Постанова

від 06.10.2015 по справі 910/7796/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 910/7796/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Здравіє", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015

зі справи № 910/7796/15-г

за позовом Товариства

до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - АМК),

про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 № 686-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Новицького М.З.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (колегія суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий, Сулім В.В. і Зубець Л.П.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення АМК від 29.12.2014 № 686-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - оспорюване рішення), а також повернути судовий збір, сплачений за розгляд справи в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Скаргу мотивовано незастосуванням судами приписів статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", неправильним застосуванням ними статей 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Згідно з оспорюваним рішенням:

- дії Товариства визнано порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , у вигляді неподання інформації АМК на вимоги державного уповноваженого АМК від 25.09.2014 № 20-29/06-8680 (далі - Вимога - 1) та від 21.10.2014 № 20-29.3/06-9447 (далі - Вимга - 2) у встановлені державним уповноваженим строки;

- за відповідні порушення на Товариство накладено штраф у сумі 75 000 грн. за кожне порушення.

АМК проводилося дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Товариства і ТОВ "Медреабілітація" під час їх участі у процедурах закупівлі Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2013 році послуг санаторно-лікувальних закладів із санаторно-курортного лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, що мали надаватися у 2014 році (санаторно-курортні послуги).

У зв'язку з цим на адресу Товариства було направлено вимогу про надання інформації (Вимогу - 1). Остання отримана Товариством 01.10.2014, а останнім днем надання Товариством інформації на цю вимогу було 16.10.2014.

До АМК надійшов лист Товариства від 09.10.2014 № 47, в якому повідомлялося, що на час перевірки 09.10.2014 Товариство не має можливості надати необхідні документи, тому що директор знаходиться у "плановій відпустці" з 09.10.2014 по 17.10.2014, а головний бухгалтер - у відпустці без збереження заробітної плати з 09.10.2014 по 22.10.2014; як додатки до цього листа подані копії протоколів загальних зборів учасників, наказів та заяв на 8-ми аркушах. Даний лист Товариства не містив інформації з жодного із 26 пунктів Вимоги - 1.

На адресу Товариства була направлена ще одна вимога державного уповноваженого про надання інформації - Вимога - 2. У ній було запропоновано впродовж 7 днів з дня її отримання надати АМК інформацію та документи, зокрема, на 26 питань. Ця вимога була вручена Товариству 29.10.2014, останній день строку надання відповіді не неї припадав на 05.11.2014.

До АМК надійшов лист Товариства від 30.10.2014 № 50, який не мав інформації з жодного із 26 пунктів Вимоги - 2. У цьому листі не надано пояснень щодо причин ненадання інформації на Вимогу - 1. Натомість Товариство повідомило, що його керівництво в особі директора та головного бухгалтера було вимушене піти у "позапланову відпустку за власний рахунок", у зв'язку з чим у Товариства відсутня можливість підготувати змістовну відповідь на Вимогу - 2, яка потребує багато часу. До цього листа додано копії протоколів загальних зборів учасників, наказів та заяв на 5 аркушах.

Відтак твердження Товариства про те, що "з доданих до позову документів слідує, що у терміни, встановлені вимогою наявна інформація Відповідачу надана, а також проінформовано про необхідність і доцільність продовження строку надання частини інформації, у зв'язку з неможливістю опрацювання запиту у недостатній і визначений Відповідачем строк" - не відповідають дійсності та спростовуються наявними у справи доказами. Так, згадані листи Товариства і додатки до них не свідчать про надання Товариством АМК інформації на жоден з пунктів Вимоги - 1 і Вимоги - 2. Самим Товариством не зазначено, в якій частині, на його думку, ці вимоги ним виконані, а в якій було "необхідно і доцільно продовжити строк надання інформації"; до того ж у листах Товариства не містилося клопотання до АМК щодо продовження строку надання інформації.

До АМК не надходило заперечень Товариства щодо висновків та пропозицій, викладених у поданні з попередніми висновками за результатами збирання та аналізу доказів у справі № 20-26.13/254-14, яке було направлене АМК Товариству.

Ненадання Товариством інформації та документів, що запитувалися у Вимогах - 1 і 2, створило АМК перешкоди для проведення дослідження щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні закупівлі послуг санаторно-курортних закладів.

За кожне порушення, зазначене в оспорюваному рішенні, накладено штрафи, розмір яких не перевищує 1% доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 названого Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 16 цього ж Закону державний уповноважений АМК має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22 і 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання ними завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Отже, зважаючи на наведені законодавчі приписи, а також встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи, державний уповноважений АМК у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у Товариства відповідну інформацію, необхідну для дослідження наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення процедури закупівлі санаторно-курортних послуг, а Товариство, в свою чергу, зобов'язане було надати таку інформацію у встановлені строки. Відсутність на роботі певних посадових осіб Товариства на час розгляду ним Вимог - 1 і 2 не визначається законодавством як підстава для звільнення суб'єкта господарювання від виконання відповідного обов'язку, а, отже, й не могла бути причиною визнання оспорюваного рішення недійсним.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення відповідно до частини другої статті 22 названого Закону тягне за собою передбачену законом відповідальність, а Товариство зазначені вимоги не виконало, то позивача правомірно, згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" , було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Подібні ж правові висновки неодноразово викладалися в судових рішеннях Верховного Суду України, зокрема в постанові від 12.03.2013 № 5011-20/3185-2012 та ін. Такі висновки згідно з частиною першою статті 111 28 ГПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Водночас апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові безпідставно зазначено (на що звертає увагу й скаржник) про те, що "АМКУ у межах наданих йому повноважень має право витребувати у позивача відповідну інформацію, необхідну для розгляду заяви про недобросовісну конкуренцію під час здійснення діяльності на ринку молочної продукції". Безпідставно тому, що, як вбачається із з'ясованих попередніми судовими інстанціями обставин, ні про яку діяльність на ринку молочної продукції в даній справі не йдеться. Тому оскаржувану постанову у відповідній частині слід належним чином змінити. Підстав же для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 зі справи № 910/7796/15-г залишити без змін.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 зі справи № 910/7796/15-г змінити, виключивши з її мотивувальної частини (абзац другий на сторінці 6, а.с. 164, на звороті) слова: "необхідну для розгляду заяви про недобросовісну конкуренцію під час здійснення діяльності на ринку молочної продукції".

У решті зазначену постанову залишити без змін.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Здравіє" залишити без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко