Постанова

від 18.08.2015 по справі 810/1294/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року (14:57 год.) м. Київ №810/1294/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "БМБ Бленд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Мажара О.Є., довіреність від 02.06.2015 б/н, Попов А.С., довіреність від 02.06.2015 б/н;

від відповідача: Борисов І.І, довіреність від 23.01.2015 №322108/10-06-10-0090

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008882204, №0008902204 від 06.11.2014 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті №665/10-06-22-04/32277387 від 20.10.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БМБ Бленд» (код за ЄДРПОУ 32277387) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) за липень-листопад 2011 року» щодо встановлення порушень податкового законодавства позивачем.

Позивач стверджує, що придбав товар у контрагента ПП «Діардхімсервісторг» правомірно, тому підстав для визнання укладених договорів безтоварними немає, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, товарно-транспортними накладними, податковими і видатковими накладними, отримані товари були використані в господарській діяльності позивача та продані контрагентам позивача.

Крім того позивач звертає увагу на те, що не може нести відповідальність за можливі дії інших суб'єктів господарювання та/або його керівних органів.

За наведених обставин, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Звертає увагу суду, що у ході перевірки позивача було встановлено, що єдиною метою документування фінансово-господарських операцій між ПП «Діардхімсервісторг» та позивачем є проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції не мають реального товарного характеру, здійснюються через посередників з метою заниження бази оподаткування та отримання податкової вигоди. Крім того, відповідач приходить до висновку, що у контрагента позивача відсутні виробничі фонди, персонал, засоби праці для здійснення господарських операцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 судом здійснено заміну відповідача, а саме Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області замінено правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «БМБ Бленд», ідентифікаційний код юридичної особи 32277387, зареєстроване в якості юридичної особи 06.11.2003, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АГ №565134 (т.1, а.с.45-46).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №13622937 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №156822 (т.1, а.с.50).

В період з 14.10.2014 по 20.10.2014 Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу від 08.10.2014 №992 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БМБ Бленд» (код за ЄДРПОУ 32277387) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) за липень-листопад 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 20.10.2014 №665/10-06-22-04/32277387 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.12-16).

У ході перевірки відповідачем проаналізовано акт Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області від 26.12.2011 №908/234/37232639 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДІАРДХІМСЕРВІСТОРГ» (код ЄДРПОУ 37232639) з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 02.08.2010 по 20.11.2011» (т.1, а.с.78-96), яким, зокрема, встановлено, що ні колишній, ні теперішній директор ПП «ДІАРДХІМСЕРВІСТОРГ» не мали причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та не встановлено юридичної адреси ПП «Діардхімсервісторг» за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки.

Крім того, перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій ПП «Діардхімсервісторг» з його контрагентами за період діяльності з 02.08.2010 по 20.11.2011 та юридичну дефектність первинних документів, складених ПП «Діардхімсервісторг».

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ наявності ознак нереального здійснення ТОВ «БМБ Бленд» фінансово-господарських операцій, спрямованих на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарі (послуг) у період, що перевірявся.

Врахувавши викладене, відповідачем встановлено порушення ТОВ «БМБ Бленд»:

1) п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по податкових накладних виписаних ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) за період липень-листопад 2011 року на загальну суму 1684120,97 грн., в тому числі за липень 2011 року в розмірі 64298,00 грн., за серпень 2011 року в розмірі 87127,00 грн., за вересень 2011 року в розмірі 64298,00 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 405921,00 грн., за листопад 2011 року в розмірі 1062476,00 грн., які підлягають зменшенню;

2) п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 1684120,97 грн., в тому числі за липень 2011 року в розмірі 64298,00 грн., за серпень 2011 року в розмірі 87127,00 грн., за вересень 2011 року в розмірі 64298,00 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 405921,00 грн., за листопад 2011 року в розмірі 1062476,00 грн., яка підлягає донарахуванню;

3) п.44.1 ст. 44 та п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, ТОВ «БМБ Бленд» занижено суму податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2011 рік у розмірі 1936739,00 грн.

28.10.2014 позивач звернувся до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області із запереченнями на акт перевірки за вих. №229 (т.1, а.с.17-21). Листом від 04.11.2014 №13687/10/10-06-22-04/787 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень акт перевірки №665/10-06-22-04/32277387 від 20.10.2014 залишено без змін (т.1, 22-24).

Акт перевірки №665/10-06-22-04/32277387 від 20.10.2014 покладено Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень:

- від 06.11.2014 №0008882204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2202595,00 грн., в тому числі 1468397,00 грн. за основним платежем та 734198,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.10);

- від 06.11.2014 №0008902204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2905108 грн., в тому числі за основним платежем 1936739 грн. та 968369,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.11).

Позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження рішень податкового органу, звернувся зі скаргою вих. № 255 від 13.11.2014 на податкові повідомлення-рішення від 06.11.2014 №0008882204, №0008902204 до Головного управління ДФС у Київській області (т.1, а.с.25-30), рішенням якого від 06.01.2015 №28/10/10-36-10-01-04 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06.11.2014 №0008882204, №0008902204 - без змін (т.1, а.с.31-35).

Позивачем було подано скаргу за вих. №1 від 23.01.2015 на податкові повідомлення-рішення від 06.11.2014 №0008882204, №0008902204 до Державної фіскальної служби України (т.1, а.с.36-41), рішенням якої від 16.03.2015 №5397/6/99-99-10-01-01-15 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06.11.2014 №0008882204, №0008902204 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, - без змін (т.1, а.с.42-44).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, якими ТОВ «БМБ Бленд» донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень судом встановлено, що в 2011 році ТОВ «БМБ Бленд» мало господарські відносини з ПП «Діардхімсервісторг».

Між ТОВ «БМБ Бленд» (покупець) та ПП «Дірдхімсервісторг» (постачальник) було укладено договір поставки №01-09-10 від 01.09.2010 (далі - Договір) (т.1, а.с.140-142).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується передати на умовах діючого договору, а Покупець зобов'язується прийняти у власність Товар та оплатити його вартість в кількості та асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно пункту 2.2 Договору товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію і є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначається у Специфікаціях.

Покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію Товару (кількість та асортимент якої зазначено у Специфікаціях), в наступному порядку: 100% загальної вартості партії Товару Покупець сплачує протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання товару від продавця (згідно накладної) (п. 3.4 Договору).

Факт приймання-передачі Товару по кількості підтверджується накладними (п. 4.3.2 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011. Зобов'язання, які виникли з цього Договору припиняються належним виконанням.

Між позивачем та ПП «Діардхімсервісторг» на виконання договору були складені наступні Специфікації на поставку товарів:

- № 22 від 01.07.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (т.1, а.с.143);

- № 23 від 01.08.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 522765,00 грн., в тому числі ПДВ 87127,50 грн. (т.1, а.с.146);

- № 24 від 02.09.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (т.1, а.с.149);

- № 25 від 03.10.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 574490,20 грн., в тому числі ПДВ 95748,40 грн. (т.1, а.с.152);

- № 26 від 13.10.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.155);

- № 27 від 18.10.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.158);

- № 28 від 20.10.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.161);

- № 29 від 25.10.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 64465,60 грн., в тому числі ПДВ 11077,60 грн. (т.1, а.с.164);

- № 30 від 01.11.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 585130,80 грн., в тому числі ПДВ 97521,80 грн. (т.1, а.с.167);

- № 31 від 02.11.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG та сіль на загальну суму 1456753,60 грн., в тому числі ПДВ 242792,27 грн. (т.1, а.с.170);

- № 32 від 08.11.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.177);

- № 33 від 10.11.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.180);

- № 34 від 15.11.2011 на поставку товарів: Поліпшувач кальцію пероксид, Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.183);

- № 35 від 17.11.2011 на поставку товарів: ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.186);

- № 36 від 21.11.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.189);

- № 37 від 23.11.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.192);

- № 38 від 25.11.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.195);

- № 39 від 28.11.2011 на поставку товарів: Ферментний препарат Новаміл 10000 BG на загальну суму 465259,20 грн., в тому числі ПДВ 77543,20 грн. (т.1, а.с.198);

Товари згідно Договору та специфікацій були поставлені позивачу, що підтверджується наступними видатковим накладними:

- №171 від 01.07.2011 на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (згідно специфікації №22) (т.1, а.с.144);

- №182 від 01.08.2011 на загальну суму 522765,00 грн., в тому числі ПДВ 87127,50 грн. (згідно специфікації №23) (т.1, а.с.147);

- №292 від 02.09.2011 на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (згідно специфікації №24) (т.1, а.с.150);

- №3102 від 03.10.2011 на загальну суму 574490,40 грн., в тому числі ПДВ 95748,40 грн. (згідно специфікації №25) (т.1, а.с.153);

- №13102 від 13.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (згідно специфікації №26) (т.1, а.с.156);

- №18101 від 18.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (згідно специфікації №27) (т.1, а.с.159);

- №20102 від 20.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (згідно специфікації №28) (т.1, а.с.162);

- №25101 від 25.10.2011 на загальну суму 66465,60 грн., в тому числі ПДВ 11070,60 грн. (згідно специфікації №29) (т.1, а.с.165);

- №1113 від 01.11.2011 на загальну суму 585130,80 грн., в тому числі ПДВ 97521,80 грн. (згідно специфікації №30) (т.1, а.с.168);

- №2112 від 02.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (згідно специфікації №31) (т.1, а.с.171);

- №4113 від 04.11.2011 на загальну суму 477689,20 грн., в тому числі ПДВ 79614,87 грн. (згідно специфікації №31) (т.1, а.с.173);

- №7111 від 07.11.2011 на загальну суму 398793,60 грн., в тому числі ПДВ 66465,60 грн. (згідно специфікації №31) (т.1, а.с.175);

- №8111 від 08.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (згідно специфікації №32) (т.1, а.с.178);

- №10111 від 10.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (згідно специфікації №33) (т.1, а.с.181);

- №15111 від 15.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (згідно специфікації №34) (т.1, а.с.184);

- №17112 від 17.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (згідно специфікації №35) (т.1, а.с.187);

- №21111 від 21.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (згідно специфікації №36) (т.1, а.с.190);

- №23112 від 23.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (згідно специфікації №37) (т.1, а.с.193);

- №25111 від 25.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (згідно специфікації №38) (т.1, а.с.196);

- №28111 від 28.11.2011 на загальну суму 465259,20 грн., в тому числі ПДВ 77543,20 грн. (згідно специфікації №39) (т.1, а.с.199).

Поставлені товари від ПП «Діардхімсервісторг» були оплачені позивачем, що підтверджується наданими виписками щодо руху коштів по банківському рахунку позивача (т.2, а.с.164-186, т.3, а.с.1-78).

На підтвердження розрахунків на загальну суму 10104725,82 грн. та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями у розмірі 1684120,97 грн., позивач отримав від ПП «Діардхімсервісторг» наступні податкові накладні:

- №171 від 01.07.2011 на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (т.1, а.с.145);

- №182 від 01.08.2011 на загальну суму 522765,00 грн., в тому числі ПДВ 87127,50 грн. (т.1, а.с.148);

- №292 від 02.09.2011 на загальну суму 385789,20 грн., в тому числі ПДВ 64298,20 грн. (т.1, а.с.151);

- №3102 від 03.10.2011 на загальну суму 574490,40 грн., в тому числі ПДВ 95748,40 грн. (т.1, а.с.154);

- №13102 від 13.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.157);

- №18101 від 18.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.160);

- №20102 від 20.10.2011 на загальну суму 598190,40 грн., в тому числі ПДВ 99698,40 грн. (т.1, а.с.163);

- №25101 від 25.10.2011 на загальну суму 66465,60 грн., в тому числі ПДВ 11077,60 грн. (т.1, а.с.166);

- №1113 від 01.11.2011 на загальну суму 585130,80 грн., в тому числі ПДВ 97521,80 грн. (т.1, а.с.169);

- №2112 від 02.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.172);

- №4113 від 04.11.2011 на загальну суму 477689,20 грн., в тому числі ПДВ 79614,87 грн. (т.1, а.с.174);

- №7111 від 07.11.2011 на загальну суму 398793,60 грн., в тому числі ПДВ 66465,60 грн. (т.1, а.с.176);

- №8111 від 08.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.179);

- №10111 від 10.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.182);

- №15111 від 15.11.2011 на загальну суму 580270,80 грн., в тому числі ПДВ 96711,80 грн. (т.1, а.с.185);

- №17112 від 17.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.188);

- №21111 від 21.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.191);

- №23112 від 23.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.194);

- №25111 від 25.11.2011 на загальну суму 531724,80 грн., в тому числі ПДВ 88620,80 грн. (т.1, а.с.197);

- №28111 від 28.11.2011 на загальну суму 465259,20 грн., в тому числі ПДВ 77543,20 грн. (т.1, а.с.200).

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за липень-листопад 2011 року (т.4, а.с.91-110, 111-133, 134-153, 154-173, 174-195).

Доставка товарів позивачу здійснювалась ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПП «Діардхімсервісторг», що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних за період липень-листопад 2011 року: №171 від 01.07.2011, 182 від 01.08.2011, №292 від 02.09.2011, 3102 від 03.10.2011, №13102 від 13.10.2011, №18101 від 18.10.2011, 20102 від 20.10.2011, №25101 від 25.10.2011, №1113 від 01.11.2011, 2112 від 02.11.2011, №4113 від 04.11.2011, №7111 від 07.11.2011, №8111 від 08.11.2011, №10111 від 10.11.2011, №15111 від 15.11.2011, 17112 від 17.11.2011, 21111 від 21.11.2011, №23112 від 23.11.2011, №25111 від 25.11.2011, №28111 від 28.11.2011 (т.4, а.с.21-40).

Суми ПДВ у загальному розмірі 1684120,97 грн. за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за вказаний період (т.4, а.с.71-74, 75-78, 79-81,83-86,87-90).

За фактом оплати та доставки придбаних у ПП «Діардхімсервісторг» товарів Поліпшувач кальцію пероксид, Суміш збагачувальна «Жемчуг-1», Ферментний препарат Новаміл 10000 BG, останні були оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача як основні засоби, про що свідчить оборотно-сальдова відомості по рахунку « 20.1 МВЗ: Основна виробнича ділянка (цех)» та звіти про рух сировини на складі за період липень 2011 (т.1, а.с.203-206), за серпень 2011 року (т.2, а.с.4-10), за вересень 2011 року(т.2, а.с.14-20) за жовтень 2011 року (т.2, а.с.26-34), за листопад 2011 року (т.2, а.с.41-72).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин,(далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ПП «Діардхімсервісторг» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, податкові накладні, виписані контрагентом, відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та містять всі необхідні реквізити.

Судом встановлено, що фактично податковий орган дійшов до висновку про заниження позивачем сум податку на додану вартість на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ПП «Діардхімсервісторг», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, суд зазначає, що у розглядуваній справі наведені обставини не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки, оскільки фактично висновок про відсутність господарських операцій був зроблений на підставі використаної інформації з автоматизованої інформаційної системи АІС «Податковий блок», жодні первинні документи бухгалтерського обліку та податкова звітність позивача під час перевірки не досліджувались.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем/постачальником, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

З адміністративного позову та письмових пояснень позивача, наданих в ході розгляду справи слідує, що придбаний у ПП «Даірдхімсервісторг» товар позивачем був використаний у господарській діяльності позивача для виготовлення продукції «Корнекс Корисна», та подальшої реалізації даного товару контрагентам.

Перевіряючи зазначені обставини та досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з ПП «Діардхімсервісторг» судом встановлено, що згідно довідки з Управління статистики у Броварському районі від 16.07.2014 № 68 видами діяльності позивача є: 10.84 Виробництво прянощів , 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.90 Неспіціалізована оптова торгівля, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (т.1, а.с.108).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "БМБ Бленд" (Покупець) та ТОВ "БМБ Компаунд" (Продавець) укладено Договір відчуження нерухомого мана від 29.12.2003, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та зареєстровано в реєстрі за №К-288 (т.4, а.с.41-45).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити майновий комплекс у складі згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною цього Договору, який знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вулиця Польова, буд. 2. Загальна площа Майна складає 2257,6 кв.м.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору майновий комплекс, що відчужується, складається з: будівлі адміністративно-виробничого корпусу, будівлі ремонтно-механічного корпусу, трансформаторної підстанції, очисних споруд, споруд для очистки дощової води, прохідної частини, будівлі майстерні з навісом та складом вузлів і агрегатів, складу для зберігання матеріалів, складу ПММ.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 30.12.2003, який було складено у відповідності та на виконання Договору відчуження нерухомого майна від 29.12.2003, ТОВ «БМБ Компаунд» передало, а ТОВ «БМБ Бленд» прийняло об'єкт нерухомості - майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с.Шевченкове, вулиця Польова, буд. 2 (т.4, а.с.46).

На підтвердження наявності у позивача трудових ресурсів позивачем надано штатний розпис ТОВ «БМБ Бленд» на 2011 рік, відповідно до якого на підприємстві в 2011 році працювало 55 осіб (т.4, а.с.66-70).

Для здійснення статутної діяльності, зокрема, виробництва прянощів, позивач мав матеріальні ресурси, що підтверджується наданими суду оборотно-сальдовою відомістю по рахунку « 10 МВЗ Необоротні активи» за період з 01.09.2010 по 01.09.2012 (т.4, а.с.47-49), договором застави обладнання №15/01-ЗС-39 від 10.09.2012 (т.4, а.с.57-64), які підтверджують правомірність перебування у позивача виробничого обладнання; видатковими накладними на підтвердження придбання спеціалізованої техніки, необхідної для виготовлення продукції (т.4, а.с.49-56).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що за адресою місцезнаходження позивача знаходиться приміщення, яке є приватною власністю позивача, в якому позивач здійснює господарську діяльність, розміщений персонал, керівні органи та відповідні підрозділи підприємства, в тому числі виробничі.

Придбаний товар у ПП «Діардхімсервісторг» позивачем був використаний для виробництва продукту «КОРНЕКС Корисна» згідно рецептури №2 від 26.02.2008 (т.1, а.с.125-139), затвердженої ТОВ «БМБ Бленд», погодженої висновком Міністерства охорони здоров'я України №05.03.02-06/52622 від 15.08.2008 (т.1, а.с.125-139).

На підтвердження виробництва вказаної продукції з використанням товарів, придбаних у ПП «Діардхімсервісторг», позивачем надано технологічні завдання та калькуляції з описом найменування сировини та тарних матеріалів, які використані для виготовлення продукції Корнекс корисна, а саме технологічне завдання № 690 від 04.07.2011 (т.1, а.с.201); технологічне завдання № 763 від 19.07.2011 (т.1, а.с.202); калькуляція за липень 2011 року (т.2, а.с.1); технологічне завдання № 901 від 15.08.2011 (т.2, а.с.2); технологічне завдання № 842 від 02.08.2011 (т.2, а.с.3); калькуляція за серпень 2011 року (т.2, а.с.11); технологічне завдання № 1028 від 06.09.2011 (т.2, а.с.12); технологічне завдання № 1115 від 19.09.2011 (т.2, а.с.13); калькуляція за вересень 2011 року (т.2, а.с.21); технологічне завдання № 1189 від 03.10.2011 (т.2, а.с.22); технологічне завдання № 1277 від 17.10.2011 (т.2, а.с.23); технологічне завдання № 1400 від 26.10.2011 (т.2, а.с.25); калькуляція за жовтень 2011 року (т.2, а.с.35); технологічне завдання № 1372 від 02.11.2011 (т.2, а.с.36); технологічне завдання № 1401-1 від 07.11.2011 (т.2, а.с.37); технологічне завдання № 1462 від 17.11.2011 (т.2, а.с.38); технологічне завдання № 1504-1 від 23.11.2011 (т.2, а.с.39); технологічне завдання №1543-1 від 28.11.2011 (т.2, а.с.40); калькуляція за період листопад 2011 року (т.2, а.с.73).

Продукція «КОРНЕКС Корисна», виготовлена позивачем на власних виробничих потужностях, в подальшому була реалізована контрагентам позивача, зокрема, ПАТ «Запорізький Хлібозавод №3» відповідно до Договору №02.02.01.10 від 02.01.2010 та Додаткової угоди до нього від 31.12.2011 (т.2, а.с.74-76); ПАТ «Запорізький Хлібозавод №5» відповідно до Договору №03.02.01.10 від 02.01.2010 (т.2, а.с.77-79), ВАТ «Запорізький Хлібокомбінат №1» відповідно до Договору №01.02.01.10 від 02.01.2010 (т.2, а.с.80-82), ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» відповідно до Договору №04.02.01.10 від 02.02.2010 (т.2, а.с.83-85).

На підтвердження факту продажу виробленої продукції «КОРНЕКС Корисна» контрагентам ПАТ «Запорізький Хлібозавод №3», ПАТ «Запорізький Хлібозавод №5», ВАТ «Запорізький Хлібокомбінат №1», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» позивачем надано видаткові та податкові накладні (т.2, а.с.86-163).

Крім того факт оплати за поставлені товари підтверджується випискою по банківському рахунку позивача (т.2, а.с.164-186, т.3, а.с.1-78).

З приводу висновку відповідача щодо порушення ТОВ «БМБ Бленд» п.44.1 ст. 44 та п.138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2011 рік у розмірі 1936739,00 грн. суд зазначає наступне.

До таких висновків відповідач прийшов, зазначивши в акті перевірки, що в порушення п. 44.1 ст. 44 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ТОВ "БМБ Бленд" неправомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування суми згідно документів, оформлених від імені ТОВ "Діардхімсервісторг" у 2011 році на суму 8420605,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у 2011 році у сумі 1936739,00 грн.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8 ст. 138 ПК України)

В силу положень пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд встановлено реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ПП «Діардхімсервісторг» та використання отриманих товарів від останнього в господарській діяльності позивача для виконання зобов'язань перед контрагентами, що підтверджується належними первинними та податковими документами, оформленими згідно з вимогами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином позивачем правомірно включено до витрат за 2011 рік 8420605,00 грн. витрат, пов'язаних з придбанням товарів у ПП «Діардхімсервісторг» та доведення вказаних товарів до стану, придатного для продажу шляхом виробництва продукції "КОРНЕКС корисна", а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що підстави для висновків про заниження суми податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2011 рік у розмірі 1936739,00 грн. відсутні.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Діардхімсервісторг», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000174823 від 26.06.2015 (т.4, а.с.196-200). Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на обставини, що встановлені в акті Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області від 26.12.2011 №908/234/37232639 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДІРДХІМСЕРВІСТОРГ» (код ЄДРПОУ 37232639) з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 02.08.2010 по 20.11.2011», оскільки отримання відповідачем акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентом, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів), а встановлені порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на припущеннях щодо протиправної діяльності контрагента позивача.

Таким чином, в основу збільшення позивачу грошових зобов'язань не може бути покладено висновки актів перевірок його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Також, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі ч. 2 ст. 162 та ст. 244-2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочину з ПП «Діардхімсервісторг», його реальність безпосередньо підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що підстави для висновків про завищення позивачем податкового кредиту в липні-листопаді 2011 року відсутні.

З урахуванням цього, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення № 2343 від 30.03.2015.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету України.

Судом 18.08.2015 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 25.08.2015 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №0008882204, №0008902204 від 06.11.2014.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" (07434, Київська область, Броварський район, село Шевченкове, вулиця Польова, будинок 2, ідентифікаційний код 32277387) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.