Постанова

від 05.10.2015 по справі 826/14409/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року                     № 826/14409/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Укрптахосервіс"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.03.15 р. №0002222206.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказів від 28.01.15 р. №108 та від 09.02.15 р. №218 проведено документальну позапланову перевірку Приватного підприємства “Укрптахосервіс”, код 25661381 з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаєморозрахунках з ТОВ “ТД “Асторг”, код 36798200, ТОВ “Алвікс”, код 23726415 за вересень 2014 р., ТОВ “Фуд Плант ЛТД”, код 38497858 за жовтень 2014 р.”, про що складено акт від 17.02.15 р. №92/1-26-50-22-06-25661381.

          Згідно акту встановлено наступне.

          За період з 01.09.14 р. по 31.10.14 р. Приватне підприємство “Укрптахосервіс” задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2 954 210 грн.

          Перевіркою не встановлено їх завищення або заниження внаслідок взаємовідносин з ТОВ “ТД “Асторг”, ТОВ “Алвікс”, ТОВ “Фуд Плант ЛТД”.

          Також за вказаний період Приватне підприємство “Укрптахосервіс” задекларувало податковий кредит по податку на додану вартість в загальній сумі 2 933 964 грн.

          Перевіркою встановлено завищення задекларованих показників по ПДВ на загальну суму 80 247 грн., а саме.

           01.08.14 р. між Приватним підприємством “Укрптахосервіс” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алвікс” (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №76, згідно умов якого виконавець зобов'язався провести кількісне маркетингове дослідження у формі польового анкетування (відкриті питання), визначення відносної динаміки продажу продукції у торговельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймають участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів у торговельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні.

          За результатами виконання договору між сторонами підписано акт надання послуг №003055 від 30.09.14 р. та виконавцем виписано податкову накладну №16 від 30.09.14 р. на суму 481480 грн., у т.ч. ПДВ 80 246, 67 грн.

          В ході аналізу інформаційної бази “Податковий блок” встановлено, що ТОВ “Алвікс” не знаходиться за місцезнаходженням, у зв'язку з чим скеровано відповідну інформацію до державного реєстратора, середньооблікова чисельність працюючих — 4 особи, основний вид діяльності — організація будівництва будівель.

          Оскільки місцезнаходження товариства не встановлено, податковим органом зроблено висновок, що у виписаній ним податковій накладній зазначено невірну інформацію, що свідчить про порушення вимог ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

          За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.45.2 ст. 45, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 80 247 грн. за вересень 2014 р. по взаємовідносинах з ТОВ “Алвікс”.

          На підставі висновків акту Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.15 р. №0002222206, згідно якого позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 80 247 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 062 грн.

          Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 30.04.15 р. податкове повідомлення-рішення від 06.03.15 р. №0002222206 залишене без змін.

          Рішенням Державної фіскальної служби України від 07.07.15 р. податкове повідомлення-рішення від 06.03.15 р. №0002222206 та рішення за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін.

          Позивач - Приватне підприємство “Укрптахосервіс” - вважає податкове повідомлення-рішення від 06.03.15 р. №0002222206 протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

          Позивач зазначає, що інформація щодо відсутності ТОВ “Алвікс” за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилася, тому висновок перевіряючих є необґрунтованим.

          Жодного запиту на проведення зустрічної перевірки ТОВ “Алвікс” не направлялося, тоді як позивач не повинен нести відповідальність за дії інших осіб.

          Податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит, оформлена згідно вимог законодавства і є підставою для включення зазначеній у ній суми по податкового кредиту позивача.

          Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві — проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

          Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

          Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

          Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

          Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

          Згідно назви акту перевірки від 17.02.15 р. №92/1-26-50-22-06-25661381 не зазначено, яка саме перевірка мала місце — виїзна чи невиїзна; оскільки згідно п. 2.1 акту перевірка проводилась у приміщення податкового органу, можна зробити висновок про те, що мала місце невиїзна перевірка.

          Згідно п.79.1, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

          Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

          Тобто, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

          У акті перевірки від 17.02.15 р. №92/1-26-50-22-06-25661381 відсутнє посилання на наявність обставини, передбачених ст. 78 Податкового кодексу України.

          Оскільки в даному випадку мало місце проведення документальної позапланової перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаєморозрахунках позивача з контагентами, то фактично підставою для проведення перевірки є п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

          Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

          Тобто, для проведення позапланової документальної виїзної перевірки з підстав п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України необхідним є скерування платнику письмового запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та відсутність відповіді або надання неналежної відповіді.

          Згідно матеріалів справи перевірка Приватного підприємства “Укрптахосервіс”, код 25661381 з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаєморозрахунках з ТОВ “ТД “Асторг”, код 36798200, ТОВ “Алвікс”, код 23726415 за вересень 2014 р., ТОВ “Фуд Плант ЛТД”, код 38497858 за жовтень 2014 р.”, про що складено акт від 17.02.15 р. №92/1-26-50-22-06-25661381, проведена після скерування податковим органом запиту на адресу позивача від 10.12.14 р. №2021/10/26-50-22-06, на який надано відповідь з додаванням відповідних документів.

          Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

          Згідно пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

          Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

          Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

          У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: ґ) місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованої як платник податку (в редакції станом на вересень 2014 р.).

          Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

          Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

          Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

          Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

          В даному випадку суд не вважає обґрунтованим висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до суми податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ “Алвікс”, а саме.

          Згідно змісту акту перевірки підставою для висновку про безпідставне зменшення позивачем зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2014 р. стала інформація з інформаційної бази “Податковий блок” про те, що ТОВ “Алвікс” не знаходиться за місцезнаходженням, тому зазначена ним у податковій накладній №16 від 30.09.14 р. на суму 481480 грн., у т.ч. ПДВ 80 246, 67 грн. податкова адреса не відповідає дійсності, що тягне невідповідність накладної вимогам законодавства.

          З приводу вказаного висновку суд зазначає наступне.

          Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

          В даному випадку згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців станом на 01.10.14 р. адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвікс”: 02166, м. Київ, Деснянський район, вул. Шолома Алейхема, буд. 4.

          Згідно р. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.11 р. №1588, -

           12.1. З метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів;

           12.2. У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

           12.4. Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

           12.5. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

          Згідно ч. 12, 14 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

          У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

          У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          В даному випадку суду не надано доказів внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи ТОВ “Алвікс” за місцезнаходженням, тоді як вся попередньо отримана інформація щодо місцезнаходження підприємства доказової сили не має.

          Згідно податкової накладної від 30.09.14 р. №16 ТОВ “Алвікс” вказана адреса місцезнаходження (податкова адреса), зазначена в Єдиному державному реєстрі.

          За таких обставин суд не може погодитися з висновком податкового органу про порушення вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України при видачі вказаної податкової накладної.

          Інших підстав для неврахування вказаної податкової накладної для формування податкового кредиту позивача відповідач не наводить.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності проведених операцій надано первинні документи, які оформлені відповідно до законодавства, а саме:договір від 01.08.14 року № 76 про надання послуг маркетингу та додаток № 1 до нього, звіти про надання послуг, податкова накладна № 16, акт здачі0прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 003055 від 30.09.14 року, докази щодо подальшої реалізації товара, для продажу якої позивач отримав послуги від ТОВ "Алвікс" тощо.

Також суду надано витяги з ЄДРПОУ щодо видів діяльності позивача та ТОВ "Алвікс", які підтверджують вчинення правочинів відповідно до видів діяльності зазначених юридичних осіб.

          Окремо суд зазначає, що встановлення податковим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника.

          Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі Інтерсплав проти України суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

          Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

          2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.03.15 р. №0002222206.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Укрптахосервіс” (код ЄДРПОУ 25661381) 200 (двісті) грн. 63 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 М.А. Бояринцева