Рішення

від 29.09.2015 по справі 915/1265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 915/1265/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«Банк "ОСОБА_1 Русь", вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071 (код ЄДРПОУ 24214088)

адреса для листування: вул. Металургів, 36, м. Миколаїв, 54050

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрексім", АДРЕСА_1, 54030 (код ЄДРПОУ 30396546)

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5134-46 від 20.01.2015 року в розмірі 1 150 973, 75 грн., в тому числі: 750 000 грн. - заборгованості за кредитом; 78 814, 21 грн. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом; 126 986, 30 грн. - пені по несплаченому кредиту; 6 786, 72 грн. - пені по несплаченим відсоткам; 3 393, 37 грн. - 30 % річних за несвоєчасне погашення відсотків; 63 493, 15 грн. - 30 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 121 500 грн. - простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 341 від 06.08.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 809/1 від 08.09.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 309/1 від 03.09.2015 року.

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство комерційний банк В«Банк "ОСОБА_1 Русь" з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрексім" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5134-46 від 20.01.2015 року станом на 13.07.2015 року в розмірі 1 150 973, 75 грн., в тому числі:

- 750 000 грн. - заборгованості за кредитом;

- 78 814, 21 грн. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом;

- 126 986, 30 грн. - пені по несплаченому кредиту;

- 6 786, 72 грн. - пені по несплаченим відсоткам;

- 3 393, 37 грн. - 30 % річних за несвоєчасне погашення відсотків;

- 63 493, 15 грн. - 30 % річних за несвоєчасне погашення кредиту;

- 121 500 грн. - простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.07.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2015 року відкладено розгляд справи на 14.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29.09.2015 року.

В судовому засіданні 29.09.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових запереченнях на відзив на позовну заяву (арк. 45-47) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

20.01.2015 року на підставі Кредитного договору № 5134-46 на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу (далі - Кредитний договір) Публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_1 Русь» надав ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укрексім» споживчий кредит в сумі: 750 000,00 грн. на строк по 19 лютого 2015 року з процентною ставкою по Кредиту: 24,5 % річних.

19.02.15 року був укладений Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору, згідно з умовами якого був продовжений строк до 31 березня 2015 року, та збільшена процентна ставка за користування кредитом до 28,5 % річних.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.4, п. 4.6 Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в строки, передбачені договором, а також сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1, п. 8.2 Кредитного договору за порушення грошового зобов'язання по кредитному договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а також індекс інфляції та 30 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між сторонами був укладений Договір застави № 5135-46 від 20.01.15 року, за умовами якого заставодавець передав в заставу майнові права по Договору банківського вкладу в сумі 53 000,00 доларів США.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 190 у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з 20.03.2015 року строком на три місяці запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 року № 116 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до 19 липня 2015 року.

Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 року № 460 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь», а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.15 року за № 138 розпочато процедуру ліквідації Банку.

З матеріалів справи не вбачається, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), оскільки обидві сторони правовідносин продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків як за кредитним, так і за депозитним договорами. При цьому, спірні відносини сторін не підпадають під кваліфікацію "припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі", адже в даному випадку існування між сторонами подібних правовідносин носить інший правовий характер, та має місце саме припинення спірного зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а не з підстав поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Порушення боржником зобов'язання за кредитним договором виявилося у невиконанні зобов'язання у строк, встановлений у кредитному договорі (ст. 612 ЦК України).

11.06.2015 року відповідачу була направлена вимога вих. № 824/46.3 від 08.06.15 року про дострокове погашення заборгованості з вимогою погасити заборгованість по кредиту. Борг не був сплачений, вимога залишена без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 549, 550, 610-612, 615, 625, 651, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та умовами договорів.

Представники відповідача проти позову заперечили в повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 53-60), та просили суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначили наступне.

19.01.2015 року сторони уклали договір банківського вкладу «Гнучкий» № 4980-46 , відповідно до якого відповідач (вкладник) надає позивачу (банку), а позивач (банк) приймає від відповідача (вкладника) грошові кошти в сумі 53 000,00 доларів США (вклад). Термін повернення вкладу - 20.02.2015 року, процентна ставка за вкладом - 9,5% річних (п.1 Договору банківського вкладу). Договором про внесення змін № 2 від 19.02.2015 року змінено та узгоджено, що терміном повернення вкладу є 01.04.2015 року.

Таким чином, на підставі Договору банківського вкладу (зі змінами) між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання, в якому відповідач став кредитором по відношенню до позивача з правом вимоги до останнього повернення суми вкладу у розмірі 53 000, 00 доларів США та процентів, нарахованих на вклад.

20.01.2015 року між сторонами було укладено договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу № 5134-46 , відповідно до якого позивач (банк) відкриває відповідачу (позичальнику) відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати йому кредитні кошти у розмірі ліміту кредитної лінії - 750 000 грн. (кредит), а відповідач (позичальник) зобов'язується повернути кредит у кінцевий термін - 19.02.2015 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24, 5 % та інші платежі.

Договором про внесення змін до кредитного договору внесено зміни, якими процентну ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 28,5% річних, а кінцевим терміном повернення кредиту встановлено 31.03.2015 року.

20.01.2015 року на виконання п. 2.5, п. 3.1, п. 6.1 кредитного договору сторони уклали договір застави № 5135-46, відповідно до умов якого відповідач (заставодавець) з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором передає в заставу, а позивач (заставодержатель) приймає в заставу в порядку та на умовах, ви значених договором застави, майнові права за договором банківського вкладу, які, зокрема, полягають у праві відповідача (вкладника, кредитора за договором банківського вкладу) ви магати від позивача (банку, боржника за договором банківського вкладу) повернення вкладу в сумі 53 000,00 доларів США та сплати нарахованих на вклад процентів в порядку та в стро ки, визначені договором банківського вкладу (предмет застави).

Підписання договору застави, який містить вказівку на те, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється у позасудовий спосіб і визначає умови його здійснення, обома сторонами, з яких заставодавцем є боржник за забезпеченим заставою зобов'язанням, свідчить про те, що заставодержатель (обтяжувач) повідомив боржника за забезпеченим заставою зо бов'язанням (який є і заставодавцем за договором застави) про свій намір звернути стягнення на предмет застави у позасудовий спосіб і у відповідності до умов договору застави, а борж ник за забезпеченим заставою зобов'язанням (який є і заставодавцем за договором застави) погодився на це і не потребує ніяких додаткових повідомлень щодо наміру заставодержателя (обтяжувача).

На виконання умов кредитного договору (зі змінами) позивач (кредитор) надав відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 750 000,00 грн. Відповідач (позичальник) не повернув вказану суму кредиту та не сплатив проценти за корис тування кредитом за березень 2015 року у розмірі 18 154, 11 грн. у строк, визначений кре дитним договором, а саме 31.03.2015 року. У зв'язку з цим станом на 01.04.2015 року у відповідача (позичальника) перед позивачем (банком, кредитором) виникла заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 768 154,11 гривень.

З урахуванням того, що станом на 01.04.2015 ро ку у предмета застави за договором застави не було інших обтяжувачів з вищим пріоритетом, крім позивача (заставодержателя), а також того, що вимога за заставленим правом грошової вимоги була чинною і її має виконати єдина особа - сам позивач (заставодержатель (обтяжувач) за договором застави, боржник за договором банківського вкладу в термін (дату) « 01.04.2015 року» як момент настання обумовленої в п. 5.1.1 договору застави обставини (неповернення кредиту та несплата процентів за ко ристування ним за березень 2015 року в обумовлений кредитним договором строк) у відпові дності до умов, визначених п. 5.3 та п. 5.4 договору застави, позивач (заставодержатель) звернув стягнення на предмет застави за договором застави.

Внаслідок звернення стягнення на предмет застави позивач (заставодержатель) набув, а відповідач (заставодавець) втратив право вимоги до позивача (банку, боржника) за догово ром банківського вкладу щодо виплати грошових коштів в сумі, яка станом на 01.04.2015 року складала 53 262, 10 доларів США.

За рахунок предмета застави позивач задовольнив свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, який існував на момент звернення стягнення на предмет застави (на 01.04.2015р.), а са ме щодо сплати 768 154,11 грн. (750 000,00 грн. суми заборгованості за кредитом + 18 154,11 грн. суми заборгованості процентів за користування кредитом за бере зень 2015 року), у зв'язку з цим зобов'язання за кредитним договором припинилося.

Водночас, набувши 01.04.2015 року внаслідок звернення стягнення на предмет застави на підставі договору застави прав кредитора у зобов'язанні за договором бан ківського вкладу, у якому позивач (банк) є боржником, позивач (банк) поєднав в своїй особі боржника і кредитора. Внаслідок цього зобов'язання за договором банківського вкладу також припинилося на підставі ст. 606 ЦК України, ч. 2 ст. 204 ГК України.

Припинення зобов'язань за кредитним договором та договором банківського вкладу за вищеописаних обставин не призвело до порушення припису п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки відповідно до нього під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим За коном.

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 546, 572-593 ЦК України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя жень" та умовами договорів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

19.01.2015 року між ПАТ «ОСОБА_1 Русь» та ТзОВ «Укрексім» було укладено договір банківського вкладу «Гнучкий» № 4980-46 (арк. 61-62) , відповідно до умов якого відповідач (вкладник) надає позивачу (банку), а позивач (банк) приймає від відповідача (вкладника) грошові кошти в сумі 53 000,00 доларів США (вклад).

Термін повернення вкладу - 20.02.2015 року.

Процентна ставка за вкладом - 9,5 % річних (п.1.1, п. 1.2, п. 1.3 Договору банківського вкладу).

Відповідно до п. 2.1 Договору банківського вкладу відповідач (вкладник) перераховує зі свого власного поточного рахунку грошові кошти у безготівковій формі на вкладний (депозитний) рахунок № 2610493373003 в ПАТ "Банк "ОСОБА_1 Русь", а позивач (банк) приймає грошові кошти вкладника в сумі, визначеній в п. 1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору банківського вкладу дострокове повне або часткове повернення вкладу не допускається.

Договором про внесення змін № 2 від 19.02.2015 року до договору банківського вкладу змінено та узгоджено, що терміном (датою) повернення вкладу є 01.04.2015 року (арк. 63).

20.01.2015 року між ПАТ «ОСОБА_1 Русь» та ТзОВ «Укрексім» було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу № 5134-46 , відповідно до якого позивач (банк) відкриває відповідачу (позичальнику) відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати йому кредитні кошти у розмірі ліміту кредитної лінії - 750 000 грн. (кредит), а відповідач (позичальник) зобов'язується повернути кредит у кінцевий термін - 19.02.2015 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24, 5 % та інші платежі (п. 1.1, п. 1.1.1, п. 1.1.2, п. 1.1.5 Кредитного договору) (арк. 7-10).

Договором про внесення змін № 1 від 19.02.2015 року до кредитного договору внесено зміни, якими процентну ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 28,5% річних, змінено порядок нарахувань та сплати процентів, а кінцевим терміном повернення кредиту встановлено 31.03.2015 року (арк. 11).

Умовами Кредитного договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок.

Остаточне повернення Кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до Договору окремими частинами кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій) позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 Договору.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору у випадку порушення позичальником встановлених п.п. 4.1, 4.2 Договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту, зазначену в п. 1.1.2 Договору.

Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод факт/факт).

Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № НОМЕР_1 в Миколаївському центральному відділенні ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь», код Банку (МФО) 319092, виходячи із фактичної заборгованості за Кредитом.

Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням Кредиту.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку сплати процентів.

Відповідно до п. 4.11 Кредитного договору всі платежі позичальника, передбачені договором, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок банку до закінчення операційного дня банку, що є останнім днем строку сплати платежу, передбаченого Договором.

У випадку, якщо день погашення Кредиту та/або сплати процентів збігається з вихідним (святковим) днем, сплата процентів і погашення основної суми кредиту здійснюється позичальником в останній робочий день, що передує вихідному (святковому) дню.

Відповідно до п. 5.2.8 Кредитного договору банк має право нараховувати штрафні санкції, передбачені договором, за весь час прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Відповідно до п. 6.1.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним та винагороди банку в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

Відповідно до п. 8.5 Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Умовами Кредитного договору сторони також погодили наступне.

Відповідно до п. 4.10 Кредитного договору шляхом підписання договору позичальник доручає (надає право) банку здійснювати договірне списання коштів з рахунку (рахунків), зазначених в п. 4.10.1 Договору, для погашення заборгованості за Договором в сумах, необхідних для повернення заборгованості позичальника за кредитом, сплати процентів за користування ним та інших платежів, встановлених Договором:

- у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту (у повному обсязі або у частині) в терміни (строки), встановлені договором та/або

- у випадку невиконання позичальником обов'язку щодо сплати нарахованих процентів та інших платежів в терміни (строки), встановлені договором, в тому числі штрафних санкцій та/або

- в разі невиконання позичальником вимоги банку про дострокове повернення заборгованості за договором в строки, зазначені в вимозі банка.

Відповідно до п. 4.10.1 Кредитного договору договірне списання коштів може проводитись банком з таких рахунків:

- рахунок № 2600593373001 у гривні, відкритий у ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30396546;

- рахунок № 2600793373003 у доларах США, відкритий у ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь». МФО 319092, код ЄДРПОУ 30396546;

а також з інших поточних рахунків позичальника в національній та іноземнім валютах, відкритих в Банку та його структурних підрозділах протягом строку дії Договору.

Договірне списання коштів може проводитись банком з будь-якого із вищезазначених рахунків в повній сумі, необхідній для погашення простроченої заборгованості позичальника за договором, або частинами з кількох рахунків - у випадку недостатності коштів для повного погашення заборгованості позичальника за договором на одному рахунку. При цьому Банком здійснюється утримання плати у відповідності з діючими тарифами банку та передбачених чинним законодавством України зборів та платежів.

Відповідно до п. 4.10.2 Кредитного договору якщо валюта кредиту та валюта рахунку (рахунків), зазначених в п. 4.10.1 Договору, є різними, позичальник доручає банку здійснювати договірне списання у сумах, еквівалентних сумі заборгованості, що розраховується за курсом Національного банку України , встановленим на дату проведення, договірного списання.

Відповідно до п. 5.2.7 Кредитного договору банк має право у відповідності до п. 4.10 Договору самостійно списувати з рахунків позичальника, зазначених у п. 4.10.1 Договору грошові кошти та спрямовувати їх на погашення заборгованості за кредитом у випадках порушення позичальником умов Договору, а саме: у разі неповернення або несвоєчасного повернення кредиту та/або у разі несплати або несвоєчасної сплати процентів за його користування, плат та штрафних санкцій, а також у інших випадках, передбачених п. п. 9.1, 9.2 Договору.

Умовами Кредитного договору сторони також передбачили забезпечення виконання позичальником взятого зобов'язання з повернення коштів (кредиту, процентів тощо) за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору кредит надається банком тільки після виконання вимог розділу 3 договору щодо умов забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.1.1-3.1.3 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, винагород, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується:

- заставою майнових прав за Договором банківського вкладу ;

- неустойкою згідно з умовами Договору;

- всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний в день укладення договору укласти договір застави майнових прав за Договором банківського вкладу.

20.01.2015 року на виконання умов кредитного договору між ПАТ «ОСОБА_1 Русь» та ТзОВ «Укрексім» було укладено договір застави № 5135-46, відповідно до умов якого відповідач (заставодавець) з метою забезпечення належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором передає в заставу, а позивач (заставодержатель) приймає в заставу в порядку та на умовах, ви значених договором застави, майнові права за договором банківського вкладу, які, зокрема, полягають у праві відповідача (заставодавця, вкладника, кредитора за договором банківського вкладу) ви магати від позивача (банку, заставодержателя, боржника за договором банківського вкладу) повернення вкладу в сумі 53 000,00 доларів США та сплати нарахованих на вклад процентів в порядку та в стро ки, визначені договором банківського вкладу (предмет застави) (п. 1.1 договору) (арк. 12-14).

Умовами договору застави сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору застави на підставах, передбачених чинним законодавством та цим Договором, на предмет застави без жодних обмежень може бути звернене стягнення.

Відповідно до п. 3.1.10 Договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави в порядку і випадках, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.12 Договору застави заставодержатель має право вимагати від заставодавця виконання Основного зобов'язання незалежно від настання строку його виконання у разі порушення зобов'язань за Кредитним договором та цим Договором, а у разі невиконання такої вимоги заставодержателя звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 4.1 Договору застави застава виникає з моменту укладення цього договору. Пріоритет права заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави відносно вимог інших осіб на предмет застави виникає з моменту державної реєстрації обтяження предмета застави заставою в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках передбачених цих договором, заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.1.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у будь-який час незалежно від настання строку виконання Основного зобов'язання у разі настання одного з таких випадків: якщо у момент настання строку виконання Основного зобов'язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (або його частини) та/або при повній або частковій несплаті процентів, винагороди, неустойки, невідшкодуванні витрат та збитків заставодержателя у встановлені Кредитним договором строки.

Відповідно до п. 5.3 Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за Договором про відступлення права вимоги , міститься у п. 5.4 цього Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору застави сторони встановлюють, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями Договору, являють собою укладений Сторонами Договір з відкладальною умовою про відступлення заставодавцем на користь заставодержателя права вимоги за Договором банківського вкладу , з метою звернення стягнення на Предмет застави в позасудовому порядку. Такою відкладальною умовою є факт настання будь-якого з випадків, зазначених у п. 5.1 цього Договору. Факт відступлення права вимоги предмета застави заставодержателю не підлягає підтвердженню додатковим договором (угодою) сторін. З моменту переходу прав (відступлення права вимоги) заставодавця за Договором банківського вкладу до заставодержателя заставодержатель вправі здійснювати розпорядження Вкладним (депозитним) рахунком на правах вкладника за Договором банківського вкладу без будь-якої додаткової згоди/погодження/розпорядження з боку заставодавця .

Відповідно до п. 5.4.1 Договору застави за Договором про відступлення права вимоги заставодавець відступає, а заставодержатель приймає право вимоги від ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь» (боржник за договором банківського вкладу) виплату грошових коштів в сумі, яка складається з суми вкладу в розмірі 53 000,00 доларів США та процентів, нарахованих на вклад згідно Договору банківського вкладу.

Відповідно до п. 5.4.2 Договору застави загальна сума уступленої вимоги визначається як сума невиконаного основного зобов'язання, збитків, завданих заставодержателю порушенням умов кредитного договору та/або цього Договору, суми витрат, здійснених заставодержателем у зв'язку з вжиттям заходів для захисту предмета застави від посягань з боку третіх осіб, а також витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет застави та штрафних санкцій за цим договором.

Відповідно до п. 5.4.3 Договору застави з моменту виникнення права звернення стягнення на Предмет застави (відповідно до п. 5.1 Договору) заставодержатель набуває, а заставодавець втрачає право вимоги до ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь» щодо виплати коштів в сумі, передбаченій п. 5.4.2., та зобов'язання ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь» з повернення заставодавцю коштів в сумі, передбаченій п. 5.4.2, припиняються відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України (поєднання боржника і кредитора в одній особі) . Після уступки (відступлення) права вимоги заставодержатель виконує Основне зобов'язання в порядку, визначеному Кредитним договором.

Відповідно до п. 5.5 Договору застави у випадках, коли коштів, отриманих заставодержателем після уступки (відступлення) йому права вимоги за договором банківського вкладу, недостатньо для повного погашення заборгованості за Основним зобов'язанням та відшкодуванням витрат, зазначених у п. 4.2 цього Договору, заставодержатель має право одержати суму, якої не вистачає для повного погашення Основного зобов'язання та витрат, з іншого майна заставодавця.

Відповідно до п. 7.2 Договору застави з укладенням цього договору заставодержатель пред'являє вимогу заставодавцю , яка набуває чинності з моменту повернення коштів з Вкладного (депозитного) рахунку заставодавця за Договором банківського вкладу на його поточний рахунок № 2600793373003, про перерахування коштів, які знаходяться на вказаному поточному рахунку, в рахунок виконання основного зобов'язання при порушенні заставодавцем умов Кредитного договору та/або при настанні будь-якого з випадків, передбачених п. 5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 7.3 Договору застави виконання заставодавцем зобов'язань щодо погашення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати пені, штрафів, збитків та виконання інших зобов'язань, передбачених кредитним договором та цим договором, здійснюється відповідно до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» шляхом договірного списання заставодержателем коштів з поточного рахунку, зазначеного в п. 7.2. Договору, у сумі заборгованості заставодавця за кредитним договором та/або за цим Договором.

Відповідно до п. 7.4 Договору застави зазначене у п. 7.2 право заставодержателя на договірне списання коштів виникає при невиконанні заставодавцем зобов'язань, передбачених Кредитним договором, та /або при настанні будь-якого з випадків, передбачених п. 5.1 цього Договору.

У разі, якщо валюта Основного зобов'язання та валюта рахунку, зазначеного в п. 7.2. Договору, є різними, списання коштів здійснюються заставодержателем в сумі, еквівалентній сумі заборгованості заставодавця за Кредитним договором та/або за цим договором, розрахованої заставодержателем на дату проведення договірного списання коштів за курсом Національного банку України.

Доказів розірвання чи визнання недійсними вищевказаних договорів суду не подано.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено наступне.

- на виконання умов Договору банківського вкладу від 19.01.2015 року відповідач (вкладник) перерахував зі свого власного поточного рахунку грошові кошти у безготівковій формі на вкладний (депозитний) рахунок № 2610493373003 в ПАТ "Банк "ОСОБА_1 Русь", а позивач (банк) прийняв грошові кошти вкладника, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 19.01.2015 року (арк. 77);

- на виконання умов кредитного договору від 20.01.2015 року позивач (банк) відкрив відповідачу (позичальнику) відновлювальну відкличну кредитну лінію та надав кредитні кошти у розмірі ліміту кредитної лінії - 750 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку станом на 20.02.2015 року та 01.04.2015 року (арк. 17-21), а також не заперечується сторонами.

- на виконання умов договору застави від 20.01.2015 року в цей же день за № 14835322 позивач (банк, заставодержатель) зареєстрував обтяження щодо предмету застави у Дер жавному реєстрі, що підтверджується Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого май на № 47794546 від 07.09.2015 року (арк. 68-71).

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 190 ПАТ «ОСОБА_1 Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 року № 61 про запровадження в ПАТ «ОСОБА_1 Русь» з 20.03.2015 року строком на три місяці тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку (арк. 23).

В подальшому виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.06.2015 року № 116, яким продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ОСОБА_1 Русь» до 19.07.2015 року (арк. 27-28).

Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 року № 460 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ОСОБА_1 Русь» (арк. 51).

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 року за № 138 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «ОСОБА_1 Русь» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_6 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно (арк. 52).

11.06.2015 року відповідачу була направлена вимога вих. № 824/46.3 від 08.06.15 року про дострокове погашення кредитної заборгованості (арк. 15). Вимога залишена без розгляду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем, як вказує позивач, умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ним, банком нараховано відповідачу штрафні санкції, передбачені кредитним договором (п. 8.1, 8.2, п. 8.5 Кредитного договору). Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду із позовом.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.

Протягом строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, інші обтяжувачі, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж права, можуть письмово заявити обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, про свій намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок предмета забезпечувального обтяження.

Після закінчення строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, обтяжувач з вищим пріоритетом, який висловив намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, надсилає письмове повідомлення всім особам, які повинні виконати вимоги за відповідним правом грошової вимоги боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження. У цьому документі зазначаються: 1) повідомлення про відступлення права грошової вимоги; 2) посилання на підставу для відступлення права грошової вимоги обтяжувачу; 3) реєстраційний номер забезпечувального обтяження; 4) дані про особу обтяжувача, включаючи найменування, адресу та банківський рахунок; 5) вимога про виконання відповідної грошової вимоги на користь обтяжувача; 6) черговість пріоритетів інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження і які вимагають задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги.

З дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора в зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора в цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги.

Виходячи зі змісту цієї норми положення частин третьої та четвертої статті 32 Закону щодо необхідності направлення письмового повідомлення підлягають застосуванню тільки в разі наявності інших обтяжувачів із відповідним пріоритетом.

Отже, на ОСОБА_1 як на обтяжувача в розумінні Закону не покладено обов'язок надсилати письмове повідомлення, передбачене статтею 32 цього Закону, оскільки відповідач є єдиною особою, яка повинна виконати вимоги за відповідним правом грошової вимоги боржника (постанова Верховного Суду України від 31.10.2011 року по справі № 6-47цс11).

Як вказано вище, на виконання умов Кредитного договору (зі змінами) позивач (кредитор) надав від повідачу (позичальнику) кредит у сумі 750 000,00 грн. Відповідач (позичальник) не повернув вказану суму Кредиту та не сплатив проценти за корис тування Кредитом у строк, визначений Кре дитним договором, а саме 31 березня 2015 року. У зв'язку з цим станом на 01.04.2015 року у Відповідача (позичальника) перед Позивачем (банком, кредитором) виникла прострочена заборгованість за Кредитним договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за Договором про відступлення права вимоги, міститься у п. 5.4 цього Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору застави сторони встановлюють, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями Договору, являють собою укладений сторонами Договір з відкладальною умовою про відступлення заставодавцем на користь заставодержателя права вимоги за Договором банківського вкладу , з метою звернення стягнення на Предмет застави в позасудовому порядку . Такою відкладальною умовою с факт настання будь-якого з випадків, зазначених у п. 5.1 цього Договору. Факт відступлення права вимоги предмета застави заставодержателю не підлягає підтвердженню додатковим договором (угодою) сторін. З моменту переходу прав (відступлення права вимоги) заставодавця за Договором банківського вкладу до заставодержателя заставодержатель вправі здійснювати розпорядження Вкладним (депозитним) рахунком на правах вкладника за Договором банківського вкладу без будь-якої додаткової згоди/погодження/розпорядження з боку заставодавця .

Відповідно до п. 7.2 Договору застави з укладенням цього договору заставодержатель пред'являє вимогу заставодавцю , яка набуває чинності з моменту повернення коштів з Вкладного (депозитного) рахунку заставодавця за Договором банківського вкладу на його поточний рахунок № 2600793373003, про перерахування коштів, які знаходяться на вказаному поточному рахунку, в рахунок виконання основного зобов'язання при порушенні заставодавцем умов Кредитного договору та/або при настанні будь-якого з випадків, передбачених п. 5.1 цього Договору.

Тобто, сторони у договорі застави погодили, що укладенням договору застави банк (заставодержатель) пред'являє вимогу заставодавцю, яка набуває чинності 01.04.2015 року (момент повернення депозитних коштів), про перерахування депозитних коштів в рахунок погашення кредитних коштів.

Системний аналіз положень договору застави та кредитного договору дозволяє дійти висновку, що:

- звернення стягнення на предмет застави здійснюється у позасудовий спосіб шляхом відступлення відповідачем (заставодавцем) позивачу (банку, заставодержате лю) права вимоги за договором банківського вкладу (п. 5.3, п. 5.4 договору застави);

- факт відступлення позивачу (заставодержателю) права вимоги за договором банків ського вкладу не підлягає підтвердженню додатковим договором (угодою) сторін (п. 5.4 договору застави);

- звернення стягнення на предмет застави здійснюється у момент виникнення у позивача (заставодержателя) права звернення стягнення на предмет застави (п. 5.4.3, п. 5.4, п. 7.2 договору застави);

- підписанням договору застави заставодержатель пред'являє вимогу заставодавцю, яка набуває чинності 01.04.2015 року (п. 7.2 договору застави);

- боржник погодився на звернення стягнення на предмет застави буз укладення додаткових угод, правочинів, повідомлень тощо (п. 5.4 договору застави);

- банк (заставодержатель) набув право розпорядження вкладним (депозитним) рахунком на правах вкладника за договором банківського вкладу 01.04.2015 року без будь-якої додаткової згоди/погодження/розпорядження з боку боржника (заставодавця) (п. 5.4 договору застави), яке кореспондується з положеннями п. 7.3 договору застави, п. 5.2.7, п. 4.10 кредитного договору щодо права банку самостійно списувати з рахунків позичальника грошові кошти та спрямовувати їх на погашення заборгованості за кредитом;

- загальна сума відступленого права вимоги визначається як сума невиконаного відпо відачем (позичальником) зобов'язання за кредитним договором, збитків, завданих позивачу (заставодержателю) порушенням умов договору застави, витрат, здійснених позивачем (заставодержателем) у зв'язку з вжиттям заходів захисту предмета застави від посягань з боку третіх осіб, а також витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет застави та штрафних санк цій за Договором застави (п. 5.4.2 договору застави);

- право банку (заставодержателя) на одержання суми, якої не вистачає для повного погашення основного зобов'язання та витрат з іншого майна заставодавця, у випадку недостатності отриманих ним коштів після уступки (відступлення) права вимоги за договором банківського вкладу (п. 5.5 договору застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Судом встановлено, що станом на 01.04.2015 ро ку у предмета застави за договором застави не було інших обтяжувачів з вищим пріоритетом, крім позивача (банку, заставодержателя), що підтверджується Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 47794546 від 07.09.2015 року, а укладенням договору застави сторони погодили пред'явлення банком (заставодержателем) вимоги 01.04.2015 року.

Позивач (банк, заставодержатель) після настання обумовлених договором обставин (неповернення в обумовлений кредитним договором строк суми кредиту та несплати в повному обсязі процентів за його користування) 01.04.2015 року, тобто в день, що слідує за днем, в який мала відбутися, але не відбулася оплата за кредитним договором, набув право вимоги отримання грошових коштів за договором банківського вкладу.

Крім того, відповідно до п. 7.3 договору застави, п. 5.2.7, п. 4.10 кредитного договору з моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя останній самостійно здійснює списання з рахунків позичальника грошових коштів з метою задоволення своїх вимог.

Відповідно до п. 1.38 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Враховуючи вищевикладене, позивач ПАТ КБ "Банк "ОСОБА_1 Русь" 01.04.2015 року автоматично, тобто без будь-якого додаткового погодження вкладника та без укладення з ним додаткових угод, набув право на депозитний вклад ТзОВ "Укрексім" шляхом здійснення договірного списання депозитних грошових коштів без будь-яких додаткових погоджень з відповідачем (п. 5.4 договору застави) в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, що призвело до погашення кредиторських вимог банку в межах вартості предмету застави. Тобто, перехід права вимоги грошових коштів на користь позивача за договором банківського вкладу привів до припинення зобов'язань за кредитним договором та фактичної реалізації права застави шляхом задоволення вимог позивача за кредитним договором.

За таких обставин, зобов'язання за кредитним договором припинилось внаслідок того, що 01.04.2015 року позивач в силу застави на підставі договору застави за рахунок відступленого йому права грошової вимоги за договором банківського вкладу задовольнив свої вимоги за кредитним договором.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 05.10.2015 року

Суддя Е.М. Олейняш