Ухвала

від 30.09.2015 по справі 813/5910/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 876/10166/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014р. по справі за позовом Приватного підприємства «Знаюбудінвест» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.08.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.08.2014 року №0001602210, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 78470,76 грн., з них основний платіж - 62776,61 грн., та штрафна санкція - 15694,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що осподарські операції позивача з ТзОВ «Неодім - Захід» та ПП КНІФ «Композит» підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, та які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту, по суті ґрунтуються лише на актах податкових про результати перевірок інших суб'єктів господарювання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. позов задоволено.

ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржила дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснений і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо господарських відносин з ПП КНІФ «Композит» то відповідно до актів складених ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області №8/22-10/13810924 від 05.07.13 та №1931/22-10/13810924 від 21.11.12р. встановлено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались.

Стосовно господарських операцій з ТзОВ «Неодім Захід» то відповідно до акту складеного ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області №1219/13-05-22-04/37612960 від 24.06.14р. встановлено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались.

Таким чином, господарські операції між позивачем та контрагентами не мали реального товарного характеру. Фактично актами встановлено документування суб'єктами господарювання операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару, що підтверджене податковими накладними.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже у разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими належними документами, платник податку несе відповідальність згідно до Закону.

Вважає, що позивачем не надано жодного доказу чи пояснень стосовно того, які заходи він вживав для отримання інформації щодо господарської діяльності його контрагента.

Умовами договору 08-05/2011 від 20.05.2011р. укладеного між позивачем та ТзОВ КНІФ «Композит» передбачено, що замовник надає матеріали (цемент, пісок, вапно або вапняний розчин) згідно графіку постачання.

В той же час до перевірки позивачем не надано жодних графіків та актів прийому-передачі будівельних матеріалів. Лише підчас розгляду справи в суді першої інстанції позивачем надано акти прийому передачі будівельних матеріалів, що викликає сумнів в їх існуванні на момент проведення перевірки.

Також вказаним договором передбачено передача проектної документації, однак позивачем жодних доказів передачі проектної документації (креслень, чи інших документів) до матеріалів судової справи не надано.

Невідповідність договору та первинної документації наданої до перевірки додатково підтверджується тим, що умовами договору передбачено перерахування авансу в розмірі сто

тисяч гривень, однак платіжних доручень, які б свідчили про виконання умов договору не надано. Також не надано жодних доказів в частині внесення змін до договору.

Стосовно господарських відносин з ТзОВ «Неодім Захід» то умовами договору №220512 передбачено перерахування авансу в розмірі 55 тисяч гривень, однак платіжних доручень, які б свідчили про виконання умов договору не надано. Також не надано жодних доказів в частині внесення змін до договору.

Також умовами договору передбачено, що роботи виконуються на підставі погодженого сторонами проекту, однак такого проекту (з якого вбачалося б, що він був погоджений ТзОВ «Неодім Захід» та ПП «Знайюбудінвест») до матеріалів справи не надано.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.55 КАС України ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області замінено на ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Знаюбудінвест» з питань господарських відносин з ПП КНІФ «Композит» (код ЄДРПОУ 13810924) за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року з ТзОВ «Неодім - Захід» (код ЄДРПОУ 37612960) за серпень 2012 року, про що складено акт від 29.07.2014 року за №1350/13-05-22-10/22369421.

Податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України завищення суми податкового кредиту на загальну суму 62776, 54 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 10666,6 грн., за серпень 2011 року в сумі 16416,67 грн., за вересень 2011 року в сумі 3666, 67 грн., за січень 2012 року в сумі 16726,67 грн., за квітень 2012 року в сумі 12800,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 2500,00 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП КНІФ «Композит» та ТзОВ «Неодім - Захід».

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 12.08.2014 року №0001602210.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту по господарських операціях з ПП КНІФ «Композит» та ТзОВ «Неодім - Захід», виходячи з наступного:

Між позивачем та ТзОВ «Композит» укладено договір підряду №08-05/2011 від 20.05.2011 року.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТзОВ «Композит», позивачем надано копії актів приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року № 1, липень 2011 № 2, серпень 2011 року № 3, вересень 2011 року № 4, вересень 2011 року № 5, вересень 2011 року № 6, жовтень 2011 року № 7, жовтень 2011 року № 8, жовтень 2011 року № 9, жовтень 2011 року № 10, платіжні доручення № 250 від 01.06.2011 року, від 05.07.2011 року № 291, від 10.08.2011 року № 350, від 25.08.2011 року № 370, від 30.08.2011 року № 381, від 07.09.2011 року № 401, від 27.10.2011 року № 499, від 31.10.2011 року № 506, від 08.11.2011 року № 522, від 15.11.2011 року № 530, від 13.12.2011 року № 572, від 22.12.2011 року № 522, від 26.01.2012 року № 32, від 01.02.2012 року № 40, податкові накладні № 1 від 01.06.2011 року, № 1 від 05.07.2011 року, від 29.07.2011 року № 5, від 10.08.2011 року № 1, від 25.08.2011 року № 5, від 30.08.2011 року № 6, від 07.09.2011 року № 1, від 30.09.2011 року № 7, від 31.10.2011 року № 6, від 31.10.2011 року № 8.

Також, між позивачем та ТзОВ «Неодім - Захід» укладено договір підряду №220512 від 22.05.2012 р.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем надано договірну ціну, копії актів приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року, платіжне доручення № 355 від 17.08.2012 року, податкову накладну від 17.08.2012 року №10.

Так, між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (замовник) в особі командуючого ОСОБА_1 та ПП «Рекламно - інформаційне агентство «Знаю» (інвестор підрядник) укладено договір №27 на інвестування та будівництво житлового будинку від 11.06.2003 року. П.1 даного договору передбачено, що сторони з метою забезпечення житлом для військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та будівництва житла для інших фізичних осіб, домовилися збудувати 10 -ти поверховий 190 - ти квартирний житловий будинок за адресою: м.Львів, вул.Наукова за рахунок інвестицій, залучених інвестором - підрядником.

Як вбачається із додаткових угод, які були подані позивачем, а саме додаткової угоди №27/А від 14.03.2006 року до договору від 11.06.2003 року №27, ПП «Знаюбудівест» є стороною у даному договорі (інвестор підрядник) (ліцензія серії АВ №555850 видана Державною архітектурно - будівельною інспекцією та дозвіл на виконання будівельних робіт №1/149-09 від 24.02.2009 року виданий Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області).

Актами виконаних робіт (типова форма КБ-2в) підтверджено виконання робіт щодо улаштування штукатурних та стяжок у житловому будинку та улаштування цементно - піщаних стяжок (площею 5500 м2) корпусу №2 110-й квартирного житлового будинку по вул.Науковій 2 а корпус 2 у м. Львові.

Документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України. Згідно з нормами п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на акти перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 13.05.2013 року №1623/228/35917680 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» (ПН 35917680) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р», в акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.13р. №1698/228/35197074«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком» (код ЄДРПОУ 35197074), щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.09.2011 р. по 29.02.2012 року», в акті від 20.09.2012 року №3792/22-9/37264634 складений ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС ТОВ «БК»»АРС», в акті ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.07.2013 року №8/22-10/13810924 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП КНІФ «Композит» (ЄДРПОУ 13810924) по взаєморозрахунках із ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп», в акті ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 21.11.2012 року № 1931/22-10/13810924 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП КНІФ «Композит» (ЄДРПОУ -13810924) по взаєморозрахунках із ТОВ «БК»АРС» (код ЄДРПОУ 37264634) за період з 01.05.2011 року - 30.09.2011 року та ПП «Екоенергобуд» за жовтень 2010 року, не можуть бути взяті до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 п.4, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014р. по справі №813/5910/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 02.10.2015р.