Ухвала

від 06.10.2015 по справі 904/6716/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.15р. Справа № 904/6716/14

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ", смт.Васильківка, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл.

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ", смт. Васильківка, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 1 305 675,17 грн. та повернення орендованого майна

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 01.09.2015 року

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 25.05.2015 року за № 209

СУТЬ СПОРУ:

Боржником 04.08.2015 року подано до суду заяву б/н від 04.08.2015 року про відстрочення виконання рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду терміном до 01.02.2016 року в частині стягнення 980000,00 грн. - основного боргу, 62397,81 грн. - пені, 51522,05 грн. - інфляційних, 9826,85 грн. - 3% річних, 172133,50 грн. - неустойки, 61777,85 грн. - судового збору.

Заява обґрунтована наступним: прострочення оплати коштів пов'язано зі скрутним фінансово-господарським становищем на підприємстві та відсутністю грошових коштах на рахунках підприємства. Боржник може отримати достатні грошові кошти для належного виконання судового рішення лише як найменше через шість місяців.

Стягувач з вимогами боржника щодо відстрочення виконання рішення суду не погоджується (відзив на заяву від 05.10.2015 року), посилаючись на те, що боржник затягує виконання рішення суду шляхом подачі апеляційних скарг, заяв про відстрочення виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року задоволено позов в повному обсязі та присуджено до стягнення з відповідача основного боргу в сумі 980 000,00 грн., пені в сумі 62397,81 грн., інфляційних втрат в сумі 51522,05 грн., 3% річних в сумі 9826,85 грн., неустойки в сумі 172133,50 грн., судового збору в сумі 61777,85 грн. та витребувано у відповідача майно за договором оренди шляхом вилучення, в решті вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення 30.10.2014 року видано відповідні накази.

Боржник звернувся до суду з заявою, в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду терміном до 01.02.2016 року.

Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

За приписами п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов’язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести у відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не надано до справи письмових доказів на підтвердження обставин щодо тяжкого фінансового становища підприємства, тобто не довів обставини, які ускладнюють виконання рішення.

При цьому, суд зважає на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, які підлягають сплаті відповідачем позивачу.

В зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає на неможливість задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.

Крім того, навіть на час розгляду справи відповідач не вжив заходів навіть до часткового погашення заборгованості.

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" б/н від 04.08.2015 року про відстрочку виконанні рішення суду - відмовити.

Суддя ОСОБА_3