Ухвала

від 29.09.2015 по справі 826/1506/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаедж» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 серпня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права що, на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 21 січня 2015 року (К/800/7721/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки поданими позивачем доказами підтверджено обставини реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами та використання результатів наданих послуг, прав в господарській діяльності платника податку.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 січня 2015 року, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та приймаючи нове - про відмову у його задоволенні виходив із того, що висновки цих судів не відповідають правильному застосуванню норм процесуального права про реальний характер поставки позивачу підрядних послуг від ПП «Сіті Буд» та міні-АТС від КП «Альянс» з огляду на встановлені у судовому процесі обставини щодо відсутності у цих підприємств матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, їх відсутність за місцезнаходженням, участі в схемах незаконної податкової мінімізації реєстрації

ПП «Сіті Буд» за винагороду, відсутності фактичної діяльності з боку цього підприємства. Крім того, ці суди не звернули увагу, що надані позивачем податкові накладні на підтвердження суми податкового кредиту не містять інформації щодо особи, яка склала податкову накладу.

Таким чином, рішення касаційного суду додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаедж» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: І.Л. Самсін О.О. Терлецький