Ухвала

від 30.09.2015 по справі 816/2500/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 816/2500/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 816/2500/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03 липня 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест" (далі -позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.06.2015 № 0000702301 та № 0000712301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000702301 від 19.06.2015.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000712301 від 19.06.2015.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" (код ЄДРПОУ 30406433) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення ТОВ "Бест" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 501 935 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 401 548 грн, за штрафними санкціями у розмірі 100 387 грн, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 537 466,25 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 429 973 грн, за штрафними санкціями у розмірі 107 493,25 грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що що ТОВ "Бест" (ідентифікаційний код 30406433) зареєстроване як юридична особа 06.05.1999 виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області (т. 1, а.с. 20). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами (т.1, а.с. 32-33).

Видами діяльності товариства за КВЕД - 2010 є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; вантажні автомобільний транспорт (т. 1 а.с. 28).

У період з 15.04.2015 по 29.05.2015 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві на підставі направлення від 15.04.2015 № 418 та згідно з наказами від 03.04.2015 № 684 та віт 18.05.2015 № 970 (наказ на продовження терміну проведення планової документальної перевірки) /т. 5, а.с. 60-62/ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Бест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Бест" відповідачем складено акт від 02.06.2015 № 2029/16-01-22-01-09/30406433 (т.1, а.с. 53-113), яким зафіксовані порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 401 548 грн, у тому числі за 2013 рік на суму 276 897 грн, за 2014 рік на суму 12 651 грн; та занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, у розмірі 429 973 грн, у тому числі по періодах: за квітень 2013 року - на суму 21 157 грн; за травень 2013 року - 83 779 грн; за червень 2013 року - 78 978 грн; за липень 2013 року - 74 746 грн; за серпень 2013 року - 32 811 грн; за березень 2014 року - 124 445; за квітень 2014 року - 14 057 грн (з урахуванням додатку № 10 про виправлення технічних помилок / а.с. 45, т.1/).

На підставі акта перевірки від 02.06.2015 № 2029/16-01-22-01-09/30406433 ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.06.2015 № 0000702301, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 501 935 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 401 548 грн, за штрафними санкціями у розмірі 100 387 грн; та № 0000712301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 537 466,25 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 429 973 грн, за штрафними санкціями у розмірі 107 493,25 грн (т.1, а.с. 35-36).

Таким чином, позивач, не погоджуючись з викладеним звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням -рішенням, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бест" (Покупець) придбано у ТОВ "Євротрейд Україна" (Продавець) бензин марки А - 76 та А - 95 відповідно до укладеного договору поставки (купівлі - продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан - бутан від 30.05.2012 № 30-05-2/12 (т. 2, а.с. 141-144), згідно з пунктом 1.1 якого Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця нафтопродукти, скраплений газ пропан - бутан (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього Договору. Відповідно до пункту 2.1 Договору якість товару має відповідати державним стандартам, технічним умовам та іншим вимогам України стосовно цієї групи товару. Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна товару, що передається у власність Покупцю, узгоджується сторонами та зазначається у накладних на товар та рахунках, що є невід'ємною частиною цього договору. У разі доставки товару Покупцю, за згодою сторін, автотранспортом Продавця або визначеного ним Перевізника, Покупець відшкодовує Продавцю вартість транспортних послуг згідно з наданими рахунками-фактурами або вартості таких послуг включається до вартості Товару. Відповідно до пункту 4.1 Договору сторонами домовлено, що оплата за цим Договором здійснюється покупцем шляхом повної оплати вартості отриманого товару Продавцю на умовах відстрочення платежу строком до 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару на підставі виставленого рахунку - фактури Продавця. Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору приймання товару (скрапленого газу пропан - бутан) за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції "Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 332 від 03.06.2002, а також відповідно до умов цього Договору; приймання товару (нафтопродуктів) за якістю та кількість проводиться відповідно до Інструкції "Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155. Товар вважається поставленим Продавцем та прийнятий Покупцем за кількістю та якістю відповідно до умов цього договору та додатків до нього, а також згідно з паспортом якості, виданому виробником товару (пункт 5.6 цього Договору). Строк дії цього Договору відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 з моменту його підписання до 31.12.2012, а в порядку взаєморозрахунків має юридичну силу до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань, а якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із Сторін не заявить про намір його розірвати, договір автоматично вважається пролонгованим на наступний календарний рік на попередніх умовах.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем надані суду отримані від ТОВ "Євротрейд Україна" видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності, паспорта якості (т. 2, а.с. 145- 250).

Позивачем також надані докази на підтвердження подальшої реалізації нафтопродуктів, а саме, бензину А - 76 та А - 92 Е - 40, А - 92 Е турбо: копії банківських виписок, копії товарних книг ТОВ "Бест" форми - 31НП, змінні звіти АЗС № 2 (по АДРЕСА_1 Полтавського району), видаткові накладні, довіреності на отримання товару від ТОВ "Бест", відомості, z-звіти, (т. 3, а.с. 14-250, т. 4, а.с. 1-10), договори поставок та додаткові угоди до них, подорожні листи вантажного автомобіля (т. 4, а.с. 11- 132).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Бест" та ТОВ "Євротрейд Україна" були укладені договори суборенди від 30.05.2012 № 84-О ємності № 11 (об'ємом 24 500 літрів) та ємності № 12 (об'ємом 24 552 літрів); від 07.05.2013 № 123-О - ємності № 14 (об'ємом 24 401 літрів); від 21.05.2013 № 134-О - ємності № 17 (об'ємом 22 588 літрів) /т. 3, а.с. 1-13/. Також між ТОВ "Бест" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлової будівлі від 01.03.2014 за адресою: АДРЕСА_1 Полтавський район, Полтавська область (т. 2, а.с. 74-83).

ТОВ "Бест" (Покупець) придбав у ТОВ "Конкорд Оіл" (Продавець) відповідно до договору постачання нафтопродуктів від 13.03.2014 дизельне пальне сорт F (код УКТ ЗЕД 2710194300) /т. 4, а.с. 134-139/. На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем надані суду отримані від ТОВ "Конкорд Оіл": видаткова, податкова, товарно-транспортна накладні, сертифікат відповідності, паспорт якості (т. 4, а.с. 140-150).

Колегія суддів зазначає, що позивачем також надані докази на підтвердження подальшої реалізації нафтопродуктів, а саме, дизельного пального сорту F (код УКТ ЗЕД 2710194300): копії банківських виписок, копії товарних книг ТОВ "Бест" форми - 31НП, змінні звіти АЗС № 2 (по АДРЕСА_1 Полтавського району), видаткові накладні, довіреності на отримання товару від ТОВ "Бест" (т. 4, а.с. 158-169).

Дизельне пальне сорту F (код УКТ ЗЕД 2710194300) доставлялося на адресу ТОВ "Бест" (АДРЕСА_1 Полтавського району, Полтавської області) з пункту навантаження, розташованого у с. Червоний шлях, Ніжинського району, Чернігівської області, автоперевізником ТОВ "Віпеко", яке мало ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом серії АГ № 587071 від 04.07.2011 та автомобільний транспорт для перевезення (т. 4, а.с. 151-157)

ТОВ "Бест" (Покупець) придбав у ТОВ "Трейд Коммодіті" (Продавець) відповідно до договору постачання від 31.03.2014 № 31/03-2 бензин марки А - 92 Євро. Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), назва, асортимент, кількість, якість та ціна якого вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Якість товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартним (ДСТУ), діючим на території України, та підтверджуватись паспортом та/або сертифікатом якості виробника товару. Відповідно до специфікації від 31.03.2014 № 1 до договору від 31.03.2014 № 31/03-2 найменування товару - бензин автомобільний підвищеної якості А - 92 Євро (2710124195) у кількості 30 940 літрів за ціною 11,5 грн за літр, на загальну суму 355 810,00 грн (т.4, а.с. 173-176).

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем надані суду отримані від ТОВ "Трейд Коммодіті" видаткова, податкові, товарно- транспортна накладні, сертифікат відповідності, паспорта якості (т. 4, а.с. 177, 179, 180-181, 183, 186-187).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також надані докази на підтвердження подальшої реалізації нафтопродуктів, а саме, бензину автомобільного підвищеної якості А - 92 Євро (2710124195): копії банківських виписок, копії товарних книг ТОВ "Бест" форми - 31НП, змінні звіти АЗС № 2 (по АДРЕСА_1 Полтавського району), z-звіти, видаткові накладні, довіреності на отримання товару від ТОВ "Бест" (т. 4, а.с. 188- 204).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Так, п.198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що при цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу викладеного свідчить, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Так, з наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів також зазначає, що досліджені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печатками контрагентів позивача ТОВ "Євротрейд Україна" (код ЄДРПОУ 38173234), ТОВ "Конкорд Оіл" (код ЄДРПОУ 38865231), ТОВ "Трейд Коммодіті" (код ЄДРПОУ 30536344), які на момент їх видачі знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем; із акта перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні працівниками Кременчуцької ОДПІ у ході проведення перевірки не встановлено.

Факт оплати позивачем придбаних паливно-мастильних матеріалів відповідачем не заперечується. У товарно-транспортних накладних заповнено основні графи: автопідприємство,замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт завантаження, пункт розвантаження, водій та автомобільний транспорт, який здійснює перевезення товару, об'єм нафтопродукту, густина, температура, маса.

Товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Доставка нафтопродуктів, придбаних у ТОВ "Трейд Коммодіті", здійснювалась власним автотранспортом позивача на адресу АДРЕСА_1 Полтавського району, Полтавської області.

Таким чином, використання паливно-мастильних матеріалів з метою та у межах господарської діяльності позивача підтверджуються залученим до матеріалів справи витягом з товарної книги кількісного руху нафтопродуктів. Доказів придбання без мети використання у власній господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів відповідачем суду не надано.

У відповідності до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 цього Кодексу).

Згідно зі ст.. 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статей 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Вказані первинні документи підписані сторонами без застережень та містять необхідні для цілей оподаткування відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а тому підтверджують факт виконання спірних операцій.

Таким чином, з огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності колегія суддів зазначає, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення ТОВ "Бест" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 501 935 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 401 548 грн, за штрафними санкціями у розмірі 100 387 грн, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 537 466,25 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 429 973 грн, за штрафними санкціями у розмірі 107 493,25 грн.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на наявність порушень податкового законодавства з боку вищевказаних контрагентів ТОВ "Бест" колегія суддів не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Указане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України, зокрема від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10528520), від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14222198), у яких зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 816/2500/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.