Постанова

від 24.09.2015 по справі 807/230/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 876/12760/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу начальника управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до начальника управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов’язання виконати вимогу,

в с т а н о в и в:

Державна фінансова інспекція в Закарпатській області 28.01.2013 року звернулася в суд з адміністративним позовом до начальника управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в якому просила зобов’язати виконати вимогу Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11-20-13/1589 від 18.10.2012 року в частині відшкодування зайво сплачених коштів місцевого бюджету ДП «Тячівське районне оптово-роздрібне торгове підприємство» (далі ДП «Тячівське РОРТП») в сумі 107 583,93 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов задоволено. Зобов’язано начальника управління освіти, молоді та спорту Тячівської Районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_1 забезпечити повне виконання вимоги Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11-20-13/1589 від 18.10.2012 року в частині відшкодування зайво сплачених коштів місцевого бюджету ДП «Тячівське РОРТП» в сумі 107 583 (сто сім тисяч п’ятсот вісімдесят три) гривні 93 (дев’яносто три) копійки.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції начальник управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

На виконання зазначеної вимоги, управлінням освіти, молоді та спорту Тячівської РДА було надіслано до ДП «Тячівське РОРТП» претензію за №3027 від 09.11.2012р. про повернення зайво сплачених коштів ПДВ у сумі 107 5 83,93 грн., повторну претензію за №3125 від 20.11.2012р. про повернення зайво сплачених коштів ПДВ у сумі 107 583,93 грн.

У подальшому, а саме 11 лютого 2013 року управління освіти, молоді та спорту Тячівської РДА звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до ДП «Тячівське РОРТП» про стягнення повернення зайво сплачених коштів ПДВ у сумі 107 583,93 грн.

Ухвалою судді господарського суду Закарпатської області Мокану В.В. від 19.02.2013р. порушено провадження у справі №907/164/13-г за позовною заявою управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації до ДП «Тячівське районне оптово-роздрібне торгове підприємство» по стягнення зайво сплачених коштів у розмірі 107 583 грн. 93 коп.

Про вчинення зазначених дій, спрямованих на виконання вимоги Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11-20-13/1589 від 18.10.2012р., управлінням освіти, молоді і спорту Тячівської РДА було письмово проінформовано Рахівську МДФІ.

Письмові документи (копії претензій, копія позовної заяви до господарського суду, копія ухвали господарського суду про порушення провадження у справі), які підтверджують факт виконання відповідачем вимоги позивача №11-20-13/1589 від 18.10.2012р. містяться у матеріалах адміністративної справи, проте суд першої інстанції не надав зазначеним документам належної правової оцінки, безпідставно не взяв їх до уваги при вирішенні спору.

Таким чином, відповідачем у межах своєї компетенції вжито всіх можливих дій, спрямованих на виконання вимоги Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11- 20-13/1589 від 18.10.2012р.

Тому висновок суду першої інстанції про невиконання відповідачем у повному обсязі вимог позивача та ненадання доказів щодо виконання таких вимог є необгрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно постанов Тячівського районного суду Закарпатської області №711/8962/2012 від 04.09.2012 року, №711/8982/2012 від 27.08.2012 року, №711/9409/2012 від 24.09.2012 року і доручення ДФІ в Закарпатській області №07-25-2-18/6895 від 04.09.2012 року та на підставі направлення №119 від 05.09.2012 року проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в управлінні освіти Тячівської РДА за період з 01.01.2011 року по 01.09.2012 року, якою виявлено факти порушення законодавства у частині перерахування бюджетних коштів за надані послуги гарячого харчування учнів ДП «Тячівське РОРТП» протягом серпня-грудня 2011 року та січня-серпня 2012 року в загальній сумі 107 583,93 грн.

Результати ревізії відображені в акті ревізії №11-27-09/95 від 09.10.2012 року (а.с.8-29).

За результатами ревізії виявлено факти порушень законодавства у частині перерахування бюджетних коштів за надані послуги гарячого харчування учнів ДП «Тячівське РОРТП» протягом серпня-грудня 2011 року та січня-серпня 2012 року в загальній сумі 107 583,93 грн.

Ревізією при перевірці дотримання чинного законодавства при укладенні договорів, встановлено що відповідно до акцептованих тендерних пропозицій комітетом з конкурсних торгів, начальником управління освіти Тячівської РДА ОСОБА_1 та директором ДП «Тячівським РОРТП» ОСОБА_2 протягом 2011 року та січня-серпня 2012 року укладено 15 договорів та 4 додаткові угоди на послуги гарячого харчування з урахуванням ПДВ на загальну суму 1 343 380,00 грн. з порушенням вимог пп.197.1.7. п.197.1. ст. 197 Податкового кодексу України та вимог п.3 В«Порядку надання послуг з харчування дітей дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладання податку на додану вартістьВ» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України В«Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладання податку на додану вартістьВ» від 02.02.2011 року №116, відповідно до яких операції з гарячого харчування дітей дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, звільняються від обкладання податку на додану вартість.

При цьому ревізією встановлено, що управлінням освіти Тячівської РДА в порушення п.3 зазначеного вище Порядку та в порушення п.3 ст.26 Бюджетного кодексу України перераховано бюджетних коштів за надані послуги гарячого харчування учнів ДП «Тячівське РОРТП» протягом серпня-грудня 2011 року та січня-серпня 2012 року в загальній сумі 107 583,93 грн.

З метою забезпечення повного та своєчасного усунення виявлених фінансових порушень на підставі п.7 ст.10 та ст.15 Закону України В«Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в УкраїніВ» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ начальником Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції Закарпатської області начальнику управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області пред’явлено Вимогу щодо усунення недоліків і порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності в управлінні освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області за період з 01.01.2011р. по 01.09.2012р. №11-20-13/1589 від 18.10.2012 року, серед яких міститься вимога про вжиття заходів щодо відшкодування зайво сплачених коштів місцевого бюджету ДП «Тячіввске РОРТП» в сумі 107583,93 грн. (а.с.30-31).

Задовольняючи позов державної фінансової інспекції у Закарпатській області суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11-20-13/1589 від 18.10.2012р. не оскаржувалася, не визнана незаконною, а, отже, підлягає обов 'язковому виконанню.

Не заперечуючи висновок суду першої інстанції про необхідність виконання вимоги інспекції, колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог є помилковим, так як вимоги про відшкодування зайво сплачених коштів в примусовому порядку слід проводити в порядку пред»явлення позову інспекцією про стягнення цих сум.

Так, згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 , Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 вказаного Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 цього ж Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також цим Положенням передбачено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, яка розглядається, інспекція пред’явила вимогу від 20.03.2013 року про усунення порушень, виявлених під час ревізії Державного закладу «Вузлова лікарня станції Ковель».

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

За таких обставин, адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про зобов»язання виконати вимогу Рахівської міжрайонної державної фінансової інспекції №11-20-13/1589 від 18.10.2012 року, які стосуються відшкодування завданих збитків задоволенню не підлягає, оскільки правильність визначення цих збитків може бути перевірена виключно в межах справи за позовом Фінінспекції про стягнення цих збитків.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 21 квітня 2015 року у справі №21-76а15.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, колегія суддів погоджується з апелянтом, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідач звернувся до суду відповідно до законодавства про примусове стягнення вказаних вище сум з ДП «Тячівське РОРТП», що є самим дієвим заходом виконання Вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми матеріального та процессуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процессуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому така підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160 , 195, 197, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу начальника управління освіти, молоді та спорту Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі №807/230/13-а скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Закарпатській області відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_3