Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а-0770/3994/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/3994/11

Ряд стат. звіту № 8.2.3

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання -Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.03.2011 року)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2012 року № 2/10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 21 березня 2012 року.

Іноземне підприємство "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" (далі -позивач, ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-9 Т.1) до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі -відповідач, ОСОБА_4 ОДПІ), якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ОСОБА_4 ОДПІ від 6 травня 2011 року за № 000065230 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 217923,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте всупереч норм чинного законодавства, зокрема, підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ є віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ суми 142954,00 грн. пов'язаних з придбання товарів (робіт, послуг) за договорами, які (згідно висновків перевірки) ніби -то є нікчемними) та суми 74969,00 грн., по яким не отримано відповідей на запити органу податкової служби. При цьому, суму податкового кредиту по ПДВ сформовано на підставі отриманих накладних в рамках укладених договорів, за якими і здійснювалась поставка товарів та послуг позивачеві, сплачений ПДВ в межах виконання договорів в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) відноситься до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, згідно вимог як Закону України "Про податок на додану вартість", так і згідно Податкового кодексу України. Позивач посилається на норми цивільного законодавства щодо недійсності угод, зазначаючи про помилковість висновку податкового органу щодо нікчемності укладених угод, оскільки підставою недійсності угод в силу закону (нікчемності) за актом перевірки щодо дотримання податкового законодавства є порушення цими правочинами публічного порядку, однак з 1 січня 2011 року такі правочини визнаються недійсними в судовому порядку (так, як і правочини, що не спрямовані на реальне досягнення правових наслідків, що обумовлені ними, на що є посилання в акті перевірки). Тобто, висновки перевірки щодо нікчемності правочинів не ґрунтуються на жодних доказах та суперечать нормам законодавства. Стосовно зменшення відшкодування з ПДВ з підстав неотримання відповіді на запит податкового органу -зазначає, що така підстава для зменшення бюджетного відшкодування законодавством взагалі не передбачена, крім того, в вину позивачеві ставиться неналежне виконання своїх функціональних обов'язків податковою службою, оскільки до надання відповіді на запит одного органу податкової служби до іншого органу податкової служби позивач не має та не може мати жодного відношення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ОСОБА_4 ОДПІ від 06.05.2011 року за № 000065230.

Відповідач надав суду додаткові заперечення (лист ОСОБА_4 ОДПІ від 13.02.2012 року за № 244/9/10-010, а.с.32-39 Т.3), яким проти позову заперечив, посилаючись на те, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування у сумі 142954,00 грн. є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Укррезервуарсервіс", постачальником якого є ТОВ "Гранд-Буд престиж" (підрядник), господарські операції з якими не підтверджено, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів господарських операцій, та оскільки правочини між позивачем та ТОВ "Укррезервуарскрвіс" укладені без мети настання реальних наслідків -вони є нікчемними як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок, в зв'язку з чим відсутня необхідність визнання їх недійсними за рішенням суду. Підставою для зменшення бюджетного відшкодування у сумі 74969,00 грн. є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, по яким не отримано відповіді на запити ОСОБА_4 ОДПІ до податкових органів, на обліку яких знаходяться контрагенти позивача, в зв'язку з чим не підтверджено надходження сум ПДВ до бюджету.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданих письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Проведеною ОСОБА_4 ОДПІ виїзною позаплановою перевіркою ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період грудень 2010 року (акт ОСОБА_4 ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, а.с.192-218 Т.2) встановлено:

1.зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 217923,00 грн., а саме:

- в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч. 1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 142954,00 грн.;

- в порушення пп.14.1.8 п.14.1 ст.14 та п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 74969,00 грн.

2. в порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України зменшено суму податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 362323,00 грн.

На підставі акту від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, 6 травня 2011 року ОСОБА_4 ОДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення за № НОМЕР_1 (а.с.37 Т.1) про зменшення ІП "ОСОБА_3 Хем - Мукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 217923,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення -рішення в адміністративному порядку не оскаржено, та ІП "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення ОСОБА_4 ОДПІ від 06.05.2011 року за № 000065230 в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (діє з 1 січня 2011 року, далі -ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 1 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодекс).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 201.1 ст. 201, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ТОВ "Укррезервуарсервіс" договори ген. підряду від 15.04.2010 року за № 15/041 (а.с.38-41 Т.1) по виконанню робіт по розширенню станції по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан -бутан (СВГ) та від 24.06.2011 року за № 24/06-1 (а.с.42-45 Т.1) по виконанню ремонтно -будівельних робіт на території станції по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан -бутан (СВГ).

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, отриманих ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" (покупець) від ТОВ "Укррезервуарсервіс" (продавець) в межах виконання укладених договорів, від 31.12.2010 року за № 50 (а.с.11 Т.2) та від 31.12.2010 року за № 51 (а.с.10 Т.2), та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями платіжних доручень (платник -ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево", одержувач -ТОВ "Укррезервуарсервіс", а.с.243 Т.1, а.с.245 Т.1, а.с.247 Т.1, а.с.2 Т.2, а.с.а.с.8 Т.2), копіями укладених між ІП "ОСОБА_3 Хем - Мукачево" та ТОВ "Укррезервуарсервіс" договорів (а.с.38-45 Т.1), виробничо -технічною документацією (довідками про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, загальними відомостями ресурсів, актами списання матеріалів, актами приймання -передачі виконаних робіт (а.с.102-207 Т.1), висновком експертного будівельно -технічного дослідження від 12.12.2011 року за № 26/12-11 (а.с.188 Т.2 - 27 Т.3) підтверджено виконання робіт ТОВ "Укррезервуарсервіс" та правильність визначення їх вартості, отримані за договорами роботи (послуги) використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, вказані в договорах роботи реально отримані та оприбутковані підприємством, у вартості отриманих робіт наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій по отриманню виконаних робіт підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи:

- ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" договір "на разработку, изготовление и поставку щита управления ЩУ2 (автоналив) станиции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 10-10-08 (а.с.72-74 Т.1), за яким вартість угоди складає 212496,00 грн. (в тому числі, ПДВ - 35416,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, плани виконання, специфікація, додаткові угоди (а.с.75-79 Т.1).

- ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" договір "на разработку, изготовление и поставку щита управления ЩУЗ (база хранения) станиции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 11-10-08 (а.с.46-48 Т.1), за яким вартість угоди складає 104280,00 грн. (в тому числі, ПДВ - 17380,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, плани виконання, специфікація, додаткові угоди (а.с.49-54 Т.1).

- ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" договір "на разработку, изготовление и поставку щита пожаротушения станции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 12-10-08 (а.с.63-65 Т.1), за яким вартість угоди складає 94488,00 грн. (в тому числі, ПДВ - 15748,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, календарні плани, специфікація, додаткові угоди (а.с.66-71 Т.1).

- ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" договір "на разработку програмного обеспечения и поставку оборудования операторських станций общестанционных систем станции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 14-10-08 (а.с.55-57 Т.1), за яким вартість угоди складає 145956,00 грн. (в тому числі, ПДВ - 24326,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, календарні плани, специфікація, додаткові угоди (а.с.58-62 Т.1).

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, отриманих ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" (покупець) від ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" (продавець) в межах виконання укладених договорів, від 01.12.2010 року № 63 (а.с.11 Т.2), від 01.12.2010 року № 64 (а.с.12 Т.2), від 01.12.2010 року № 65 (а.с.13 Т.2), та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями платіжних доручень (платник -ІП "ОСОБА_3 Хем - Мукачево", одержувач -ТОВ " НВК "АСУ Інжінірінг", а.с.236 Т.1, а.с.а.с.237 Т.1, а.с.а.с.238 Т.1) та накладних (а.с.208-210 Т.1), копіями укладених між ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" та ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" договорів з додатками до них (а.с.46-79 Т.1), виробничо -технічною документацією (довідками про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, загальними відомостями ресурсів, актами списання матеріалів, актами приймання -передачі виконаних робіт (а.с.64 Т.1 - 62 Т.2), висновком експертного будівельно -технічного дослідження від 12.12.2011 року за № 26/12-11 (а.с.235 Т.2 - 77 Т.3) підтверджено надання послуг ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" та правильність визначення їх вартості, отримані за договорами роботи (послуги) використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, вказані в договорах послуги реально отримані та оприбутковані підприємством, у їх вартості наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій по отриманню послуг підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з ПП "Авамо буд -Сервіс" договір підряду від 16.01.2010 року за № 12/09-09 (а.с.-100 Т.1) по будівництву під'їзних доріг, вартість якого - 4040506,76 грн., в т.ч., ПДВ - 67417,79 грн. (згідно додаткової угоди від 25.09.2010 року, а.с.101 Т.1).

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, отриманих ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" (покупець) від ПП "Авамо буд -Сервіс" (продавець) в межах виконання укладеного договору, від 12.12.2010 року № 104 (а.с.14 Т.2), від 17.12.2010 року № 105 (а.с.15 Т.2), від 23.12.2010 року № 106 (а.с.17 Т.2), від 23.12.2010 року № 107 (а.с.16 Т.2), від 24.12.2010 року № 108 (а.с.18 Т.2), та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями платіжних доручень (платник -ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево", одержувач -ПП "Авамо буд -Сервіс", а.с.249-250 Т.1, а.с.3-5 Т.2), копією укладеного між ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" та ПП "Авамо буд -Сервіс" договору з додатками до нього (а.с.97-101 Т.1), підтверджується виконання робіт, отримані роботи використані в господарській діяльності підприємства, вказані в договорах роботи оприбутковані підприємством, у їх вартості наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій по отриманню робіт підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" укладено з Державним територіально -галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" договори про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 20.08.2010 року № 300 (а.с.80-81 Т.1), про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг від 06.04.2010 року № 263/12 та додаткова угода до договору від 05.07.2009 року (а.с.82-85 Т.1), про попереднє повідомлення від 06.04.2009 року № 263 "П" з додатком № 1 до нього (а.с.86-89 Т.1), про проведення платних послуг від 27.08.2010 року № 1/ТЧ-9/10-04 (а.с.90-91 Т.1), про виконання монтажних робіт від 01.02.2011 року № Л/ШЧ-9-11-05 (а.с.92-95 Т.1).

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, отриманих ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" (покупець) від ДТГО "Львівська залізниця" (продавець) в межах виконання укладених договорів, від 31.12.2010 року № 36448/1/154 (а.с.19 Т.2), від 31.12.2010 року № 37981/1/154 (а.с.20 Т.2), та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями платіжних доручень (платник -ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево", одержувач -ТЕХПД-1, а.с.235 Т.1, а.с.а.с.239-242 Т.1, а.с.244 Т.1, а.с.246, а.с.248 Т.1, а.с.1 т.2, а.с.6-7 т.2, 3-5 Т.2), копіями укладених договорі з додатками до них (а.с.80 - 95 Т.1), довідками та відомостями про надані послуги та проведені розрахунки (а.с.29-183 Т.2), підтверджується надання послуг, отримані послуги використані в господарській діяльності підприємства, вказані в договорах послуги оприбутковані підприємством, у їх вартості наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками отримання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій по отриманню послуг підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно зменшення ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 142954,00 грн., з підстав нікчемності укладених договорів, суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом ОСОБА_4 ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, перевіркою встановлено наступне:

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих показників в рядках 7 - 10 Декларації в сумі ПДВ 142954,00 грн., в тому числі:

ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" - 22267,00 грн.; ТОВ "Укррезервуарсервіс" - 120687,00 грн.

Оскільки встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними -по правочинах, здійснених ІП "ОСОБА_3 Хем - Мукачево" з ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" та ТОВ "Укррезервуарсервіс" при придбання та продажу товарів (послуг), та в зв'язку з чим висновок про нікчемність угод та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, в тому числі, у розмірі 142954,00 грн.

Як вбачається з акту, по ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" зроблено висновок про відсутність передачі товару (послуг) в порушення вимог ст. ст. 662, 665 та 656 ЦК України, з чого вбачається відсутність об'єкту оподаткування при придбані та продажу товарів.

По ТОВ "Укррезервуарсервіс" -основним постачальником є ТОВ "Гранд -ОСОБА_2 Престиж", який має стан "8" -до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, декларації з податку на прибуток за 2010 рік та з ПДВ за січень 2011 року не податкових органів не подавались, тобто, відсутні дані щодо наявних основних засобів та активів, в зв'язку з чим неможливо підтвердити можливість (наявність ресурсів, обладнання, приміщень та інше) здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства.

ОСОБА_4 ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387 зроблено висновок про відсутність надання послуг, що свідчить про укладення договорів між позивачем та контрагентами - ТОВ "НВК "АСУ Інжінірінг" та ТОВ "Укррезервуарсервіс" без мети настання реальних наслідків, отже зазначені договори є нікчемними.

Обґрунтовуючи свою позицію при викладанні висновків у акті перевірки (з посиланням на відповідні норми Процесуального кодексу України) щодо нікчемності правочинів, відповідач припустився помилки з наступного:

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України (в редакції Кодексу станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемними, зокрема, є правочини:

1) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547);

2) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219);

3) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ч. 2 ст. 221);

4) укладені недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226);

5) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224);

6) які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Як вбачається із змісту ОСОБА_4 перевірки, висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нікчемними правочинами, оскільки ні в акті перевірки, ні іншими доказами не доведена вина сторін правочину (однієї з сторін правочину) в намірі порушити публічний порядок у вигляді порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищити, пошкодити майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконно заволодіти ним.

Як вбачається з наведених норм цивільного законодавства, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, прямо встановлена законом, а не висновки акту податкової перевірки. Вказані в актах податкових органів недоліки чи порушення, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Стосовно позиції податкового органу про нікчемність правочину з тих підстав, що такий суперечить інтересам держави і суспільства, суд констатує наступне:

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 2 грудня 2010 року за № 2756 - VI, статтю 228 ЦК України доповнено частиною третьою, згідно якої - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (редакція діє з 1 січня 2011 року).

Тобто, з 1 січня 2011 року діє норма закону, за якою правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства та його моральним засадам -визнаються недійсними в судовому порядку.

Слід зазначити, що обов'язковою умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин (носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб).

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Виходячи з наведеного, посилання на нікчемність укладеного правочину з підстав його невідповідності інтересам держави і суспільства та його моральним засадам -є помилковою, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу вимог закону (та його визнання недійсним в судовому порядку не здійснюється) на відміну від правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства та його моральним засадам (який визнається недійсним в судовому порядку, в тому числі, за зверненням податкового органу) -та така позиція суперечить нормам діючого законодавства.

Стосовно позиції податкового органу про нікчемність правочину з тих підстав, що такий укладений без мети настання реальних наслідків (фіктивний правочин), суд констатує наступне:

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України наведено визначення правочину, згідно якої, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 року за № 3 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. Згідно п. 2 цієї постанови Пленуму ВС України, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Тобто, позиція податкового органу про нікчемність укладених правочинів з підстав їх фіктивності (відсутності реальних правових наслідків) - є помилковою, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу вимог закону (та його визнання недійсним в судовому порядку не здійснюється) на відміну від фіктивного правочину (який визнається недійсним в судовому порядку, в тому числі, за зверненням податкового органу) -та така позиція суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Як вбачається з наведених актів цивільного законодавства, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, прямо встановлена законом, а не висновки акту податкової перевірки. Вказані в актах податкових органів можливі порушення, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким, викладені відповідачем в акті перевірки висновки про нікчемність укладених угод та визнання даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними, - не відповідають вимогам ст. ст. 215, 216 ЦК України (а також вимогам ст. 228 ЦК України, оскільки станом на час прийняття ОСОБА_4 ОДПІ акту, яким угоди визнано нікчемними -нормою ч. 3 цієї статті передбачено відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за нікчемним правочином (одно -чи двохстороння реституція).

Стосовно зменшення ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 74969,00 грн., суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом ОСОБА_4 ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, за даними перевірки -частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам (графа 4 додатку до декларації) становить 74969,00 грн., жодних порушень в частині суми 74969,00 грн. перевіркою не виявлено, однак, висновком акту зменшено суму бюджетного відшкодування також і в цій сумі, з підстав порушення пп.14.1.8 п.14.1 ст. 14 та п.200.17 ст. 200 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 1 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодекс).

Згідно п.200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Як вбачається з тексту акту, підставою для зменшення бюджетного відшкодування у сумі 74969,00 грн. є неотримання відповіді на запити ОСОБА_4 ОДПІ по контрагентам - ПП "Авамо Буд-Сервіс" (направлений до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області) та ДГТО "Львівська залізниця" (направлений до СГДПІ по роботі з ВПП у м. Львові).

Проведеною ОСОБА_4 ОДПІ перевіркою не виявлено порушень стосовно порушень податкового законодавства позивачем, перевіркою не встановлено відсутності податкової накладної (накладних) чи наявності недоліків у їх заповненні, не встановлено відсутності факту несплати вартості отриманих від ПП "Авамо Буд-Сервіс" та/або та ДГТО "Львівська залізниця" робіт (послуг) повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ) позивачем, не підтверджено наявність пов'язаних осіб у ланцюгу позивач -контрагенти, відсутні також встановлені законодавством докази щодо навмисного здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.

Доводи відповідача, викладені в акті ОСОБА_4 ОДПІ щодо порушення позивачем вимог ст. 200 ПК України є необґрунтованими, оскільки, виходячи із системного аналізу положень цієї статті - вимога щодо наявності надмірної сплати податки на додану вартість стосується того платника податку, яким сума цього податку заявлена до відшкодування. Норми податкового законодавства не пов'язують виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено (крім своїх філій та/або дочірніх підприємств), крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то дії платника податку є правомірними.

Крім того, сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем а порядку, встановленому розділом V ПК України.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи (та обставини щодо сплати або несплати ПДВ контрагентами перевіркою не досліджувалась взагалі), тобто, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підставою для зменшення ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 74969,00 грн. є неможливість підтвердження суми ПДВ в зв'язку з не отриманням від органів державної податкової служби, на обліку яких перебувають контрагенти позивача - ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області (ПП "Авамо Буд-Сервіс") та СГДПІ по роботі з ВПП у м. Львові (ДГТО "Львівська залізниця"), відповіді щодо взаємовідносин з СГД, при цьому, з тексту акту неможливо встановити чому саме такі відповіді не отримано та чи вчинялись органами ДПС (яким направлено такі запити) будь -які дії щодо проведення таких. Таким чином, в провину позивачеві ставиться не отримання відповідей на запити органу ДПС іншими органами ДПС, тобто, невиконання ними своїх функціональних обов'язків щодо проведення взаємозвірок на запити інших органів ДПС, при цьому, жодної вини позивача у не проведенні взаємозвірок чи не отриманні відповідей на запити органу ДПС актом не наведена та така підстава (як неотримання відповіді) для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ нормами Податкового кодексу України чи іншими законодавчими актами не передбачена.

Посилання в акті перевірки на положення Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року за №350, втратили чинність згідно наказу ДПА України від 24.05.2011 року № 306) судом відхиляються, оскільки, по -перше, методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно - правовим актом та носять рекомендаційний та не обов'язковий характер, по -друге, наказ не зареєстрований у Мін'юсті та не набрав чинності в установленому законодавством порядку. Крім того, порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, умови та строки такого відшкодування прямо встановлені нормами Податкового кодексу України, в зв'язку з чим положення будь -яких інших актів (в тому числі, зазначеного наказу) можуть застосовуватися виключно в частині, що не суперечить положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 217923,00 грн., не доведено правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 142954,00 грн.(з підстав нікчемності укладених договорів) та у розмірі 74969,00 грн. (з підстав не отримання відповіді на запити до інших органів ДПС), тобто, відповідачем не доведено правомірності змешення бюджетного відшкодування з ПДВ за оскарженим податковим повідомленням -рішенням в цілому -у сумі 217923,00 грн., вимоги позову відповідають нормам діючого законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позов ІП "ОСОБА_3 Хем -Мукачево" слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення -рішення ОСОБА_4 ОДПІ від 6 травня 2011 року № 000065230 повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати позивача зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 28,23 грн. (згідно платіжного доручення від 21.11.2011 року № 5472, а.с.2 Т.1), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Іноземного підприємства "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення -рішення ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції від 6 травня 2011 року № 000065230 про зменшення Іноземному підприємству "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 217923,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь Іноземного підприємства "ОСОБА_3 Хем-Мукачево" (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Лісна, 21 код 30503387) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривен двадцять три копійки).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті