Рішення

від 07.10.2015 по справі 902/1121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2015 р. Справа № 902/1121/15

за позовом :Приватного підприємства "Піраміда-Агро"

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке"

про стягнення 2 398 295,02 грн.

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Секретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : ОСОБА_1 за дорученням від 12.01.2015 р.

ОСОБА_2 за дорученням від 14.09.2015 р.

відповідача : ОСОБА_3 за дорученням від 15.08.2015 р.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІллінецькеВ» на користь Приватного підприємства В«Піраміда - АгроВ» 2398295,02 грн. в т. р. 1595152,01 грн. основного боргу, 338709,63 грн. пені, 197397,85 грн. штрафу, 203 845,79 грн. інфляційних втрат, 63189,74 грн. 10% річних .

Позов мотивований тим, що відповідач заборгував та прострочив позивачеві оплату за Договором про відступлення права вимоги №8, укладеним сторонами та ДП «Сільськогосподарське підприємство «Іллінецьке» 16.04.2014 р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив , зокрема з тих підстав, що рішенням господарського суду Вінницької області від 12 червня 2013 року по справі № 902/473/13 за позовною заявою Приватного підприємства "Піраміда - Агро" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" з останнього стягнуто на користь Приватного підприємства "Піраміда - Агро" 617 586,76 грн. заборгованості та 12 351,74 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Вінницької області від 12 червня 2013 року видано наказ від 01 липня 2013 року по справі № 902/473/13.

Постановою від 17.07.2013 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання Наказу господарського суду Вінницької області від 01 липня 2013 року по справі № 902/473/13.

Відповідач стверджує , що відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України В«Про виконавче провадження В» , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною п'ятою статті 8 Закону України В«Про виконавче провадження В» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка розглядається , не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Також відповідач стверджує, що всупереч вимогам статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні не передав новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За таких обставин вважає Договір №8 від 16.04.2014 р. неукладеним в силу ст. 638 ЦК України.

Стверджує, що наявність виконавчого провадження свідчить про те, що Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

07.10.2015 р. Відповідач подав заяву, якою просив долучити до матеріалів справи пл. доручення № 143635033 від 25.04.2014 р. про перерахування ДП «Сільськогосподарське підприємство «Іллінецьке» на користь ПП В«Піраміда-АгроВ» 100000 грн., яке, на його думку, свідчить про зменшення обсягу обов'язків за договором товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 та про те, що Первісний кредитор і Боржник відмовились від виконання договору №8 від 16.04.2014 р. , а ОСОБА_5 кредитор не заперечує проти відмови від Договору №8 від 16.04.2014 р.

Спростовуючи заперечення відповідача, викладені у відзиві, позивач у поясненні № 41 від 24.09.2015р. зазначив, що відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення , про що зокрема , наголошено у п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції В» .

Відтак, Договір про відступлення права вимоги, за яким ПП В«Піраміда-АгроВ» (первісний кредитор) відступило ТОВ В«ІЛЛІНЕЦЬКЕВ» (новий кредитор) право вимоги до ДП В«Сільськогосподарське підприємство В«ІЛЛІНЕЦЬКЕВ» (боржника) за Договором товарного кредиту, було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства та є правовою підставою для процесуального правонаступництва, тобто заміни первісного кредитора на стадії виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.06.2013 р. по справі № 902/473/13 на нового кредитора.

Звертає увагу суду, що у даному випадку відбулась заміна кредитора саме у цивільно-правовому зобов'язанні , а саме за Договором товарного кредиту , а не за рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.06.2013 по справі № 902/473/13.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

08.05.2012 р. Приватне підприємство "Піраміда - Агро" (в договорі "Продавець") та Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (в договорі "Покупець") уклали Договір товарного кредиту № 12/100 (далі Договір товарного кредиту).

Відповідно до п. 1.1 Договору товарного кредиту Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність товар, відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього Договору (надалі іменується В«ТоварВ» ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, виходячи із умов даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору товарного кредиту умови даного Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів В«ІнкотермсВ» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, випливають із умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору товарного кредиту асортимент, ціна, вартість та кількість товару визначаються специфікаціями, які складаються на кожну окрему поставку та є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору товарного кредиту сума Договору є сума усіх поставок.

Відповідно до п. 3.1 Договору товарного кредиту Покупець сплачує Продавцю кошти за цим Договором в розмірі та в строки, передбачені специфікацією на кожну окрему поставку.

Відповідно до п. 3.2 Договору товарного кредиту в тому випадку, коли Долар США/Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США /Євро на день укладення Договору. Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:

С = А1/А2 *В

Де С - загальна сума договору на день перерахування коштів;

В - сума Договору на момент підписання;

А 1 - (курс міжбанківського валютного ринку 8,17 до гривні) на день перерахування коштів;

А 2 - (курс міжбанківського валютного ринку Долар - 8,04; Євро 10,60 до гривні) на день підписання Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору товарного кредиту сторони при підписанні даного Договору домовилися, що у випадку зміни курсу до гривні, згідно п. 3.2 договору перерахунок вартості поставленої продукції здійснюється Продавцем в односторонньому порядку і є обов'язковим для виконання Покупцем.

Сторони уклали Додатки до Договору Специфікації, зокрема Специфікацію № 1 від 10.05.2012р., відповідно до якої Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 123930,31 грн.

Строк поставки Продавцем 10 травня 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 30 % від суми, що складає 37179,09 грн. до 21.05.2012 р. , а решту суми - 86751,22 грн. до 31 серпня 2012р.

Відповідно до специфікації № 2 від 16.05.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 99318,90 грн.

Строк поставки Продавцем 16 травня 2012 р.

Відповідно до специфікації № 3 від 15.06.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 339826,60 грн.

Строк поставки Продавцем 15 червня 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 30 % від суми, що складає 101947,95 грн. до 18.06.2012р., а решту суми - 237878,55 грн. до 31 серпня 2012р.

Відповідно до специфікації № 4 від 25.06.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 2562 грн.

Строк поставки Продавцем 25 червня 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 30 % від суми, що складає 768,60 грн. до 28.06.2012р., а решту суми - 1793,40 грн. до 31 серпня 2012р.

Відповідно до специфікації № 5 від 02.07.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 25830 грн.

Строк поставки Продавцем 02 липня 2012 р.

Відповідно до специфікації № 6 від 17.07.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 59634,60 грн.

Строк поставки Продавцем до 23 липня 2012 р.

Відповідно до специфікації № 7 від 17.08.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 2723,40 грн.

Строк поставки Продавцем до 17 серпня 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми, що складає 2723,40 грн. до 31.08.2012 р.

Відповідно до специфікації № 8 від 01.11.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 21156 грн.

Строк поставки Продавцем 01 листопада 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми, що складає 21156 грн. до 01.11.2012р.

Відповідно до специфікації № 9 від 01.11.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 3030,72 грн.

Строк поставки Продавцем 01 листопада 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми, що складає 3030,72 грн. до 01.11.2012 р.

Відповідно до специфікації № 10 від 02.11.2012р. Продавець поставляє, а Покупець купує товар в сумі 20844 грн.

Строк поставки Продавцем до 05 листопада 2012 р.

Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми, що складає 20844 грн. до 01.11.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Вінницької області від 12.06.2013р. по справі № 902/473/13 за позовом Приватного підприємства "Піраміда - Агро" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" на користь Приватного підприємства "Піраміда - Агро" 617 586,76 грн. заборгованості та 12 351,74 грн. судового збору.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 24.09.2015р. вбачається, що виконавче провадження № 38900032 з виконання наказу господарського суд Вінницької області від 01.07.2013р. по справі № 9020/473/13 зупинено, у ході виконавчого провадження на користь стягувача Приватного підприємства "Піраміда - Агро" з боржника Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" здійснено стягнення у загальній сумі 68681 грн. 23 коп.

Також з матеріалів справи вбачається , що Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" перерахувало на користь Приватного підприємства "Піраміда - Агро" 100000 грн. пл. дорученням № 143635033 від 25.04.2014 р. за засоби захисту згідно договору за 2012 рік.

16.04.2014р. Приватне підприємство "Піраміда - Агро" (в договорі "Первісний кредитор"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" (в договорі В«ОСОБА_5 кредиторВ» ) та Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (в договорі "Боржник") уклали Договір про відступлення права вимоги № 8 (далі Договір відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор відступає, а ОСОБА_5 кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до Договору товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 р. (надалі іменується В«Основний договір В» ), укладеного між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення права вимоги ОСОБА_5 кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 93435,38 дол. США, що станом на дату укладення даного Договору становить 1252034,06 грн. Крім цього до ОСОБА_5 кредитора переходять всі права Первісного кредитора за Основним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору відступлення права вимоги право вимоги, що відступається за Основним договором у відповідності до умов даного Договору, складає суму, що становить 93435,38 дол. США, що станом на дату укладення даного Договору складає 1252034,06 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору відступлення права вимоги відступлення Первісним кредитором ОСОБА_5 кредитору права вимоги за Основним договором є оплатним.

Відповідно до п. 2.3. Договору відступлення права вимоги оплата за відступлене право вимоги за Основним договором складає суму в розмірі 93 435,38 дол. США, що станом на дату укладення даного Договору складає 252034,06 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником його обов'язків.

Відповідно до п. 3.2. Договору відступлення права вимоги ОСОБА_5 кредитор зобов'язується оплатити Первісному кредитору суму коштів, зазначену в п. 2.3 даного Договору, з розстроченням платежу за наступним графіком:

• 100 000 грн. - до 22 квітня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 вересня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 жовтня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 грудня 2014 року;

• 852 034,06 грн. - в довільному графіку за вибором ОСОБА_5 кредитора, але не пізніше 10 квітня 2015 року.

Відповідно до п. 3.3 Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор не вправі змінювати умови Основного договору без письмової згоди ОСОБА_5 кредитора. В випадках, коли Новим кредитором порушуються терміни та суми оплати, які вказані в п. 3.2. Первісний кредитор діє на власний розсуд тільки згідно чинного законодавства згідно Розділу 5 Даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор зобов'язаний передати ОСОБА_5 кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох днів з дати надходження оплати за відступлене право вимоги за Основним договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору відступлення права вимоги у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору відступлення права вимоги у випадку невиконання будь-якою Стороною будь-яких грошових зобов'язань, передбачених даним Договором, така Сторона повинна сплатити Стороні, на користь якої має бути виконане грошове зобов'язання, штрафні санкції, штрафи та пеня, які вказані в основному Договорі (Договорі товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 р.)

Відповідно до п. 5.3 Договору відступлення права вимоги усі спори, що виникають з цього Договору, пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Матеріалами справи стверджується, що Відповідач частково виконав зобов'язання за договором в частині сплати передбачених п. 3.2. Договору коштів, зокрема перерахував на користь позивача 300000 грн. , в т. р. 02.10.2014 р. 50000 грн., 09.10.2014 р. 50000 грн., 11.11.2014 р. 50000 грн.,09.01.2015 р. 50000 грн., 13.02.2015р. 100000 грн., що стверджується банківськими виписками в матеріалах справи.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з вартості оплати відступлення Первісним кредитором ОСОБА_5 кредитору права вимоги за Основним договором відповідно до п.п. 2.2., 2.3. Договору про відступлення права вимоги. При цьому у розрахунку позовних вимог , наведеному у позовні заяві, позивач розраховує заборгованість цієї вартості у доларах США, застосовуючи до часткових платежів, здійснених відповідачем , курс долара США на дату платежу.

З таким розрахунком заборгованості суд не погоджується з наступних підстав.

Як вже зазначено вище, розділом 3 Договору відступлення права вимоги встановлено порядок виконання зобов'язання ОСОБА_5 кредитора по оплаті Первісному кредитору відступленої на його користь вимоги , зокрема сплата коштів має відбуватись за таким графіком

• 100 000 грн. - до 22 квітня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 вересня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 жовтня 2014 року;

• 100 000 грн. - до 20 грудня 2014 року;

• 852 034,06 грн. - в довільному графіку за вибором ОСОБА_5 кредитора, але не пізніше 10 квітня 2015 року.

У договорі відсутня будь-яка умова щодо перерахунку коштів , що підлягають сплаті за цим графіком, на курс долара США на день оплати.

За таких обставин перерахунок отриманих позивачем коштів від відповідача в рахунок оплати відступлення права вимоги є безпідставним, оскільки не відповідає умовам договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги Відповідач повинен сплатити Позивачу за право вимоги, яке відступається Позивачем за Договором товарного кредиту, 1252 034,06 грн. до 10.04.2015 р. з розстроченням згідно графіку.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті заборгованості за Договором про відступлення права вимоги виконав частково в сумі 300000 грн., що стверджується банківськими виписками (а.с. 38-40).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про відступлення права вимоги станом на день прийняття рішення суду становить 952034 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати відступленого права підтверджуються Договором про відступлення права вимоги № 8 від 16.04.2014р., банківськими виписками, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 952034 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача проти стягнення з нього оплати за відступлене право вимоги , викладені у відзиві від 25.09.2015 р. та заяві від 07.10.2015 р. спростовуються наступним.

Як вбачається з Договору про відступлення права вимоги №8 , його предметом є уступка права вимоги за Договором товарного кредиту №12/100 від 08.05.2012 . За цим Договором ОСОБА_5 кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 93435,38 дол. США, що станом на дату укладення даного Договору становить 1252034,06 грн. Крім цього до ОСОБА_5 кредитора переходять всі права Первісного кредитора за Основним договором.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

З укладеного Договору про відступлення права вимоги не вбачається, що уступлено процесуальне право вимоги до боржника щодо виконання рішення суду, а тому така уступка вимоги не суперечить закону.

Твердження відповідача про те, що Договір про відступлення права вимоги є неукладеним, оскільки всупереч ст.517 ЦК України первісний кредитор не передав новому кредитору документи, які засвідчують права за договором , не приймаються судом, оскільки відповідно до п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор зобов'язаний передати ОСОБА_5 кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох днів з дати надходження оплати за відступлене право вимоги за Основним договором.

Оскільки ОСОБА_5 кредитор на час розгляду справи судом не виконав у повному обсязі свого зобов'язання по оплаті за відступлене право вимоги, він не набув цього права , а Первісний кредитор не набув обов'язку передати документи , що підтверджують право вимоги до Боржника.

Твердження відповідача про те, що Боржник має право не виконувати свого обов'язку ОСОБА_5 кредиторові не спростовує наявність обов'язку ОСОБА_5 кредитора сплатити Первісному кредитору оплату за відступлене право вимоги.

Твердження відповідача про те, що Договір про відступлення права вимоги є нікчемним, оскільки він порушує публічний порядок, не підтверджується поданими до суду доказами.

Твердження відповідача про те, що пл. доручення № 143635033 від 25.04.2014 р. про перерахування ДП «Сільськогосподарське підприємство «Іллінецьке» на користь ПП В«Піраміда-АгроВ» 100000 грн. свідчить про зменшення обсягу обов'язків за договором товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 та про те, що Первісний кредитор і Боржник відмовились від виконання договору № 8 від 16.04.2014 р. , а ОСОБА_5 кредитор не заперечує проти відмови від Договору №8 від 16.04.2014 р. не приймається судом з наступних підстав.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторонами не надано суду належних та допустимих доказів щодо розірвання Договору про відступлення права вимоги та припинення встановлених ним зобов'язань.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 338709,63 грн. пені за загальний період з 23.04.2014р. по 03.08.2015р., 197397,85 грн. штрафу , 63189,74 грн. 10% річних за загальний період з 23.04.2014р. по 03.08.2015р., 203845,79 грн. інфляційних втрат за загальний період з 23.04.2014р. по 03.08.2015р.

В частині стягнення пені , штрафу, річних у розмірі збільшеному до 10% суд дійшов висновку про відмову у позові з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вже було зазначено вище, Договором про відступлення права вимоги сторони визначили відповідальність сторін за невиконання умов Договору наступним чином:

Відповідно до п. 5.1. Договору відступлення права вимоги у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору відступлення права вимоги у випадку невиконання будь-якою Стороною будь-яких грошових зобов'язань, передбачених даним Договором, така Сторона повинна сплатити Стороні, на користь якої має бути виконане грошове зобов'язання, штрафні санкції, штрафи та пеня, які вказані в основному Договорі (Договорі товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 р.)

Як вбачається з Договору товарного кредиту № 12/100 від 08.05.2012 р., в останньому визначено відповідальність сторін, що уклали Договір товарного кредиту за порушення умов Договору товарного кредиту, зокрема за несвоєчасну оплату товару.

Договір про відступлення права вимоги укладений іншими сторонами , має інший предмет та умови його виконання , відмінні від умов Договору товарного кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у Договорі про відступлення права вимоги сторони не передбачили відповідальність ( розмір та базу нарахування неустойки) за порушення зобов'язань Новим кредитором щодо оплати відступлення права вимоги перед Первісним кредитором , також у цьому Договорі не передбачено збільшення розміру процентів річних , встановленого ст. 625 ЦК України.

В частині стягнення втрат від інфляції та річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Позовні вимоги в частині стягнення річних, інфляційних втрат підтверджуються договором про відступлення права вимоги № 8 від 16.04.2014р., розрахунком здійсненим судом за допомогою системи «Ліга-Закон» , іншими матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню в сумі 12972,81 грн. річних за загальний період з 23.04.2014р. по 03.08.2015р., та частковому задоволенню в сумі 192346,42 грн. інфляційних втрат за загальний період з 23.04.2014р. по 03.08.2015р.на підставі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані позивачем докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 1157353,23 грн., з яких:

основний борг - 952034 грн.;

річних - 12972,81 грн.;

інфляційні втрати - 192346,42 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 1157353,23 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" (вул. Леніна,15, с. Іллінецьке, Іллінецький район, Вінницька область, 22712, код ЄДРПОУ 38373353 ) на користь Приватного підприємства "Піраміда-Агро" ( бульвар Шевченка, 268/2, офіс 13, м. Черкаси ,18001 ; вул. В.Чорновола, 263, офіс 3,4 м. Черкаси,18028, код ЄДРПОУ 34924277) 952034 грн. основного боргу, 192346,42 грн. інфляційних втрат, 12972,81 грн. річних, 23147,06 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 643118,01 грн. основного боргу, 338709,63 грн. пені, 11499,37 грн. інфляційних втрат, 50216,93 грн. річних, 197397,85 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 12 жовтня 2015 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу