Рішення

від 28.09.2015 по справі 752/1134/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1134/15-ц

Провадження №: 2/752/2362/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретарів судового засідання Ткачук М.І., Короткої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі, третя особа виконуючий обов»язки ректора Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі Благовісний Сергій Григорович про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

22.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі (далі по тексту УДУФМТ) про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем зазначено, що його відповідно до наказу № 755-к від 22.12.2014 року було звільнено з посади доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. Звільнення вважає незаконним та таким, що порушує його право на працю. З 01.04.2010 року відповідно до наказу № 80-к працював в УДУФМТ на посаді доцента до обрання за конкурсом. 27.05.2010 року був призначений на посаду доцента кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту, як обраний за конкурсом за контрактом зі строком дії до 01.07.2012 року . Додатковою угодою № 2 від 01.07.2012 року строк дії контракту продовжено до 30.06.2017 року. Наказом № 437-к від 03.08.2012 року з 03.09.2012 року був переведений на посаду доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки за діючим контрактом, переведення було здійснено у зв»язку з реорганізацією кафедри. Підставою для його звільнення 22.12.2014 року зазначено скорочення штату, однак фактична причина звільнення - це його причетність до відкриття кримінальних проваджень стосовно службових осіб УДУФМТ та викриття корупції серед керівництва університету. Стверджував, що у 2014 навчальному році університет набрав достатню кількість студентів на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», тому він мав повне педагогічне навантаження на весь строк дії контракту. Також зазначив, що, приймаючи рішення про його звільнення у зв»язку зі скороченням штату керівництво УДУФМТ не запропонувало йому іншої посади, а на його звернення з цього ж питання повідомили, що станом на 01.12.2014 року вакантних посад, що відповідають його освіті та кваліфікації немає. У той же час в університеті створювались нові робочі місця, що підтверджено наказами № 424 від 19.08.2014 року, № 654 від 15.10.2014 року. Зазначив, що іншої роботи у нього немає, а також те, що його звільнення відбулося без згоди профспілки, а наказ про звільнення був підписаний особою, яка не мала на це повноважень. Просив визнати наказ УДУФМТ № 755-к від 22.12.2014 року недійсним, звільнення його з посади доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки незаконним та поновити його на посаді доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки УДУФМТ.

В судових засіданнях 19.05. та 13.08. 2015 року позивач ОСОБА_1 уточнював свої позовні вимоги, підтримавши попередньо заявлені вимоги, просив також стягнути з УДУФМТ на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та вважати однією з підстав позову проведення досудового розслідування в межах відкритого кримінального провадження щодо службових осіб УДУФМТ внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015100060003516.

В судовому засіданні 28.09.2015 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнень, просив позов задовольнити з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Марушак Т.І. заявлений позов не визнала. Зазначила, що позивач з 27.05.2010 року по 23.12.2014 року працював в УДУФМТ на посаді доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки та був звільнений за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення позивача став наказ ректора УДУФМТ від 15.10.2014 року про скорочення чисельності працівників. Пунктом 7.4. Контракту № 118, що був укладений 27.05.2010 року між ОСОБА_1 та УДУФМТ передбачено, що контракт припиняється з ініціативи Університету до закінчення строку дії Контракту у випадках, передбачених законодавством. 22.10.2014 року керівником УДУФМТ було видано накази № 652 та № 654, якими повідомлено позивача про наступне вивільнення через два місця з дня попередження. В цей же день позивач був ознайомлений із зазначеними документами, а 22.12.2014 року було видано наказ № 755-к «Про звільнення з посади ОСОБА_1.» з 23.12.2014 року. Позивача також усно та письмово було повідомлено про відсутність вакантних посад. Наказ про звільнення позивача був підписаний в.о. ректора УДУФМТ Благовісним С.Г., який на той час був наділений правом першого підпису на всіх документах УДУФМТ. Питання щодо звільнення ОСОБА_1 не виносилося на розгляд профспілки, оскільки останній не перебував її членом. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позивач був звільнений з законних підстав та з дотриманням порядку звільнення, встановленого чинним законодавством.

Представник відповідача Козаченко Ю.С. заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа Благовісний С.Г. у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

З огляду на викладене, врахувавши думку сторін, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.

Заслухавши позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.05.2010 року Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі було укладено контракт № 118 з науково-педагогічним працівником ОСОБА_1, за умовами якого останнього було прийнято на посаду доцента кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту на 0,5 ставки (а.с.6-10).

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Умовами зазначеного контракту також передбачено, що: зміни та доповнення до нього вносяться шляхом підписання додаткових угод у письмовій формі; контракт припиняється після закінчення строку дії контракту, за угодою сторін, з ініціативи Університету до закінчення строку дії контракту у випадках передбачених законодавством (ст.ст. 40, 41 КЗпП України) і з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту у випадках передбачених законодавством (ст.ст. 38,39 КЗПП України), з інших підстав; за два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий строк; строк дії контракту з 27.05.2010 року по 30.06.2012 року.

01.07.2012 року Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до Контракту № 118 від 27.05.2010 р., відповідно до якої: ОСОБА_1 призначений на посаду доцента кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Строк дії контракту продовжується до 30.06.2017 року. Інші положення контракту залишені без змін. (а.с.11).

Крім того, 03.09.2012 року між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі і ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Контракту № 118 від 27.05.2010 р. , відповідно до якої: ОСОБА_1 призначений на посаду доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Строк дії контракту продовжується до 30.06.2017 року. Інші положення контракту залишаються без змін. (а.с.12).

За даними наказу виданого ректором УДУФМТ Гвоздецького В.Д. від 03.09.2012 року № 437-к ОСОБА_1, доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки переведено на посаду доцента цієї ж кафедри з 03 вересня 2012 року у зв»язку зі змінами у штатному розписі з оплатою праці у розмірі посадового окладу доцента 2 760, 00 грн., згідно зі штатним розписом за рахунок коштів загального фонду» (а.с.113).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1, який обіймав посаду доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки фінансово-економічного факультету УДУФМТ 22.10.2014 року попереджено про наступне вивільнення через два місяці з дня попередження, на підставі наказів УДУФМТ від 19.08.2014 року № 424 «Про внесення змін до штатного розпису Університету», від 15.10.2014 року № 653 «Про введення в дію нового штатного розпису» та від 22.10.2014 року № 679 «Про внесення змін до штатного розпису Університету» (а.с.47).

Наказом в.о. ректора УДУФМТ № 755-к від 22.12.2014 року , відповідно до наказів Університету від 19.08.2014 р. №424 «Про внесення змін до штатного розпису Університету», від 15.10.2014 року № 653 «Про введення дію нового штатного розпису Університету» та від 22.10.2014 року № 679 «Про внесення змін до штатного розпису Університету», ОСОБА_1 доцента кафедри фінансів та фінансово економічної безпеки звільнено з займаної посади 23 .12.2014 року, у зв»язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.5).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджував, що його звільнення у зв»язку зі скороченням штату було штучно створено відповідачем, оскільки фактичного скорочення не було, тому що університетом у 2014 році було набрано студентів на навчання до бакалаврату по спеціальності «фінанси і кредит», створено нові вакансії за наказами УДУФМТ №424 від 19.08.2014 року і № 654 від 15.10.2014 року, а також прийнято на роботу на його кафедру 10 нових викладачів у період з серпня по грудень 2014 року.

За даними наказу № 424 від 18.08.2014 року «Про внесення змін до штатного розпису Університету, з метою оптимізації діяльності УДУФМТ наказано скоротити відповідно по загальному та спеціальному фондах Державного бюджету фінансово економічний факультет. Ввести навчально-науковий фінансово-економічний інститут: по загальному фонду Державного бюджету: по кафедрі фінансів та фінансово-економічної безпеки: провідний фахівець - 2 штатні одиниці. Зобов»язано начальника планово-економічного відділу з 01.09.2014 рок внести у встановленому порядку зміни до штатного розпису університету (а.с. 114-119).

Заступником Міністра освіти і науки України 14.10.2014 року затверджено штатний розпис УДУФМТ, що був введений в дію з 01.09.2014 року, відповідно до якого, затверджений професорсько-викладацький склад загального фонду передбачав наявність 2-х штатних одиниць доцента (без вченого звання, кандидат) (а.с.130).

Наказом в.о.ректора УДУФМТ №653 від 15.10.2014 року наказано ввести в дію з 1 жовтня 2014 року новий штатний розпис УДУФМТ, затверджений Заступником Міністра освіти і науки України 15 жовтня 2014 року. (а.с.120).

Заступником Міністра освіти і науки України 15.10.2014 року затверджено штатний розпис УДУФМТ, що був введений в дію з 01.10.2014 року, відповідно до якого, затверджений професорсько-викладацький склад загального фонду передбачав наявність 2-х штатних одиниць доцента (без вченого звання, кандидат) (а.с.122-123).

За даними наказу в.о.ректора УДУФМТ № 679 від 22.10.2014 року, відповідно до штатного розпису УДУФМТ, введеного наказом Університету від 15.10.2014 року № 652 та на підставі наказу Університету від 15.10.2014 року № 654 наказано скоротити з 16 жовтня 2014 року наступні посади (ставки) науково-педагогічних працівників: у тому числі 4,5 ставок, які утримувались за рахунок загального фонду, серед яких ставка доцента по 19 розряду на 2 роки (ОСОБА_1.) (а.с.121).

Відповідно до рекомендацій, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року зі змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 26.10.1995 року, що містяться у пункті 19, розглядаючи трудові спори, пов»язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов»язані з»ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Як зазначено вище, відповідач, прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, на виконання правил ч. 1 ст. 49-2 цього Кодексу персонально повідомив позивача про наступне вивільнення за два місяці.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджував, що відповідач не пропонував йому зайняти вакантні посади, стверджував про наявність таких, та офіційне повідомлення УДУФМТ про відсутність вакансій на його письмове звернення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що будь-яких вакантних посад ОСОБА_1 у зв»язку зі звільненням останнього з підстав скорочення штату останньому університет не пропонував і на письмове звернення самого ОСОБА_1 було надіслано листа яким повідомлено про відсутність вакантних посад, які б відповідали його освіті та спеціальності.

У той же час, за клопотанням позивача судом було витребувано у відповідача список викладацько-професорського складу штатних працівників та сумісників, що працювали в УДУФМТ в розрізі кафедр станом на 23.12.2014 року, який не було надано суду представниками відповідача.

За даними витягу зі штатного розпису УДУФМТ (кафедра фінансів та фінансово-економічної безпеки) станом на 23.12.2014 року посади доцентів за сумісництвом обіймали доцент ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посади викладачів за сумісництвом - ОСОБА_8 ОСОБА_9 Також за сумісництвом працював повідний фахівець ОСОБА_10 (а.с.204-205).

Крім того, за результатами дослідження у судовому засіданні оригіналу книги наказів по 29.12.2014 року, судом було встановлено, що у період з 06.11.2014 року по 15.12.2014 року на роботу до УДУФМТ були зараховані провідні фахівці до: відділів ліцензування та акредитації, бухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу, організації роботи з іноземними студентами, підвищення кваліфікації, виховної роботи, профорієнтації та працевлаштування випускників, організації з наукової роботи; фахівці на посади методистів навчально-наукового фінансово-економічного інституту. Крім того було встановлено факти переміщення наукових працівників з науковим ступенем «доцент» між кафедрами, переміщення доцентів на посади викладачів, прийняття на посади фахівців та викладачів за сумісництвом (а.с.175-200).

Зазначені обставини є підставою для висновку суду, що відповідач, прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України не виконав вимоги ч. 2 цієї ж статті щодо переведення працівника на іншу роботу.

Між тим, при вирішенні заявленого ОСОБА_1 спору, суд також приймає до уваги твердження позивача щодо упередженого ставлення адміністрації УДУФМТ до нього з тих підстав, що він 08.08.2014 року вчинив офіційне звернення до прокуратури Печерського району м. Києва з приводу вчинення, на його думку, протиправних дій ректором УДУФМТ та деканом фінансово-економічного факультету цього ж університету, оскільки за даними витягу зі штатного розпису УДУФМТ (кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки) станом на 23.10.2014 року), коли приймалося рішення про скорочення (а.с.202-203), посади доцентів цієї ж кафедри з тарифним розрядом 19 обіймали 8 осіб, однак скороченню підлягав саме позивач ОСОБА_1 З урахуванням яких саме критеріїв було скорочено доцента ОСОБА_1 представником відповідача суду доказів не надано.

Твердження позивача, яке останній вказує, як одну з підстав для його позову те, що питання про його звільнення не було предметом розгляду профспілкової організації університету не прийняті судом до уваги, оскільки за інформацією, що надана суду головою профспілкової організації УДУФМТ, ОСОБА_1 не був членом профспілкової організації УДУФМТ, зокрема заяви про вступ не писав, членські внески через бухгалтерію Університету не сплачував, оздоровчо-лікувальні путівки не отримував, а тому питання щодо надання профспілковою організацією згоди на звільнення ОСОБА_1 не підлягало вирішенню профспілковою організацією УДУФМТ за правилами ст. 43 КЗпП України.

Відповідно до правил ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки відповідно до наказу № 755-к від 22.12.2014 року є незаконним, останній підлягає поновленню на роботі.

Звертаючись в суд з позовом, позивач також просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. У судовому засіданні вказував, що він не працює, а тому з урахуванням висновків суду про те, що він підлягає поновленню на роботі, відповідно і має право на середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 23.12.2014 року і по 28.09.2015 року, тобто з моменту звільнення і по час вирішення судом заявленого ним спору щодо незаконного звільнення.

Розмір належних позивачу виплат розраховується судом самостійно, оскільки позивач тільки заявив суду такі вимоги, однак розрахунку належних йому виплат суду не надав.

За даними наданої суду 12.08.2015 року УДУФМТ довідки про доходи ОСОБА_1 середньомісячна заробітна плата працівника на момент звільнення становила 2 764, 51 грн., а середньоденна - 128, 58 грн. (а.с.157).

Вказані у довідці про доходи ОСОБА_1 дані про середньомісячну і середньоденну заробітну плату не заперечувалися останні.

За проведеним судом розрахунком належної позивачу ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2014 року і по 28.09.2015 року стягненню з УДУФМТ на користь ОСОБА_1 підлягає 25 459, 16 грн.

При проведенні зазначеного розрахунку судом було визначено середній заробіток за повних вісім місяців (з січня по серпень 2015 року) у розмірі (2 764, 51 х 8 = 22 116,08) 22 116, 08 грн. За період з 23 по 31.12.2014 року та з 01.по 28.09.2015 року судом визначено середньоденний заробіток за робочих днів, які припадали на вказаний період у розмірі ( 128, 58 х 26 = 3 343, 08) 3 343, 08 грн.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу УДУФМТ № 755-к від 22.12.2014 року про його звільнення з тих підстав, що наказ був виданий особою, яка не мала повноважень, то вони не знайшли свого підтвердження тому, що пунктами 6.4., 6.5. Статуту УДУФМТ, зареєстрованого 28.02.2014 року, ректор університету приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Університету згідно з чинним законодавством, на час відсутності ректора його обов»язки виконує один із проректорів згідно з розподілом обов»язків. (а.с. 71-107).

За даними наказу в.о. ректора, професора УДУФМТ № 623 від 10.12.2014 року в.о. ректора Гвоздецький В.Д. відбув у додаткову оплачувану відпустку, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 16 по 31 грудня 2014 року. На період його додаткової оплачуваної відпустки виконання обов»язків в.о. ректора поклав на проректора з науково-педагогічної роботи Благовісного С.Г.

Наразі, в.о.ректора УДУФМТ Благовісний В.Д., станом на 22.12.2014 року мав належні повноваження для підпису наказу про звільнення позивача ОСОБА_1

Судові витрати по сплаті судового збору, від яких був звільнений позивач при зверненні до суду з позовом за правилами ст. 88 ЦПК України стягнути на користь держави з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 40, 42, 43. 49-2, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213-215, 218, 367 ЦПК, суд -

в и р і ш и в:

позові вимоги ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі, третя особа виконуючий обов»язки ректора Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі Благовісний Сергій Григорович про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати незаконним звільнення 23.12.2014 року ОСОБА_1 з посади доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки відповідно до наказу відповідно до наказу №755-к від 22.12.2014 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Стягнути з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (код ЄДРПОУ 35371662, адреса - м. Київ, вул. Чигоріна, 57) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 25 459 (двадцять п»ять тисяч чотириста п»ятдесят дев»ять) грн. 16 коп. з утриманням необхідних відрахувань до державного та місцевого бюджетів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині:

поновлення ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі;

стягнення з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі ( код ЄДРПОУ 35371662, адреса - м. Київ, вул. Чигоріна, 57) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах платежів за один місяць у розмірі 2 764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 51 коп.

Стягнути з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (код ЄДРПОУ 35371662, адреса - м. Київ, вул. Чигоріна, 57) на користь держави судовий збір у розмірі 254 (двісті п»ятдесят чотири) грн. 59 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Плахотнюк К.Г.