Ухвала

від 08.10.2015 по справі 820/783/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/502/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Швеця В.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) до товариства з обмеженою відповідальністю «Растр-5» (далі - ТОВ «Растр-5») про стягнення збитків за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року представник Фонду звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з ТОВ «Растр-5» 5770,42 грн. неправомірно витраченої вартості наданих соціальних послуг та фінансові санкції за несвоєчасне повернення коштів.

Посилався на те, що відповідачем у визначені законом строки не виконано рішення Фонду від 14 листопада 2012 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тому в судовому порядку необхідно стягнути не лише неправомірно витрачену суму страхових внесків, а й фінансові санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Растр-5» на користь Фонду суму неправомірно витраченої вартості наданих соціальних послуг та фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду в розмірі 5770,42 грн.

У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що товариство правомірно виділило путівку на санаторно-курортне лікування, тому підстав до стягнення неправомірно витраченої суми страхових внесків та фінансових санкцій немає.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, з 18 по 26 жовтня 2012 року проведено планову перевірку ТОВ «Растр-5» з питань повноти нарахування, своєчасного перерахування, правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.2008 року по 01.10.2012 року, згідно якої встановлено незаконність виділення коштів на санаторно-курортне лікування.

На підставі матеріалів перевірки, 14 листопада 2012 року винесено рішення №198-03-04-КРВ про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на зальну суму 5166 грн., з яких 3444 грн. сума страхових коштів та 1722 грн. штраф за порушення порядку витрачання коштів.

У визначений законом строк зазначене рішення виконано не було, зокрема протягом листопада 2012 року на рахунок Фонду не здійснено перерахування штрафних та фінансових санкцій, тому рішенням від 17 листопада 2012 року № 219-03-04-КВР застосовано фінансові санкції, в тому числі 516,60 грн. штраф за несвоєчасне повернення страхових внесків, 87,82 грн. пені

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості позову, оскільки відповідачем своєчасно не виконано рішення від 14 листопада 2012 року № 198-03-04-КРВ про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Такий висновок відповідає дійсним обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

За правилами статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI) страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, страхувальник, інший отримувач страхових коштів несе відповідальність відповідно до закону.

Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Згідно фактичних обставин справи, встановлених судами, рішення Фонду від 14 листопада 2012 року № 198-03-04-КРВ набрало законної сили, проте у визначений законом строк виконано не було, тому Фонд правомірно застосував до порушника фінансові санкції у вигляді штрафу та пені.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Як зазначалося вище, рішення Фонду від 14 листопада 2012 року № 198-03-04-КРВ про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не було оскаржено у визначеному законом порядку та набуло законної сили, тому суди прийшли до обґрунтованого висновку про правомірність застосування фінансових санкцій за його невиконання. Відповідач не позбавлений права оскаржити зазначене рішення і доводити правомірність надання санаторно-курортної путівки.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Растр-5» відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

В.В. Швець