Рішення

від 09.10.2015 по справі 471/502/15-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/502/15-ц

Провадження №2/471/214/15

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2015 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Даніловій Л.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Іволга» про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства В«ІволгаВ» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В своєму позові позивач зазначає, що її матері ОСОБА_4 за життя належала земельна ділянка площею 10,79 га, яка розташована в межах території Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області. 10 березня 2010 року ОСОБА_4 уклала з фермерським господарством В«ІволгаВ» договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на п'ять років. Після смерті матері вона як спадкоємець отримувала орендну сплату за землю. У 2015 році вона повідомила відповідача, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку, отже продовжувати дію договору оренди земельної ділянки не має наміру, проте отримала відповідь, що зазначений договір укладено строком на 15 років, підстав для припинення його дії не має. Враховуючи зазначене та достовірно знаючи, що мати договір оренди земельної ділянки на 15 років не укладала, проте відповідач добровільно віддавати земельну ділянку не бажає, позивач вимушена звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Під час судового розгляду позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях зазначав, що за життя ОСОБА_4 погоджувалася з усіма істотними умовами договору оренди, після її смерті позивач ОСОБА_1 отримувала орендну плату, ними було укладено додаткову угоду, якою змінено п. 2 договору, також зазначала, що ОСОБА_4 померла 31.10.2011 року, а позивач звернулася до суду лише у квітня 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Наслідками пропуску строку позовної давності є відмова у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 10.01.2002 року ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 10.79 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області.

10 березня 2010 року між ОСОБА_4 та ФГ В«ІволгаВ» було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, відповідно до п. 8, договір укладено терміном на 15 років.

Зазначений договір було зареєстровано в Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 30.12.2010 року за № 041048101213.

Відповідно до акту прийому-передачі від 10.03.2010 року, який є додатком до договору, земельну ділянку було передано ФГ В«ІволгаВ» , в особі ОСОБА_5

31 жовтня 2011 року ОСОБА_4 померла.

12 грудня 2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона отримала у спадщину земельну ділянку площею 10,79 га, в межах Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області, яке було зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2014 року.

15 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ В«ІволгаВ» було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2010 року відповідно до якої п. 2 договору оренди земельної ділянки викладено: « оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,7862 га з кадастровим №4821485100:01:000:0073, в т.ч. рілля-10,7862 гаВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі є Закон України В«Про оренду земліВ» .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з нормами ЗУ В«Про оренду земліВ» , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 ЗУ В«Про оренду земліВ» , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно висновку експерта від 30.06.2015 року № 667 питання: В«Чи виконаний підпис під значенням В«ОрендодавецьВ» в договорі оренди землі, укладеного 10 березня 2010 року між ОСОБА_6 та фермерським господарством В«ІволгаВ» в особі голови ОСОБА_5, особисто ОСОБА_6 чи іншою особою?В» не вирішувалося у зв'язку з тим, що наявний факт технічної підробкиВ» .

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про суд практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.8 визначено, що відповідно до ч. 1ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки зазначений договір оренди земельної не був підписаний особисто ОСОБА_4, отже була відсутня її воля на укладення цього договору, є наявними всі підстави, передбачені ст. 215, 203 ЦК України для визнання його недійсним.

Що стосується посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину по закону після смерті матері 12 грудня 2014 року, отже саме з цього моменту в неї з'явилося право на звернення до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Іволга» про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 10 березня 2010 року, номер державної реєстрації 041048101213 від 30 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та фермерським господарством «Іволга».

Стягнути з фермерського господарства «Іволга» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ЕО 827268 виданий Братським РВ УМВС України в Миколаївській області 12 травня 2000 року) витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_7