Ухвала

від 27.10.2011 по справі 2а-3589/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року справа №2а-3589/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

за участю секретаря судового засідання Балакай І.Л., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 30.03.2011 року, представника відповідача-1 ОСОБА_3, за довіреністю від 22.08.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а3589/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Антрацит» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення від 19.04.2011 №0000312360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

28.04.2011 року TOB «Торговий дім Антрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення від 19.04.2011 №0000312360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтуванні позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту від 18.04.2011 № 224/23-616/33432466 «Про результати виїзної перевірки TOB «Торговий дім Антрацит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року. Проте позивач вважає, що результати невиїзної перевірки, не можуть бути належними та допустимими доказами обґрунтованості винесення відповідачем1 податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 №0000312360, оскільки відповідно до норм п.п.200.14 Податкового кодексу України, податковий орган надає платнику податкове повідомлення-рішення про перевищення суми бюджетного відшкодування, якщо такі факти будуть встановлені за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки. Тобто, рішення про перевищення суми бюджетного відшкодування може бути обґрунтовано тільки на результатах камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки. Висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зроблено відповідачем1 на підставі того, що за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України. Позивач зазначає, що діючим законодавством не пов'язується здійснення відшкодування податку на додану вартість з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування в разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Враховуючи вищенаведене, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000312360 від 19.04.2011, стягнути з Державного бюджету України на користь TOB «Торговий дім Антрацит» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад та грудень 2010 року в сумі 359 611,00грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі № 2а- 3589/11/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«АнтрацитВ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року за № НОМЕР_1, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № НОМЕР_1, винесене Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період за січень 2011 року в сумі 359611,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«АнтрацитВ» (код ЄДРПОУ 33432466) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з січень 2011 року в розмірі 359611,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність В«Торговий дім В«АнтрацитВ»державне мито у розмірі 1703,40 грн.

В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу. Апеляційну скаргу мотивують неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача1 вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Представник інших сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Позивач, ТОВ В«ТД В«АнтрацитВ» (код ЄДРПОУ 33432466) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 15 березня 2005 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 382 107 0012 003389 (том 1 а. с. 38). , на податковому обліку знаходиться в Ленінської МДПІ у м. Луганську та у відповідності до вимог Закону України №168/97-ВР (який був чинним до 01 січня 2011 року) зареєстровано платником податку на додану вартість.

Закон України В«Про податок на додану вартістьВ» (далі закон № 168), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем до Ленінської МДПІ у м. Луганську були подані податкова декларація з ПДВ від 17.02.2011 за січень 2011 року (том 1, а.с. 41-50). Відповідно до рядку 25 вказаних податкових декларацій та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додатки № 3 до декларацій) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за січень 2011 року у розмірі 359611,00 грн.(т.1,а.с.47). До вищезазначених податкових декларацій з ПДВ ТОВ В«ТД АнтрацитВ» подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ В«ТД АнтрацитВ» (код за ЄДРПОУ 33432466) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 359611,00 грн. за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді та грудні 2010 року, за результатами якої складений акт від 18.04.2011 року № 224/23-616/33432466 (том 1, арк. справи 10-36).

Зазначеним актом зроблено висновок про порушення ТОВ В«ТД АнтрацитВ» п.187.1, ст..187, п.200.4, ст..200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2766-VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у сумі 359611,00 грн. (том 1, а.с.22).

В акті невиїзної документальної перевірки від 18.04.2011 року № 224/23-616/33432466 зазначено, що згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами які мають розбіжність при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту. Враховуючи вищенаведене, унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України. Таким чином, враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання неможливо встановити період виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, як це зазначено у п. 187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами і доповненнями. Отже, за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, неможливо підтвердити факт сплати олій ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України, що передбачено п. 187.1, ст. 187., п.200.4., ст..200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами і доповненнями (том 1, а.с. 21-22).

На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 18.04.2011 року № 224/23-616/33432466 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України та згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.79, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення - рішення форми В«В1В»від 18.04.2011 року № НОМЕР_1 про зменшення ТОВ В«ТД АнтрацитВ»суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 359611,00 грн. (том 1, а.с.9).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача з огляду на те, що за приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закон України №168/97-ВР право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою ПДВ у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Закон України №168/97-ВР не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Закон України №168/97-ВР встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Закон України №168/97-ВР не ставить право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Матеріалами справи (реєстром видаткових та отриманих податкових накладних, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі - прийняття виконаних робіт та наданих послуг та актами приймання-передачі товарів, копіями договорів, квитанціями про приймання вантажу, банківськими виписками по особовому рахунку позивача) підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум ПДВ в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту (том 1, а.с. 51-85, 111-178; том 2, а.с. 29-38).

Знаходження контрагентів позивача у незадовільному стані (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), про що свідчать роздруківки з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України (том 1, а.с. 14-31), не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування ПДВ.

Порушення Закону України №168/97-ВР контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, акту перевірки, позивачем у перевірених податкових деклараціях за листопад та грудень 2010 року з ПДВ вірно визначені податкові зобов'язання, податковий кредит та залишок від'ємного значення, що також підтверджується довідками Ленінської ДПІ у м. Луганську від 25.02.2011 року №220/16/33432466, від 31.01.2011 року № 29/16/33432446. Порушень при здійсненні розрахунку податкового кредиту встановлено не було. (а.с.12)

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги -відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а3589/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а3589/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

ОСОБА_4