Постанова

від 05.10.2015 по справі 910/13075/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа№ 910/13075/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Кузьменко С.О. (довіреність б/н від 30.12.2014 р.)

від відповідача - Зубачевський В.С. (довіреність б/н від 24.03.2015 р.),

Фрідман Д.А. (керівник згідно виписки з ЄДРЮОФОП)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р.

у справі №910/13075/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІДФ КапіталЪ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІДФ КапіталЪ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» про стягнення з відповідача боргу в сумі 300000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 300000,00 грн. та 6000,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скаргу задовольнити, рішення скасувати та в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі Статуту Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» вбачається, що позивач є юридичною особою, яка створена та діє відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено, що управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися, зокрема, компанією з управління активами.

06.02.2013 р. між Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Піоглобал Ессет Менеджмент» укладено договір №ВФ-01/13 про управління активами недержавного пенсійного фонду, згідно умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Піоглобал Ессет Менеджмент» зобов'язується, управляти активами Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» від власного імені, у тому числі його інвестиційним портфелем та вказувати в усіх правочинах, що діє як управитель; діяти в інтересах Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» (формувати інвестиційний портфель з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках), а Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» зобов'язується приймати та оплачувати такі послуги.

На підставі Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» (Серія В), здійснено випуск іменних відсоткових забезпечених облігацій серії В у бездокументарній формі в кількості 100000 шт. номінальною вартістю кожної 1000,00 грн., загальною вартістю 100000000,00 грн., про що 04.10.2011 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (правонаступником якої є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за №142/2/11.

У абзаці 3 п. 3.9 вищезазначеного Проспекту вказано, що термін обігу облігації - з дня реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, по 09.10.2016 р. включно.

Згідно абзацу 4 п. 3.9 Проспекту, власники облігацій мають право пред'явити облігації до викупу емітенту, а емітент має право здійснювати викуп облігацій на вторинному ринку протягом терміну обігу облігацій за договірною ціною, здійснювати подальшу реалізацію придбаних облігацій, зберігати облігації на рахунку у цінних паперах до погашення випуску та здійснювати по відношенню до облігацій цього випуску інші дії, що відповідають чинному законодавству України.

Абзацами 5 та 6 пункту 3.9 Проспекту встановлено, що емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у такі дати: 15.10.2012 р. (період приймання повідомлень про намір здійснити продаж облігацій - з 24.09.2012 р. по 27.09.2012 р.), 14.10.2013 р. (період приймання повідомлень про намір здійснити продаж облігацій - з 23.09.2013 р. по 26.09.2013 р.), 13.10.2014 р. (період приймання повідомлень про намір здійснити продаж облігацій - з 22.09.2014 р. по 25.09.2014 р.) та 12.10.2015 р. (період приймання повідомлень про намір здійснити продаж облігацій - з 21.09.2015 р. по 24.09.2015 р.). При проведенні викупу облігацій у вказані дати викупу, емітент одночасно виплачує відсотковий дохід за відповідний відсотковий період, що передував даті викупу. Викуп облігацій здійснюється емітентом самостійно. Для здійснення Емітентом викупу у вказані дати викупу, власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа надає до емітента повідомлення про намір здійснити продаж облігацій у вказані строки.

Відповідно до абзацу 10 п. 3.9 Проспекту, протягом 3 робочих днів, що передують даті викупу, емітент укладає угоди купівлі-продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж облігацій.

На дату здійснення викупу облігацій продавець перераховує облігації в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії, після чого емітент протягом 1 банківського дня виплачує продавцю грошові кошти (абз. 12 п. 3.9 Проспекту).

З наданої позивачем виписки про операції з цінними паперами за період з 29.11.2013 р. по 18.07.2014 р. вбачається, що на підставі договорів продажу емітентом цінних паперів власної емісії №3321397 від 29.11.2013 р., №3483056В від 10.06.2014 р., №3483055В від 10.06.2014 р. та №3483054В від 10.06.2014 р. Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» придбало та стало власником 300 шт. простих іменних облігацій серії В, емітованих відповідачем.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Піоглобал Ессет Менеджмент» від імені та в інтересах Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» на підставі договору №ВФ01/13 від 06.02.2013 р. звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» із заявою про викуп облігацій №370/2014 від 22.09.2014 р., яка була отримана відповідачем 24.09.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01001202063375, однак залишеним останнім без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» своїх обов'язків з укладення відповідного договору купівлі-продажу облігацій та їх викупу, позивач звернувся до відповідача з претензією №43/11-14 від 23.11.2014 р., в якій просив надіслати проект договору на викуп облігацій та сплатити їх номінальну вартість.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Проспектом з укладення договору купівлі-продажу облігацій та їх викупу у позивача, а тому Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» номінальну вартість 300 шт. простих іменних облігацій серії В, які емітовані відповідачем.

Статтею 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Як вбачається з виписки про операції з цінними паперами за період з 29.11.2013 р. по 18.07.2014 р. позивач придбав у відповідача згідно договорів продажу емітентом цінних паперів власної емісії №3321397 від 29.11.2013 р., №3483056В від 10.06.2014 р., №3483055В від 10.06.2014 р. та №3483054В від 10.06.2014 р. прості іменні облігації серії В у загальній кількості 300 шт., емітованих відповідачем.

Пунктом 2 Розділу І Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2998 від 27.12.2013 р., зареєстрованого в Мін'юсті України 28.01.2014 р. за №171/24948, визначено, що емітент облігацій - юридична особа - резидент, яка від свого імені розміщує облігації і бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками/міжнародна фінансова організація, яка отримала дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій, яка від свого імені розміщує облігації та бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що проспект емісії цінних паперів - це документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Частиною 10 ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що за невиконання умов проспекту емісії цінних паперів, зареєстрованого у встановленому порядку, емітент таких цінних паперів несе відповідальність, передбачену законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що у проспекті емісії цінних паперів зазначаються умови, на яких емітент здійснює розміщення цінних паперів, та за невиконання яких несе відповідальність, передбачену положеннями чинного законодавства України.

Позивачем надано проект договору викупу цінних паперів власної емісії, підписаний представником та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Піоглобал Ессет Менеджмент» та фіскальний чек від 22.09.2014 р. на підтвердження його направлення на адресу відповідача (який витребувано судом апеляційної інстанції та долучено до заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» від 05.10.2015 р.).

Позивач стверджує, що відповідачем не надано доказів на спростування таких тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» своїх обов'язків ні з укладення відповідного договору, ні з викупу облігацій не виконало.

Відповідач стверджує, що оскільки позивачем не виконано свого обов'язку згідно абз. 12 п. 3.9 Проспекту щодо перерахунку облігацій в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії, який, на думку відповідача, є передумовою настання його обов'язку протягом 1 банківського дня виплатити продавцю грошові кошти, то відповідний обов'язок у нього не настав.

Проте, такі твердження відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією (мається на увазі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) порядку на підставі, зокрема, розпорядження, що подається кожним депонентом, що є стороною правочину, - у разі вчинення депонентами однієї депозитарної установи правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу «поставка цінних паперів проти оплати».

Частиною 4 пункту 6 Розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013 р., визначено, що розпорядження на проведення адміністративних операцій, які надаються депонентами, керуючими рахунків депонентів депозитарній установі, мають містити, зокрема, назву та реквізити документа(ів), на підставі якого (яких) здійснюється депозитарна операція.

Згідно абз. 10 п. 3.9 Проспекту саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ», як емітента облігацій, покладено обов'язок протягом 3 робочих днів, що передують даті викупу, укласти угоду купівлі-продажу облігацій із продавцем.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з укладення відповідної угоди купівлі-продажу облігацій, яка є підставою здійснення депозитарної операції, у передбачений абз. 10 п. 3.9 Проспекту строк, у позивача була відсутня можливість надати депозитарію належним чином оформлене розпорядження на перерахунок облігацій в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги надані позивачем докази про вчинення всіх необхідних дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу облігацій (зокрема, направлення відповідачу повідомлення про бажання здійснити продаж облігацій, направлення проекту договору купівлі-продажу), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» виник обов'язок зі сплати Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» номінальної вартості облігацій у кількості 300 шт., що становить суму 300000,00 грн.

Слід зазначити, що проспектом емісії (п. 3.9) передбачено, якщо власник облігацій не перерахував протягом терміну викупу належні йому облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, або, якщо наданий депозитарієм зведений обліковий реєстр не містить рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата, кошти, що підлягають виплаті депонуються на рахунку емітента № 26009292163700 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код за ЄДРПОУ 35322510 до особистого письмового звернення власника облігацій.

Тобто, навіть у випадку неперерахування власником облігацій на рахунок емітента протягом терміну викупу, емітент повинен депонувати кошти, які підлягають виплаті, на свій банківський рахунок до особистого письмового звернення власника облігацій.

Однак, доказів такого депонування відповідачем суду не надано.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача, при цьому, позивач не звільняється від обов'язку перерахувати облігації на рахунок емітента, та у разі невиконання якого відповідач має право на звернення до суду за захистом порушеного права.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків, як емітента облігацій, Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» з претензією №43/11-14 від 23.11.2014 р., в якій просило, зокрема, надіслати проект договору на викуп облігацій та сплатити їх номінальну вартість.

Відповідач мотивує невиконання ним свого обов'язку з викупу облігацій тим, що у зв'язку з протиправними діями третьої особи та накладенням державним виконавцем арешту на його майно та кошти він не мав вільних коштів в обігу та не міг здійснювати повноцінну господарську діяльність, у зв'язку з чим директор підприємства виніс наказ про дефолт відповідача.

Проте, такі заперечення проти позовних вимог спростовуються наступним.

Статтею 42 ГК України передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, здійснюється на власний ризик.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, в тому числі у зв'язку з вжиттям запобіжних заходів в рамках розгляду іншої справи або оголошенням дефолту на підприємстві.

Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2014 р. у справі №756/7784/14-ц, то колегія суддів зазначає, що данною ухвалою скасовано заходи до забезпечення позову, які були накладені відповідно до ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 11.06.2014 р. у справі №756/7784/14-ц, однак відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення ним дій на виконання свого обов'язку з викупу облігацій після зняття заходів до забезпечення позову.

Наведене також стосується і посилань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» на заборону вносити зміни до системи депозитарного рахунку обліку облігацій серії В, накладену на відповідача рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1116 від 19.08.2014 р., так як вказана заборона була нівельована рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1480 від 28.10.2014 р.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України та дати звернення позивача з претензією про сплату боргу, відповідачем прострочено виконання свого обов'язку зі сплати позивачу номінальної вартості облігацій у кількості 300 шт. у сумі 300000,00 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, а саме, що проспект емісій є попередній договором, та основний договір купівлі-продажу облігацій між сторонами не укладався (укладення якого, на думку відповідача, є необхідним з огляду на умови п. 3.9 проспекту емісії), у зв'язку з цим у відповідача відсутній обов'язок з придбання емітованих облігацій, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами п. 3.9 Проспекту емісії передбачено укладення емітентом угод купівлі-продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж, однак не передбачено форму укладення таких угод.

Аналізуючи умови проспекту емісії, колегія суддів дійшла висновку, що умови викупу облігацій, передбачені проспектом, містять, по суті, попередній акцепт емітента на направлену у належній формі оферту продавця щодо викупу облігацій, тобто між емітентом та продавцем акцій виникає зобов'язання з купівлі-продажу облігацій з моменту отримання емітентом повідомлення про намір здійснити продаж, яке подане у передбаченій проспектом належній формі та строки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає обґрунтованими вимоги Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» про стягнення 300000,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. у справі №910/13075/15 залишити без змін.

Справу №910/13075/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун