Рішення

від 05.10.2015 по справі 902/1027/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2015 р. Справа № 902/1027/15

за позовом : Прокурора Вінницького району (вул. С.Наливайка, 19, м. Вінниця, 21003) в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027), Іванівської сільської ради (вул. Леніна, 1а, с. Іванівка, Вінницький р-н), Вінницької районної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)

до : Приватного підприємства "Згар" (вул. Лісового, 43, с. Іванівка, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23250)

про стягнення 22 110,00 грн. боргу, розірвання договору оренди землі та зобов'язання передати земельні ділянки

Суд: Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

прокурор: Муляр О.М.;

позивача 1: ОСОБА_1 - за дорученням;

позивача 2: не з"явився;

позивача 3: ОСОБА_2 - за дорученням;

відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Вінницького району звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Іванівської сільської ради, Вінницької районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Згар", в якому просить: стягнути з відповідача 22 110,00 грн. боргу зі сплати орендної плати (за період з 01.03.2014р. по 01.07.2015р.); розірвати договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007р., укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Згар", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2008р. за № 040882000133; зобов'язати Приватне підприємство "Згар" передати дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га (ділянка № 1 - 19,6710 га, ділянка № 2 - 5,8415 га, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 176 903,67 грн.) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області.

Ухвалою від 21.07.2015р. у даній справі порушено провадження та призначено її до розгляду на 08.09.2015 року.

Ухвалою суду від 08.09.2015 р. задоволено клопотання прокурора і позивачів 2 і 3, продовжено строк розгляду справи та відкладено його на 24.09.2015 р.

18.09.2015р. до суду від прокурора надійшов лист № 42-618 вих15 від 18.09.2015р., в додаток до якого додано пояснення другого позивача, в якому зокрема зазначено, що на момент прийняття рішення, розмір заборгованості станом на 01.05.2014р. становив 32 450 грн. Вказану суму відповідач сплатив 20.05.2015р. Однак з травня 2014 року по червень 2015 року виникла заборгованість в розмірі 22110 грн.

24.09.2015р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 24.09.2015р., в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.06.2014 року у справі № 902/444/14 було задоволено частково позов прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, Іванівської сільської ради, Вінницької районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Згар" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, штрафних санкцій, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, а саме: припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з ПП "Згар" 11 864,31 грн. штрафних санкцій; розірвано договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007р., укладений Вінницькою районною державною адміністрацією з ПП "Згар", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах 29.09.2008 року за № 040882000133; зобов'язано ПП "Згар" передати (повернути) Головному управлінню Держземагентства у Вінницькій області дві земельні ділянки загальною площею 25. 5125 га (ділянка № 1 площею 19,6710 га, ділянка № 2 площею 5,8415 га), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу які знаходиться на території Іванівської сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту шляхом оформлення акту прийому-передачі вказаних земельних ділянок.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року вказане рішення господарського суду Вінницької області від 19.06.2014 року в справі № 902/444/14 було скасоване в частині задоволення позову щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.11.2007 року та щодо зобов'язання Приватного підприємства "Згар" повернути дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га та в цих частинах прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Під час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій справи № 902/444/14 Відповідач фактично не міг використовувати надані в оренду земельні ділянки та не мав підстав для оплати за таке користування, у зв'язку з тим, що рішенням суду першої інстанції було задоволено вимоги про розірвання договору оренди землі та про повернення земельних ділянок, таке рішення вступило в законну силу через 10 днів з моменту його прийняття, було звернуто до примусового виконання через органи ДВС та лише після цього Відповідачем було ініційовано процедуру його перегляду в апеляційному порядку з поновленням строків на апеляційне оскарження. До моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи № 902/444/14 договір по суті вважався розірваним з моменту набуття рішенням суду першої інстанції законної сили, тобто з 29.06.2014 року по 20.05.2015 року.

Крім того, у Постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року у справі № 902/444/14 встановлено ряд обставин, які мають значення для вирішення даної справи та спростовують доводи позивача.

Так, судом встановлено, що відповідачем було погашено основну суму боргу, а саме 32 450,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, а тому посилання позивача у позові на те, що існування заборгованості відповідача у вказаному розмірі є свідченням її систематичності, є безпідставними, оскільки така заборгованість на момент звернення до суду з даним позовом була погашена.

Спір у справі № 902/444/14 було остаточно вирішено судом лише 20.05.2015 року, саме у цей день було прийнято постанову про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі. Проте вже 14.07.2015 року, тобто менше ніж через 2 місяці, прокурор звертається до суду з аналогічним позовом, обґрунтовуючи його начебто систематичністю порушення відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за землю. При цьому, остання проплата Відповідачем по оскаржуваному договору була здійснена 20.05.2015 року, тому на момент звернення з даним позовом до суду у позивача не було жодних підстав говорити про систематичність несплати орендної плати.

При прийняті рішення в частині позовних вимог про розірвання договору оренди, суд повинен врахувати розмір та період заборгованості по орендній платі за землю, причини такої неуплати і утворення у відповідача зазначеного боргу, а також особливості діяльності Відповідача, а саме те, що його основною діяльністю є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке носить сезонний характер та пов'язане з необхідним періодом для вирощування продукції до її реалізації. Про це зокрема зазначив у своїй Постанові від 20.05.2015 року у справі № 902/444/14 і Рівненській апеляційний господарський суд.

З приводу несплати орендної плати, вважаю, що саме істотне порушення відповідачем такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, із завданням позивачу шкоди, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного Договору в судовому порядку та повернення орендованого майна.

Водночас, з урахуванням обставин даної справи, а також враховуючи обставини по справі № 902/444/14, відсутні підстави вважати невиконання відповідачем обов'язків по сплаті орендної плати систематичними та такими, що містять ознаки істотного порушення умов договору.

Враховуючи викладене, вважаю, що вищевказане в контексті відсутності систематичності несплати орендної плати, а й відповідно спричинення такими діями Відповідача істотної шкоди правам та інтересам позивачів, з врахуванням принципу захисту та збереження господарської діяльності, свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору, а отже і в частині передачі (повернення) орендованих земельних ділянок.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 22 110,00 гри, відповідач зазначає, що пунктом д статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пунктах 2.20. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, встановлено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України; розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі; разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У своєму позові прокурор зазначає, що перевіркою встановлено, що станом на 01.07.2015 року заборгованість відповідача по орендній платі за користування земельною ділянкою складає 22110,00 грн. При цьому незрозуміло, про яку перевірку йде мова, коли, ким і на підставі чого вона проводилась, яким чином були оформлені результати її проведення тощо, адже жодних доказів на підтвердження цього позивач не надає. Єдиним доказом, на якій Позивач посилається, як на доказ наявності заборгованості у вказаній сумі, є довідка про стан заборгованості ПП "Згар" перед Іванівською сільською радою.

При цьому, така довідка не може вважатися належним доказом, оскільки видана не органами державної фіскальної служби України. З огляду на це, на думку відповідача, в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують період та розмір заборгованості відповідача по орендній платі.

24.09.2015р. до суду від прокурора надійшла заява б/н та дати (вх.№ 06-52/9582/15), в якій уточнено період стягнення боргу з орендної плати, а саме: прокурор просить врахувати, що сума заборгованості, яка є предметом спору, складає 20 636,00 грн. за період з травня по грудень 2014 року та з січня по червень 2015 року.

Оскільки прокурором не подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, заява (вх.№ 06-52/9582/15) прийнята судом як уточнення періоду стягнення боргу, а саме: з травня 2014 по червень 2015 р.

Ухвалою суду від 24.09.2015р. оголошено перерву в судовому засіданні до 05.10.2015р.

В судове засідання 05.10.2015р. з"явились прокурор, представники першого, третього позивачів та відповідача.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник першого позивача надав суду письмове пояснення № ДС-9-2-7777.6-6830/19-15 від 05.10.2015р., в якому перший позивач відмовляється від поданого прокурором позову.

Разом з тим, відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Отже, письмове пояснення 1-го позивача № ДС-9-2-7777.6-6830/19-15 від 05.10.2015р. розглядається судом як позиція цього позивача стосовно спору.

Представник 3-го позивача позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 24.09.2015р.

Другий позивач правом участі в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника другого позивача безпосередньо на розписці суду від 24.09.2015р., в якій сторони повідомлені про дату наступного судового засідання.

Відсутність представника другого позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали даної господарської справи та оглянутої в судовому засіданні господарської справи № 902/444/14 та , суд встановив наступне.

23.11.2007 року між Вінницькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "Згар" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Іванівської сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту.

Згідно з п. 2. Договору, в оренду передаються дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га, які знаходиться на території Іванівської сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту: а саме ділянка № 1 площею 19,6710 га - рілля; ділянка № 2 площею 5,8415 га - рілля - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладено на 25 років, починаючи з дати його реєстрації (п. 7. Договору).

Відповідно до п. 8. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Грошова плата вноситься на рахунок власника землі № 33217812700083 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209, місцевий бюджет Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області код 13050200 в розмірі 17 690,37 грн. в рік.

Орендна плата вноситься щомісячно у строк до 30 числа місяця послідуючого за звітним (п. 10. Договору).

Пунктом 18. Договору визначено, що після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.

Відповідно до п. 25 Договору, Орендодавець має право своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 28 Договору, Орендар зобов"язаний у відповідності з п.8 цього договору своєчасно вносити орендну плату; у належному стані повернути Орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 33. Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 38 Договору).

Даний договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства ЦДЗК ДКУ по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.09.2008 року за № 040882000133 по Іванівській сільській раді, Вінницького району, Вінницької області.

На виконання умов договору оренди землі, за актом передачі та прийому від 23.11.2007р. Орендодавець передав в оренду відповідачу дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га строком на 25 років.

Відповідач умови договору оренди землі в частині своєчасного внесення орендної плати за землю виконував не належним чином, в зв"язку з чим 08.04.2014р. прокурор Вінницького району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, Іванівської сільської ради, Вінницької районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Згар" про стягнення 32 450,00 заборгованості по орендній платі за землю, штрафних санкцій, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки (справа № 902/444/14).

19.06.2014р. господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/444/14, яким припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з ПП "Згар" 11 864,31 грн. штрафних санкцій; позовні вимоги задоволено частково; розірвано договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007 р., укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Згар", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах 29.09.2008 року за № 040882000133; зобов'язано ПП "Згар" передати (повернути) Головному управлінню Держземагентства у Вінницькій області дві земельні ділянки загальною площею 25, 5125 га (ділянка № 1 площею 19,6710 га, ділянка № 2 площею 5,8415 га), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу які знаходиться на території Іванівської сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту шляхом оформлення акту прийому-передачі вказаних земельних ділянок; стягнуто з ПП "Згар": на користь Іванівської сільської ради 32450,00 грн. заборгованості по орендній платі; до спеціального фонду Державного бюджету України 5 405,06 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. рішення господарського суду Вінницької області від 19.06.2014 р. у справі № 902/444/14 скасовано в частині задоволення позову щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.11.2007 року та щодо зобов'язання ПП "Згар" повернути дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га; в цих частинах прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; в решті рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін.

14.07.2015 р. прокурор Вінницького району звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Іванівської сільської ради, Вінницької районної державної адміністрації до Приватного підприємства "Згар", в якому просить (з урахуванням заяви (вх.№ 06-52/9582/15): стягнути з відповідача 22 110,00 грн. боргу зі сплати орендної плати за період з травня 2014 року по червень 2015 року; розірвати договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007р., укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Згар", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2008р. за № 040882000133, у зв"язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору; зобов'язати Приватне підприємство "Згар" передати дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га (ділянка № 1 - 19,6710 га, ділянка № 2 - 5,8415 га, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 176 903,67 грн.) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу на території Іванівської сільської ради, за межами населеного пункту Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді, відповідач користується названими вище земельними ділянками, але не виконує умови договору оренди землі від 23.11.2007р. щодо сплати орендної плати.

Наведене стверджується матеріалами справи та поясненнями, наданими учасниками процесу в судових засіданнях.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена статтею 1 Закону України "Про оренду землі". Виходячи зі змісту статті 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Укладений договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пункти "а" та "в" статті 96 Земельного кодексу України визначають, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У п.2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Разом з тим, вказаний пункт не містить вичерпного переліку доказів, якими може бути підтверджено заборгованість орендаря зі сплати орендної плати та факту несплати передбаченої договором орендної плати у встановлені договором строки.

Тому суд не приймає заперечення відповідача проти позовних вимог, які грунтуються на відсутності у справі довідки податкового органу про заборгованість орендаря за договором оренди землі від 23.11.2007 р., оскільки факти несплати орендної плати у встановлений строк і розмір виниклої, внаслідок цього, заборгованості перевіряються сукупністю поданих сторонами доказів згідно з положеннями ст.ст. 32,33,34,35,36,43 ГПК України.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Не внесення відповідачем орендної плати за Договором оренди землі є порушенням істотних умов останнього.

Стаття 34 ЗУ "Про оренду землі" передбачає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

У запереченнях на позов відповідач посилається на те, що у нього відсутній обов"язок по сплаті орендної плати за користування землею з дати набрання рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 902/444/14, яким розірвано договір оренди, законної сили і до скасування цього рішення в цій частині постановою Рівненського апеляційного господарського суду, тобто: з 04.07.2014 р. по 20.05.2015 р.

Однак, відповідно до ч. 2. ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, навіть після розірвання або дострокового припинення договору оренди, нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання відповідного акта приймання - передачі об"єкта оренди орендодавцеві.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 20.11.2012р. у справі 2/75-2167-33/75-4/180.

Відповідач, посилається на розірвання договору судом, однак земельні ділянки ним повернуті не були і він користувався ними увесь цей час. Користування землею зокрема державної власності, відповідно до положень законодавства, не може бути безоплатним.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що орендна плата за період з травня 2014 р. по серпень 2015 р. відповідачем не сплачена ні у передбачені договором строки (тобто до 30 числа місяця послідуючого за звітним), ні до звернення прокурора до суду, ні по день розгляду справи судом.

Як зазначив Вищий господарський суду України у своїй постанові від 07.08.2013р. у справі № 7/22/2012/5003, при ухваленні рішення у справі суд має враховувати наявність порушених прав у позивача не лише на момент звернення до суду, але й на момент винесення відповідно рішення. Суд не може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі його порушення лише з формальних підстав, оскільки це протирічить ч. 1 ст. 15 ЦК України, яка гарантує кожному право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Натомість, у даній справі, на час звернення прокурора до суду, відповідач не виконав зобов"язання по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за період з травня 2014 р. по травень 2015 р., а на день розгляду справи має місце несплата по серпень 2015 р., що свідчить про систематичність невиконання зобов"язань орендаря за договором оренди землі від 23.11.2007 р.

Судом не приймаються доводи відповідача стосовного того, що на момент звернення прокурора з позовом, відповідачем була здійснена проплата в травні, оскільки:

- 20.05.2015 р. відповідач сплатив заборгованість по орендній платі, що мала місце за період, що передував періоду, стягнення орендної плати за який є предметом спору у даній справі;

- як зазначено вище, на день розгляду справи № 902/1027/15, відповідачем не виконувались зобов"язання щодо здійснення оплати орендної плати за період з травня 2014 року по серпень 2015 року, і навіть після останньої оплати (20.05.2015 р.) відповідач, не погасивши заборгованість, яка вже мала місце на 20.05.2015 р. з травня 2014 р., заборгував також і за травень-серпень 2015 р.

Наведене безперечно вказує на систематичне порушення відповідачем зобов"язань зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 23.11.2007 р., що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого до місцевого бюджету Іванівської сільської ради не надійшли і не надходять суми орендної плати, на яку держава розраховувала, укладаючи через уповноважений орган договір оренди землі, та спрямовуючи ці суми до місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України. Отже вказані порушення є підставою для розірвання договору на підставі п. 33 Договору оренди землі від 23.11.2007 р., ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.32 Закону "Про оренду землі", пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України .

Своєю чергою, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (стаття 34 ЗУ "Про оренду землі").

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що несплата орендної плати спричинена тим, що основною діяльністю підприємства є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке носить сезонний характер та пов'язане з необхідним періодом для вирощування продукції до її реалізації, оскільки вказані обставини не впливають на суть спору, адже в силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, підлягають частковому задоволенню в частині вимог про стягнення боргу з орендної плати в сумі 20636,00 грн. за період з травня 2014 року по червень 2015 року, та повністю в решті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки встановлені у даній справі обставини свідчать, що спір виник саме внаслідок неправильних дій сторони, суд відповідно до положень ст. 49 (в тому рахунку, ч. 2 даної статті) вважає, що судовий збір має бути покладено на відповідача у повному обсязі з двох немайнових та однієї майнової вимоги (1218 грн. х 3= 3654,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Згар" (вул. Лісового, 43, с. Іванівка, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23250, ідент. код 30363243) на користь місцевого бюджету Іванівської сільської ради (р/р 33217812700083, одержуач: місцевий бюджет Іванівської сільської ради, код: 13050200, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код: 34701209) 20636,00 грн. (двадцять тисяч шістсот тридцять шість грн. 00 коп.) боргу зі сплати орендної плати за період з травня 2014 року по червень 2015 року.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 23.11.2007р., укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Згар", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, запис у Державному реєстрі земель від 29.08.2008 року за № 040882000133.

4. Зобов'язати Приватне підприємство "Згар" (вул. Лісового, 43, с. Іванівка, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23250, ідент. код 30363243) передати Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області дві земельні ділянки загальною площею 25,5125 га (ділянка № 1 - 19,6710 га, ділянка № 2 - 5,8415 га), що були отримані в оренду згідно договору оренди землі від 23.11.2007 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Згар" (вул. Лісового, 43, с. Іванівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23250, ідент. код 30363243) до спеціального фонду Державного бюджету України 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відмовити у позові в частині стягнення 1474,00 грн. боргу зі сплати орендної плати.

Повне рішення складено 12 жовтня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1- до справи

2- 2-му позивачу (вул. Леніна, 1а, с. Іванівка, Вінницький р-н),