Ухвала

від 24.02.2010 по справі 2-269/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судці Косигіної Л.М.

суддів Жигановської О.С., Котік Т.С.

при секретарі Порохня М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та зміну договору найму

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року, -

встановила:

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити порядок користування трикімнатною квартирою № 93 по вул. Вітрука 10 у м. Житомирі, виділивши йому з неповнолітніми дітьми дві ізольовані кімнати загальною площею 28,8 к.м., відповідачу - кімнату площею 10,6 кв.м., а інші приміщення залишити в загальному користуванні. Також, позивач просив змінити договір найму даної квартири, зобов'язавши КВЖРЕП № 13 укласти два окремих договори та оформити окремі особові рахунки для сплати комунальних послуг. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач перешкоджає йому користуватися житлом, не платить за комунальні послуги, заперечує щодо приватизації житла, чим порушує його права.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове - про задоволення його позовних вимог. Зокрема зазначив, що наявність у нього на праві власності іншого житла не є підставою у задоволенні вказаного позову. Відповідачу також належить на праві власності інше житло : 2\3 частини двокімнатної квартири N° 4 в будинку № 263 по вул. Максютова у м. Житомирі. Суд безпідставно не взяв до уваги те, що відповідач чинить перешкоди в користуванні спірною квартирою та не платить за комунальні послуги.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія судців приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має на праві власності інше житло, не довів наявність перешкод у користуванні спірною квартирою, а тому позов є безпідставним.

Проте з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також відмови наймодавця в укладенні такого договору, спір може бути вирішено в судовому порядку.

З роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» \з послідуючими змінами\ вбачається, що в силу ст.104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення, за вимогою члена сім'ї наймача, йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Судом встановлено, що позивач є наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1 \а.с. 12\.

На даний час у квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми: донькою Наталією ІНФОРМАЦІЯ_1 і сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та його брат - ОСОБА_2 \а.с. 13,17,18\.

Загальна площа квартири становить 67,6 кв.м., житлова - 39,4 кв.м. Приміщення складається з трьох ізольованих жилих кімнат площею 16,6 кв.м., 12,2 кв.м., 10,6 кв.м., та приміщень загального користування: кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні, комори, балкону і лоджії \а.с. 10-11\. Враховуючи жилу площу квартири, на кожного з осіб, які в ній зареєстровані, припадає по 9,85 кв.м. жилої площі \39,4:4=9,85\.

Оскільки розмір та технічна характеристика жилих кімнат у спірній квартирі відповідає вимогам ст. 63 ЖК України, тому з врахуванням обставин справи вони можуть бути предметом окремого договору найму.

Також слід зазначити, що наявність на праві власності як у позивача, так і у відповідача іншого житла, не є підставою для відмови у позові. Крім того, жила площа, що може бути виділена в користування сторонам, не є меншою рівня середньої забезпеченості жилою площею у м. Житомирі, встановленого Постановою виконкому Житомирської обласної ради та президії обласної ради профспілок № 4 від 07.01.1985 року.

Під час апеляційного розгляду відповідач пояснив суду, що він згоден встановити порядок користування вищезазначеною квартирою та укласти окремі договори найму, але не погоджується з порядком, запропонованим позивачем. На даний час він користується кімнатою 16,6 кв.м. Також, ОСОБА_2 не заперечував, що протягом останнього часу він не може платити за квартиру, оскільки є інвалідом З групи, крім пенсії немає інших засобів для існування.

Разом з тим, колегія суддів позбавлена можливості постановити рішення по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є лише позивач і відповідач.

Обсяг прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, встановлений ст. 27 ЦПК України. Статтею 31 ЦПК України визначені процесуальні права та обов'язки сторін у справі, обсяг прав яких значно ширший від прав третіх осіб без самостійних вимог, оскільки вони не заявляють самостійних вимог на предмет спору і не користуються правом на заміну підстав чи предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмову від позову тощо.

Оскільки КВЖРЕП № 13 приймає участь у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог, тому на неї не можуть бути покладені обов'язки щодо вчинення певних дій, зокрема, укладення окремих договорів найму.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді