ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2015 року Справа № 876/15324/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року в справі за позовом Управління агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Волинській області про скасування пункту вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2013 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Управління агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Волинській області про визнання незаконним та скасування пункту 2 листа-вимоги Ковельської об'єднаної державної фінансової інспекції у Волинській області № 820-13/611 від 27 серпня 2013 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що при проведенні перевірки посадовими особами інспекції не було враховано діючого законодавства щодо порядку реєстрації тварин, які народжені в грудні місяці, з огляду на це дані звіту форми 24 станом на 01 січня 2011 року та звіту про рух худоби та птиці на фермі за грудень 2010 року та дані Витягу з реєстру тварин, виданого ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» не збігаються.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 2 вимоги Ковельської об'єднаної державної фінансової інспекції у Волинській області № 820-13/611 від 27 серпня 2013 року.
Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення п. 2 оскаржуваної вимоги від 27 серпня 2013 року № 820-13/611, а позивачем в повній мірі обґрунтовано, доведено та надано підтверджуючі матеріали про правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною фінансовою інспекцією у Волинській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Встановлено, що з 27 травня 2013 року по 09 серпня 2013 року Ковельською об'єднаною державною фінансовою інспекцією у Волинській області відповідно до п. 5.1.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Волинській області на ІІ квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії № 42 від 27 травня 2013 року та № 56 від 25 червня 2013 року, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2013 року, за результатами якої складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Ковельської РДА за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2013 року № 820-13/07 від 09 серпня 2013 року.
На підставі акту ревізії № 820-13/07 від 09 серпня 2013 року Ковельською об'єднаною державною фінансовою інспекцією у Волинській області винесена вимога № 820-13/611 від 27 серпня 2013 року, пунктом 2 якої зобов'язано Управління агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації вжити заходи щодо відшкодування до державного бюджету незаконно отриману сільськогосподарськими господарствами спеціальну бюджетну дотацію за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності на загальну суму 1113421,00 грн., у разі неповернення коштів у добровільному порядку, провести з господарствами претензійно-позовну роботу щодо повернення до державного бюджету коштів в сумі 1113421,00 грн., в тому числі: СТзОВ «Заповіт» - 473091,00 грн., СТзОВ імені ОСОБА_1 - 212439,00 грн. та СТзОВ «Україна» - 427891,00 грн.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в ОСОБА_1», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому оскаржувані вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними і скасування пункту вимоги Ковельської об'єднаної державної фінансової інспекції у Волинській області щодо вжиття Управлінням агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації заходів, спрямованих на відшкодування збитків.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області - задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року в справі № 803/2348/13-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Управління агропромислового розвитку Ковельської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Волинській області про скасування пункту вимоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
ОСОБА_2
Постанову складено в повному обсязі 29 вересня 2015 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2015 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52124850 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Нос Степан Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні