Постанова

від 30.11.2015 по справі 908/1367/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2015 р. справа №908/1367/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю; ОСОБА_5 - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 30 вересня 2015 р. (підписано 06.10.2015р.) у справі№ 908/1367/14 (суддя Вінніков С. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька регіональна консалтингова компанія", м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя простягнення 105 000 грн. 00 коп

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька регіональна консалтингова компанія" (далі - ТОВ "Запорізька РКК", позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" (далі - Концерн "МТМ", відповідач) заборгованість у сумі 105 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.15р. по даній справі позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 105 000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 100 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду Концерн "МТМ" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в повному обсязі, та прийняти нове, яким у позовних вимогах ТОВ "Запорізька РКК" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження судом першої інстанції усіх істотних обставин справи, не відповідає фактичним обставинам, що мають значення для справи.

На думку відповідача судом при прийнятті рішення були враховані лише доводи позивача та не надана належна оцінка фактичним обставинам справи та доказам відповідача.

Відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів того, що Концерн "МТМ" користувався послугами ТОВ "Запорізька РКК", а також, що в матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував факт надання завдань для виконання позивачем свої обов'язків за договором.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Запорізької області 01.04.2013 р. ТОВ "Бізнес консалтинг менеджмент", як «Виконавець» та Концерн "МТМ", як «Замовник» уклали договір № 02/018 про надання консультативних послуг (далі - договір).

В подальшому найменування виконавця було змінено із ТОВ "Бізнес консалтинг менеджмент" на ТОВ "Запорізька РКК", про що 11.12.2013 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою Державної реєстраційної служби України від 30.05.2014 р.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику консультативні послуги (надалі - послуги) в обсягах та порядку, передбачених умовами цього договору, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Послуги надаються виконавцем для їх використання у господарській діяльності замовника (п. 1.2 договору).

Відповідно до положень п. 2.1 договору виконавець надає замовнику консультативні послуги в галузі права: консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва в сфері цивільного, торговельного, трудового права; консультативні послуги з укладання та виконання умов контрактів та договорів, складання письмових висновків; консультативні послуги з питань дебіторської та кредиторської заборгованості, готує огляди з правових питань та ін.

Згідно з п. 2.2 договору виконавець за окремою заявкою замовника також надає замовнику інші додаткові послуги в галузі права, не передбачені п.п. 2.1, що узгоджується обома сторонами.

Розмір вартості послуг, визначених п. 2.4 даного договору, узгоджується сторонами додатково (п. 5.2 договору).

Виконавець надає замовнику консультації як в усній, так і в письмовій формі (п. 4.1 договору).

За умовами пункту 4.2 договору сторони щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, що слідує за звітним, підписують акт приймання-передачі наданих послуг, який готує виконавець та разом зі звітом про надані у звітному періоді послуги передає на підпис замовнику у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою зі свого боку. Замовник у разі відсутності заперечень щодо складу та якості наданих послуг на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання актів підписує, скріплює печаткою та повертає один примірник акту приймання-передачі наданих послуг виконавцю.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у разі незгоди замовника з результатами наданих виконавцем послуг (за наявності зауважень до наданих послуг), замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання акту направляє на адресу виконавця вмотивований перелік зауважень до наданих виконавцем послуг. Такі зауваження підлягають усуненню в строк, обумовлений сторонами. У випадку відсутності у виконавця підписаного акту або вмотивованих зауважень у строки, що визначені даним пунктом договору, акт вважається узгодженим сторонами, а послуги - наданими та прийнятими у повному обсязі. У випадку не усунення в обумовлений сторонами строк зауважень щодо наданих виконавцем послуг, сплата таких послуг замовником не провадиться.

У пункті 5.1 договору сторони погодили, що розмір щомісячної плати за послуги, визначені п. 2.1 даного договору, яка підлягає перерахуванню виконавцю, визначається сторонами у додатку до даного договору, та є фіксованою незалежно від кількості та обсягу наданих послуг.

Згідно з п. 5.3 договору оплата винагороди виконавця здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, що слідує за звітним.

Пунктом 9.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з 01 квітня 2013 року і діє протягом п'яти років.

01.04.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою визначили розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню виконавцю, в сумі 15 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Вказаний договір був достроково розірваний відповідачем в порядку п. 10.5 цього договору шляхом надсилання позивачу повідомлення від 04.04.14 р. № 1817/20 про розірвання договору з 22.04.14 р. Факт розірвання договору позивачем не заперечується.

На виконання договору сторонами були підписані без зауважень та скріплені печатками акти здачі-приймання наданих послуг (далі - акти) № 4 від 31.07.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп. та № 5 від 31.08.13р. на суму 15 000 грн. 00 коп. [Т.1, а.с.25-26]

Позивачем на адресу відповідача були надіслані супровідні листи разом із звітами про надані послуги та акти № 6 від 30.09.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., № 7 від 31.10.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., № 8 від 30.11.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., № 9 від 31.12.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., № 10 від 31.01.14 р. на суму 15 000 грн. 00 коп. [Т.1, а.с.27-36]

Вказані документи відповідач отримав, що підтверджується копією виписки з журналу вхідної кореспонденції, наданої відповідачем, однак, акти № № 6-10 за вересень 2013 року - січень 2014 року не підписав.

До матеріалів справи позивачем надані звіти про надання консультативних послуг за період липень 2013 року - січень 2014 року [Т.1, а.с.46-52].

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 105 000 грн. 00 коп.

Посилання відповідача на те, що фактично послуги за спірний період позивачем не надавались, належними доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі актами, звітами, відсутністю зауважень відповідача у спірному періоді щодо обсягу та вартості наданих послуг.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покласти на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.15р. у справі № 908/1367/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2015 року у справі № 908/1367/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано:5 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСЗО