 №6008/10/26-57-22-02.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.05.2015:

- №0001712202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161 949,00 грн., у т.ч. 107 966,00 грн. - за основним платежем, 53 983,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001702202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 121 462,50 грн., у т.ч. 97 170,00 грн. - за основним платежем, 24 292,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Р.А.М.» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001712202 від 14.05.2015 та №0001702202 від 14.05.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ «ПТСК» у спірному періоді, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Р.А.М.» (замовник) та ТОВ «ПТСК» (виконавець) укладено договір №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 (т.1 а.с.80-82), згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання якісно та в узгоджений строк надавати послуги, перелік, зміст, об'єм, вартість, строки та інші умови визначаються в додатках або письмових завданнях для кожного окремого замовленого виду послуг .

Згідно додатку №ПТСК1 (т.1 а.с. 83-84) до договору №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 Виконавець надає послуги з координації і контролю торгового персоналу Замовника по товарам ТМ Лореаль в торгових точках у відповідності до адресної програми, зазначеної в доповненні №1 до даного додатку, включаючи складання плану ключових показників ефективності, поставлення задач.

В доповненні №1 до вказаного додатку сторони узгодили попередню адресну програму надання послуг, яка включає 114 адрес у містах Київ, Бровари, Вінниця, Проліски та Житомир (т.1 а.с. 85-90). У плані до згаданого додатку сторони узгодили ключові показники ефективності (а.с. 91-92).

На підтвердження виконання вказаного договору та правомірності формування відповідних сум у податковій звітності позивачем надано копії акту здачі-прийняття робіт від 28.11.2014 №ОУ-281116 на загальну суму 647 798,40 грн., у т.ч. ПДВ 107 966,40 грн. (т.1 а.с. 144), податкової накладної від 28.11.2014 №281 на загальну суму 647 798,40 грн. (т.1 а.с. 145), у т.ч. ПДВ 107 966,40 грн.

Розрахунки з даним контрагентом позивач здійснив у безготівковій формі, на підтвердження чого надав банківські виписки (т.1 а.с. 146-147, 178-180) та платіжні доручення (т.1 а.с.182-184).

Також матеріали справи містять копії акта приймання-передачі матеріалів від 16.10.2014, зігідно якого Замовник передав Виконавцю бриф для мерчандайзерів (постановка задач) і маршрути на електронному носії, каталог продукції ТМ Лореаль на 2014 рік (т.1 а.с. 100); копії брифу для мерчандайзерів та таблиці з детальною інформацією про адреси, кількість та інші характеристики торгових точок (т.1 а.с. 101-143); штатного розпису та табелів обліку робочого часу продавців-консультантів і мерчандайзерів, ефективність роботи яких підлягала перевірці (т.1 а.с. 188-208).

Як зазначає позивач, вказані послуги у ТОВ «ПТСК» були замовлені з метою їх використання у власній господарській діяльності щодо виконання взятих на себе зобов'язань з просування продукції ТМ Лореаль за договором №95/2012 від 01.02.2012 укладеним з ТОВ «Лореаль Україна» (т.1 а.с.148-155).

Підставою для формування ТОВ «Р.А.М.» податкового зобов'язання став висновок відповідача про те, що для виконання умов договору №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 у ТОВ «ПТСК» недостатньо трудових ресурсів, оскільки згідно звіту ТОВ «ПТСК» про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2014 року на ТОВ «ПТСК» зареєстрований один працівник - директор.

Суд першої інстанції відхилив наведені доводи відповідача, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявна копія листа від 24.10.2014 №15, яким ТОВ «ПТСК» повідомляє позивачу перелік осіб, які виконуватимуть роботи згідно договору №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 (т.1 а.с. 181).

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки даний список, що складається з 25 осіб, не містить жодної додаткової інформації, яка б дала змогу ідентифікувати цих осіб. Так, не можливо встановити хто є ці особи, яке вони мають відношення до ТОВ «ПТСК», на якій основі вони співпрацюють з ТОВ «ПТСК» (на основі трудового договору чи цивільно-правової угоди), чи мають вони відповідну кваліфікацію та можливість для здійснення роботи, покладеної на ТОВ «ПТСК» за спірним договором. Також не зрозумілим є й те, яким чином особи, що не є працівниками ні ТОВ «ПТСК», ні ТОВ «Р.А.М.» могли отримувати безперешкодний доступ до визначених торгових точок та здійснювати відповідні контрольні й координаційні функції щодо персоналу позивача.

На підтвердження виконання умов договору №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 позивач також надав суду копію звіту до додатку №ПТСК1 до договору №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 про надання послуг, пов'язаних з координацією та контролем торгового персоналу, у якому, зокрема, зазначена кількість відпрацьованих годин консультантами по кожній адресі (т.1 а.с. 94-99)., Однак, з наведеного звіту не можливо встановити якими саме особами надавалися послуги з координації та контролю роботи персоналу позивача, оскільки даний звіт містить лише назву міста, торгової точки і її адресу та кількість відпрацьованих годин консультантів тт.

Разом з цим, матеріали справи містять копію наказу ТОВ «Р.А.М.» від 28.10.2014 №4-П «Про закріплення мерчендайзерів до ТТ» (т.2 а.с. 7-14), який включає перелік співробітників ТОВ «Р.А.М.», що закріплені за торговими точками (аналогічні торговим точкам згідно доповнення №1 (т.1 а.с. 85-90)). З табелю обліку використання робочого часу по торговим точкам за листопад 2014 року від 25.06.2015 вих.№265 (т.2 а.с.15-18) чітко вбачається яким працівником ТОВ «Р.А.М.», по якій торговій точці та скільки часу було відпрацьовано.

Таким чином, позивач мав власних співробітників, які здійснювали контроль за виконанням виробничих процесів, а тому економічна доцільність (ділова мета) залучення до цього ТОВ «ПТСК» та фактичне надання даним підприємством послуг за договором №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 ставиться колегією суддів під сумнів.

Крім того, з наданих позивачем звітів (т.1 а.с. 209-260) не вбачається, що вони були складені саме ТОВ «ПТСК», а не іншою особою чи власне позивачем.

Посилання позивача на те, що відповідач, посилаючись на нікчемність правочину, має право лише звертатись до суду з відповідним позовом спростовується ч. 2 ст. 215 ЦК України, за змістом якої визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем доведено безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ПТСК», оскільки господарські операції між цими підприємствами не мали реального характеру, а договір №ПТСК1610/14 від 16.10.2014 був укладений з метою, що не пов'язана з настанням реальних правових наслідків, з огляду на що первинні документи, видані на виконання умов цього договору, не можуть вважатися такими у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та бути підставою для формування відповідних сум податкової звітності.

Таким чином, апеляційний суд вважає хибними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав на задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у межах повноважень позивача та у порядку, передбаченому законом, є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Отже, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року та відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 05 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.09.2015
Оприлюднено12.10.2015
Номер документу51989352
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/10456/15

Ухвала від 30.05.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 23.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Постанова від 30.09.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Межевич М.В.

Ухвала від 11.09.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Межевич М.В.

Ухвала від 11.09.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Межевич М.В.

Постанова від 09.07.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

Ухвала від 05.06.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

Ухвала від 05.06.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні