Ухвала

від 12.12.2014 по справі 910/4957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/4957/14 12.12.14

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ

про стягнення 189 749,51 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Пантюшева Н.М. - по дов.

від відповідача: не з'явився

Суддя Любченко М.О.

Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ про стягнення 189 749,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. в частині оплати наданої для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Кременчук автомотриси АДМ-477, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві б/н від 02.06.2014р., додаткових поясненнях б/н від 22.07.2014р. та поясненнях б/н від 05.12.2014р. проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на те, що позивачем при здійсненні розрахунку вартості робіт було безпідставно, на думку замовника, враховано не тільки кількість машиногодин роботи безпосередньо автомотриси, а ще й окремо вартість роботи водіїв. Крім того, за твердженнями Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», заявник під час здійснення розрахунку користувався саме табелями обліку робочого часу, що не відповідають змісту маршрутних листів, на підставі яких відповідно до укладеного між сторонами правочину повинна бути розрахована вартість робіт.

У судове засідання 12.12.2014р. відповідач не з'явився, представника не направив, проте, був обізнаний про час та місце розгляду спору з огляду на таке.

За приписами п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

Отже, враховуючи, що присутність представника позивача у минулому судовому засіданні підтверджується протоколом від 26.11.2014р. судового засідання, суд дійшов висновку, що заявник був обізнаний про час та місце наступного слухання справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. в частині оплати наданої для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Кременчук автомотриси АДМ-477.

Одночасно, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував на тому, що позивачем було невірно розраховано вартість робіт за вказаним правочином та безпідставно під час розрахунку застосовано саме табелі робочого часу, а не маршрутні листи.

З огляду на наявність між сторонами спору щодо визначення вартості наданих послуг, ухвалою від 22.07.2014р. судом було призначено судову експертизу. На вирішення експерта було поставлено наступні питання: Яка вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р., визначеної на підставі маршрутних листів та калькуляції вартості роботи автомотриси АДМ-477 за годину? Яка загальна вартість послуг, наданих відповідно до договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. за наступні періоди: з 29.03.2012р. по 23.04.2012р., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р.? Проведення судової експертизи було доручене Товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».

05.11.2014р. матеріали справи було повернуто до господарського суду з висновком №2-03/11 від 03.11.2014р. судового експерта Ю.О.Кулакової.

У висновку судової експертизи зазначено, що сумарна вартість послуг, які було надано за період з 01.01.2012р. по 21.06.2012р. становить 92 418,68 грн., а кількість машино-годин, які було відпрацьовано автомотрисою складає 482, тоді як сумарна вартість робіт які було надано у періоди з 29.03.2012р. по 23.04.2012р., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р. фактично перевищує ціну послуг наданих у проміжок часу з 01.01.2012р. по 21.06.2012р. За висновками суду, наведені у експертному висновку відповіді на запитання суду є взаємносуперечливими, оскільки фактично окремо зазначені періоди фактично входять до загального періоду 01.01.2012р. по 21.06.2012р., а отже окрема вартість послуг за кожним періодом не може перевищувати сумарної.

Під час розгляду справи 12.12.2014р. позивач з висновками судової експертизи не погодився саме через те, що фактично експертом не було досліджено документів, які відповідно до умов спірного правочину є підставою для взаєморозрахунків, а лише надано суперечливу та необґрунтовану, на думку заявника, оцінку даним маршрутних листів.

При цьому, у поясненнях №ЕЕ-6/1264 від 11.12.2014р. Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» наголосило, що застосування при обрахуванні вартості послуг даних маршрутних листів є безпідставним, оскільки останні застосовуються саме для визначення ціни договору.

Одночасно, відповідач у поясненнях б/н від 05.12.2014р., враховуючи висновки судової експертизи, наголосив, що застосована позивачем формула розрахунку вартості наданих послуг є необґрунтованою, та зазначав, що ціна наданих на підставі договору послуг є завищеною.

Тобто, фактично станом на теперішній час між сторонами існує спір щодо порядку визначення ціни договору, обсягу та вартості наданих послуг.

Наразі, обставини щодо обсягів фактично виконаних за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. робіт, порядку обрахування їх вартості та обґрунтованості ціни договору входять до предмету доказування по даній справі, а тому повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарювання, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Позивач у судовому засідання висновки суду щодо необхідності призначення по справі судової експертизи визнав обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/4957/14 виникли питання щодо визначення обсягу фактично виконаних за спірним правочином робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Згідно з п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду, у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом.

У судовому засіданні 12.12.2014р. позивач визначення питань для проведення судової експертизи залишив на розсуд суду.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

У судовому засіданні 12.12.2014р. позивач зазначив, що враховуючи високий кваліфікаційний рівень та досвід роботи експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, експертне дослідження по справі слід доручити саме вказаній державній експертній установі.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги встановлену зону регіонального обслуговування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд вважає за необхідне призначити судову експертизу саме у вказану експертну установу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, враховуючи заперечення позивача щодо попереднього висновку судової експертизи, приймаючи до уваги, що на теперішній час спір виник саме щодо обґрунтованості порядку розрахунку вартості робіт за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р., який наведено заявником, за висновками суду, саме позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу по справі №910/4957/14 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів до Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ про стягнення 189 749,51 грн.

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Яка загальна сума договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. з урахуванням даних маршрутних листів та калькуляції вартості роботи автомотриси АДМ-477 за машино-годину?

2. Чи відповідає обсяг наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг, який зазначено в актах прийомки виконання робіт №7 за квітень 2012р. (т.1 стор.13), №14 за травень-червень 2012р. (т.1 стор.14, т.2 стор.26), №10 за квітень 2012р. (т.1 стор.15, т.2 стор.28), №11 за травень 2012р. (т.1 стор.16, т.2 стор.27) умовам договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. та фактично наданим у періоди, визначені у вказаних актах, послугам? Якщо ні, то який обсяг послуг було надано у зазначені періоди?

3. Яка вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. за весь період дії договору?

4. Чи є обґрунтованою вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р., яка визначена в примірниках актів №7 за квітень 2012р. (т.1 стор.13), №14 за травень-червень 2012р. (т.1 стор.14, т.2 стор.26), №10 за квітень 2012р. (т.1 стор.15, т.2 стор.28), №11 за травень 2012р. (т.1 стор.16, т.2 стор.27)?

5. Чи є вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р., вказана в актах №7 за квітень 2012р. (т.1 стор.13), №14 за травень-червень 2012р. (т.1 стор.14, т.2 стор.26), №10 за квітень 2012р. (т.1 стор.15, т.2 стор.28), №11 за травень 2012р. (т.1 стор.16, т.2 стор.27), визначеною саме на підставі калькуляції вартості роботи автомотриси АДМ-477 за машино-годину? Якщо ні, то на підставі яких первинних бухгалтерських документів було визначено вартість послуг, яку зазначено в актах? Відповідь на питання визначити окремо за кожним з примірників актів.

6. Чи підтверджується у бухгалтерському обліку Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» факт отримання від Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» у періоди: з 29.03.2012р. по 23.04.2012р., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р. послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р.? Якщо так, то на яка суму?

7. Чи підтверджується у бухгалтерському обліку Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» факт надання Дочірньому підприємству «Електромонтажний поїзд №707» у періоди: з 29.03.2012р. по 23.04.2012р., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р. послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р.? Якщо так, то на яка суму?

8. Чи обліковується в бухгалтерському та податковому обліку Державного територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» наявність дебіторської заборгованості Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707, що виникла на підставі договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р.? Якщо так, то в якому обсязі?

9. Чи обліковується в бухгалтерському та податковому обліку Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707 наявність кредиторської заборгованості перед Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р.? Якщо так, то в якому обсязі?

Проведення судової експертизи по справі №910/4957/14 доручити доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м.Київ, Солом'янський район, вул.Смоленська, 6, ЄДРПОУ 02883096).

Попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Зобов'язати учасників судового процесу не перешкоджати при проведенні судової експертизи.

Зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз згідно із ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України направити сторонам у справі копію висновку судової експертизи, призначеної даною ухвалою, а також провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Суддя М.О.Любченко