Ухвала

від 06.10.2015 по справі 127/10336/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10336/14-ц Провадження № 22-ц/772/2399/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 39Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2, суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4, при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спадкового майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

22 травня 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_7

Зазначав, що після смерті матері ОСОБА_6 ОСОБА_8асилівни, яка померла 23 лютого 2011 року, залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з частиною господарських споруд, що розташовано в м. Вінниці по вул. Чернігівській, 40. У зв'язку із неможливістю користуватися спільно з відповідачем цим спадковим майном просив суд розділити його виділивши йому належну частку.

Після проведення судової експертизи та надходження суду висновку №390 від 20.11.2014 року ОСОБА_6 6 травня 2015 року уточнив позовні вимоги та просив здійснити поділ будинковолодіння №40 по вул. Чернігівській в м. Вінниці згідно варіанту 6 цієї експертизи, зокрема, виділити: першому співвласнику - кухню 1-1 (прибудова «а») площею 10,2 кв.м, прихожу 1-2 площею 13,5 кв.м, житлову кімнату 1-3 площею 11,5 кв.м (всього по будинку 35,2 кв.м), а також ганок, погріб «Г», сарай «В», хвіртку № 1, частину огорожі № 2 довжиною 4,625 м, 1/2 криницівсього на 4,5 кв.м менше, що становить на 8156,50 грн. менше; другому співвласнику кімнату 1-4 площею 12,1 кв.м, житлову кімнату 1-5, площею 14,1 кв.м (всього по будинку 26,2 кв.м), а також сараї «Б» та «б», убиральня «Д», частину огорожі № 2 довжиною 10,105 м, 1/2 частину криниці всього на 4,5 кв. м більше, що становить на 8156,50 грн. більше; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 компенсацію відхилення від ідеальної частки в розмірі 8156,50 грн.; здійснити поділ земельної ділянки кадастровий № 0510100000:01:020:0026) загальною площею 0,0518 га по вул. Чернігівській, 40, в м. Вінниці, зокрема: виділити ОСОБА_6 земельну ділянку в розмірі 0,0250 га згідно варіанту 6 поділу (таблиця 24 а.с. 75, план-схема додаток 15 а.с. 93); виділити ОСОБА_7 земельну ділянку в розмірі 0,0250 га згідно варіанту 6 поділу (таблиця 24 а.с. 75, план-схема додаток 15 а.с. 93); виділити 0,0018 га в спільне користування згідно варіанту 6 поділу (таблиця 24 а.с. 75, план-схема додаток 15 а.с. 93); стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати, пов'язані з розглядом справи (судовий збір в розмірі 1328,12 грн., витрати на проведення експертизи 5400 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4000 грн.).

25 травня 2015 року після проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 та просила поділити будинковолодіння № 40 по вул. Чернігівській в м. Вінниці згідно варіанту 2 експертизи № 390 від 20.11.2014 року та виділити їй: кухню 1-1 (прибудова «а») площею 10,2 кв.м, прихожу 1-2 площею 13,5 кв.м, частину житлової кімнати 1-5 площею 7,0 кв.м (всього по будинку 30,7 кв.м), а також ганок, сараї «Б» та «б», хвіртку № 1, частину огорожі № 2 довжиною 6,125 м, 1/2 частину криниці № 3; ОСОБА_6 кімнату 1-3 площею 11,5 кв.м, кімнату 1-4 площею 12,1 кв.м, частину житлової кімнати 1-5 площею 7,1 кв.м (всього по будинку 30,7 кв.м), а також погріб «Г», сарай «В», убиральню «Д», частину огорожі № 2 довжиною 8,605 м, 1/2 частину криниці; поділити земельну ділянку (кадастровий № 0510100000:01:020:0026) загальною площею 0,0518 га по вул. Чернігівській, 40, в м. Вінниці та виділити згідно варіанту 2 експертизи № 390 від 20.11.2014 року: ОСОБА_6 - земельну ділянку в розмірі 0,0259 га; ОСОБА_7 земельну ділянку в розмірі 0,0259 га; виділити 0,0024 га в спільне користування сторін; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток в сумі 1055,50 грн. та понесені нею судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2015 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спадкового майна задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спадкового майна задоволено в повному обсязі.

Поділено житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в місті Вінниці, по вулиці Чернігівська, під номером 40, відповідно до варіанту №2 Висновку експерта № 390 від 20 листопада 2014 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи додаток 6, виділивши:

ОСОБА_6 - житлову кімнату 1-3, площею 11,5 кв.м, житлову кімнату 1-4, площею 12,1 кв.м, та частину житлової кімнати 1-5, площею 7,1 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: погріб «Г», сарай «В», убиральню «Д», частину огорожі № 2, довжиною 8,605 м, 1/2 частину криниці № 3.

ОСОБА_7П - кухню 1-1 (прибудова «а»), площею 10,2 кв.м., прихожа 1-2, площею 13,5 кв.м., частину житлової кімнати 1-5, площею 7,0 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: ганок, сарай «б», сарай «Б», хвіртка №1, частину огорожі № 2, довжиною 6,125 м, 1/2 частину криниці № 3.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 компенсацію за відхилення від ідеальної частки в частині житлового будинку господарських будівель та споруд в розмірі 1055,50 грн..

Поділено земельну ділянку, кадастровий номер 05110100000:01:020:0026, загальною площею 0,0518 га, за адресою: м. Вінниця, вул. Чернігівська, 40, відповідно до схематичного зображення у додатку 11 до Висновку експерта № 390 від 20.11.2014 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи (варіант 2), виділивши:

ОСОБА_6 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні блакитним кольором,

ОСОБА_7 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні жовтим кольором, земельну ділянку площею 0,0024 га, що позначена на схематичному зображенні розовим кольором виділено сторонам у спільне володіння та користування.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1445,10 грн. судового збору та з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 2700 грн. витрат на проведення судової експертизи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким повернути зустрічний позов ОСОБА_7 та задовольнити його позов про поділ будинку за варіантом №6 висновку комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 390 від 20 листопада 2014 року .

ОСОБА_7 та її представник заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що 23 лютого 2011 року померла ОСОБА_10 Спадкоємцями померлої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які прийняли спадщину.

Як вбачається з Договору про розподіл спадкового майна від 27 грудня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_11 за реєстровим № 6-2401, у власність позивача ОСОБА_6 перейшли: 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в місті Вінниці, по вулиці Чернігівська, під номером 40; 1/2 частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в місті Вінниці, по вулиці Чернігівська, 40; у власність відповідача ОСОБА_7 : 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в місті Вінниці, по вулиці Чернігівська, під номером 40; 1/2 частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в місті Вінниці, по вулиці Чернігівська, 40.

Право власності позивачів на 1/2 частку спірного спадкового майна підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Право сторін на спадщину вони не оспорюють (а.с.6-11,181).

Встановлено і не заперечується сторонами, що в спірному будинку проживає ОСОБА_7 Зі слів ОСОБА_6 він постійно проживає у житловому приміщенні яке належить його дружині.

Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 390 від 20 листопада 2014 року можливі 7 варіантів розподілу приміщень спірного житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.76-77).

Вирішуючи спір та задовольняючи вимоги ОСОБА_7 про поділ будинку та земельної ділянки згідно з варіантом №2 висновку комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 390 від 20 листопада 2014 року та відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_6 про поділ та виділення йому частини будинку за варіантом поділу №6, суд першої інстанції виходив із вимог кожного із сторін про поділ спільного майна з виділенням частки кожного в натурі, реальної технічної можливості вирішення такого поділу відповідно до висновку судової експертизи №390 від 20 листопада 2014 року, а обираючи саме варіант поділу №2 згідно висновку цієї судової експертизи, суд виходив правильно із того, що цей варіант є найбільш наближеним до розмірів часток співвласників, компенсація за відхилення від ідеальної частки є мінімальною, такий поділ надає можливість користування кожним із співвласників своєю частиною окремо, не завдає шкоди призначенню будівель.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених обставинах справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Наведені доводи не дають правових підстав для скасування чи зміни правильного по суті та справедливого судового рішення.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що у суду не було правових підстав обирати варіант поділу №2 за висновком судової експертизи №390 від 20.11.2015 року, оскільки такий поділ потребує перепланування, а дозволу на це виконкому місцевої ради немає.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради №158 від 29 січня 2015 року на лист Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2015 року у цій справі, виконком міської ради вирішив погодити висновок комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно - земельної експертизи №390 від 20.11.2014 року (про поділ спадкового майна, яке розташоване по вул. Чернігівській, 40 в м. Вінниці). У рішенні зазначено, що це рішення не є документом, що надає заявнику право на виконання будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням і переплануванням житлового будинку.

Отже, виконком міської ради у межах своєї компетенції не вирішував питання про надання чи не надання дозволу на переобладнання чи перепланування житлового будинку, погодившись лише з висновком вказаної вище судової експертизи, оскільки відповідно до положення статті 152 ЖК у редакції згідно Закону України №191-VIII від 12.02.2015 року, що набула чинності 5.04.2015 року, дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів на переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири) не передбачено.

Зміст правових норм, що регулюють вказане питання свідчить про те, що питання перепланування, переобладнання входить до компетенції Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю, а не органів місцевого самоврядування. Крім того, зміст нової редакції цієї норми не передбачає отримання дозволу на переобладнання та перепланування житлового будинку якщо такі будівельні роботи не передбачають втручання в несучі конструкції та/або системи загального користування.

За таких обставин посилання апелянта на недотримання судом вимог статті 152 ЖК щодо необхідності отримання дозволу від виконавчого комітету місцевої ради и народних депутатів на переобладнання і перепланування житлового будинку є безпідставним.

Зважаючи на той факт, що ОСОБА_7 постійно проживала у цьому будинку з спадкодавцем та проживає зараз і цей будинок є її єдиним житлом, то колегія суддів вважає справедливим виділення саме їй частини будинку яка має влаштований вхід до нього, а тому доводи ОСОБА_6 в цій частині про нерівність поділу та несправедливість рішення колегія суддів вважає безпідставними.

На схематичному плані будинку варіанту поділу №2 зазначено де і які саме дверні прорізи слід влаштувати, а також де має бути влаштована перегородка в кімнаті 1-5 розміром 14,1 кв.м., а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Як вбачається із план-схеми будинку у висновку судової експертизи запропонований ОСОБА_6 варіант №6 (додаток 8) поділу будинку, який на його думку не тягне значних переобладнань, не є таким, оскільки як і всі інші варіанти поділу потребує переобладнання. Крім того він передбачає найбільшу за розміром компенсацію за відступ від рівності частки другому із співвласників (8156 грн. 50 коп.).

Згідно з позовними вимогами ОСОБА_6 він просить поділити будинок за варіантом №6 та виділити саме йому більшу за розміром частину будинку з влаштованим входом з виплатою компенсації іншому співвласнику, що на думку колегії не буде справедливим вирішенням спору.

Твердження ОСОБА_6 у апеляційній скарзі про те, що суд безпідставно не призначив за його клопотанням додаткової експертизи не відповідає матеріалам справи, оскільки з них вбачається, що ОСОБА_6 у суді першої інстанції дійсно заявлялось клопотання про призначення додаткової експертизи (а.с.157-158), проте в судовому засіданні 6 травня 2015 року він заявив про залишення без розгляду клопотання. Ухвалою суду першої інстанції від 6 травня 2015 року заява ОСОБА_6 про призначення додаткової експертизи залишена без розгляду (а.с.174).

Саме з урахуванням цього колегія суддів суду апеляційної інстанції досліджує докази справи, керуючись при цьому положенням частини 2 статті 303 ЦПК України згідно з якими апеляційний суд може досліджувати ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги в частині щодо прийняття судом зустрічного позову.

Не ґрунтуються на вимогах закону вимоги ОСОБА_6 про повернення апеляційним судом зустрічного позову ОСОБА_7 через те, що її зустрічний позов поданий не у строк визначений ЦПК України, а також через те, що судом не постановлялася ухвала про відкриття провадження за зустрічним позовом.

Наведені у апеляційній скарзі порушення судом норм процесуального права не є підставою для повернення зустрічного позову, оскільки рішення по суті є правильним і порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положення частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду.

Разом із тим, у разі виникнення окремих спірних питань при виконанні цього судового рішення сторони не позбавлені можливості звертатися в суд з відповідними заявами в порядку визначеному статтями 220, 221 ЦПК України, а тому посилання апелянта на невирішеність окремих питань та незрозумілість окремих вирішених судом питань не є тими обставинами, які дають підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про поділ будинку по варіанту №6 висновку судової експертизи.

Отже, оскаржуване рішення суду є правильним та справедливим і ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук