Ухвала

від 05.10.2015 по справі 202/36325/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7221/15 Справа № 202/36325/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу», про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який згодом було уточнено, до відповідачів. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 10 червня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальником) та ОСОБА_4 (обдаровуваним) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу», за умовами якого дарувальник подарував обдаровуваному у власність свою частку у статутному капіталі товариства в розмірі 23,3 %. Договір було посвідчено нотаріально. В цей же день, 10 червня 2013 року, учасник товариства ОСОБА_3 звернувся до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» із нотаріально посвідченою заявою про свій вихід зі складу засновників Товариства з передачею належної йому частки в розмірі 23,3% на користь іншого учасника товариства ОСОБА_4 Цією ж заявою ОСОБА_3 підтвердив, що не має до товариства та до ОСОБА_4 ніяких претензій, в тому числі й майнових. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» зареєстроване виконавчим комітетом Кіровської районної ради у м. Дніпропетровську 25 січня 2002 року. Відповідно до статутних документів Товариства його учасниками є: ОСОБА_4, розмір внеску до статутного капіталу становить 30 000, 00 грн., що становить 30% статутного капіталу; ОСОБА_3, розмір внеску до статутного капіталу становить 23 300, 00 грн., що становить 23,3% статутного капіталу; ОСОБА_2, розмір внеску до статутного капіталу становить 23 300, 00 грн., що становить 23,3% статутного капіталу; ОСОБА_5, розмір внеску до статутного капіталу становить 23 400, 00 грн., що становить 23,4 % статутного капіталу. Вважає, що вищезазначений договір дарування частки у статутному капіталі Товариства від 10 червня 2013 року укладений між відповідачами із порушенням вимог ЦК України. Договір дарування від 10 червня 2013 року порушує його права та законні інтереси як співвласника ТОВ «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу», та має бути визнаний судом недійсним через порушення вимог щодо вільного волевиявлення учасника правочину та відповідності волевиявлення його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України), а також через помилку дарувальника щодо обставин, які мають істотне значення (ст. 229 ЦК України). Порушення полягає у тому, що відчуження корпоративних прав було здійснено особою, яка не мала права на розпорядження такими правами на момент укладання оспорюваного правочину, так як дарувальник на момент укладання договору дарування вже не володів корпоративними правами, та у зв'язку з цим мала місце істотна помилка щодо прав та обов'язків сторін, а саме прав ОСОБА_3, як дарувальника на частку у статутному капіталі (дарунку).

Просив визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» від 10 червня 2013 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким його позовні вимоги щодо визнання договору дарування від 10 червня 2013 року задовольнити.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №403499 від 25.01.2002, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» є у встановленому Законом порядку зареєстрованою юридичною особою (код ЄДРПОУ 31870858) та відповідно до статутних документів (статуту із змінами) його учасниками є: ОСОБА_4, розмір внеску якого до статутного капіталу становить 30000,00 грн., що становить 30% статутного капіталу; ОСОБА_3, розмір внеску якого до статутного капіталу становить 23300,00 грн., що становить 23,3% статутного капіталу; ОСОБА_2, розмір внеску якого до статутного капіталу якого становить 23300,00 грн., що становить 23,3% статутного капіталу; ОСОБА_5, розмір внеску якого до статутного капіталу становить 23 400, 00 грн., що становить 23,4 % статутного капіталу (а.с.8-21).

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, директором товариства є ОСОБА_4

10 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу», за умовами якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 у власність свою частку у статутному капіталі товариства в розмірі 23,3 %. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. за реєстровим № 1248 (а.с.30).

В день укладання договору дарування ОСОБА_3 склав заяву до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» про свій вихід зі складу засновників Товариства з передачею належної йому частки в розмірі 23,3% на користь іншого учасника товариства ОСОБА_4

Цією заявою він також підтвердив, що не має претензій, в тому числі і майнових, ані до Товариства, ані до ОСОБА_4 Підпис заявника (його справжність) була засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. за реєстровим № 1247. (а.с.31).

З пукнту 1.1 договору дарування вбачається, що ОСОБА_3 (дарувальник) зобов'язався безоплатно передати ОСОБА_4 свою частку в статутному капіталі ТОВ «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» в розмірі 23,3 %, номінальна вартість якої становить 23300,00 грн.

У пункті 1.3 договору дарування сторони погодили, що передача частки оформляється шляхом внесення змін до установчих документів ТОВ «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу» на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Міжрегіональне управління розвитку бізнесу».

Таким чином, з моменту такого оформлення змін до установчих документів, їх державної реєстрації в порядку визначеному законом, обдаровувана особа (ОСОБА_4.) і набуває право власності на дарунок.

Допустимих та належних доказів внесення змін в установчі документи Товариства щодо передачі дарунку, доказів того, що ОСОБА_4 набув за договором дарування від 10 червня 2013 року право власності на 23,3 % частки у статуному капіталі, що були подаровані йому ОСОБА_3 за оспорюваним договором матеріали справи не містять.

Встановивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.202, 203, 215, 229, 717, 718, 148, 347 ЦК України, обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на незаконність та необгрутованість рішення суду першої інстанції, на те, що при вирішенні цієї справи думка судді є помилковою, оскільки суперечить чинному законодавству, сталій судовій практиці судів вищих інстанцій та порушує законні права та інтереси ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки фактично апеляційна скарга за своїм текстом повторює позовну заяву з переліком чисельних норм права, жодна з яких не містить встановлених законом підстав для визнання недійсним оспорюваного договору дарування, з текстів наведених апелятом рішень судів вищих інстанцій вбачається, що вони ухвалені по справам з іншими обставинами корпоративних спорів і правовідносин сторін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова