Рішення

від 18.07.2006 по справі 15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.06                                                                                 Справа № 15/13.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства «Луганська обласна телерадіокомпанія», м. Луганськ

до Державної організації Луганської обласної державної телерадіокомпанії, м. Луганськ

про стягнення 79 510 грн. 56 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Гвоздецька Н.І., головний юрисконсульт по довіреності від 25.04.2006р. №81, Кравцова М.В., юрисконсульт по довіреності від 25.04.2006р. №81;

від відповідача –Білоусов С.В,, провідний юрисконсульт по довіреності від 10.01.2006р. №01-10/12.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про  стягнення збитків у сумі 79510 грн. 56 коп. Вимога мотивована наступним. Між сторонами було укладено договір оренди майна від 05.03.2005р. №234/04-А, згідно якого позивач як орендодавець передав орендарю –відповідачу у справі майно - радіотелевізійне обладнання та оргтехніку. Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2005р. у справі № 13/335 зі спору між тими ж сторонами вказаний договір було визнано недійсним. При цьому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків за весь час фактичного використання майна (з 01.01.2005р. по 01.01.2006р.), що розраховані виходячи з розміру амортизаційних витрат від вартості майна.

Ухвалою від 10.03.06. провадження у справі було зупинено до вирішення питання про роз'яснення рішення у справі № 13/335 за позовом  Закритого акціонерного товариства «Луганська обласна телерадіокомпанія»до Державної організації Луганської обласної державної телерадіокомпанії, яка пов‘язана з даною справою.

Ухвалою від 29.05.2006р. у справі №13/335 роз'яснено, що рішенням від 05.08.2005р. договір оренди визнано недійсним з моменту його укладення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 30.01.2006р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між Державною організацією Луганська обласна державна телерадіокомпанія, як орендодавцем та Закритим акціонерним товариством «Луганська обласна телерадіокомпанія», як орендарем 05.03.2005р. укладено договір оренди майна №234/04-А. На підставі даного договору об'єкт оренди –радіотелевізійне обладнання та оргтехніка на суму 139 982 грн. передано орендарю за актом приймання-передачі від 05.03.2005р. Фактичне користування майном відповідачем почалося 01.01.2005р., що також визначено сторонами у п. 2.1 договору.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.4 договору орендна плата встановлена сторонами у сумі 6 625 грн. 88 коп. та повинна сплачуватися не пізніше 8 числа місяця наступного за звітним.

Розмір орендної плати за договором встановлено виходячи з розміру амортизаційних відрахувань на майно, що передавалося в оренду.

Здебільшого наведені фактичні обставини також встановлені рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2005р. по справі №13/335 за позовом ЗАТ «Луганська обласна телерадіокомпанія»до Державної організації Луганська обласна державна телерадіокомпанія про стягнення боргу за договором оренди майна від 05.03.2005р. №234/04-А.

Вказаним рішенням у справі №13/335 визнано недійсним договір оренди майна від 05.03.2005р. №234/04-А та у зв'язку з цим відмовлено у задоволенні позову про стягнення коштів як боргу по орендній платі.

Договір визнано недійсним з підстав порушення відповідачем порядку укладення договору передбаченого Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Наведене рішення набрало законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 29.05.2006р. у справі №13/335 судом роз'яснено, що рішенням від 05.08.2005р. договір оренди визнано недійсним з моменту його укладення.

Відповідач повернув майно позивачу за актами прийняття-передачі від 08.02.2006р та від 27.03.2006р.

Позивачем заявлено до стягнення кошти за час фактичного користування майном у сумі 79 510 грн. 56 коп. за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. виходячи з розміру амортизаційних втрат вартості майна.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди майна, відповідач безпідставно користувався майном і зобов'язаний був негайно його повернути.

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майновою шкодою є шкода  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням фактів встановлених рішенням суду від 05.08.2005р. по справі №13/335 щодо визнання недійсним договору оренди, суд дійшов висновку, з про наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Відповідач не довів відсутності його вини у заподіянні шкоди. Рішенням суду від 05.08.2005р. по справі №13/335 встановлено що відповідачем порушено порядок укладення договору передбаченого Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». У зв'язку з цим позивач на певний час позбавився майна, не одержав за його користування відповідачем орендної плати та при цьому майно зазнавало амортизаційних втрат.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до ч. 2 даної статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

З системного аналізу цивільного законодавства (положень «нового»Цивільного кодексу України) слідує, що шкода може відшкодовуватися: у вигляді відшкодування збитків та відшкодування шкоди в натурі. Збитками можна назвати грошовий вираз майнової шкоди.

Розмір завданих збитків, розрахований позивачем визнається судом обґрунтованим з огляду на те, що його здійснено виходячи з розміру амортизаційних втрат майна, яке відповідний період  не перебувало у користуванні його власника, не приносило доходу та знаходилося у користуванні відповідача, крім того позивач розраховував на одержання коштів у даній сумі як орендної плати якби договір оренди не було визнано недійсним через допущені відповідачем порушення при його укладенні.

Суд визнав доведеними, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, всі складові настання відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків).

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у складі: 795 грн. 11 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Зайве сплачене державне мито у сумі 118 грн. 00 коп., перераховане платіжним дорученням від 13.01.2006р. №12 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державної організації Луганської обласної державної телерадіокомпанії, м. Луганськ,  вул. Демьохіна, б. 25, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32864358, на користь Закритого акціонерного товариства “Луганська обласна телерадіокомпанія”, м. Луганськ, вул. Демьохіна, б. 25, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02841382: збитки у сумі 79 510 грн. 56 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 795 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

3. Повернути Закритому акціонерному товариству “Луганська обласна телерадіокомпанія”, м. Луганськ, вул. Демьохіна, б. 25, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02841382  зайво сплачене за платіжним дорученням від 13.01.2006р. №12   державне мито у сумі 118 грн. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 20.07.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко