Ухвала

від 06.10.2015 по справі 908/5283/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.2015 Справа № 908/5283/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРІСТАЛСТІЛВ» , (49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 97, прим. 44)

до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, (69002, АДРЕСА_1)

про стягнення 478738,56 грн. заборгованості

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

без виклику представників сторін

06.10.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРІСТАЛСТІЛВ» , м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 478738,56 грн. заборгованості.

Згідно Протоколу автоматиматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2015 р. справу № 908/5283/15 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5283/15, справі присвоєний номер провадження 4/138/15, справа призначена до розгляду на 09.11.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Одночасно із позовною заявою, за якою порушено провадження у справі № 908/5283/15, на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРІСТАЛСТІЛВ» , м. Дніпропетровськ, про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 908/5283/15 шляхом накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 69002, АДРЕСА_1 та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 26005055708195 МФО313399 в ЗАП.РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи № 908/5283/15, суд відхиляє заяву про вжиття заходів забезпечення позову як безпідставну, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (пункт 1).

В пункті 3 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарському суду необхідно враховувати, що такі заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснення відповідачу певних дій.

При цьому, господарський суд повинен вживати такі заходи, які фактично є рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р.).

Проте, всупереч положенням ст., ст. 33, 34, 66 ГПК України позивачем не було наведеного жодного обґрунтування та не було надано жодного письмового доказу того, що виконання рішення суду у даній справі, у разі невжиття заходів забезпечення позову щодо яких ним заявлено клопотання, буде потребувати значних зусиль та витрат.

Доводи позивача, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно або зніме кошти з розрахункового рахунку і невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, є лише власними припущеннями та міркуваннями позивача, які не ґрунтуються на жодній фактичній обставині.

Отже, позивач не довів суду, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому значною мірою утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду по даній справі.

З урахуванням наведеного суд не може дійти обґрунтованого висновку щодо адекватності вимог позивача стосовно забезпечення позову фактичним обставинам даної справи.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відхилення заяви про забезпечення позову на стадії порушення провадження у справі не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким клопотанням в ході судового вирішення спору при поданні суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та подані відповідних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст., ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРІСТАЛСТІЛВ» , м. Дніпропетровськ про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/5283/15 відхилити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г.Зінченко