Ухвала

від 30.09.2015 по справі 2а-9971/12/1370

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А., суддів:Гриціва М.І., Самсіна І.Л., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2014 року касаційну скаргу ДПІ залишив без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року про задоволення позову залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2015 року, 17 липня 2014 року, 3 грудня 2013 року які, на думку ДПІ, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на те, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки позивач подавав органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних у строки, що передбачені для подання податкової звітності.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2015 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, погодився з їх висновком про правомірність прийнятого податковим органом податкового рішення, оскільки показники уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок декларації з податку на додану вартість за другий квартал 2009 року, поданого позивачем у четвертому кварталі 2009 року, переносяться до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду, тобто першого кварталу 2010 року, а не третього кварталу 2009 року.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2014 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, погодився з його висновком про те, що оскільки підприємством здійснено виправлення після того, як податковим органом були виявленні порушення вимог податкового законодавства та прийнято повідомлення-рішення, то уточнюючий розрахунок не може вважатись самостійним виправленням помилки.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2013 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, дійшов висновку про те, що оскільки порушення податкового кодексу вчинене з 1 січня по 30 червня 2011 року, то до позивача слід було застосовувати штрафні санкції в розмірі, передбаченому п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: М.І. Гриців

І.Л. Самсін