Постанова

від 06.10.2015 по справі 909/203/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 909/203/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ", м. Кіровоград,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015

у справі № 909/203/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" (далі - ТОВ "ЛЕТРО СОЮЗ"), м. Київ,

до: 1. приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" (далі - ПАТ "КРЕАТИВ"), м. Кіровоград,

2. товариства з обмеженою відповідальністю торгово - комерційної фірми "ВАТРА" (далі - ТОВ ТКФ "ВАТРА"), м. Яремче,

про стягнення солідарно 1 557 852,67 грн. заборгованості.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЛЕТРО СОЮЗ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "КРЕАТИВ" та ТОВ ТКФ "ВАТРА" про солідарне стягнення з відповідачів (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 1 557 852,67 грн. заборгованості (з них: 1 328 620,18 грн. основного боргу, 20 639,11 грн. - 3% річних, 208 593,38 грн. інфляційних втрат), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором поставки від 15.08.2014 № С14-00061 (далі -Договір поставки), та невиконанням відповідачем-2 як поручителем за виконання відповідачем-1 зобов'язання з оплати товару за Договором поставки, взятого на себе зобов'язання за договором поруки від 15.08.2014 (далі - Договір поруки).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 у справі № 909/203/15 (суддя Булка В.І.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (судді Костів Т.С. - головуючий, Марко Р.І., Желік М.Б.) позовні вимоги задоволено частково: солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача 1 328 620,18 грн. основного боргу, 20 529,91 грн. - 3% річних, 208 593,38 грн. -інфляційних втрат, 33 672,05 грн. судового збору.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 530, 543, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неналежним виконанням ПАТ "КРЕАТИВ" зобов'язання з оплати одержаного за Договором поставки товару та невиконанням ТОВ ТКФ "ВАТРА" як поручителем за виконання відповідачем-1 зобов'язання з оплати товару за Договором поставки, взятого на себе зобов'язання за Договором поруки.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "КРЕАТИВ" просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 15.08.2014 ТОВ "ЛЕТРО СОЮЗ" як продавцем та ПАТ "КРЕАТИВ" як покупцем укладено Договір поставки, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 (далі - товар);

- у відповідності до пункту 1.2 Договору поставки продавець гарантує, що від є підприємством, яке безпосередньо придбало товар у сільськогосподарських товаровиробників, визначених відповідно до статті 14.1.235 Податкового кодексу України. Товар вироблений (вирощений) безпосередньо постачальником продавця і належить до категорії товарів, визначених пунктом 14.1.234 Податкового кодексу України; товар на момент його поставки покупцю є власністю продавця і не обтяжений правами на нього зі сторони третіх осіб та державних органів;

- згідно з пунктом 3.1 Договору поставки товар поставляється на умовах DAP склад покупця (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору, за адресою: просп. Промисловий, 14/а, просп. Інженерів, 10а, м. Кіровоград, Кіровоградська область;

- у пункті 4.1 Договору поставки сторонами визначено орієнтовну суму договору - 2 300 000,00грн.;

- остаточна ціна на партію товару вказується у видаткових накладних (підпункт 4.2.13 пункту 4 Договору поставки);

- згідно з пунктом 3.2 Договору поставки термін поставки товару складає 7 днів після здійснення передплати покупцем. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за один календарний день повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати поставки. Після закінчення терміну поставки продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання Товару у випадку порушення терміну поставки продавцем;

- пунктом 4.1 Договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури та документів, передбачених пунктами 3.7 та 3.8 даного договору, та проведення досліджень товару на відповідність вимогам пункту 2.1 даного договору. Оплата отриманого товару здійснюється виходячи з остаточної ціни на товар визначеної відповідно до пункту 4.2 даного договору;

- у відповідності до пунктів 3.8-3.10 Договору поставки продавець зобов'язаний надати оригінал видаткової накладної не пізніше наступного дня після отримання товару покупцем, а також оригінал податкової накладної з моменту виникнення податкового зобов'язання відповідно до Податкового кодексу України; товар, при відсутності документів, передбачених пунктами 3.7 та 3.10 цього договору, покупцем не приймається; на підтвердження гарантій, визначених у пункті 1.2 Договору поставки, продавець до укладення договору зобов'язаний надати покупцю відповідні документи на товар (згідно з переліком, який визначений у пункті 1.2 Договору поставки);

- у період з 19.08.2014 по 21.08.2014 позивач поставив відповідачу товар згідно з видатковими накладними на загальну суму 2 395 704,22 грн. з ПДВ . Також сторонами Договору поставки підписані акти приймання-передачі від 19.08.2014, 20.08.2014 та 21.08.2014 на підтвердження передачі покупцю документації на виконання умов Договору поставки і рахунків на оплату товару;

- відповідач - 1 частково оплатив товар у розмірі 801 360,00грн., що не заперечується сторонами спору;

- 15.08.2014 у позивача анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, відповідно в період поставки товару відповідачу-1 позивач не мав статусу платника податку на додану вартість;

- за розрахунком позивача, сума основного боргу складає 1 328 620,18 грн., на яку позивачем нараховано 20 639,11 грн. - 3% річних, 208 593,38 грн. інфляційних втрат;

- ТОВ "ЛЕТРО СОЮЗ" як кредитором та ТОВ ТКФ "ВАТРА" як поручителем укладено Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ПАТ "КРЕАТИВ" (боржника) по оплаті кредитору будь-яких сум, що виникають або можуть виникнути згідно з положеннями Договору поставки, в тому числі, але не обмежуючись, штрафних санкцій та інших платежів;

- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник (пункт 2 Договору поруки);

- як передбачено пунктом 5 Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому у випадку забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за договором іншими поруками всі поручителі виступають солідарними боржниками перед кредитором;

- позивач направляв як відповідачу-1, так і відповідачу-2 вимоги про сплату боргу, проте відповідачами борг не сплачено.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості.

У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як унормовано частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (статті 525, 526 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом (статтею 625 ЦК України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною першою статті 543 ЦК України унормовано, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність Договору поставки і умови його виконання; наявність Договору поруки і умови виконання; встановивши факт прострочення виконання зобов'язання ПАТ "КРЕАТИВ" з оплати одержаного товару у строк, визначений Договором поставки, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості з нарахованими на неї 3% річних та інфляційними втратами.

Проте Вищий господарський суд України вважає помилковою суму основного боргу, яка присуджена судами до солідарного стягнення з відповідачів і на яку, відповідно нараховано 3% річних та інфляційні втрати, враховуючи таке.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем розрахунків.

Задовольняючи позов у частині солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу за розрахунком позивача, суди попередніх інстанцій не перевірили правильності такого розрахунку, оскільки загальна сума поставки товару без ПДВ (позивач станом на момент поставки товару відповідачу-1 втратив статус платника ПДВ) склала 1 996 420,18 грн. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем-1 здійснено оплату товару у розмірі 801 360,00грн. Отже, сума основного боргу становить 1 195 060,18 грн. (1 996 420,18 грн. - 801 360,00грн. = 1 195 060,18 грн.), а не 1 328 620,18 грн., як заявлено до стягнення позивачем та задоволено судами попередніх інстанцій.

Відповідно, 3% річних за заявлений позивачем період з 05.09.2014 по 12.03.2015 за розрахунком суду складають 23 109,05 грн., проте з огляду на суму нарахованих позивачем 3% річних та вирішення спору у заявлених межах позовних вимог, зазначена вимога підлягає задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 20 639,11 грн.

Інфляційні втрати, які нараховані на суму основного боргу 1 195 060,18 грн. за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, за розрахунком суду складають 206 857,09 грн., відповідно вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 208 593,38 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, у розмірі 206 857,09 грн.

Посилання відповідача-1 на неузгодженість сторонами ціни Договору поставки (з урахуванням того, що у видаткових накладних та у рахунках на оплату позивач вказував суму поставленого товару з ПДВ, у той час як станом на момент поставки позивач втратив статус платника ПДВ) суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки у видаткових накладних і рахунках на оплату вартість товару була вказана як з ПДВ, так і без ПДВ, відповідно відповідач-1 мав можливість та зобов'язаний був виконати взяті на себе зобов'язання з оплати одержаного товару.

Твердження відповідача-1 щодо ненадання позивачем при поставці товару документів, визначених Договором поставки, відповідно ненастання у відповідача-1 обов'язку із здійснення оплати до виконання свого обов'язку позивачем обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій з посиланням на підписані сторонами Договору поставки акти приймання-передачі від 19.08.2014, 20.08.2014 та 21.08.2014 на підтвердження передачі покупцю документації та приписи статті 666 ЦК України.

У зв'язку з викладеним судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів підлягають зміні із здійсненням нового розподілу судових витрат.

При цьому Вищий господарський суд враховує, що згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Зазначене не було враховано судами попередніх інстанцій у здійсненні розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 зі справи № 909/203/15 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення господарського суду Івано-Франківської області в такій редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" та товариства з обмеженою відповідальністю торгово-комерційної фірми "ВАТРА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" 1 195 060,18 грн. основного боргу, 20 639,11 грн. - 3% річних, 206 857,09 грн. інфляційних втрат.

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" 14 225,56 грн. судового збору.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-комерційної фірми "ВАТРА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" 14 225,56 грн. судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази".

3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 у справі № 909/203/15 у зміненій частині, - у разі подання приватним акціонерним товариством "КРЕАТИВ" та товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційною фірмою "ВАТРА" відповідних заяв та довідок.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" на користь приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" 1 351,87 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРО СОЮЗ" на користь приватного акціонерного товариства "КРЕАТИВ" 1 351,87 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Івано-Франківської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко