Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/20246/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу №910/20246/15

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" до 1) акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті"; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" простягнення 101 581 051,05 грн. та зобов'язання передати майно

За участю представників:

від позивача:Пантій О.А., довіреність № 03/15 від 03.08.2015р.; Пащук В.С., довіреність № 04/15 від 03.08.2015р.; від відповідача 1:Сацик В.О., довіреність б/н від 03.08.2015р.; від відповідача 2:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (надалі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (надалі - відповідач 2) про стягнення 101 581 051,05 грн. та зобов'язання передати майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором № 30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009р., в останнього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 27 371 940,85 грн., за прострочення сплати якої додатково нараховані пеня в сумі 449 859,80 грн., інфляційні - 29 259 249,05 грн. та 3% річних у розмірі 4 769 466,95 грн. Також, позивачем, відповідно до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, нарахована відповідачу-1 неустойка за прострочення повернення майна, розмір якої становить 39 730 534,40 грн. При цьому, з метою відновлення порушених прав позивача, останній просить передати в рахунок погашення заборгованості належні відповідачу-1 транспортні засоби та спеціальну техніку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/20246/15 та призначено її розгляд на 27.08.2015р.

10.08.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено та вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить акціонерній компанії «Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті» в особі Представництва «Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті», а саме: транспортні засоби та спеціальну техніку у кількості 17 штук.

25.08.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описок в ухвалах суду від 10.08.2015р. та від 11.08.2015р., які були допущені у назві відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015р. заяву представника позивача задоволено та внесено виправлення у назві відповідача-1, які були допущені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.08.2015р. про порушення провадження у справі №910/20246/15 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

27.08.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням повноваженого представника у щорічній відпустці.

У судовому засіданні 27.08.2015р. представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю на даний час подати документи, витребувані ухвалою про порушення провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних позивача, відповідача-2 та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутні в судовому засіданні 10.09.2015р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та подали клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.

Представник відповідача-1 надав у судовому засіданні клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів; заяву про припинення провадження у справі, оскільки, на думку відповідача-1, є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та заяву про скасування заходів до забезпечення позову.

Представники позивача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з наданням можливості ознайомитись з поданими представником відповідача-1 заявами та доказами по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015р., розгляд справи було відкладено на 23.09.2015р., у зв'язку з неявкою повноваженого представника відповідача-2, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказі у справі.

23.09.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 23.09.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив долучити до матеріалів справи: копію акту звірки від 07.02.2011р. та копію поштового конверту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015р., розгляд справи було відкладено на 30.09.2015р., у зв'язку з неявкою повноваженого представника відповідача-2 та неподанням витребуваних судом доказів.

29.09.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015р., розгляд справи було відкладено на 30.09.2015р., у зв'язку з неявкою повноваженого представника відповідача-2 та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутні в судовому засіданні 06.10.2015р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, просив задовольнити клопотання про припинення провадження та клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 10.08.2015р. як і послідуючі ухвали про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача-2 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача-2, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих учасниками судового процесу, у нарадчій кімнаті.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" (орендар) та представництвом "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (суборендар) було укладено договір № 30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки (далі - "Договір №30/07/09-БУ").

Відповідно до п. 1.1 Договору №30/07/09-БУ, орендар зобов'язався передати, а суборендар прийняти в орендне користування, за плату, на певний строк транспортні засоби (спецтехніку) на умовах, викладених у даному договорі, згідно додатків, що є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Договору №30/07/09-БУ, майно передається в суборенду суборендарю з моменту оформлення актів приймання-передачі, складених в порядку визначеному чинним законодавством України та підписаних представниками обох сторін. Майно передається за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, 167 км дороги М06 Київ-Чоп, де розташована будівельно-виробнича база суборендаря.

Згідно положень п. 2 додатку №1 від 30.07.2009р. до Договору №30/07/09-БУ, сторонами було встановлено розмір щомісячної орендної плати за користування орендованими транспортними засобами та спеціальною технікою у розмірі 2 483 158,40 грн. в місяць.

У відповідності до п.п. 3.1-3.3 Договору, розмір орендної плати за 1 місяць узгоджується сторонами додатково в додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору. Суборендар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту приймання передачі майна повинен здійснити попередню оплату орендарю в розмірі 30% від місячної орендної плати, яка вказана в додатках до даного договору. В подальшому орендна плата сплачується у безготівковому порядку, протягом 5 (п'яти) календарних днів згідно рахунку, виставленого орендарем, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору №30/07/09-БУ 30.07.2009, ТОВ "Бауком Україна" передало, а Представництво "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" прийняло у користування транспортні засоби та спеціальну техніку у загальній кількості 24 одиниці, а саме: транспортні засоби VOLVO FM 2007 року випуску у кількості 8 одиниць, державні номерні знаки: AC 3630 AK, AC 3084 AK, AC 0042 AK, AC 4974 AK, AC 3085 AK, AC 4982 AK, AC 5175 AK, AC 4951 AK, номера кузову (шасі): YV2JSG0GX7A643583, YV2JSG0G57A640882, YV2JSG0G57A638775, YV2JSG0GX7A643454, YV2JSG0GX7A640862, YV2JSG0G97A643445, YV2JSG0G77A643458, YV2JSG0G2A642332, відповідно; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 07325 AC, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) JCB 1801830; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 04456 AC, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB VM132P71801209; екскаватор гусеничний JCBLC, номерний знак 05642 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS33CT81240826; екскаватор гусеничний JСВ JS220LC, номерний знак 02231 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; екскаватор гусеничний JCB JS220LC, номерний знак 02232 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; Коток Bomag, номерний знак 07350 АС, 2007 року випуску; Коток Bomag, номерний знак 07351 АС, 2007 року випуску; Екскаватор JSB 3СХ, номерний знак 02132 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) 0974462; Грейдер /китай/, номерний знак 07106 АС; Фронтальний навантажувач Liebherr 554, номерний знак 07143 АС, 2008 року випуску; Грейдер ДЗ-122, 2007 року випуску; Бульдозер СД-16, номерний знак 02264 АС, 2007 року випуску; Бульдозер СД-23, номерний знак 02288 АС; Асфальтоукладчик, номерний знак S1900, 2001 року випуску; Асфальтоукладчик Bomag, номерний знак BF 691 С; Автокран ЗИЛ-133, що підтверджується складеним та підписаним представниками сторін додатком №1 від 30.07.2009р. до Договору №30/07/09-БУ.

У період з вересня 2009 року по липень 2010 року відповідачем-1 було перераховано на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 4 909 118,17 грн. в якості сплати орендної плати за користування орендованим згідно Договору №30/07/09-БУ майном.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 07.02.2011р., підписаного представниками та скріпленого печатками сторін станом на 07.02.2011р., сторонами було погоджено, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем за користування орендованим згідно Договору №30/07/09-БУ майном у період з вересня 2009 року по травень 2010 року становить 19 922 465,83 грн.

Листом від 01.09.2010р. позивач повідомив відповідача-1 про те, що у зв'язку із невиконанням останнім зобов'язання з повернення орендованого згідно Договору №30/07/09-БУ майна позивачем було здійснено одностороннє повернення відповідної техніки.

24.03.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" (кредитор) було укладено Договір поруки № 24/03-15 (надалі - "Договір поруки"), відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручився перед кредитором за виконання всіх обов'язків Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (боржник), що виникли з Договору №30/07/09-БУ.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора. Порукою за цим договором забезпечується виконання боржником взятих на себе згідно основного договору зобов'язань (в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій, які виникнуть у випадку неналежного виконання ним таких зобов'язань) - в сумі, що не може бути більшою 100 000,00 грн.

Згідно із п. 4.1 Договору поруки, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) божником обов'язку за основним договором, кредитор на свій власний розсуд звертається з письмовою вимогою до боржника про виконання цього обов'язку або з позовом до суду.

Спір у справі стосується правових наслідків невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань за Договором №30/07/09-БУ по сплаті орендної плати за користування орендованим майном та повернення такого майна орендодавцю після спливу строку оренди.

Спірний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (в т.ч. актами приймання-передачі спеціальної техніки від 01.08.2009р., актами про повернення та технічний стан техніки від 30, 31.08.2015р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011р. від 07.02.2011р.) підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем-1 в суборенду спірного майна, а саме: транспортних засобів VOLVO FM 2007 року випуску у кількості 8 одиниць, державні номерні знаки: AC 3630 AK, AC 3084 AK, AC 0042 AK, AC 4974 AK, AC 3085 AK, AC 4982 AK, AC 5175 AK, AC 4951 AK, номера кузову (шасі): YV2JSG0GX7A643583, YV2JSG0G57A640882,YV2JSG0G57A638775,YV2JSG0GX7A643454, YV2JSG0GX7A640862, YV2JSG0G97A643445, YV2JSG0G77A643458, YV2JSG0G2A642332, відповідно; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 07325 AC, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) JCB 1801830; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 04456 AC, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB VM132P71801209; екскаватор гусеничний JCBLC, номерний знак 05642 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS33CT81240826; екскаватор гусеничний JСВ JS220LC, номерний знак 02231 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; екскаватор гусеничний JCB JS220LC, номерний знак 02232 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; Коток Bomag, номерний знак 07350 АС, 2007 року випуску; Коток Bomag, номерний знак 07351 АС, 2007 року випуску; Екскаватор JSB 3СХ, номерний знак 02132 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) 0974462; Грейдер /китай/, номерний знак 07106 АС; Фронтальний навантажувач Liebherr 554, номерний знак 07143 АС, 2008 року випуску; Грейдер ДЗ-122, 2007 року випуску; Бульдозер СД-16, номерний знак 02264 АС, 2007 року випуску; Бульдозер СД-23, номерний знак 02288 АС; Асфальтоукладчик, номерний знак S1900, 2001 року випуску; Асфальтоукладчик Bomag, номерний знак BF 691 С; Автокран ЗИЛ-133, користування ним відповідачем-1 протягом серпня 2009 року - серпня 2010 року та здійснення одноособового вилучення такого майна позивачем 30, 31 серпня 2010 року.

Наведені обставини не заперечувалися сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями п.п. 6.1, 6.2 Договору №30/07/09-БУ сторонами було погоджено, що даний договір вступає в силу з моменту фактичної передачі майна суборендарю згідно акту приймання-передачі та діє на протязі 1 (одного) місяця. Термін оренди автоматично рахується продовжений до 31.12.2009р., якщо за 3 (три) календарні дні, до закінчення терміну дії договору, зазначеного у п. 6.1, не надійшло ніяких письмових заперечень від сторін про розірвання даного договору.

Тобто, сторонами було погоджено, що за відсутності заперечень сторін, Договір №30/07/09-БУ діє до 31.12.2009р.

За змістом ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відтак, в силу приписів ст. 291 Господарського кодексу України та п. 2.3 Договору №300/07/08-БУ, спірний договір є таким, що припинив свою дію з 31.12.2009р.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Положення вказаної норми закону та Договору №30/07/09-БУ з урахуванням приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України свідчать про те, що у разі припинення договору у розумінні ст. 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у орендаря виникає обов'язок повернути орендодавцю майно з оренди.

Як встановлено судом Договір №30/07/09-БУ припинив свою дію з 31.12.2009р., в той же час, доказів повернення відповідачем-1 на користь позивача орендованого майна чи ініціювання відповідного питання матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не надано.

Тобто, в порушення положень приписів ст. 785 Цивільного кодексу України та Договору №30/07/09-БУ відповідач-1 після 31.12.2009р. продовжив користуватися спірним майном.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Договір суборенди транспортних засобів та спеціальної техніки № 92.12.-БУ від 01.12.2009р. не може вважатись доказом пролонгації Договору №30/07/09-БУ від 30.07.2009р. та правомірного користування майном після закінчення строку дії Договору №30/07/09-БУ від 30.07.2009р., оскільки рішенням господарського суду Житомирської області від 23.11.2011р. у справі № 17/5007/73/11, яке набрало законної сили, було встановлено, що Договір суборенди транспортних засобів та спеціальної техніки № 92.12.-БУ від 01.12.2009р. є неукладеним з огляду на недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди.

Отже, Договір суборенди транспортних засобів та спеціальної техніки № 92.12.-БУ від 01.12.2009р. вважається таким, що не відбувся, а тому не може виступати правовою підставою для користування майном.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені передбачити в договорі оренди положення щодо обов'язку орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки буде передбачати продовження обов'язку внесення плати за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, будь-який рівнозначний пункт щодо обов'язку сплати орендних платежів після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна в розумінні ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України є обумовленим договором відступом сторін від загального правила та свідчить про продовження існування зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати на користь орендодавця, яке буде припинено в момент фактичного повернення майна.

В даному випадку, положеннями Договору №30/07/09-БУ сторонами було встановлено обов'язок суборендаря по сплаті орендної плати за весь час фактичного користування орендованим майном до його повернення орендарю.

З огляду на викладене вбачається, що основне зобов'язання відповідача-1 сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припиняється, оскільки його припинення у розумінні умов спірного договору пов'язано з моментом повернення орендованого майна, а не з фактом закінченням строку дії договору, що відповідає приписам ст.ст. 6, 653, 762 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки щодо обов'язку орендаря сплачувати оренду плату за весь час фактичного користування майном викладені в постановах Вищого господарського суду України від 12.02.2014р. у справі №927/1215/13 (залишеній без змін в частині визнання правомірним стягнення орендної плати після припинення договору за фактичний час користування орендованим майном постановою Верховного Суду України від 02.09.2014р.), від 05.02.2014р. у справі №907/669/13, від 08.12.2011р. у справі №37/121, від 22.10.2009р. у справі №26/399.

Отже, враховуючи, що передане відповідачу-1 спірне майно у визначені Договором №30/07/09-БУ строки повернуто не було, що не заперечується сторонами та підтверджується в т.ч. наявними в матеріалах справи актами про повернення та технічний стан техніки, актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011р., який підписаний представниками та скріплений печатками сторін, то в силу наведених положень чинного законодавства України та приписів спірного договору у останнього виник обов'язок по оплаті орендної плати за фактичний час користування таким майном.

З огляду на викладене вбачається існування правових підстав для нарахування позивачем орендної плати за період серпень 2009 року - серпень 2010 року (фактичний час користування відповідачем-1 орендованим згідно Договору №30/07/09-БУ майном) та обов'язок останнього по її оплаті в місячному розмірі 2 483 158,40 грн., що був погоджений сторонами в додатку №1 до Договору №30/07/09-БУ від 30.07.2009р.

Таким чином, враховуючи визначений сторонами розмір місячної орендної плати відповідач-1 за час користування спірним майном протягом вказаного періоду зобов'язаний був сплатити на користь позивача орендну плату у загальному розмірі 32 281 059,02 грн.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями п. 3.3 Договору №30/07/09-БУ сторонами було погоджено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку, протягом 5 календарних днів згідно рахунку, виставленого орендарем, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа поточного місяця.

Отже, враховуючи приписи ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3 Договору №30/07/09-БУ відповідач-1 зобов'язаний був виконувати грошове зобов'язання по сплаті орендної плати щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У період з вересня 2009 року по липень 2010 року відповідачем-1 було перераховано на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 4 909 118,17 грн. в якості сплати орендної плати за користування орендованим, згідно Договору №30/07/09-БУ, майном.

Отже, заборгованість відповідача-1 з орендної плати за період користування спірним майном становить 27 371 940,85 грн., частково визнана відповідачем-1 в акті звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011р. від 07.02.2011р., а строк виконання грошового зобов'язання по її оплаті на момент вирішення спору настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача-1 грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 27 371 940,85 грн. на підставі Договору №30/07/09-БУ за користування орендованим майном у період серпень 2009 року - серпень 2010 року. Відповідачем вказана заборгованість не спростована.

При цьому, в судовому засіданні 10.09.2015р. представником відповідача-1 було подано заяву за змістом якої просив припинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із існуванням рішення господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме: рішення господарського суду Житомирської області від 29.11.2011р. у справі №9/5007/12/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва про розірвання договору суборенди транспортних засобів та спеціально техніки від 30.07.2009р. та стягнення 28 654 406,08 грн.

Положення п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов'язок суду припинити провадження у справі у випадку якщо вже існує рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Із наявних в матеріалах справи судових рішень у справі №9/5007/12/11 вбачається, що предметом вирішення господарським судом Житомирської області спору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" та Акціонерною компанією "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва в межах такої справи з урахуванням заяв про зменшення та уточнення позовних вимог були наступні вимоги:

- стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно договору №30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009р. технікою у кількості 24 одиниці, а саме: транспортні засоби VOLVO FM 2007 року випуску у кількості 8 одиниць, державні номерні знаки: AC3630AK, AC 3084 AK, AC 0042 AK, AC 4974 AK, AC 3085 AK, AC 4982 AK, AC 5175 AK, AC 4951 AK, номера кузову (шасі): YV2JSG0GX7A643583, YV2JSG0G57A640882, YV2JSG0G57A638775, YV2JSG0GX7A643454, YV2JSG0GX7A640862, YV2JSG0G97A643445, YV2JSG0G77A643458, YV2JSG0G2A642332, відповідно; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 07325 AC, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) JCB 1801830; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 04456 AC, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB VM132P71801209; екскаватор гусеничний JCBLC, номерний знак 05642 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS33CT81240826; екскаватор гусеничний JСВ JS220LC, номерний знак 02231 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; екскаватор гусеничний JCB JS220LC, номерний знак 02232 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; Коток Bomag, номерний знак 07350 АС, 2007 року випуску; Коток Bomag, номерний знак 07351 АС, 2007 року випуску; Екскаватор JSB 3СХ, номерний знак 02132 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) 0974462; Грейдер /китай/, номерний знак 07106 АС; Фронтальний навантажувач Liebherr 554, номерний знак 07143 АС, 2008 року випуску; Грейдер ДЗ-122, 2007 року випуску; Бульдозер СД-16, номерний знак 02264 АС, 2007 року випуску; Бульдозер СД-23, номерний знак 02288 АС; Асфальтоукладчик, номерний знак S1900, 2001 року випуску; Асфальтоукладчик Bomag, номерний знак BF 691 С; Автокран ЗИЛ-133, протягом періоду з 01.08.2009р. по 01.12.2009р. у розмірі 5 023 515,43 грн.;

- стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно договору №30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009р. технікою у кількості 9 одиниць, а саме: екскаватор гусеничний JCB JS220LC, номерний знак 02232 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; Коток Bomag, номерний знак 07350 АС, 2007 року випуску; Коток Bomag, номерний знак 07351 АС, 2007 року випуску; Фронтальний навантажувач Liebherr 554, номерний знак 07143 АС, 2008 року випуску; Грейдер ДЗ-122, 2007 року випуску; Бульдозер СД-16, номерний знак 02264 АС, 2007 року випуску; Бульдозер СД-23, номерний знак 02288 АС; Асфальтоукладчик, номерний знак S1900, 2001 року випуску; Автокран ЗИЛ-133, протягом періоду з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. у розмірі 5 745 913,20 грн.;

- стягнення заборгованості з оплати вартості поточного ремонту та заміни зношувальних частин орендованої згідно договору №30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009р. техніки у розмірі 232 521,32 грн.;

- стягнення нарахованих за прострочення по сплаті наведеної заборгованості пені у розмірі 196 004,20 грн., нарахованої по кожному платежу окремо у загальний період з 11.10.2009р. по 11.12.2010р., інфляційних втрат у розмірі 1 324 483,00 грн. та 3% річних у розмірі 377 244,35 грн., нарахованих по кожному платежу окремо у загальний період з 11.10.2009р. по 01.04.2011р.

В той же час, предметом розгляду спору у даній справі є наступні вимоги:

- стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно Договору №30/07/09-БУ технікою у кількості 24 одиниці протягом періоду з 01.08.2009р. по 31.08.2010р. у розмірі 27 371 940,85 грн.;

- стягнення нарахованих за прострочення по сплаті наведеної заборгованості пені у розмірі 449 859,80 грн., нарахованої по кожному платежу окремо у загальний період з 10.10.2009р. по 10.02.2011р., інфляційних втрат у розмірі 29 259 249,05 грн. та 3% річних у розмірі 4 769 466,95 грн., нарахованих по кожному платежу окремо за загальний період з 10.10.2009р. по 31.07.2015р.;

- стягнення нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки за прострочення по поверненню орендованої згідно Договору №30/07/09-БУ техніки за період з 02.01.2010р.-31.08.2010р. у розмірі 39 730 534,40 грн.;

- зобов'язання відповідача-1 передати у власність позивача транспортні засоби;

- стягнення з відповідача-2 грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн.

З огляду на викладене вбачається, що предмети позовів у справі господарського суду міста Києва № 910/20246/15 та у справі господарського суду Житомирської області №9/5007/12/11 є відмінними в наступній частині:

- стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно Договором №30/07/09-БУ технікою у кількості 15 одиниць, а саме: транспортні засоби VOLVO FM 2007 року випуску у кількості 8 одиниць, державні номерні знаки: AC3630AK, AC 3084 AK, AC 0042 AK, AC 4974 AK, AC 3085 AK, AC 4982 AK, AC 5175 AK, AC 4951 AK, номера кузову (шасі): YV2JSG0GX7A643583, YV2JSG0G57A640882, YV2JSG0G57A638775,YV2JSG0GX7A643454,YV2JSG0GX7A640862, YV2JSG0G97A643445, YV2JSG0G77A643458, YV2JSG0G2A642332, відповідно; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 07325 AC, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) JCB 1801830; віброкоток JCB VM 132 D, номерний знак 04456 AC, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB VM132P71801209; екскаватор гусеничний JCBLC, номерний знак 05642 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS33CT81240826; екскаватор гусеничний JСВ JS220LC, номерний знак 02231 АС, 2007 року випуску, номер кузову (шасі) JCB JS22CV71203924; Екскаватор JSB 3СХ, номерний знак 02132 АС, 2008 року випуску, номер кузову (шасі) 0974462; Грейдер /китай/, номерний знак 07106 АС; Асфальтоукладчик Bomag, номерний знак BF 691 С, протягом періоду з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. у розмірі 9 153 037,20 грн.;

- стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно Договору №30/07/09-БУ технікою у кількості 24 одиниць техніки протягом періоду з 01.06.2010р. по 31.08.2010р. у розмірі 7 449 475,20 грн.;

- стягнення нарахованих за прострочення по сплаті наведеної заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані у іншій періоди;

- стягнення нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки за прострочення по поверненню орендованої згідно договору №30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009 техніки за період з 02.01.2010р.-31.08.2010р. у розмірі 39 730 534,40 грн.;

- зобов'язання відповідача-1 передати у власність позивача транспортні засоби;

- стягнення з відповідача-2 грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн.

Відтак, правові підстави для припинення провадження у даній справі в наведеній частині з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відсутні, а тому підлягають розгляду судом.

В іншій же частині: стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно Договору №30/07/09-БУ технікою у кількості 24 одиниці протягом періоду з 01.08.2009р. по 01.12.2009р. у розмірі 5 023 515,43 грн.; стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою згідно Договору №30/07/09-БУ технікою у кількості 9 одиниць протягом періоду з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. у розмірі 5 745 913,20 грн.; стягнення нарахованих за прострочення по сплаті наведеної заборгованості пені у розмірі 196 004,20 грн., нарахованої по кожному платежу окремо у загальний період з 11.10.2009р. по 11.12.2010р., інфляційних втрат у розмірі 1 324 483,00 грн. та 3% річних у розмірі 377 244,35 грн., нарахованих по кожному платежу окремо у загальний період з 11.10.2009р. по 01.04.2011р., позовні вимоги вже були предметом розгляду спору між сторонами в господарському суді з прийняттям відповідного судового рішення, а тому провадження у даній справі за такими вимогами підлягає припиненню з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи належним чином підтверджується правомірність вимог ТОВ "Бауком-Україна" про стягнення з Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" заборгованості за користування спірним майном у визначені судом періоди у розмірі 16 602 512,40 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Договором поруки відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за Договором №30/07/09-БУ.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель поручився перед кредитором за виконання всіх обов'язків Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (боржник), що виникли з Договору №30/07/09-БУ.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора. Порукою за цим договором забезпечується виконання боржником взятих на себе згідно основного договору зобов'язань (в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій, які виникнуть у випадку неналежного виконання ним таких зобов'язань) - в сумі, що не може бути більшою 100 000,00 грн.

Згідно із п. 4.1 Договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) божником обов'язку за основним договором, кредитор на свій власний розсуд звертається з письмовою вимогою до боржника про виконання цього обов'язку або з позовом до суду.

Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Договором №30/07/09-БУ у розмірі, що перевищує 100 000,00 грн.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Наразі, приписами чинного законодавства не передбачено окремих умов, які сторони повинні визначити та погодити під час укладання договору поруки.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 неустойки за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534,40 грн., пені за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 29 259 249,05 грн. та 3% річних у розмірі 4 769 466,95 грн.

В силу приписів ст. 612 Цивільного кодексу України відповідач 1 є таким, що прострочив взяті на себе грошові зобов'язання по оплаті орендної плати за Договором №30/07/09-БУ.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що відповідач-1 свого обов'язку по поверненню орендованого майна у визначений Договором №30/07/09-БУ строк (до 02.01.2010р.) не виконав, тобто, останнім було допущено прострочення з повернення орендованого майна у період з 02.01.2010р. по 31.08.2010р., а тому, в силу приписів наведених положень законодавства України, вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за вказаний період, що становить 39 730 534,40 грн., є правомірними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач-1 у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії останнього є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 7.5 Договору №30/07/09-БУ, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати (п. 3.3) суборендар сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням приписів п. 7.5 Договору №30/07/09-БУ, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, визначеного позивачем загального періоду нарахування пені, та періодів і сум, провадження за якими припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача за прострочення по сплаті орендної плати у спірний період становить 1 462 527,86 грн.

Оскільки визначений судом розмір пені є більшим, ніж заявлений позивачем до стягнення, то враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог така вимога підлягає задоволенню у заявленому до стягнення розмірі, що становить 449 859,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу, у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

За перерахунком суду, здійсненим з урахування обставин наведених при розрахунку пені, розміри інфляційних втрат і 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача-1 становлять 23 750 789,68 грн. та 4 015 486,61 грн., відповідно.

В іншій частині заявлені до стягнення інфляційні втрати (у розмірі 4 183 976,37 грн.) та 3% річних (376 735,99 грн.) обраховані невірно, а тому підстави для задоволення вимог позивача про їх стягнення відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості у розмірі 16 502 512,40 грн., неустойки за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534,40 грн., пені за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 23 750 789,68 грн. та 3% річних у розмірі 4 015 486,61 грн., а з відповідачів в солідарному порядку - заборгованості у розмірі 100 000,00 грн.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-1 передати позивачу у власність транспортні засоби та спеціальну техніку у кількості 17 штук, оскільки право власності на майно є непорушним в силу приписів ст. 321 ЦК України та ніхто не може бути позбавлений права власності на майно без відповідних правових підстав. Наявність лише заборгованості, у зв'язку з порушенням умов договору, не є правовою підставою для набуття права власності на майно, яке належить відповідачу-1.

З огляду на зазначені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд відзначає про відсутність на даний час підстав для скасування заходів щодо забезпечення позову, оскільки відсутні докази відновлення зі сторони відповідача-1 порушених прав позивача, що стали підставою для звернення останнього до господарського суду з даним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 2), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" » (10001, м. Житомир, майдан Згоди, 6, офіс 5; код 26607343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" (01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, офіс 2/23; код ЄДРПОУ 36064184) заборгованість з орендної плати у розмірі 16 502 512 грн. 40 коп., неустойку за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534 грн. 40 коп., пеню за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859 грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 750 789 грн. 68 коп. та 3% річних у розмірі 4 015 486 грн. 61 коп., 58 826 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 12, офіс, 177, код ЄДРПОУ 39314283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" 100 000,00 грн. заборгованості та 2 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" заборгованості з орендної плати у розмірі 10 769 428,45 грн., інфляційні втрат у розмірі 1 324 483,00 грн. та 3% річних у розмірі 377 244,35 грн. припинити.

5. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.10.2015р.

Суддя А.І. Привалов