Рішення

від 30.09.2015 по справі 908/1367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/7/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 Справа № 908/1367/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запорізька регіональна консалтингова компаніяВ» , м. Запоріжжя,

до відповідача: Концерну В«Міські теплові мережіВ» , м. Запоріжжя,

про стягнення 105000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 11.04.2015 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №55/2019 від 05.01.2015р.;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю В«Запорізька регіональна консалтингова компаніяВ» з позовом до Концерну В«Міські теплові мережіВ» про стягнення заборгованості у розмірі 105000,00 грн. за договором про надання консультативних послуг №02/018 від 01.04.2013р

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в період з липня 2013р. по січень 2014р. не виконував умови договору по сплаті наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 105000,00 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з Концерну В«Міські теплові мережіВ» 105000,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 6, 509, 525, 598, 610, 626, 627, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 179, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/7/14 та призначено розгляд справи на 13.05.2014р.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2014р. розгляд справи відкладено на 03.06.2014р. у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2014р. розгляд справи відкладено на 17.06.2014р. у зв'язку з викликом в судове засідання провідного юрисконсульта юридичного відділу по роботі зі споживачами ОСОБА_3

В судовому засіданні 17.06.2014р. оголошено перерву до 20.06.2014р. для надання сторонами по справі додаткових доказів та пояснень.

Ухвалою від 20.06.2014р. зупинено провадження у справі №908/1367/14 та направлено копії матеріалів справи до прокуратури Орджонікідзевського району міста Запоріжжя для проведення перевірки наявності ознак кримінальних злочинів.

30.07.2015р. від прокуратури Орджонікідзевського району міста Запоріжжя надійшла постанова про закриття кримінального провадження за №12014080060005497 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою від 31.07.2015р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.09.2015р.

Ухвалою від 17.09.2015 р. на підставі клопотання позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 05.10.2015 р. та відкладено розгляд справи на 30.09.2015р.

В судовому засіданні 30.09.2015р. були присутні представники сторін, за заявою яких фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що послуги, зазначені у актах позивача, фактично не надавались.

В судовому засіданні 30.09.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01.04.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю В«Бізнес консалтинг менеджментВ» (виконавець) та Концерном В«Міські теплові мережіВ» (замовник, відповідач) укладено договір № 02/018 про надання консультативних послуг.

В подальшому найменування виконавця було змінено із ТОВ «Бізнес консалтинг менеджмент» на ТОВ «Запорізька регіональна консалтингова компанія» (позивач у справі), про що 11.12.2013 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою Державної реєстраційної служби України від 30.05.2014 р.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику консультативні послуги (надалі - послуги) в обсягах та порядку, передбачених умовами цього договору, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Послуги надаються виконавцем для їх використання у господарській діяльності замовника (п. 1.2 договору).

Відповідно до положень п. 2.1 договору виконавець надає замовнику консультативні послуги з в галузі права: консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва в сфері цивільного, торговельного, трудового права; консультативні послуги з укладання та виконання умов контрактів та договорів, складання письмових висновків; консультативні послуги з питань дебіторської та кредиторської заборгованості, готує огляди з правових питань та ін.

У п. 5.1 договору сторони погодили, що розмір щомісячної плати за послуги, визначені п.п. 2.1 даного договору, яка підлягає перерахуванню виконавцю, визначається сторонами у додатку до даного договору, та є фіксованою незалежно від кількості та обсягу наданих послуг.

Згідно з п. 2.2 договору виконавець за окремою заявкою замовника також надає замовнику інші додаткові послуги в галузі права, не передбачені п.п. 2.1, що узгоджується обома сторонами.

Розмір вартості послуг, визначених п. 2.4 даного договору, узгоджується сторонами додатково (п. 5.2 договору).

Виконавець надає замовнику консультації як в усній, так і в письмовій формі (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.3 договору оплата винагороди виконавця здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця , що слідує за звітним.

У п. 9.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з 01 квітня 2013 року і діє протягом п'яти років.

01.04.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою визначили розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню виконавцю, в сумі 15 000,00 грн. без ПДВ.

Вказаний договір був достроково розірваний відповідачем в порядку п. 10.5 цього договору шляхом надсилання позивачу повідомлення від 04.04.2014 р. № 1817/20 про розірвання договору з 22.04.2014 р. Факт розірвання договору позивачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору про надання консультативних послуг від 01.04.2013 р. № 02/018 сторонами були підписані акти здачі-приймання наданих послуг № 4 від 31.07.2013 р. на суму 15 000,00 грн. та № 5 від 31.08.2013р. на суму 15 000,00 грн.

Також позивачем складені в односторонньому порядку акти здачі-приймання наданих послуг № 6 від 30.09.2013 р. на суму 15 000,00 грн., № 7 від 31.10.2013 р. на суму 15 000,00 грн., № 8 від 30.11.2013 р. на суму 15 000,00 грн., № 9 від 31.12.2013 р. на суму 15 000,00 грн., № 10 від 31.01.2014 р. на суму 15 000,00 грн.

Акти № 6 від 30.09.2013 р. та 7 від 31.10.2013 р. були надіслані відповідачу для підписання разом із звітами про надані послуги супровідним листом № 88/13 від 06.11.2013р., а також повторно направлені з супровідним листом № 98/13 від 28.11.2013 р. На останньому листі міститься вхідний штамп канцелярії Концерну «Міські теплові мережі» №10226 від 28.11.2013 р.

Акт № 8 від 30.11.2013 р. надісланий відповідачу для підписання разом зі звітом з супровідним листом від 03.12.2013 р. № 103/13, на якому міститься вхідний штамп канцелярії Концерну «Міські теплові мережі» №10552 від 04.12.2013 р.

Акт № 9 від 31.12.2013 р. надісланий відповідачу для підписання разом зі звітом з супровідним листом від 08.01.2014 р. № 8/1/14.

Акт № 10 від 31.01.2014 р. надісланий відповідачу для підписання разом зі звітом з супровідним листом від 03.02.2014р. №03/02/14/12.

Факт отримання відповідачем вище перелічених супровідних листів підтверджується копією виписки з журналу вхідної кореспонденції, наданої відповідачем.

Акти № № 6-10 за вересень 2013 року - січень 2014 року не були підписані відповідачем.

Всього за період з липня 2013 року по січень 2014 року згідно вказаних актів відповідачу надано консультативних послуг на загальну суму 105 000,00 грн. (7 місяців по 15 000,00 грн.).

До матеріалів справи позивачем надані звіти про надання консультативних послуг за період липень 2013 року - січень 2014 року.

З актів та звітів вбачається, що відповідачу у липні 2013 року надавались консультативні послуги щодо можливості списання дебіторської заборгованості на стадії розпорядження майном, консультування з питань застосування процедури закупівлі у одного учасника та порядок внесення змін до річного плану закупівель згідно Закону України №2289-VІ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р., консультативні послуги щодо застосування постанови КМУ № 869 та наказу №288 Міністерства палива та енергетики «Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів» від 15.07.2010 р.

У серпні 2013 року позивачем надані консультативні послуги щодо реструктуризації дебіторської заборгованості на стадії розпорядження майном боржника, консультування з питань здійснення процесуального правонаступництва в процедурі банкрутства, консультативні послуги з питань укладання угод застави майнових прав за договорами зі споживачами теплової енергії в забезпечення грошових зобов'язань та порядок їх виконання, консультативні послуги щодо порядку проведення на підприємстві планової перевірки органом державного регулювання у сфері комунальних послуг, порядок оформлення результатів перевірки; консультативні послуги під час здійснення перевірки Державною фінансовою інспекцією, консультування з питань складання наказів з питань конфіденційності.

У вересні 2013 року позивачем здійснювалось юридичне супроводження переговорних процесів та укладення цивільно-правових угод з фінансовими установами та банками щодо отримання платежів від населення за сплату послуг замовника; консультативні послуги та надання аналітичних матеріалів з питань використання об'єктів права інтелектуальної власності, повноважень правовласників об'єктів інтелектуальної власності; консультативні послуги та супроводження документообігу (заперечень, листів, відповідей на приписи), що здійснювалося за наслідками проведеної Державною службою України з питань захисту персональних даних перевірки замовника, консультування щодо розробки та опрацювання внутрішнього документообігу замовника згідно укладених цивільно-правових та господарських договорів; аналіз щодо оптимізації послуг, які закуповує замовник; правовий аналіз питань, що виникають при регулюванні та розгляді трудових спорів; консультування щодо підготовки відповідей на запити та вимоги правоохоронних органів, в тому числі прокуратури м. Запоріжжя, районних відділів ГУ УМВС України у Запорізькій області; консультування щодо застосування законодавства про захист ділової репутації та гідності.

У жовтні 2013 року позивачем виконана перевірка відповідності законодавству України цивільно-правових угод, укладених замовником з фінансовими установами та банками щодо приймання платежів від населення на оплату послуг замовника, консультування щодо роботи системи дистрибуції в Україні та ін.

У листопаді 2013 року позивачем надавались консультації та допомога при проведенні слідчих дій на підприємстві, консультування щодо підготовки відповідей на запити та вимоги правоохоронних органів, консультаційні послуги та правова допомогу у досудовому врегулюванні спорів за правовідносинами із ТОВ «Запорізька міська енергетична компанія», правовий аналіз проектів договорів, направлених Концерну «МТМ» щодо надання послуг з абонентського обслуговування та договору доручення, консультації щодо питань створення Єдиної абонентської служби, консультація щодо строку внесення змін в документацію конкурсних торгів та ін.

У грудні 2013 року надавались консультативні послуги щодо передбачених законом видів відповідальності юридичних осіб та посадових осіб підприємства при укладенні заздалегідь збиткових правочинів, щодо особливостей захисту законних прав та інтересів громадян, в тому числі посадових осіб підприємства, під час проведення слідчих дій, зокрема, допиту у якості свідка, юридичні та консультативні послуги у судових справах №2/331/2201/13, № 908/4276/13, № 908/4205/13 та ін.

У січні 2014 року надана консультація по справі № 908/2374/13, інформаційний лист щодо друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження, інформаційна довідка щодо законодавчо встановлених обмежень для комунальних підприємств з метою економічного та раціонального використання ними державних коштів; інформаційно-консультаційна підбірка щодо оскарження підзаконних нормативно-правових актів; поточне консультування у звітному періоді.

Перелічені послуги згідно актів і звітів відповідають предмету договору про надання консультативних послуг від 01.04.2013 р. № 02/018.

Послуги за спірний період відповідачем не оплачені.

Правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 4.2, 4.3 договору сторони щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, що слідує за звітним, підписують акт приймання-передачі наданих послуг, який готує виконавець та разом зі звітом про надані у звітному періоді послуги передає на підпис замовнику у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою зі свого боку. Замовник у разі відсутності заперечень щодо складу та якості наданих послуг на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання актів підписує, скріплює печаткою та повертає один примірник акту приймання-передачі наданих послуг виконавцю. У разі незгоди замовника з результатами наданих виконавцем послуг (за наявності зауважень до наданих послуг), замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання акту направляє на адресу виконавця вмотивований перелік зауважень до наданих виконавцем послуг. Такі зауваження підлягають усуненню в строк, обумовлений сторонами. У випадку відсутності у виконавця підписаного акту або вмотивованих зауважень у строки, що визначені даним пунктом договору, акт вважається узгодженим сторонами, а послуги - наданими та прийнятими у повному обсязі . У випадку не усунення в обумовлений сторонами строк зауважень щодо наданих виконавцем послуг, сплата таких послуг замовником не провадиться.

В актах № 4 від 31.07.2013 р. та № 5 від 31.08.2013 р., які підписані відповідачем, зазначено, що претензій щодо якості або своєчасності виконання послуг замовник до виконавця немає. Направлення інших актів та звітів за спірний період відповідачу підтверджується матеріалами справи. У встановлений в договір строк (три дні з дня отримання акту) відповідач не надав зауважень до актів позивача, а тому в силу умов п. 4.3 договору складені позивачем в односторонньому порядку акти за вересень 2013 року - січень 2014 року вважаються узгодженими, а послуги - такими, що надані у повному обсязі.

Також суд зазначає, що умовами п. 5.1 договору узгоджено фіксований розмір оплати за надані послуги незалежно від кількості та обсягу наданих послуг. Тобто фактично сторонами узгоджена фіксована абонентська плата за надані послуги, яка сплачується на період дії договору і не залежить від фактичного обсягу наданих послуг. Разом із цим, в разі необхідності послуги надаються замовнику.

В силу положень ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановлення сторонами фіксованого розміру плати за надані послуги відповідає принципу свободи договору та не суперечить нормам законодавства України.

В порушення умов п. 5.3 договору послуги відповідачем не оплачені до 15 числа місяця, що слідує за звітним, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 105 000,00 грн.

В матеріалах справи наявні пояснення від відділів та служб Концерну В«МТМВ» (організаційний, бухгалтерський, технічний, планово-економічний, фінансовий відділ, відділ кадрів та інш.), відповідно до яких послуги у позивача не запитувались та послугами останнього не користувались.

Крім того, представники концерну наголошують на тому, що предметом договору є надання консультативних послуг в галузі права, натомість зазначають, що у штаті Концерну В«МТМВ» працює 38 спеціалістів в галузі права, що підтверджується витягом зі штатного розпису працівників Концерну В«МТМВ» від 12.06.2014р.

Представник позивача в поясненнях, які зафіксовані технічними засобами діловодства суду, зазначив, що ним послуги за договором про надання консультативних послуг №02/018 від 01.04.2013р. надавались безпосередньо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за усним замовленням та в усній формі.

Забезпечити явку в судове засідання ОСОБА_4 у порядку ст. 30 ГПК України відповідач не має можливості, оскільки ОСОБА_4 звільнений та з цієї причини не може надати письмові пояснення. ОСОБА_3, яка була викликана до суду для надання пояснень, у судовому засіданні 17.06.2014р. пояснила, що у спірний період за який стягується з відповідача 105 000,00 грн. працювала на посаді начальника юридичного управління концерну, але точно не пам'ятає чи надавались позивачем послуги, вказані у договорі №02/018 від 01.04.2013 р. та актах: №1 від 30.04.2013р., №2 від 31.05.2013р., №3 від 30.06.2013р., №4 від 31.07.2013р., №5 від 31.08.2013р., №6 від 30.09.2013р., №7 від 31.10.2013р., №8 від 30.11.2013р., №9 від 31.12.2013р., №10 від 31.01.2014р., а також чи надсилала вона завдання на виконання позивачем послуг за договором також не може пояснити.

Відповідно до пояснень позивача та наданих ним доказів, вищезазначені послуги надавались відповідачу усно за усними замовленнями, а відповідно до пояснень відповідача, ним не надавались замовлення позивачу, а тому і послуги не отримувались.

Враховуючі розбіжності у твердженнях позивача та відповідача, суд для встановлення істини по справі щодо факту надання послуг за договором, і які зазначені в актах за спірний період, ухвалою від 20.06.2014 р. суд зупинив провадження в даній справі та направив матеріали справи до прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя для встановлення ознак кримінальних злочинів, зокрема службова недбалість, службове підроблення, привласнення і розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем та інш. в діях працівників Концерну В«МТМВ» та ТОВ В«Запорізька регіональна консалтингова компаніяВ» , що може бути здійснено під час проведення перевірки прокуратурою та здійснення оперативно-слідчих заходів в ході досудового слідства відповідно до норм КПК України.

30.07.2015р. до суду від прокуратури Орджонікідзевського району міста Запоріжжя надійшла постанова про закриття кримінального провадження за №12014080060005497 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином в кримінальному провадженні не встановлено ознак злочинів, передбачених КК України, в діях сторін справи у зв'язку із складанням спірних актів.

Оскарження відповідачем постанови про закриття кримінальної справи не усуває правових підстав для нарахування та стягнення плати за надані у спірному періоді послуги. При цьому суд зазначає, що для розгляду господарської справи в силу приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення лише обставини, які встановлені вироком суду в кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про надання консультативних послуг №02/018 від 01.04.2013р. відповідачем у справі не оспорювався, його недійсність судом не встановлена.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, є фіктивним правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України).

У п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Факт надання послуг у спірному періоді відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на те, що фактично послуги за спірний період позивачем не надавались, належними доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі актами, звітами, відсутністю зауважень відповідача у спірному періоді щодо обсягу та якості наданих послуг. Крім того, провідний юрисконсульт юридичного відділу по роботі зі споживачами Концерну «МТМ» ОСОБА_3 в письмових поясненнях, наданих суду 23.06.2014 р., пояснила, що ТОВ «Бізнес консалтинг менеджмент» дійсно надавало консультативні послуги Концерну «МТМ» здебільшого засобом телефонного зв'язку. Конкретного переліку питань і періоду виникнення необхідності консультацій не пригадує. Також слід зазначити, що дострокове розірвання договору № 02/18 від 01.04.2013р. відповідач обґрунтував п.10.5 договору, а не тим фактом, що позивач не надавав послуг за цим договором (а.с.80, т.2).

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 105 000,00 грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У випадку встановлення вироком суду в кримінальній справі обставин, що мають істотне значення для розгляду даної справи, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з заявою в порядку ст. 112 ГПК України щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Концерну В«Міські теплові мережіВ» (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запорізька регіональна консалтингова компаніяВ» (вул. 40 років Радянської України, 88, м.Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 38191143) 105 000,00 грн . (сто п'ять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості та витрати зі сплати судового збору в сумі 2100,00 грн . (дві тисячі сто грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 06.10.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.