Постанова

від 04.07.2006 по справі 4/237ад-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/237ад-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.07.06                                                                                 Справа № 4/237ад-а

Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом  

Державного підприємства "Свердловантрацит", м.Свердловськ

до  Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження, м.Київ

про  скасування постанов

при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М..

в присутності представників сторін:

від позивача –Будянський О.Ю., дов.№ 314-251 ад від 05.05.06;

від відповідача – Шапар І.П. дов. № 12/18-1639 від 25.05.06

Суть спору: заявлені вимоги про скасування постанов Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження  від 27.11.03 за № 18-12/154-2 на суму 9488360 грн.00 коп.; від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму  6565 грн.08 коп. та  від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму 6565080 грн. 00 коп..

У судовому засіданні 23.06.06 по справі була оголошена перерва.

Постанова господарського суду Луганської області виноситься 04.07.06.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданого до суду 30.05.06, відзивом на позовну заяву від 29.05.06 № 12/161-1652, зданого до суду 02.06.06, поясненням, зданого до суду  09.06.06, поясненням від 29.06.06 № 18-12/876  вимоги позову відхилив з наступних підстав:

-відповідно до вимог ст.ст.2, 19 КАС України, справи з приводу оскарження актів суб'єктів  владних повноважень розглядається адміністративними судами, тобто без утримання територіальної підсудності;

-підприємством позивача при першій перевірці було надано недостовірні дані, тому було проведено другу перевірку 16.12.03 та складено нову постанову про стягнення підвищенної плати за нераціональне використання  паливно-енергетичних ресурсів № 18-12/154-3 від 16.12.03, яка є чинною та складеною відповідно до вимог чинного законодавства;

-позивачем порушені вимоги п.2 ст.99 КАС України  щодо оскарження у встановленому порядку зазначених постанов, який встановлюється  в один рік, який закінчився 18.12.04;

-всі матеріали комплексної перевірки підприємства відповідача в тому числі постанова про застосування підвищеної плати були складені у відповідності з "Додатками 1,2,3," до "Порядку проведення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організація  та усунення фактів їх не ефективного використання" затвердженого Наказом Держкомітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 63, який визначає механізм накладання та стягнення підвищення плати;

-відповідно до п.15 "Порядку", рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання  енергоресурсів  приймається відповідно законодавству на підставі акту перевірки, відповідно до п.16 "Порядку" підприємство повинно внести  підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови, несплачена сума стягується у судовому порядку;

-відповідачем був дотриманий наказ Держкоменергозбереження № 64 від 04.08.2000 "Про затвердження порядку перевірки", що підтверджено планом перевірки на листопад 2003 року та копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за  2003 рік про відправлення листів  про комплексну перевірку підприємства позивача;

-повноваження підприємства відповідача визначені в статті 3 Закону "Пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської , управлінської або іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та  використанням ПЕР , а також Положенні про Державну інспекцію з енергозбереження (Постанова КМУ від 29.06.2000 № 1039) п.3 абз.6 "здійснює державний контроль паливно-енергетичних ресурсів".

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, проведена комплексна перевірка використання паливно-енегетичних ресурсів на Відокремленому підрозділі "Центральна збагачувальна фабрика "Свердловська" Державного підприємства "Свердловантрацит".

Згідно свідоцтва  про державну реєстрацію Серія А00 № 332003  від 24.04.03Державне підприємство "Свердловантрацит" є юридичною особою

Позивач звернувся з позовом про   скасування постанов Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження  від 27.11.03 за № 18-12/154-2 на суму 9488360 грн.00 коп.; від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму  6565 грн.08 коп. та  від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму 6565080 грн. 00 коп..

В обгрунтовуння своїх позовних вимог позивач посилається на те, що структурною одиницею урядового державного управління - Державною інспекцією з енергозбереження - територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, проведена комплексна перевірка використання паливно-енегетичних ресурсів на Відокремленому підрозділі "Центральна збагачувальна фабрика "Свердловська" Державного підприємства "Свердловантрацит", та складені акти комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 27.11.03 за № 18-12/154 та від 16.12.03. за № 18-12/154-1.

Згідно з актами перевірки відповідачем винесені приписи від 27.11.03.(до акту № 18-12/154 від 27.11.03) та від 16.12.03  (до акту № 18-12/154-1 від 16.12.03 ) та прийняті постанови від 27.11.03  за № 18-12/154-2 на суму 9488360 грн.00 коп., від 16.12.03  за № 18-12/154-3 на суму 6565грн.08 коп. та від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму 6565080 грн. 00 коп., якими ВП "ЦЗФ "Свердловська" ДП "Свердловантрацит" нарахована підвищена плата за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 9488360 грн. 00 коп., в сумі 6565грн.08 коп. та в сумі 6565080 грн. 00 коп. відповідно.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований  і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, 27.11.03 проводив перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів за той самий період, що вказаний в акті № 18-12/154-1 від 16.12.03, що свідчить акт №  18-12/154 від 27.11.03  комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів, припис від 27.11.03    та постанова № 18-12/154-2 від

27.11.03. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів на суму 9488360 грн. - що не відповідає п. 12 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, в установах та організаціях та усунення фактів її неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08. 2000  № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2000  за № 653/4874 (далі Порядок), яким передбачено один раз скласти акт, припис та постанову.

          Відповідачем за період перевірки зроблено два акти (№ 18-12/154 від 27.11.03 та № 18-12/154-1 від 16.12.03), два приписи (від 27.11.03 та від 16.12.03 ) та три постанови (№ 18-12/154-2 від 27.11.03  на суму 9488360 грн. 00 коп., № 18-12/154-3 від 16.12.03  на суму 6565грн.08 коп. та № 18-12/154-3 від 16.12.03 на суму 6565080 грн. 00 коп.).

          Позивачем на акт № 18-12/154 від 27.11.03 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів, припис від 27.11.03  та на постанову № 18-12/154-2 від 27.11.03  про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів на суму 9488360 грн. 00 коп. позивачем був направлений акт розбіжностей №823 від 11.12.03  до начальника територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про необґрунтованість начислення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, з підстав, визначених у акті розбіжностей.

          У відповідь на акт розбіжностей (№ 823 від 11.12.03) відповідач супроводжувальним листом № 18-12/04-1055 від 15.12.03 надіслав позивачу акт № 18-12/154-1 від 16.12.03 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів, припис від 16.12.03  та постанову № 18-12/154-3 від 16.12.03  про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, які відповідно до п.12 Порядку були оскаржені до начальника територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області  з листом № 889 від 23.12.2003 р. (вхід. № 3439 від 23.12.03) та скаргою № 899 від 26.12.03  (вхід. № 3486 від 26.12.03 ) про необґрунтованість начислення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відповідно до акту № 18-12/154-1 та до постанови № 18-12/154-3 від 16.12.03 та до вищестоящого органу до головного державного інспектору з енергозбереження з запитом № 825 від 15.12.03  про внесення пояснень в рішенні питань, які виникли в процесі комплексної перевірки територіальним управлінням державною інспекцією з енергозбереження по Луганській області по використанню паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві (ВП "ЦЗФ "Свердловська" ДП "Свердловантрацит"), тому ВП "ЦЗФ "Свердловська" ДП Свердловантрацит" надає тільки послуги по збагачуванню рядового вугілля і не являється його власником і власником готової продукції (концентрату).

          Згідно ч. 15 п. З "Положення про Державну інспекцію з енергозбереження", затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000  № 1039 (далі Положення), де вказано, що інспекція здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для: виробництва продукції; надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів.

          Позивач надав пояснення, що для збагачування рядового вугілля на ВП "ЦЗФ ''Свердловська" ДП "Свердловантрацит" використовуються тільки електроенергія та природний газ, які в данному випадку можна віднести до паливно-енергетичних ресурсів. Рядове вугілля та концентрат, отриманий внаслідок збагачення цього рядового вугілля, на підприємстві не використовуються.

          Згідно ч.10 п.4 Положення інспекція має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Позивач надав пояснення, що для збагачування рядового вугілля на ВП "ЦЗФ "Свердловська" ДП "Свердловантрацит" використовуються тільки електроенергія та природний газ, необхідний для сушки концентрату АШ (0-6 мм). Рядове вугілля та концентрат, отриманий внаслідок збагачування цього рядового вугілля на підприємстві не використовуються. Крім того, у акті № 18-12/154-1 не  вбачається логічної послідовності та не відповідає форма акту, яка затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08. 2000  № 64 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09. 2000  за № 653/4874. В розділі І "Загальна характеристика підприємства" п.1 відповідачем було правильно вказано, що "...ВП "ЦЗФ "Свердловська" ДП "Свердловантрацит" спеціалізується на переробці і збагаченні рядового вугілля. У своїй виробничій діяльності підприємство використовує природний газ, покупну теплоенергію та електроенергію...", у п.2 вище вказаного розділу відповідачем також вказані тарифи на паливно-енергетичні ресурси (електроенергія, природний газ, покупна теплоенергія), де під словом "паливо" мало бути "природний газ". В розділі II "Паливо" у п.1 "Вид палива та його теплотехнічні характеристики" (по затвердженій формі повинен бути п.2) вказано, що на підприємстві використовується природний газ з теплотворною здатністю 8050 ккал/м3, а у п.2 "Схема обліку палива" (по затвердженій формі акту повинен бути п.1), де відповідачем проводиться вже описання обліку рядового вугілля, постачаємого на підприємство шахтами.

          В пунктах 3,4,5,6,7,8 розділу II  проводиться описання обладнання, використовуючого природний газ, і оснащення обладнання приладами технічного контролю; наявність паспортів та режимних карт, налагоджувальних робіт та їх виконавці.

          В п.9 розділу II "Факти прямих витрат, не економного та нераціонального (неефективного) використання палива" (по затвердженій формі повинно бути "Факти марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання палива")  приводиться аналіз переробки рядового вугілля та руху концентрату.

          Позивач пояснив, що відповідач  порушив п.4  та п.5 Порядку .

          Для надання контррозрахунку з документальним та нормативним поясненням до нього позивач звернувся до  Українського  науково –дослідницького та проектно - конструкторського   інституту по збагаченню та брикетуванню вугілля "Укрндівуглезбагачення", який листом № 11/209 від 05.04.2006 р. пояснює помилковість розрахунків у актах № 18-12/154 від 27.11.03  та № 18-12/154-1 від 16.12.03 відповідача (ас. 46-47 ).

Відповідно до п.12 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві в установах та організаціях, та усунення  фактів її не ефективного використання", затвердженого наказом Держкомітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 64 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.09.2000 за № 653/4874 (далі Порядок), яким передбачено один раз складання акту припису та Постанови. Підприємством відповідача  перевірка проводилась один раз 27.11.03  але відповідно  по цій  перевірці зроблено два акти (№ 18-12/154 від 27.11.03 та № 18-12/154-1 від 16.12.03), два приписи (від 27.11.03 та від 16.12.03) та  три постанови ( № 18-12/154-2 від 27.11.03 на суму 9488360 грн.00 коп., № 18-12/154-3 від 16.12.03 на суму 6565 грн. 08 коп. № 18-12/154-3 від 16.12.03 на суму 6565080 грн. 00 коп.)

Відповідно до п.2 статті 24 КАС України відповідачем не надані докази особливої складності даної справи.

З наданих позивачем матеріалів випливає, що позивач надав достовірні дані ціни вартості рядового  вугілля та концентрату, але рядове вугілля та концентрат не має ні якого відношення до паливно-енергетичних ресурсів крім природного газу.

          Ствердження відповідача, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, передбачений п. 2 ст. 99 КАС України, судом не приймається, оскільки відповідно до п. 1 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, цей кодекс набирає чинності з 01.09.05, а позивач звернувся з позовною заявою до суду 10.05.06 ( згідно відмітки господарського суду), то річний строк звернення до суду, передбачений п.2 ст. 99 КАС України закінчиться тільки 01.09.06.

          Ствердження відповідача про те,  що  всі   матеріали   комплексної   перевірки   підприємства позивача акти, приписи та постанови, складені у відповідності з "Додатками   1;  2; 3" до Порядку, судом  не приймається до уваги, оскільки відповідно до "Додатка 1, 2" до Порядку в розділах II "Паливо" актів № 18-12/154 та № 18-12/154-1 відповідача не відповідають затвердженій формі  п.п.1,2,9 Порядку.

Згідно ст. 69 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь- які фактичні дані, на підставі яких встановлює  наявність  або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними  є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.  

За таких обставин, позовні вимоги  про  скасування постанови Урядового органу Державного управління –Державної інспекції з енергозбереження  від 27.11.03 за № 18-12/154-2 на суму 9488360 грн.00 коп.; від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму  6565 грн.08 коп. та  від 16.12.03 за № 18-12/154-3 на суму 6565080 грн. 00 коп.  винесені порушенням вимог закону, а отже позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати позивача: 3 грн.40 коп. на оплату державного мита стягуються на його користь з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати  постанову Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження   від 27.11.03 за № 18-12/154-2 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно- енергетичних ресурсів на суму 9488360 грн. 00 коп.

3. Скасувати  постанову Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження від 16.12.03 за № 18-12/154-3 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно- енергетичних ресурсів на суму  6565 грн.08 коп.

4. Скасувати  постанову Урядового органу Державного управління –Державної інспекції за енергозбереження від 16.12.03 за № 18-12/154-3 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно- енергетичних ресурсів на суму 6565080 грн.00 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582 рахунок № 31111095600006  банк УДК в Луганській області МФО 804013 на користь  ДП «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса,1, р/р 26005301220740 в філії відділення Промінвестбанку України м. Свердловська, МФО 304472, код ЄДРПОУ 32355669 державного мита у сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 05.07.06 .

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя                                                                                 Г.М.Батюк

            Помічник судді                                                                 Ю.А.Зайцева