Постанова

від 21.09.2015 по справі 804/4851/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2015 рокусправа № 804/4851/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Олефіренко Н.А.

           суддів:                     Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління ДФС у м.Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року

по справі № 804/4851/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СЕЛКО"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління ДФС у м. Києві

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія СЕЛКО" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві відобразити показники податкових декларацій з ПДВ, додатків №5 до них – розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ “Компанія СЕЛКО” (код ЄДРПОУ 39092942) за періоди: листопад, грудень 2014р., в кратці особового рахунку; зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві внести показники податкових декларацій з податку на додану вартість, додатків №5 до них - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія СЕЛКО” (код ЄДРПОУ39092942) за періоди: листопад, грудень 2014р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних “Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, автоматизованих інформаційних систем АІС “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі на рівні ДПІ України”, АІС “Податковий Блок” та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за листопад, грудень 2014р.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в порядку ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк його виконання;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 21 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного Управління ДФС у м.Києві, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “КОМПАНІЯ СЕЛКО” засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві податкові декларації з ПДВ за листопад, грудень 2014року.

Однак, як вважає позивач, податковий орган не визнав зазначеної вище податкової звітності в зв'язку із станом платника податків, через що дані податкової звітності не були внесені до податкових баз та виникла розбіжність у показниках позивача з його контрагентами.

Не погодившись з висновками податкового органу, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для невизнання вказаної декларації податковою звітністю відсутні.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3. ст.48 ПК України).

Згідно з п.48.5. ст.48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби.

Відповідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Пунктом 49.8 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Положеннями пп.49.11.2 п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника).

Як вбачається з матеріалів справи, в декларації ТОВ “КОМПАНІЯ СЕЛКО” за листопад, грудень 2014 року невірно зазначено найменування контролюючого органу, замість ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначено ДПІ у Голосіївському районі Міндоходів, що встановлено в оригіналі даної декларації під час дослідження в судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено суду наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність факту неприйняття податкової звітності Товариства з ПДВ за листопад, грудень 2014 року.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за листопад, грудень 2014 року ТОВ “КОМПАНІЯ СЕЛКО”.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад, грудень 2014 року податковою звітністю ТОВ “КОМПАНІЯ СЕЛКО”, прийняти її до обліку та включити декларацію з ПДВ до бази даних Міністерства доходів і зборів України, оскільки невизнання податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2014 року податковою звітністю не мало місця через відсутність відповідного рішення податкового про відмову у прийнятті податкової звітності, передбаченого п.49.11 ст.49 ПК України.

Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності підприємства, оскільки податкова звітність в електроном вигляді податковим органом взагалі жодного разу не припинялась (не зупинялась), тому і підстав для такого відновлення немає.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції також були порушені норми процесуального права, а саме.

Як вбачається з матеріалів справи, позов який надійшов до суду не містить повного переліку позовних вимог.

Оцінюючи обставини справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутня вимога про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо невнесення показників податкової звітності з податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, наданих ТОВ “Компанія СЕЛКО” (код ЄДРПОУ 39092942) за періоди: листопад, грудень 2014р.; визнати звітні податкові декларації ТОВ “Компанія СЕЛКО” (код ЄДРПОУ 39092942) з податку на додану вартість, за листопад, грудень 2014 року з додатками, такими, що подані у момент фактичного її отримання, тобто: 22 грудня 2014 року та 20 січня 2015року, а отже немає підстав для задоволення цих вимог.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Враховуючи викладене, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.           

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи, не в повному обсягу встановлено обставини по справі та надано їм помилкову оцінку, що призвело до невірного вирішення справи по суті та безпідставного задоволення позовних вимог, що у відповідності до вимог ст.. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління ДФС у м.Києві - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 804/4851/15 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СЕЛКО" - відмовити.

          Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий:                                                                      Н.А. Олефіренко

          Суддя:                                                                      В.А. Шальєва

          Суддя:                                                                      С.В. Білак