Постанова

від 06.10.2015 по справі 905/418/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015р. справа №905/418/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №01-15 від 12.02.2015р.); від відповідача: ОСОБА_6 (довіреність №12від 10.08.2015р.); від третьої особи: ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 11.08.2015р.) по справі 905/418/15 (суддя Філімонова О.Ю.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика», м. Краматорськ Донецької області за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВідповідачаФізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Краматорськ Донецької області простягнення суми основного боргу у розмірі 12572,97грн., пені у розмірі 1780,44грн., 3% річних у розмірі 291,26грн., інфляційних витрат у розмірі 5522,42грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика», м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення 20167,09грн. за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №573 від 01.10.2008р., з яких: основного боргу у розмірі 12572,97грн., пені у розмірі 1780,44грн., 3% річних у розмірі 291,26грн., інфляційних втрат у розмірі 5522,42грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.08.2015р. позовні вимоги Позивача були задоволені у повному обсязі - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика» основного боргу у розмірі 12572,97грн., пені у розмірі 1780,44грн., 3% річних у розмірі 291,26грн., інфляційних втрат у розмірі 5522,42грн.

Рішення місцевого господарського суду було вмотивоване встановленням факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати теплової енергії за договором купівлі-продажу (постання) теплової енергії №573 від 01.10.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика»», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Позивача відмовити у повному обсязі

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає ненадання судом неналежної правової оцінки доказам, а саме наданого Відповідачем відзиву з додатками, та неповне з'ясування всіх обставин справи, що стало наслідком неврахування судом при ухваленні рішення того факту, що договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №573 від 01.10.2008р. припинив свою дію ще 01.10.2013р., на підставі направленого до Позивача листа №28/72 від 28.11.2013р.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Стойка О.В., Колядко Т.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2015р. було порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 22.09.2015р. о 11.30год., з подальшим відкладанням розгляду справи на 06.10.2015р. об 11.30. у зв'язку із залученням до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_7.

Судові засідання апеляційної інстанції здійснювались за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 06.10.2015р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу.

Представник Позивача у судовому засіданні 06.10.2015р. проти апеляційної скаргу усно заперечував, посилаючись на чинність договору впродовж періоду формування стягуваної заборгованості.

Представник Третьої особи у судовому засіданні 06.10.2015р. надав витребувані судом документи (а.с.а.с.79-84), які залучені до матеріалів справи в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки мають істотне значення для правильного вирішення спору та не були залучені місцевим судом саме через не з'ясування належного кола осіб, які мають бути учасниками цієї справи зважаючи на характер спірних правовідносин.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів 01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика» (Споживач) укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №573 (Договір - а.с.а.с.10-12), відповідно до п.1.1. якого, Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію Споживачу, до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід`ємною частиною цього договору, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

В п.3.2.5 вказаного договору встановлений обов'язок Споживача вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору. В свою чергу, за умовами п. 6.1. договору Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

При цьому, п.3.2.25 договору передбачено, що Споживач зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача акту-рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Згідно з п.6.5. договору, Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період, а розрахунковим періодом за змістом п. 6.4. є календарний місяць.

Пунктом 8.2.4. договору передбачена відповідальність за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього договору, а саме Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

За умовами п.11.1. договору він набирає чинності з дня його підписання сторонам і скріплення печатками та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Положення п.11.2. договору визначають, що за відсутністю заяви будь-якої із сторін про його розірвання за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на наступний рік.

За змістом додатку №2 до вказаного договору (а.с.12 зворотна сторона) об'єкт Споживача, щодо якого здійснюється теплопостачання, розташований у будинку 6 по вул. Білоруський та має площу 48,3кв.м.

В свою чергу, зі змісту договору оренди часини службового приміщення №2003/01 від 01.01.2013р. (а.с.а.с.48-51), наданого Відповідачем разом із відзивом №10/08 від 10.08.2015р. (а.с.а.с.46, 47) в день прийняття судового рішення (виходячи з відмітки канцелярії суду на самому відзиві), але не врахованого місцевим судом, приміщення, щодо якого надаються послуги з теплопостачання Позивачем, перебуває у Відповідача в оренді за договором, укладеним з Третьої особою.

Наразі, 30.09.2013р. сторони вказаного договору оренди дійшли згоди про його розірвання, про що уклали відповідну угоду (а.с.53), і цього ж дня орендоване приміщення за актом приймання-передачі (а.с.52) було повернуто Відповідачем на користь Третьої особи, якій належить об'єкт оренди, щодо якого здійснювалося опалювання Позивачем впродовж розглядуваного періоду формування стягуваної заборгованості, на підставі права власності згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.03.2006р. (а.с.а.с.80-84).

Заявою №28/72 від 28.11.2013р. Відповідач повідомив Позивача (отримання заяви вбачається з відмітки) про означені обставини припинення орендних правовідносин і наголосив на необхідності розірвання договору на поставку теплової енергії №573 від 01.10.2008р. з 01.10.2013р. та припинення у будь-якому випадку з 01.01.2014р.

Наразі, матеріали справи не містять відомостей щодо відповіді Позивача на означену заяву, проте 21.01.2014р. останнім на адресу Відповідача була скерована претензія №07/58 від 21.01.2014р. (а.с.13) з вимогою сплатити наявну станом на 14.01.2014р. заборгованість за договором купівлі-продажу (поставки) теплової енергії №573 від 01.10.2008р. у розмірі 2728,59грн.

Крім того, Позивачем надсилались Відповідачу для оплати акти-рахунки із визначенням як поточної (місячної) суми оплати, так і вихідного сальдо наростаючим підсумком: №573-10 від 31.10.2013р. на суму 4987,46грн., №573-11 від 30.11.2013р. на суму 1406,45грн., №573-12 від 31.12.2013р. на суму 2728,59грн., №573-1 від 31.01.2014р. на суму 3926,35грн., №573-2 від 28.02.2014р. на суму 4837,86грн., №573-3 від 31.03.2014р. на суму 5505,54грн., №573-4 від 30.04.2014р. на суму 5736,26грн., №573-10 від 31.10.2014р. на суму 5877,10грн., №573-11 від 30.11.2014р. на суму 6997,08грн., №573-12 від 31.12.2014р. на суму 8542,64грн., №573-1 від 31.01.2015р. на суму 10118,66грн., №573-2 від 28.02.2015р. на суму 11233,82грн., №573-3 від 31.03.2015р. на суму 12232,81грн., №573-4 від 30.04.2015р. на суму 12572,97грн.(а.с.а.с.14-27), зі змісту яких вбачається, що послуги з опалення об'єкту за адресою по вул. Білоруській, б.6 за період з жовтня 2013р. по квітень 2015р. на загальну суму 12572,97грн. Відповідачем не оплачувались, і ця обставина Скаржником не заперечується. Втім, за поясненнями Третьої особи (а.с.79) впродовж означеного періоду Відповідач не користувався приміщенням, яке опалювалося Позивачем.

За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, у тому числі - і щодо стягнення понад вказаної суми заборгованості нараховані на неї суми пені, інфляційної індексації та 3% річних з мотивів доведеності неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань, залишивши поза увагою його доводи щодо припинення договору постачання теплової енергії.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору №573 від 01.10.2010р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання обов'язку зі сплати коштів за спожиту теплову енергію за договором №573 від 01.10.2010р. та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді додаткового стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації відносно періоду споживання послуг з теплопостачання жовтень 2013р. - квітень 2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та _ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наразі, такі вимоги до виконання грошових зобов'язань споживача теплової енергії встановлено, зокрема, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», із змісту ч.5 якої випливає обов'язок Споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Поряд із цим, формулювання в п. 4 ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» істотної умови договору про надання житлово-комунальних послуг саме у вигляді «порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги», до яких за змістом п.1 ч.1 ст.13 цього Закону також відносяться послуги з централізованого опалення, також безпосередньо вказує на те, що законодавчо визначеною умовою виникнення грошового зобов'язанні зі сплати теплопостачання є фактичне попереднє споживання (отримання) відповідної послуги таким платником.

Означений висновок апеляційного суду цілком узгоджується із системним тлумаченням положень п.п.3.2.25, 4.1.2., 6.1. договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №573 від 01.10.2008р., які визначають порядок оплати саме за спожиту теплову енергію, а також випливає зі змісту ч.1 ст.275 Господарського кодексу України.

Можливість Відповідача впродовж періоду формування стягуваної заборгованості отримувати (споживати) теплову енергію, сплата вартості якої є предметом позовних вимог, перебуває, серед іншого, у залежності від наявності правових підстав користуватися приміщенням, щодо якого здійснювалося відповідне теплопостачання. Між тим, за встановленими апеляційним судом обставинами, 30.09.2013р. Відповідач, повернувши в порядку ст.795 Цивільного кодексу України Третій особі орендоване приміщення, яке визначалося як об'єкт, відносно якого Позивач мав забезпечувати постачання теплової енергії, припинив у такий спосіб (через припинення відповідної правової підстави у розумінні ч.3 ст.291 Господарського кодексу України) як користування таким приміщенням, так і пов'язане із таким користуванням споживання теплової енергії (якщо її постачання мало місце, адже матеріали справи не містять доказів функціонування (включення) об'єктів теплопостачання відносно відповідного приміщення впродовж розглядуваного періоду).

У світлі означених обставин припинення орендних правовідносин та відсутності доказів на їх спростування або підтвердження факту споживання Відповідачем послуг з теплопостачання за розглядуваний період з інших підстав, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність встановлених діючим законодавством умов для виникнення у Відповідача спірного грошового зобов'язання незалежно від наявності укладеного між сторонами договору №573 від 01.10.2008р.

Наразі, відсутність визначених законом підстав для виникнення грошового зобов'язання унеможливлює його порушення Відповідачем у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України та застосування обумовлених ст.ст.611, 625 цього Кодексу наслідків такого порушення у вигляді стягнення заявленої суми заборгованості, пені, інфляційної індексації та 3% річних, тоді як допущена місцевим судом неповнота встановлення обставин справи, які мають істотне значення для її правильного вирішення, зумовила і порушення приведених вище норм матеріального права.

Відтак, суд в силу ч.1 ст.19 Конституції України та ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України не може примушувати Відповідача до виконання необов'язкових для нього дій і застосовувати негативні наслідки невиконання цих дій, що зумовлює повне задоволення апеляційний вимог - скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви відносяться на його рахунок, а витрати Відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги мають бути відшкодовані Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика», м. Краматорськ Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2015р. у справі №905/418/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2015р. у справі №905/418/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №905/418/15, яким відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 20167,09грн. за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №573 від 01.10.2008р., з яких: основного боргу у розмірі 12572,97грн., пені у розмірі 1780,44грн., 3% річних у розмірі 291,26грн., інфляційних втрат у розмірі 5522,42грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ідентифікаційний код 34657789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопромавтоматика» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 89/76, ідентифікаційний код 31509243) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,5грн.

5. Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1,2 - сторонам, 3 - третій особі, 4 - у справу, 5 - ДАГС, 6- ГСДО