ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 908/1367/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Чернова Є.В. - головуючого, Ємельянова А.С. Овечкіна В.Е. розглянув касаційну скаргуКонцерну "Міські теплові мережі" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 листопада 2015 року У справі№908/1367/14 господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька регіональна консалтингова компанія" доКонцерну "Міські теплові мережі" простягнення 105000,00грн. В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.15р. по справі №908/1367/14 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 105000грн.00коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2100грн.00коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. (судді Бойченко К.І., Колядко Т.М., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2015р. залишено без зміни.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Скаржник доводить, що судами при прийняті рішень були враховані лише доводи та докази позивача без підтвердження їх належними та допустимими доказами та не надана належна оцінка фактичним обставинам справи та доказам відповідача. Зазначає, що документи та інформація, необхідні для надання консультацій Виконавцем ні в письмовій ні в усній формі їм не надавалися. Вважає, що судами не досліджено того факту, що акти приймання-передачі наданих послуг за період з липня 2013р. по січень 2014р. №№4-10 складені одноособово виконавцем. Зазначає, що договір було розірвано з підстав, що послуги за договором не замовлялись Замовником та потреба у таких послугах була відсутня.
Представники сторін у судове засдання не прибули.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бізнес консалтинг менеджмент" (ТОВ "Запорізька РКК"), як "Виконавець" та Концерн "МТМ", як "Замовник" уклали договір № 02/018 про надання консультативних послуг (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику консультативні послуги (надалі - послуги) в обсягах та порядку, передбачених умовами цього договору, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 1.2 договору послуги надаються виконавцем для їх використання у господарській діяльності замовника.
Виконавець надає замовнику консультативні послуги в галузі права: консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва в сфері цивільного, торговельного, трудового права; консультативні послуги з укладання та виконання умов контрактів та договорів, складання письмових висновків; консультативні послуги з питань дебіторської та кредиторської заборгованості, готує огляди з правових питань та ін (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору виконавець за окремою заявкою замовника також надає замовнику інші додаткові послуги в галузі права, не передбачені п.п. 2.1, що узгоджується обома сторонами.
Розмір вартості послуг, визначених п. 2.4 даного договору, узгоджується сторонами додатково (п. 5.2 договору).
Виконавець надає замовнику консультації як в усній, так і в письмовій формі (п. 4.1 договору).
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що розмір щомісячної плати за послуги, визначені п. 2.1 даного договору, яка підлягає перерахуванню виконавцю, визначається сторонами у додатку до даного договору, та є фіксованою незалежно від кількості та обсягу наданих послуг.
Згідно з п. 5.3 договору оплата винагороди виконавця здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, що слідує за звітним.
Пунктом 9.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з 01 квітня 2013 року і діє протягом п'яти років.
01.04.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою визначили розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню виконавцю, в сумі 15000 грн. 00 коп. без ПДВ.
Вказаний договір був достроково розірваний відповідачем в порядку п. 10.5 цього договору шляхом надсилання позивачу повідомлення від 04.04.14 р. № 1817/20 про розірвання договору з 22.04.14 р. Факт розірвання договору позивачем не заперечується.
Як вірно визначено господарськими судами, спірний договір за своєю правовою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання договору сторонами були підписані без зауважень та заперечень та скріплені печатками акти здачі-приймання наданих послуг № 4 від 31.07.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп. та № 5 від 31.08.13р. на суму 15000 грн. 00 коп.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані супровідні листи разом із звітами про надані послуги та акти № 6 від 30.09.13 р. на суму 15000 грн.00коп., № 7 від 31.10.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 8 від 30.11.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 9 від 31.12.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 10 від 31.01.14 р. на суму 15000 грн.00 коп.
Вказані документи відповідач отримав, що підтверджується копією виписки з журналу вхідної кореспонденції, наданої відповідачем, однак, акти № № 6-10 за вересень 2013 року - січень 2014 року не підписав.
Всього за період з липня 2013 року по січень 2014 року згідно вказаних актів відповідачу надано консультативних послуг на загальну суму 105 000,00 грн. (7 місяців по 15 000,00 грн.).
До матеріалів справи позивачем надані звіти про надання консультативних послуг за період липень 2013 року - січень 2014 року.
Перелічені послуги згідно актів і звітів відповідають предмету договору про надання консультативних послуг від 01.04.2013 р. № 02/018.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами пунктів 4.2, 4.3 договору сторони щомісячно, не пізніше 5 (пятого) числа місяця, що слідує за звітним, підписують акт приймання-передачі наданих послуг, який готує виконавець та разом зі звітом про надані у звітному періоді послуги передає на підпис замовнику у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою зі свого боку. Замовник у разі відсутності заперечень щодо складу та якості наданих послуг на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання актів підписує, скріплює печаткою та повертає один примірник акту приймання-передачі наданих послуг виконавцю. У разі незгоди замовника з результатами наданих виконавцем послуг (за наявності зауважень до наданих послуг), замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання акту направляє на адресу виконавця вмотивований перелік зауважень до наданих виконавцем послуг. Такі зауваження підлягають усуненню в строк, обумовлений сторонами. У випадку відсутності у виконавця підписаного акту або вмотивованих зауважень у строки, що визначені даним пунктом договору, акт вважається узгодженим сторонами, а послуги наданими та прийнятими у повному обсязі. У випадку не усунення в обумовлений сторонами строк зауважень щодо наданих виконавцем послуг, сплата таких послуг замовником не провадиться.
В актах № 4 від 31.07.2013 р. та № 5 від 31.08.2013 р., які підписані відповідачем, зазначено, що претензій щодо якості або своєчасності виконання послуг замовник до виконавця немає. Направлення інших актів та звітів за спірний період відповідачу підтверджується матеріалами справи. У встановлений в договір строк (три дні з дня отримання акту) відповідач не надав зауважень до актів позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів, що в силу умов п. 4.3 договору складені позивачем в односторонньому порядку акти за вересень 2013 року - січень 2014 року вважаються узгодженими, а послуги такими, що надані у повному обсязі.
Крім того, умовами п. 5.1 договору узгоджено фіксований розмір оплати за надані послуги незалежно від кількості та обсягу наданих послуг. Тобто фактично сторонами узгоджена фіксована абонентська плата за надані послуги, яка сплачується на період дії договору і не залежить від фактичного обсягу наданих послуг. Разом із цим, в разі необхідності послуги надаються замовнику.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В порушення умов п. 5.3 договору послуги відповідачем не оплачені до 15 числа місяця, що слідує за звітним, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 105000,00грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання відповідача на те, що фактично послуги за спірний період позивачем не надавались, належними доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі актами, звітами, відсутністю зауважень відповідача у спірному періоді щодо обсягу та вартості наданих послуг.
Крім того, під час проведення перевірки прокуратурою та здійснення оперативно-слідчих заходів в ході досудового слідства відповідно до норм КПК України в діях працівників Концерну МТМ та ТОВ Запорізька регіональна консалтингова компанія не встановлено ознак кримінальних злочинів, зокрема службової недбалості, службового підроблення, привласнення і розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем та інш. Тобто, в кримінальному провадженні не встановлено ознак злочинів, передбачених КК України , в діях сторін справи у звязку із складанням спірних актів. Дії органів прокуратури оскаржено касатором не було.
Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.
Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2015р. у справі №908/1367/14 господарського суду Запорізької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий, суддя Є. Чернов
судді А.Ємельянов
В. Овечкін
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2016 |
Оприлюднено | 02.03.2016 |
Номер документу | 56186459 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Чернов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні