Постанова

від 01.10.2015 по справі 911/197/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. справа№ 911/197/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Довгопола Ю.О.

відповідача - Іщенко Д.Ю.

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс»

на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 р.

у справі № 911/197/15 (суддя - Саванчук С.О.)

за позовом Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс»

третя особа Підгірцівська сільська рада

про стягнення 149 551,38 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 115 314,60 грн основного боргу за договорами про надання послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт від 06.12.2013 р., 8 949,75 грн пені, 3 146,65 грн 3% річних, 22 140,38 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2015 р. було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підгірцівську сільську раду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 р. у справі № 911/197/15 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» на користь Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 115 314,60 грн основного боргу, 1 706,12 грн 3% річних та 21 877,63 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що договори про надання послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт № 35/18 та № 34/17 від 06.12.2013 р. ним не підписувались, а тому у ТОВ «Дніпробудсервіс» відсутній обов'язок сплачувати заборгованість за такими договорами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/197/15, а розгляд справи призначено на 17.09.2015 р.

17.09.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. у справі № 911/197/15 було відкладено розгляд справи до 01.10.2015 р.

В засідання суду, призначене на 01.10.2015 р., представник третьої особи вдруге не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

06.12.2013 р. між Управлінням капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» (далі - платник) та Підгірцівською сільською радою (далі - замовник) було укладено договори про надання послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт № 35/18 (далі - договір 1) та № 34/17 (далі - договір 2)(разом - договори).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1 виконавець зобов'язується за замовленням замовника, на умовах, визначених цими договорами, надати послуги з технічного нагляду за будівництвом об'єкта: капітальний ремонт та нове будівництво автодоріг в с. Креничі Обухівського району, за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський р-н., с. Підгірці, а платник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги в розмірі, строки та порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 1.1 договору № 2 виконавець зобов'язується за замовленням замовника, на умовах, визначених цим договором, надати послуги з технічного нагляду за будівництвом об'єкта: капітальний ремонт та нове будівництво автодоріг в с. Підгірці Обухівського району, за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський р-н., с. Підгірці, а платник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги в розмірі, строки та порядку, визначеному цим договором.

Загальна вартість наданих послуг визначається у зведених кошторисах та складає за договором № 1 - 91 771,32 грн, за договором № 2 - 397 964,02 грн (пункти 2.1 договорів).

Як передбачено пунктами 2.3 обох договорів, платник сплачує вартість послуг в обсязі, який визначений у акті наданих послуг на банківський рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дня підписання акту наданих послуг. Розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі актів наданих послуг з технічного нагляду за будівництвом на об'єкті, зазначені суми по технічному нагляду можуть уточнюватись в залежності від суми фактично виконаних робіт підрядником та підписаних актів виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 3.1 укладених договорів приймання наданих послуг відбувається шляхом підписання сторонами акту наданих послуг, виконавець складає та направляє замовнику, належним чином ним підписаний та завірений печаткою акт наданих послуг.

Пунктами 3.3 договорів встановлено, що послуги вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, що також є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Згідно з п. 4.5 договорів платник зобов'язаний провести оплату наданих послуг відповідно до умов договорів.

Договір № 1 та договір № 2 набирають чинності з дати їх підписання сторонами та діють до повного виконання їх умов, але не пізніше, ніж до 31 грудня 2014 року. Закінчення строку дії договорів не звільняє сторін від виконання обов'язків за ними (п. п. 5.1, 5.2 договорів).

Позивач свої зобов'язання за укладеним договором № 1 виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.12.2013 р. № 12 на суму 13 941,94 грн, від 27.12.2013 р. № 13 на суму 25 039,15 грн.

Вказані акти виконаних робіт були підписані уповноваженими представниками позивача і третьої особи та скріплені їх печатками на суму 38 981,09 грн.

Також, позивач виконав свої зобов'язання за договором № 2, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.12.2013 р. № 14 на суму 32 252,64 грн та від 27.12.2013 р. № 15 на суму 44 080,87 грн.

Вказані акти виконаних робіт були підписані уповноваженими представниками позивача та третьої особи та скріплені їх печатками на суму 76 333,51 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься копії актів звірки взаємних розрахунків сторін станом на грудень 2013 року, які підписано представниками позивача та третьої особи та скріплено відбитками їх печаток, в яких позивач та третя особа підтвердили заборгованість за договором № 1 у розмірі 38 981,09 грн, за договором № 2 у розмірі 76 333,51 грн.

Також, в матеріали справи містяться копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2013 року на суму 737 032,08 грн, за грудень 2013 року на суму 1 699 768,02 грн, за грудень 2013 року на суму 1 315 153,39 грн, за грудень 2013 року на суму 2 321 195,34 грн, за грудень 2013 на суму 2 052 185,47 грн та копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за грудень 2013 року на суму 737 032,08 грн, за грудень 2013 року на суму 1 699 768,02 грн, за грудень 2013 року на суму 1 315 153,39 грн, за грудень 2013 року на суму 2 321 195,87 грн та за грудень 2013 року на суму 2 052 185,47 грн, що підписані уповноваженими представниками третьої особи і відповідача та скріплені їх печатками.

07.08.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 252 та 15.09.2014 р. повторну претензію № 290 з вимогою виконати зобов'язання за договором № 1 та договором № 2.

Відповіді на вказані претензії відповідач не надав, заборгованість за укладеними договорами не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, свої зобов'язання за укладеними договорами не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 115 314,60 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт підтверджується, зокрема, зазначеними вище актами виконаних робіт, а також актами звірки взаємних розрахунків станом на грудень 2013 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115 314,60 грн за укладеними договорами про надання послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 146,65 грн 3% річних та 22 140,38 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Встановлено, що при здійснені розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем було неправильно визначено період прострочення виконання зобов'язання.

Судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати підлягають задоволенню частково у розмірі 1 706,12 грн 3% річних та 21 877,63 грн інфляційних втрат.

Також, за неналежне виконання умов договорів позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 8 949,75 грн пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Встановлено, що такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, сторони у договорі № 1 та договорі № 2 не передбачили, а зазначили лише в пунктах 8.1 укладених договорів, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цими договорами сторони несуть відповідальність згідно з цими договорами та чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 949,75 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, колегія зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання представник відповідача посилається на те, що 23.07.2015 р. ТОВ «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» сплатило основний борг за укладеними договорами у сумі 115 314,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.07.2015 р. № 5 на суму 13 941,94 грн, № 6 на суму 25 039,15 грн, № 7 на суму 32 252,64 грн та № 8 на суму 44 080,87 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Враховуючи те, що відповідачем здійснена сплата основного боргу вже після винесення рішення місцевим судом, у апеляційного суду відсутні правові підстави для припинення провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернутись до місцевого суду з клопотанням про внесення виправлень до наказу у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем свого обов'язку за укладеними договорами.

Доводи скаржника про те, що позивачем не було доведено наявність основної заборгованості, а договори про надання послуг з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт № 35/18 та № 34/17 від 06.12.2013 р. ним не не підписувались, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач своїми діями сам визнав таку заборгованість, сплативши суму основного боргу за укладеними договорами вже після винесення рішення місцевим судом.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпробудсервіс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 р. у справі № 911/197/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/197/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко