Постанова

від 07.10.2015 по справі 904/5175/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015 року Справа № 904/5175/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Петровська А.В.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 22/15 від 08.01.2015;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н та б/д, дійсна до 31.12.2015 року, який був присутній в судовому засіданні 28.09.2015 року

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року

у справі № 904/5175/15

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя

до Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар", с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки пестицидів № КХ-П-99 від 14.05.2012 у загальному розмірі 28 346 грн. 17 коп.

З оголошеною в судовому засіданні 28.09.2015 року перервою до 07.10.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року у справі № 904/5175/15 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" 4 300,00 грн. основного боргу, 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу, 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року в частині стягнення індексації ціни товару в розмірі 13 415,88 грн., пені в розмірі 4 780,29 грн., штрафу в розмірі 2 925,00 грн. та ухвалити нове рішення, яким в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- рішення господарського суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- господарський суд не застосував до спірних правовідносин норми статті 611 Цивільного кодексу України;

- судом було здійснено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.09.2015 року.

В судовому засіданні 28.09.2015 року оголошувалась перерва до 07.10.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2015 року надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судових засіданнях 28.09.2015 року і 07.10.2015 року просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року у даній справі в частині відмови у стягненні з Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" штрафу в сумі 2 925,00 грн., в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми штрафу задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин справи, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

16.06.2015 року Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" про стягнення заборгованості за договором поставки пестицидів № КХ-П-99 від 14.05.2012 року у загальному розмірі 28 346,17 грн. (а. с. 5-48).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.07.2015 року (а. с. 1-3).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року розгляд справи відкладено на 29.07.2015 року (а. с. 79-81).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" 4 300,00 грн. основного боргу, 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу, 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 100-112).

Слід звернути увагу, що звертаючись із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року відповідачем оскаржувалось рішення лише в частині стягнення 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 29.07.2015 року в частині стягнення 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Позовна заява мотивована таким:

14.05.2012 року між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (надалі - Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Зелений Гектар" (надалі - Покупець) укладено договір № КХ-П-99 (надалі - Договір), відповідно до якого у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплачувати його (а. с. 18-20).

В пункті 2.1 Договору вказано, що найменування (асортимент) Товару, його кількість та ціна зазначаються у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

Сторонами було підписано три Специфікації до Договору, згідно з якими позивач зобов'язаний був поставити відповідачу товар на загальну суму 39 250,28 грн., а саме:

- Специфікація № 1 від 14.05.2012 року на загальну суму 10 763,60 грн.;

- Специфікація № 2 від 14.05.2012 року на загальну суму 25 936,68 грн.;

- Специфікація № 3 від 28.05.2012 року на загальну суму 2 550,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 39 250,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЗП6705 від 14.05.2012 року на загальну суму 10 763,28 грн., № ЗП6690 від 14.05.2012 року на загальну суму 25 936,68 грн., № ЗП8655 від 28.05.2012 року на загальну суму 2 550,00 грн.

Позивач посилається на те, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого Товару у розмірі 34 950,28 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений Товар в розмірі 4 300,00 грн.

Розглянувши позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 4 300,00 грн., місцевий господарський суд дійшов до висновку про її задоволення. При цьому, судом було встановлено, що за платіжним дорученням № 146 від 03.12.2014 року відповідачем сплачена сума боргу за договором поставки пестицидів № КГ-П-168 від 13.05.2014 року, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1283/15.

Стосовно позовних вимог про стягнення індексації ціни товару у розмірі 13 415,88 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.6 Договору ціна Товару, що вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку із тим, що Товар буде оплачуватись Покупцем не в день складання, то всі платежі Покупця Постачальнику за Товар підлягають індексації.

Згідно з пунктами 5.1, 7.1.1, 7.1.3 Договору відповідач зобов'язувався оплатити товар (у тому числі сплатити суму індексації ціни Товару) для чого необхідно перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному Договором.

В пункті 3 кожної специфікації, підписаної Сторонами також зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

Відповідно до пункту 5.6 Договору проіндексована сума платежу визначається наступним чином: ПСП = (К2/К1)хСП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, по якому визначалась ціна товару в ній (вказується у Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний в Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату Національним Банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то Сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України в найближчий до такої дати попередній день.

В пункті 5.6.1 Сторони погодили, що для показника К2 використовується середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який Сторони одержують із веб-сторінки http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http:/www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України, у найближчий попередній до дати платежу день.

Пунктом 5.6.2 встановлено, що у день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку Постачальником, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу.

Згідно із пунктом 5.6.6 Договору зобов'язання Покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовими зобов'язаннями Покупця перед Постачальником з оплати Товару. Сплачені Покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну Товару, вказану у Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Таким чином, Сторонами узгоджено, що за умовами Договору повна ціна Товару складається із ціни Товару, що визначена в специфікаціях (накладних) та з суми індексації ціни Товару, що нараховується в порядку, передбаченому пунктом 5.6 Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми індексації ціни товару, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача індексації ціни товару в розмірі 13 415,88 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 5 850,00 грн. штрафу та 4 780,29 грн. пені, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.1.3 Договору за прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо Товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Згідно із статтею 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

В пункті 8.2 Договору зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з частини 6 статті 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно із статтею 259 Цивільного кодексу України збільшують до трьох років.

Розглядаючи вимоги про стягнення 5 850,00 грн. штрафу та пені в розмірі 4 780,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що розрахунок суми штрафу та пені, здійснені позивачем, є правомірними.

При цьому, суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню в повному обсязі в розмірі 4 780,29 грн., а нараховану суму штрафу зменшив на 50 %.

Викладений висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 2 925,00 грн. є правомірним і відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

В частині 3 статті 551 ЦК України зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Обґрунтовуючи рішення в частині зменшення розміру пені суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що підприємство відповідача є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого має сезонний характер та те, що стягувана сума основного боргу складає близько 10 % від загальної суми поставки, умови Договору захищають майнові інтереси позивача шляхом індексації ціни товару, а також те, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим та складає більш як 200 % основного боргу.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зменшення розміру штрафу та стягнення його з відповідача у розмірі 2 925,00 грн.

Посилання скаржника щодо порушення місцевим господарським судом положення статті 61 Конституції України про неможливість повторного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги з огляду на наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

З іншого боку, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (пеня стягується за кожен день прострочки, а штраф - за прострочку понад 20 днів).

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08, від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить нормам статті 61 Конституції України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини та їх правові наслідки відповідають дійсності та доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Слід звернути увагу, що в апеляційній скарзі відповідач просив переглянути рішення господарського суду від 29.07.2015 року в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу. Проте, апеляційний господарський суд в своїй ухвалі від 31.08.2015 року помилково не вказав на оскарження рішення господарського суду від 29.07.2015 року у вказаній частині. За наведених обставин, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року в іншій частині не підлягає перегляду апеляційним господарським судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року в частині стягнення 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року у справі № 904/5175/15 в частині стягнення 13 415,88 грн. індексації ціни товару, 4 780,29 грн. пені, 2 925,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2015 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко