Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/14359/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/14359/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДШУЗ» доПриватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» простягнення 448 466,68 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДШУЗ» простягнення штрафу в сумі 314 820,99 грн. Головуючий суддя Підченко Ю.О.

Судді Карабань Я.А.

Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Алейніков О.О. - представник за довіреністю; від відповідача за первісним позовом:Трофименко І.В. - юрисконсульт; Ващук М.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДШУЗ» (надалі - ТОВ «ТРЕЙДШУЗ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» (надалі - ПАТ «Мульті Весте Україна 3») про стягнення 448 466,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що сторонами у строк встановлений попереднім договором оренди №MS1.22 від 20.03.2014 р. ані договору оренди, ані нового попереднього договору оренди укладено не було, у зв'язку із чим позивачем на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого забезпечувального платежу у розмірі 448 466,68 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.06.2015 р. порушено провадження по справі №910/14359/15, розгляд справи призначено на 08.07.2015 р.

08.07.2015 р. ПАТ «Мульті Весте Україна 3» через загальний відділ суду було подано зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу в сумі 314 820,99 грн., яка обґрунтована неналежним виконанням ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» умов попереднього договору оренди №MS1.22 від 20.03.2014 р. в частині обов'язку щодо укладення нового попереднього договору оренди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 р. у зв'язку із неявкою представника позивача за первісним позовом, а також поданням зустрічної позовної заяви, розгляд справи було відкладено на 31.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2015 р. зустрічну позовну заяву ПАТ «Мульті Весте Україна 3» до ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» про стягнення штрафу в сумі 314 820,99 грн. було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

31.07.2015 р. представником відповідача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву ТОВ «ТРЕЙДШУЗ», згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що спірні грошові кошти набуті ним саме на виконання умов договору, що виключає можливість застосування приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

31.07.2015 р. представником позивача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано відзив на зустрічну позовну заяву згідно змісту якого просить в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі з тих підстав, що не укладення сторонами другого попереднього договору було зумовлене саме невиконанням ПАТ «Мульті Весте Україна 3» своїх зобов'язань, а відтак вина ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» в даному випадку відсутня як і відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених положеннями попереднього договору оренди №MS1.22 від 20.03.2014 р.

31.07.2015 р. до канцелярії суду представником позивача за первісним позовом подана заява про забезпечення позову, в якій заявник проси суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову та судових витрат, які знаходяться на рахунку відповідача за первісним позовом, а також заборонити здійснювати всі дії щодо відчуження майна такої особи.

В той же час, всупереч приписам Закону України «Про судовий збір» ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» не додано до поданої заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а відтак вказана заява залишається судом без розгляду та приєднується до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 19.08.2015 р.

В судовому засіданні 31.07.2015 р., судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. у зв'язку із поданим відповідачем за первісним позовом клопотанням, а також необхідністю дослідження поданих сторонами доказів, розгляд справи було відкладено на 12.08.2015 р.

В судовому засіданні 12.08.2015 р. судом було вирішено здійснювати колегіальний розгляд справи №910/14359/15, про що було прийнято відповідну ухвалу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 13.08.2015 р. призначено склад колегії суддів для розгляду даної справи, а саме: Підченко Ю.О. - головуючий, Карабань Я.А., Плотницька Н.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2015 р. колегією суддів прийнято справу №910/14359/15 до свого провадження та призначено розгляд справи на 16.09.2015 р.

В судовому засіданні 16.09.2015 р. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2015 р. в задоволенні заяви ПАТ «Мульті Весте Україна 3» про забезпечення позову відмовлено.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно суті спору, первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представники відповідача за первісним позовом в судове засідання з'явилися, вимоги ухвал суду виконали, надали пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечували, зустрічний позов просили задовольнити повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014 р. між ПАТ «Мульті Весте Україна 3» (орендодавець) та ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» (орендар) був укладений попередній договір оренди №MS1.22, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований в реєстрі за №1049, 1050 (надалі - «Попередній договір»).

Відповідно до п. 3.1 Попереднього договору його предметом є укладання договору оренди протягом періоду, встановленого пунктом 4.2, а також оздоблювальні роботи, забезпечувальний платіж.

За змістом п. 4.2 Попереднього договору сторони зобов'язуються укласти договір оренди протягом строку дії, і не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів після дати реєстрації права власності орендодавця на торговельний центр. Орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про таку реєстрацію протягом 2 робочих днів після її здійснення.

Згідно з п. 4.3 Договору якщо договір оренди не може бути укладений протягом строку дії за умови, що жодна зі сторін не порушує свої зобов'язання за цим договором, що призводить до його дострокового розірвання, як це передбачено в цьому договорі, сторони зобов'язані укласти новий попередній договір про укладання договору оренди на тих же умовах, що визначені в цьому договорі, до закінчення строку, але не пізніше ніж до закінчення 10 календарного місяця строку. У випадку відмови орендаря укласти новий попередній договір про укладення договору оренди, орендодавець має право (не обмежуючи право орендодавця на відшкодування збитків) залишити в себе забезпечувальний платіж як санкцію за порушення орендарем умов цього договору.

Пунктом 5.1 Попереднього договору визначено, що орендар здійснює на користь орендодавця забезпечувальний платіж у сукупному розмірі, що дорівнює трьом місячним розмірам базової орендної плати, загальної плати та експлуатаційні та операційні витрати та маркетингового збору, включаючи ПДВ згідно погодженого графіку. Забезпечувальний платіж вважається «гарантійним платежем» згідно з розділом 2 статті 546 Цивільного кодексу України і є формою договірного забезпечення, встановленого сторонами за цим договором.

На виконання умов Попереднього договору ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» було перераховано на рахунок ПАТ «Мульті Весте Україна 3» гарантійний платіж у розмірі 448 466,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000027076 від 26.03.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що підстава для володіння відповідачем за первісним позовом грошовими коштами у розмірі 448 466,68 грн. відпала внаслідок припинення дії Попереднього договору.

Відповідно до положень ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено пунктом 4.2 Попереднього договору сторони зобов'язуються укласти договір оренди протягом строку дії, і не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів після дати реєстрації права власності орендодавця на торговельний центр.

При цьому, пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом одного року.

З огляду на викладене, у сторін Попереднього договору виникло зобов'язання укласти договір оренди у строк до 20.03.2015 р.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, а сторони підтверджується факт того, що у встановлений п. 4.2 Попереднього договору строк договір оренди відповідно до умов такого договору та чинного законодавства України укладений не був.

В той же час, згідно з п. 4.3 Договору якщо договір оренди не може бути укладений протягом строку дії за умови, що жодна зі сторін не порушує свої зобов'язання за цим договором, що призводить до його дострокового розірвання, як це передбачено в цьому договорі, сторони зобов'язані укласти новий попередній договір про укладання договору оренди на тих же умовах, що визначені в цьому договорі, до закінчення строку, але не пізніше ніж до закінчення 10 календарного місяця строку.

Відтак, сторони домовились про укладення на тих же умовах нового попереднього договору у випадку, якщо договір оренди не може бути укладений протягом строку дії Попереднього договору, тим самим підтвердивши своє прагнення дотримуватись вимог, які передбачені ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Із змісту Попереднього договору вбачається, що зобов'язання сторін по укладенню нового попереднього договору до договору оренди мало бути виконане у строк не пізніше ніж до закінчення 10 календарного місяця строку дії Попереднього договору - тобто до 01.02.2015 р. (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту направлення сторонами повідомлень разом з проектами нового попереднього договору до договору оренди у встановлений п. 4.3 Попереднього договору строк.

Листи ПАТ «Мульті Весте Україна 3» №2642/03/15 від 23.02.2015 р. та №2706/03/15 від 04.03.2015 р. не приймаються судом до уваги в якості доказів на підтвердження факту виконання зобов'язання з укладення нового попереднього договору до договору оренди, оскільки звернення з відповідним запрошенням про його укладення відбулося з пропуском строку, встановленого умовами Попереднього договору.

Відповідно до частини 4 статті 182 Господарського кодексу України, яка кореспондується з приписами частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України, зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

З огляду на те, що до закінчення 10 календарного місяця строку дії Попереднього договору сторонами не було укладено нового попереднього договору до договору оренди, а також не було укладено і основного договору оренди, зобов'язання за Попереднім сторін договором слід вважати припиненими з 20.03.2015 р.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2012 р. у справі №4/534.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Попереднього договору ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» було перераховано на рахунок ПАТ «Мульті Весте Україна 3» гарантійний платіж у розмірі 448 466,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000027076 від 26.03.2014 р.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 р. у справі №6-88цс13.

Як було встановлено судом, дія Попереднього договору, на виконання умов якого позивачем за первісним позовом були перераховані грошові кошти, припинилася 20.03.2015 р. у зв'язку з не укладенням сторонами основного договору оренди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з моменту припинення Попереднього договору підстава для володіння відповідачем за первісним позовом грошовими коштами у розмірі 448 466,68 грн. відпала.

Посилання відповідача за первісним позовом на приписи п. 5.5 Попереднього договору судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі не підписання договору оренди і розірвання цього договору з вини орендаря, або у разі е підписання попереднього договору на новий строк згідно умов даного договору орендодавець має право в якості санкції залишити в себе забезпечувальний платіж, додатково до будь-яких інших засобів захисту своїх інтересів, до яких орендодавець може вдатися відповідно до цього договору та чинного законодавства.

Суд відзначає, що відповідачем за первісним позовом належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено того, що не укладення нового попереднього договору до договору оренди та самого договору оренди відбулося саме з вини позивача за первісним позовом, оскільки таке зобов'язання згідно приписів Попереднього договору було покладено як на позивача, так і на відповідача за первісним позовом.

При цьому, позивачем і відповідачем за первісним позовом Попередній договір не виконаний, а саме: проект нового попереднього договору та основного договору не підготовлений та в установлений Попереднім договором граничний строк не надісланий.

Відтак, зважаючи на не доведення ПАТ «Мульті Весте Україна 3» факту порушення ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» умов Попереднього договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення у власності орендодавця забезпечувального платежу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» про стягнення з ПАТ «Мульті Весте Україна 3» безпідставно грошових коштів у розмірі 448 466,68 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Стосовно зустрічного позову ПАТ «Мульті Весте Україна 3» суд відзначає наступне.

Як вбачається із п. 9 Попереднього договору у випадку невиконання орендарем своїх зобов'язань, передбачених ст. 5 та/або статтею 6, та/або статтею 8 та/або пунктами 4.2 та/або 4.3 цього договору та/або у випадку здійснення орендарем неналежної діяльності у приміщенні, орендар сплачує орендодавцеві штраф у сумі гривневого еквіваленту 500 Євро за кожен день (або його частину) починаючи з шостого дня, коли відповідне зобов'язання орендаря залишається невиконаним (неналежно виконаним) та 1000 Євро за кожен день (або його частину) починаючи з одинадцятого дня, коли відповідне зобов'язання орендаря залишається невиконаним (неналежно виконаним).

У зв'язку з ухиленням відповідача за зустрічним позовом від укладення нового попереднього договору на підставі п. 4.3 Попереднього договору, позивач за зустрічним позовом заявив вимогу про стягнення штрафу у розмірі 13 500,00 Євро, що еквівалентно 314 820,99 грн., нарахованого за період прострочення з 05.03.2015 р. по 20.03.2015 р.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, зобов'язання сторін по укладенню нового попереднього договору до договору оренди мало бути виконане у строк не пізніше ніж до закінчення 10 календарного місяця строку дії Попереднього договору - до 01.02.2015 р.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що до визначеної дати жодною із сторін не було вчинено дій, спрямованих на укладання такого договору (зокрема, не було направлено пропозицій на його укладання разом з проектом нового попереднього договору).

Відтак суд приходить до висновку, що ні позивачем, ні відповідачем за зустрічним позовом умови Попереднього договору щодо укладення нового попереднього договору у встановлений строк виконані не були.

В той же час, за наслідками спливу встановленого стоку, зобов'язання з укладення нового попереднього договору у сторін припинилися, а тому підстави для укладення такого договору після визначеної дати відпали.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України до укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

З огляду на викладене, направлення позивачем за зустрічним позовом листів №2642/03/15 від 23.02.2015 р. та №2706/03/15 від 04.03.2015 р. не свідчить про виконання ним умов Попереднього договору в частині укладення нового попереднього договору до договору оренди, а відтак не породжує правових наслідків, передбачених п. 9 Попереднього договору, у вигляді можливості застосування до відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій, оскільки таке звернення відбулося після спливу строку, встановленого п. 4.3.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності підстав, з якими положення Попереднього договору та приписи чинного законодавства пов'язують можливість стягнення з ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» на користь ПАТ «Мульті Весте Україна 3» штрафу у розмірі 13 500,00 Євро, що еквівалентно 314 820,99 грн.

За таких обставин, в задоволенні зустрічним позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Розподіл судовий витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДШУЗ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21, 13 поверх; ідентифікаційний код 35575330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДШУЗ» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кім. 163; ідентифікаційний код 37318684) грошові кошти у розмірі 448 466 (чотириста сорок вісім тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 8 969 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 33 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Головуючий суддя Ю.О. Підченко

Судді Я.А. Карабань

Н.Б. Плотницька