Рішення

від 07.10.2015 по справі 633/279/15-ц

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/279/15-ц

провадження № 2-633/127/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності на майно,-

третя особа - Чугуївська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Печенізького районного суду Харківської області з позовом до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності на майно, третя особа - Чугуївська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

З урахуванням уточнених позовних вимог Позивач просив визнати за ним право власності на придбані у ТОВ АПФ «Мартова» (код ЄДРПОУ 00850738) за усним договором купівлі-продажу від 2003р. плити у кількості 80 шт. та цеглу у кількості 4тис. шт., які перебувають на земельній ділянці поблизу вулиці 1 Травня с. Мартове, біля автошляху с. Мартове - с. Борщова 2 км на території колишньої ферми ТНДМ.

Позивач - ОСОБА_2, в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник Позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник Відповідача - Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи Чугуївської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в судовому засіданні надав пояснення, з яких вбачається, що вищезазначене спірне майно знаходиться на обліку в Чугуївській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, як безхазяйне.

Вислухавши позивача та його представника, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2, та ТОВ АПФ «Мартова» в 2003 році відбулася угода купівлі-продажу плит та цегли, про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02 БК №589797, №589798 про сплату грошей в сумі 5000 гривень. (а.с.9)

В результаті реорганізації КСП «Мартова» Печенізького району Харківської області створено ТОВ АПФ «Мартова» (код ЄДРПОУ 00850738) , яке стало правонаступником КСП «Мартова». На разі, ТОВ АПФ «Мартова» як суб'єкт господарювання ліквідовано.

Після досягнення сторонами правочину всіх істотних умов угоди на підставі накладної №415 від 2003р. вказані плити у кількості 80 шт. та цегла у кількості 4 тис. шт. передані ОСОБА_2 (а.с.7-8).

Правовідносини, які є предметом даного спору, виникли до набрання чинності ЦК України , відтак регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року (далі ЦК УРСР ).

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Визначення поняття "угода" надане в ст. 41 ЦК УРСР в редакції 1963 року, згідно з якою угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 42 ЦК УРСР в редакції 1963 рокуугоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Згідно ст. 43 ЦК УРСР в редакції 1963 рокуугоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно із ст. 128 ЦК УРСР в редакції 1963 рокуправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР в редакції 1963 рокудоговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР в редакції 1963 рокуза договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, Позивачем та ТОВ «Агропромфірма «Мартова» виконані повністю зобов'язання за вказаною угодою, що підтверджується відповідними накладною та квитанціями до прибуткового касового ордеру та з огляду на вищевикладене ОСОБА_2 правомірно набуто право власності на плити та цеглу.

В судовому засіданні були допитані свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

ОСОБА_4 пояснила, що у 2003 році працювала головним бухгалтером у ТОВ АПФ «Мартова». Тоді до них звернувся ОСОБА_2 з пропозицією купити недобудовані будівлі. Проконсультувавшись керівництво ТОВ АПФ «Мартова» вирішили, що продати будівлі як об'єкт не можна і вирішили продати будівлі як будівельні матеріали - цегла та плити. ОСОБА_2 заплатив в касу гроші, після чого йому були видані касові ордера.

ОСОБА_5 пояснив що з 1997 року працював головою КСП «Мартова».

Згодом КСП «Мартова» було реорганізовано в ТОВ АПФ «Мартова», де він працював директором. Будівля ферми ТНДМ була побудована ще за радянських часів при радгоспі, однак не була зареєстрована. Будівля ферми ТНДМ мала бути призначена для доїння великої рогатої худоби. При реорганізації КСП «Мартова» ця будівля була списана на зборах членів КСП «Мартова». Після списання будівлю продали ОСОБА_2 Знаходиться вказана будівля поблизу вулиці Першого Травня в с. Мартове біля автошляху с. Мартове - с. Борщова 2 км на території колишньої ферми ТНДМ.

Оскільки будівельні матеріали перебувають на території земельної ділянки, власником якої є Мартівська сільська рада, в Позивача виникають проблеми щодо вільного володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Між тим право власності на спірні плити та цеглу не визнається Відповідачем - Мартівською сільською радою Печенізького району Харківської області.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Необхідність у захисті права власності на вказані плити та цеглу, придбаними за усним договором купівлі-продажу від 2003р., обґрунтовується необхідністю підтвердження цього права власності перед третіми особами з метою усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом в порядку ст. 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 41, 42, 43, 128, 153, 224 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року , ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 130, 169, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності на майно, третя особа - Чугуївська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на придбані у ТОВ АПФ «Мартова» (код ЄДРПОУ 00850738) за усним договором купівлі-продажу від 2003р. плити у кількості 80 шт. та цеглу у кількості 4тис. шт., які перебувають на земельній ділянці поблизу вулиці 1 Травня с. Мартове, біля автошляху с. Мартове - с. Борщова 2 км на території колишньої ферми ТНДМ.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.А. Смирнов