Рішення

від 07.10.2015 по справі 924/1270/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 924/1270/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом 1. Споживчого товариства „Дунаєвецький ринокВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область;

2. Споживчого товариства „КООП БЕРЕЗИНАВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область;

3. Споживчого товариства „Ярмолинецький ринок КООПВ» , м. Хмельницький;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю „СТ РОССАВ» , смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область;

до 1. Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, м. Хмельницький;

2. Публічного акціонерного товариства „УкрсоцбанкВ» , м. Київ

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1,

м. Деражня, Хмельницька область;

про визнання недійсним іпотечного договору від 28.03.2008р., укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , посвідченого приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №1054

За участю представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.07.2015р.;

від позивача-2: ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.07.2015р.;

від позивача-3: ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.07.2015р.;

від позивача-4: ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.07.2015р.;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: ОСОБА_3 - за довіреністю №02-36/3244 від 05.11.2014р.;

від третьої особи: не прибув.

В засіданні суду 07.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору : Позивачі звернулись до господарського суду із позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 28.03.2008р., укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , посвідченого приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №1054.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що „30В» квітня 2015 року на з'їзді споживчої кооперації області позивачам стало відомо, що „28В» березня 2008 року між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств (по договору - Іпотекодавець) та Акціонерно-комеційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» (по договору Іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого Хмельницька обласна спілка споживчих товариств передала банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87 - ГД 12 від 28.03.2008р. цілісний майновий комплекс загальною площею 10615,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Деражня, вул. Миру, 126.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Позивач вказує, що про укладення зазначеного договору представникам з'їзду споживчої кооперації області до відома не доводилось. Можливість його укладення на з'їзді не обговорювалась, будь-яких рішень щодо передачі майна в іпотеку не приймалось та в подальшому на затвердження з'їзду питання щодо схвалення укладеного договору не виносилось. Даний договір укладено без відома та без схвалення з'їздом споживчої кооперації області - вищого органу, який вправі приймати рішення щодо розпорядження майном. Таким чином, іпотечний договір не може створювати цивільні права та обов'язки для Хмельницької обласної спілки споживчих товариств.

Посилається на те, що п.17 Статуту Хмельницької облспоживспілки в редакції від 20.04.2006 року визначено, що вищим органом управління облспоживспілки є з'їзд споживчої кооперації області, який правомочний розглянути і вирішувати будь-які питання облспоживспілки.

Відповідно до п.44 вказаного Статуту передбачено, що облспоживспілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує право власника через свої органи управління (з'їзд споживчої кооперації області, конференції, Раду, правління) відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та цим Статутом. З'їзд (конференція) може передати право володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки Раді або правлінню споживспілки.

При цьому, п.34 Статуту передчасно, що голова правління може одноосібно приймати рішення і видавати розпорядження з поточних питань діяльності облспоживспілки.

Таким чином вважає, що єдиним органом, який правомочний приймати рішення щодо майна є з'їзд споживчої кооперації. Укладаючи іпотечний договір голова правління без будь-яких правових підстав, тобто без рішення з'їзду споживчої кооперації області, передав в іпотеку майно, що належить на праві власності Хмельницькій облспоживспілці.

Частиною 1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» припис абзацу першого частини третьої статі 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, 30.12.2008р. укладено додатковий договір до іпотечного договору від 28.03.2008р., яким викладено у новій редакції п.1.2 - заставна вартість предмету іпотеки визначена та погоджена сторонами та становить 3862683,00 грн. та п.1.4.2 - сплаті процентів за користування кредитом у відповідності до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року, але у будь-якому разі, не більше 28,0 процентів річних, та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року.

Даний додатковий договір підписаний головою правління ОСОБА_4, зазначений додатковий договір також підписаний без згоди та подальшого схвалення з'їздом споживчої кооперації області - вищого органу, який вправі приймати рішення щодо розпорядження майном.

Позивач зазначає, що 10.10.2013 року було укладено додатковий договір, яким змінено та викладено у новій редакції п.1.4.1 - повернення грошових коштів у гривнях за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року в сумі заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року 3129403,05 грн. із порядком надання та порядком погашення, визначених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по 09 жовтня 2023 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року.

Даний додатковий договір підписаний заступником голови правління ОСОБА_5 У даному додатковому договорі вказано, що заступник голови правління діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_6, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 28.09.2007 року, тобто довіреність на укладення додаткового договору видана за шість років до його укладання та за рік до укладання іпотечного договору.

Таким чином, позивач вважає, що при укладенні іпотечного договору та додаткових договорів особи, що їх підписали, не володіли необхідним обсягом повноважень, що суперечить ст.207 Цивільного кодексу України.

Статтею 6 Закону України „Про іпотекуВ» (у редакції від 12.05.2006, внесення змін, закон від 23.02.2006 № 3480-ІУ) встановлено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. Таким чином, закон чітко встановлює необхідність отримання згоди власника, тобто з'їзду споживчої кооперації області.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про іпотекуВ» (у редакції від 12.05.2006, внесення змін, закон від 23.02.2006 №3480-ІУ) якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом дії основного зобов'язання.

Ні в іпотечному договорі, ні в додаткових договорах до нього немає чітких критеріїв, які б дозволяли встановити розмір вимоги на конкретний час протягом дії генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року. Навпаки, вони місять умови, які унеможливлюють встановити та розрахувати розмір вимоги. Зокрема, це умови, де відсутній конкретний розмір процентів річних за користування кредитними коштами, а лише визначено, що не більше 16 процентів річних та не більше 28.0 процентів річних.

П.2 ч.1 ст.18 Закону України „Про іпотекуВ» (у редакції від 12.05.2006. внесення змін, закон від 23.02.2006 № 3480-ІУ) іпотечний договір має містити істотні умови щодо змісту та розміру основного зобов'язання, строк та порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Таким чином, закон зобов'язує встановити у договорі конкретний розмір основного зобов'язання. Однак дана вимога в іпотечному договорі не виконана, оскільки такий розмір відсутній. В іпотечному договорі та додаткових угодах відсутній чіткий перелік зобов'язань, оскільки п.1.4 іпотечного договору містить широке визначення розміру процентів річних від 0 до 28, а також посилання на додаткові договори, які можуть бути укладені, що призводить до суттєвого збільшення обсягу відповідальності.

Окрім цього, в іпотечному договорі та додатковому договорі до нього визначено вартість предмету іпотеки за погодженням сторін. Однак голова правління не мав повноважень здійснювати оцінку нерухомого майна. Такі повноваження не передбачені діючим на той час Статутом та не надавались йому з'їздом споживчої кооперації області. Більш того, в додатковому договорі від 30.12.2008 року без будь-яких причин значно зменшено розмір заставної вартості предмету іпотеки із 5518119,00 грн. до 3862683,00 грн., але розмір процентів річних збільшився із 16 до 28 річних. Даний додатковий договір значно погіршив становище Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, оскільки збільшив межі її відповідальності.

Ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України зазначає, що якщо сторона договору або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, позивач у додатковому поясненні від 20.09.2015р. зазначив таке.

Згідно із п.1.1. Договору іпотеки цілісний майновий комплекс належить Хмельницькій обласній спілці споживчих товариств на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності, посвідченої ОСОБА_1 приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу 26.03.2008р. під реєстровим №1014. Таким чином, право власності на об'єкт виникло 26.03.2008р., тобто за два дні до дати укладення іпотечного договору. Якщо право власності виникло 26.03.2008 р., то будь-які рішення стосовно даного мийна мали прийматися після цієї дати. Однак жодного рішення з'їздом споживчої кооперації відносно даного майна не приймалося, в тому числі щодо його передачі в іпотеку.

Приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1 надано копію рішення зборів ради Хмельницької облспоживспілки від 26.12.2007р. щодо надання дозволу директору ДП Хмельницької облспоживспілки „Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілкиВ» ОСОБА_7 передати в іпотеку нежитлові будівлі по вул. Миру, 126 м. Деражня. Дана постанова взагалі не стосується майна, що передано в іпотеку згідно іпотечного договору, оскільки надається згода ДП Хмельницької облспоживспілки „Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілкиВ» на передачу в іпотеку будівель заводу, а не майнового комплексу, що належить Хмельницькій облспоживспілці. Крім цього, на момент прийняття постанови такого об'єкту права власності як цілий майновий комплекс не існувало. Відповідно до п.24 Статуту облспоживспілки (редакція від 20.04.2006 року) Рада розглядає питання та приймає рішення про передачу в заставу основних засобів у разі делегування їй цього права з'їздом споживчої кооперації області. З'їзд споживчої кооперації такого права Раді не делегував, тому і рішення вона приймати не мала повноважень.

Приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1 надано копію постанови правління Хмельницької облспоживспілки №100 від 06.03.2008 року. В даній постанові надається дозвіл ДП Хмельницької облспоживспілки „Деражнянський плодоконсервний заводВ» на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу оціночною вартістю 8,7 млн. , тобто на майно, що належить ДП, а не облспоживспілці. Немає жодної ідентифікуючої ознаки даного комплексу. Оскільки в той час права власності на об'єкт не було, вартість відрізняється від вартості, що зазначена в іпотечному договорі, то дана постанова взагалі не стосується цілісного майнового комплексу, що належить Хмельницькій облспоживспілці та знаходиться за адресою: вул. Миру, 126 м. Деражня.

Відповідно до п.32 Статуту правління здійснює повноваження щодо володінні, користування та розпорядження майном за умови делегування таких повноважень з'їздом споживчої кооперації області. З'їзд споживчої кооперації такого права Правлінню не делегував, тому і рішення воно приймати не мало повноважень.

Таким чином, єдиний уповноважений орган на розпорядження майном - з'їзд споживчої кооперації області, будь-яких рішень стосовно цілісного майнового комплексу по вул. Миру, 126 у м. Деражня загальною площею 10615,4 кв.м. не приймав та не уповноважував на здійснення таких дій інші органи. Уклавши іпотечний договір, голова правління перевищив свої повноваження, що суперечить вимогам ст.ст. 203, 207 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 10 Закон України „Про споживчу коопераціюВ» та Статуту Хмельницької облспоживспілки.

Представник позивача в засідання суду 07.10.2015р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Представник відповідача-1 в засідання суду 07.10.2015р. не прибув, хоча про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений будь-яких клопотань на адресу суду від останнього на час розгляду справи судом не надходило.

Представник відповідача-2 в засідання суду 07.10.2015р. прибув, проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченнях на позов за вих.№08.206-297/85-3821 від 25.09.2015р.

Зокрема, відповідач-2 вказує, що як вбачається з тексту спірного іпотечного договору та додаткових угод до нього, а також доказів, наданих суду приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1, при посвідченні спірного іпотечного договору нотаріусом було встановлено особу громадян, які підписали даний договір, встановлено їх дієздатність, а також дієздатність та правоздатність ПАТ „УкрсоцбанкВ» , Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, повноваження їх представників, а також належність нерухомого майна Хмельницькій обласній спілці споживчих товариств перевірено.

Також, відповідно до абз.2 п.34 Статуту (в редакції від 12.05.2004р.), голова, заступники голови та інші члени правління облспоживспілки несуть персональну відповідальність за економічну обґрунтованість і законність прийнятих ними рішень та за їх виконання, а також за всю діяльність облспоживспілки, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна, згідно з законодавством України.

Відповідач-2 зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що позивачами не надано жодних доказів на підтвердження притягнення до відповідальності голови правління облспоживспілки або його заступників.

Крім того, позивачами не надано доказів відміни Постанови зборів ради Хмельницької облспоживспілки від 05.12.2007р., Постанови правління облспоживспілки №100 від 06.03.2008 року, Постанови правління облспоживспілки №329 від 16.11.2010 року.

З огляду на вище наведене ПАТ „УкрсоцбанкВ» вважає, що при посвідченні спірного іпотечного договору уповноважена особа Хмельницької обласної спілки споживчих товариств була наділена достатнім обсягом правоздатності та дієздатності.

Також, відповідач-2 вказує, що з матеріалів справи вбачається, що між відповідачами укладались додаткові договори до спірного іпотечного договору, а саме: Додатковий договір до іпотечного договору від 30.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №4321; Додатковий договір до іпотечного договору від 17.11.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №3876; Додатковий договір до іпотечного договору від 10.10.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №1944.

При цьому, відповідач-2 звертає увагу на те, що Постановою восьмих зборів ради облспоживспілки чотирнадцятого скликання від 11.06.2013 року обрано нового голову Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, який не заперечував щодо укладення додаткового договору до спірного іпотечного договору.

Крім того, на виконання умов іпотечного договору Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств укладено Договір страхування №740132941 від 05.06.2009 року та Договір добровільного страхування майна (іпотека) №2210/229/001587 від 26.09.2013 року. Предметом даних договорів є те ж саме майно, яке виступає предметом іпотеки за спірним іпотечним договором. Вигодонабувачем за договорами страхування виступає ПАТ „УкрсоцбанкВ» .

Відповідач-2 зазначає, що посилання позивачів на те, що зі змісту іпотечного договору та додаткових угод до нього неможливо встановити розмір вимоги в забезпечення виконання якої укладено іпотечний договір є безпідставними, оскільки в п.п.1.4., 1.4.1., 1.4.2., 1.4.3. іпотечного Договору (з наступними змінами і доповненнями), Сторони договору чітко визначили зміст та розмір основного зобов'язання, строк та порядок його виконання.

З огляду на зазначене відповідач-2 просить суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі. Також, підтримав подану до суду 25.09.2015р. заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої зазначає, що спірні правовідносини між позивачами та відповідачами ґрунтуються на іпотечному договорі від 28.03.2008 року, відповідно до якого представник іпотекодавця діяв у тому числі на підставі Статуту Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, затвердженого IV зборами Ради облспоживспілки 12 скликання 22.05.2001 року.

Відповідно до п.11 Статуту, рішення виборно-представницьких і виконавчо-розпорядчих органів облспоживспілки, що прийняті в межах їх компетенції, обов'язкові для виконання їх членами, а згідно п.12 Статуту, член облспоживспілки має право, у тому числі, брати участь через своїх представників (делегатів з'їзду (конференції), членів Ради та ін.), в управлінні справами облспоживспілки, обговоренні та прийнятті рішень з усіх питань її діяльності, оскаржувати з'їзду та Раді облспоживспілки неправильні дії правління і ревізійної комісії.

Тому, відповідач-2 стверджує, що позивачі мали змогу довідатись про порушення свого права представницькими органами облспоживспілки при наданні згоди на посвідчення та під час підписання та посвідчення спірного іпотечного договору.

Вказує, що згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положенням ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю утри роки.

Відповідно до ч.1,3,4 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначено в ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тому, відповідач-2 вважає, що позивачам було відомо про укладення спірного іпотечного договору та не надано суду жодних доказів того, що позивачам стало відомо про укладення спірного іпотечного договору саме 30.04.2015 року, як зазначено в позовній заяві.

З огляду на вище наведене ПАТ „УкрсоцбанкВ» вважає, що позивачам, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 28.03.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1054, був пропущений трирічний строк позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи в засідання суду 07.10.2015р. не прибув, будь-яких додаткових заяв чи клопотань до суду від третьої особи не надходило.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1. Споживче товариство „Дунаєвецький ринокВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу із ЄДР від 12.02.2014р. №888622.

2. Споживче товариство „КООП БЕРЕЗИНАВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район Хмельницька область як юридична особа значиться в ЄДР згідно Виписки держреєстратора від 14.07.2014р. №889364.

3. Споживче товариство „Ярмолинецький ринок КООПВ» , м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Виписки із ЄДР від 20.05.2014р.;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю „СТ РОССАВ» , смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область відповідно до Виписки із ЄДР від 14.07.2015р. №844626 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до п.2 Статуту Хмельницької обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) в редакції 2014р. визначено, що позивачі по даній справі є членами Хмельницької облспоживспілки та через своїх делегатів на з'їзд споживчої кооперації розглядають та вирішують будь-які питання діяльності облспоживспілки.

Пунктом 17 Статуту Хмельницької облспоживспілки в редакції від 20.04.2006 року визначено, що вищим органом управління облспоживспілки є З'їзд споживчої кооперації області, який правомочний розглянути і вирішувати будь-які питання облспоживспілки.

Облспоживспілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує право власника через свої органи управління (з'їзд споживчої кооперації області, конференції, Раду, правління) відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та цим Статутом. З'їзд (конференція) може передати право володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки Раді або правлінню споживспілки (п.44 Статуту Хмельницької облспоживспілки в редакції від 20.04.2006 року

Згідно п.17. статуту облспоживспілки в редакції від 20.04.2006р. передбачено, що З`їзд споживчої кооперації області як вищий орган управління облспоживспілки, зокрема: є) приймає рішення про передачу Раді або правлінню облспоживспілки права володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки. Вирішення питань, передбачених, пунктами а), в), є), ж) Статуту відноситься до виключеної компетенції з`їзду. Рішення з`їзду з цих питань вважаються прийнятими, якщо за них прогодувало не менше 2/3, а по підпункту „жВ» ѕ делегатів з`їзду, що взяли участь у їх роботі. Аналогічні положення викладені у п. 21. нової редакції Статуту облспоживспілки 2014р.

Зокрема, відповідно до п.п.є) п.21 Статуту облспоживспілки до виключної компетенції З`їзду належить: здійснення права володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки, її підприємств (об`єднань), інших суб'єктів господарювання. Вирішення питань, передбачених пп.є) відноситься - до виключної компетенції з'їзду. З'їзд правомочний вирішувати питання за наявності 2/3 делегатів.

Згідно п.24 „еВ» Статуту облспоживспілки від 20.04.2006р. передбачено, у період між з`їздами функції з`їзду, крім тих, що віднесені до його виключної компетенції, виконує рада облспоживспілки, яка підзвітна з`їзду, зокрема: е) розглядає питання та приймає рішення про продаж основних засобів, їх безоплатну передачу юридичним та фізичним особам, надання в оперативну оренду, заставу або позику, обмін і безкоштовне користування.

28.03.2008р. між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств (Іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» (Іпотекодержатель), було укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого Хмельницька обласна спілка споживчих товариств передала банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008р. цілісний майновий комплекс загальною площею 10615,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Деражня, вул. Миру, 126. (посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі №1054).

Відповідно до п.1.2 даного іпотечного договору заставна вартість предмету іпотеки визначена у розмірі 5 518 119,00 грн.

Згідно п.п.1.4.1, 1.4.2 п.1.4 Іпотечного договору передбачено, що зміст та розмір основного зобов'язання визначається у: поверненні кредиту за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року в межах загального ліміту, що встановлюється у базовій валюті гривні в сумі 3800000,00 грн., з порядком надання та погашення кредиту, встановлених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року, в строки та на умовах, визначених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року, та з кінцевим терміном надання кредитних коштів та погашення заборгованості по 27 березня 2018 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року;

П.п.1.4.2, п.п.1.4.3, 1.4.4 п.1.4 Іпотечного договору зазначено також, що зміст та розмір основного зобов'язання визначається також у: сплаті процентів за користування кредитом у відповідності до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008р., але в будь-якому разі не більше 16 процентів річних, та комісій, в порядку та на умовах, визначених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року; сплаті можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договорами, якими обумовлене основне зобов'язання: у відшкодуванні витрат, пов'язаних із пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.

Відповідно до п.п.2.1.1-2.1.10 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодавець зобов'язаний: надавати Іпотекодержателю можливість перевірки стану і правильності використання Предмета іпотеки, надавати йому відповідні документи за першою вимогою; вживати всіх необхідних заходів щодо захисту предмета іпотеки від зазіхань будь-яких третіх осіб; не здійснювати дій, що викликають погіршення (пошкодження) предмета іпотеки без письмової згоди Іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду, користування; не пізніше наступного дня після настання змін надавати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з предметом іпотеки, в тому числі, про зазіхання на нього з боку третіх осіб; протягом двох робочих днів від дати укладення цього договору застрахувати предмет іпотеки на повну його вартість на користь Іпотекодержателя з попереднім погодженням останнім умов, такого страхування, та надати Іпотекодержателю відповідний договір страхування; без встановленого дозволу відповідних державних органів та письмової згоди Іпотекодержателя не здійснювати перебудови та/або перепланування Предмета іпотеки; сплачувати всі передбачені чинним законодавством України податки та збори, а також нести інші витрати, пов'язані з Предметом іпотеки; у разі загибелі або зниження вартості Предмета іпотеки, в тому числі, внаслідок його випадкового знищення, випадкового пошкодження, або псування, протягом трьох днів від дня надходження відповідної вимоги Іпотекодержателя повністю або частково замінити Предмет іпотеки на інше майно за погодженням із Іпотекодержателем; внести плату за державну реєстрацію обтяження Предмета іпотеки іпотекою за цим Договором.

Вказаним Іпотечним договором сторони передбачили, що у разі порушення іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.10 цього договору, Іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному п. 2.4.4. цього Договору. У разі порушення заставодавцем умов, визначених п.п.2.1.4., 2.1.9 цього Договору, заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю штраф у розмірі 4% процента від вартості предмета застави, зазначеної у п. 1.2 цього Договору за кожний випадок; умов п. п.2.1.1., 2.1.3, 2.1.5, 2.1.8, 2.1.10; протягом більше ніж 5 (п'яти) робочих днів п.п.2.1.6. цього договору, заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю штраф у розмірі 3% (трьох) процентів від вартості предмета застави , зазначеної у п. 1.2 цього Договору за кожний випадок. Сплата штрафу, передбаченого п. 3.2. цього договору, не звільняє Іпотекодавця від виконання зобов'язання в натурі. (п. 2.1, 3.2, 3.3 іпотечного договору).

30.12.2008р. сторонами Іпотечного договору було підписано Додатковий договір, згідно якого було викладено у новій редакції п.1.2 - заставна вартість предмету іпотеки визначена та погоджена сторонами та становить 3862683,00 грн. та п.1.4.2 - сплаті процентів за користування кредитом у відповідності до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах до генерального договору про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року, але у будь-якому разі, не більше 28,0 процентів річних, та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року.

17.11.2010р. було укладено Додатковий договір до Іпотечного договору від 28.03.2008р., згідно якого сторони внесли зміни до іпотечного договору та виключили п. 1.9 Іпотечного договору.

10.10.2013р. було укладено Додатковий договір, яким змінено та викладено у новій редакції п. 1.4.1 Іпотечного договору від 28.03.2008р., а саме: повернення грошових коштів у гривнях за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року в сумі заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року 3129403,05 грн. з порядком надання та порядком погашення, визначених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по 09 жовтня 2023 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87-ГД 12 від 28.03.2008 року.

Позивачі по даній справі як члени Хмельницької обласної спілки споживчих товариств (п.2 Статуту облспоживспілки від 2014 р.), вказуючи про порушення своїх прав, звернулись до суду із позовом, згідно якого просять визнати недійсним Іпотечний договір від 28.03.2008р., укладений між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , який посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1, та зареєстрований в реєстрі за №1054.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК України)

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із позовних вимог, позивачі при зверненні із даним позовом вказують на порушення їх прав спірним Іпотечним договором від 28.03.2008р., підписаним між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , оскільки голова правління облспоживспілки підписав іпотечний договір за відсутності відповідних повноважень, тобто без рішення з`їзду споживчої кооперації області, передав в іпотеку майно, яке належить на праві власності Хмельницькій облспоживспілці.

Із матеріалів справи слідує, що „28В» березня 2008 року між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_4 (іпотекодавець) та АКБ соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» (іпотекодержатель) було підписано Іпотечний договір, відповідно до якого Хмельницька облспоживспілка передала банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №880/87 - ГД 12 від 28.03.2008р. цілісний майновий комплекс загальною площею 10615,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Деражня, вул. Миру, 126.

Судом приймається до уваги, п.17 Статуту облспоживспілки в редакції від 20.04.2006р. передбачено, що З`їзд споживчої кооперації області як вищий орган управління облспоживспілки, наділений виключними повноваженнями щодо передачі Раді або правлінню облспоживспілки права володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки.

Виходячи із вищенаведеного, вирішення питання щодо передачі майна облспоживспілки іншим особам, а також питання про передачу Раді або правлінню облспоживспілки права володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки, віднесено до виключної компетенції З`їзду споживчої кооперації.

За таких обставин, укладаючи спірний іпотечний договір від 28.03.2008р., голова правління за відсутності відповідних повноважень, тобто без відповідного рішення З`їзду споживчої кооперації області, передав в іпотеку майно, що належить на праві власності Хмельницькій облспоживспілці.

При цьому, в матеріалах справи відсутні відповідні рішення З`їзду щодо передачі майна в іпотеку та, відповідно питання про подальше схвалення або затвердження іпотечного договору на вирішення З`їзду не виносилось. Не приймались такі рішення Радою або правлінням облспоживспілки.

Долучена до матеріалів справи постанова правління Хмельницької облспоживспілки від 06.03.2008р. №100 „Про відкриття кредитної лінії та заставу майна ДП облспоживспілки „Деражнянський плодоконсервний заводВ» не може слугувати доказом схвалення іпотечного договору, оскільки за змістом постанови ставиться питання про надання дозволу ДП Хмельницької облспоживспілки „Деражнянський плодоконсервний заводВ» на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу оціночною вартістю 8,7 млн. грн., яке належить ДП „Деражнянський плодоконсервний заводВ» , а не Хмельницькій облспоживспілці.

Згідно ст.9 Закону України „Про споживчу коопераціюВ» в редакції від 31.03.2005р., чинній на момент укладення спірного правочину, передбачено, що володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безоплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів (ст.10 Закону України „Про споживчу коопераціюВ» в редакції від 31.03.2005р.).

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

Згідно п.п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» передбачено, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Із змісту іпотечного договору від 28.03.2008р. слідує, що голова правління ОСОБА_4, підписуючи вказаний договір від імені Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, діяв на підставі Статуту, затвердженого IV зборами облспоживспілки 12 скликання 22.05.2001р., зареєстрованого Хмельницьким міськвиконкомом за №1462 (із послідуючими змінами), а тому не міг не знати про те, єдиним органом, який правомочний приймати рішення щодо розпорядження майном облспоживспілки є З`їзд споживчої кооперації Хмельницької облспоживспілки.

Зазначені обмеження передбачені в п.17 Статуту Хмельницької облспоживспілки в редакції від 20.04.2006р., в п.21 Статуту облспоживспілки в редакції 2014р., що також передбачено ст.9 Закону України „Про споживчу коопераціюВ» в редакції від 31.03.2005р..

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Судом також приймається до уваги, що ст.6 Закону України „Про іпотекуВ» в редакції від 12.05.2006р., чинній на момент укладання договору, передбачено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. Таким чином, закон чітко встановлює необхідність отримання згоди власника, тобто З'їзду споживчої кооперації області.

За таких обставин, суд вважає, що іпотечний договір від 28.03.2008р. було укладено без відома та за відсутності подальшого його схвалення З'їздом споживчої кооперації області - вищого органу, який вправі приймати рішення щодо розпорядження майном. Відтак, іпотечний договір не може створювати цивільні права та обов'язки для Хмельницької обласної спілки споживчих товариств.

Стосовно доводів відповідача-2 про те, що спірним іпотечним договором від 28.03.2008р. права позивачів жодним чином не були порушені, судом оцінюються критично та до уваги не можуть бути прийняті, зважаючи на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачі є членами Хмельницької облспоживспілки та через своїх делегатів на з'їзд споживчої кооперації розглядають та вирішують будь-які питання діяльності облспоживспілки.

Зокрема, відповідно до п.п.„єВ» п.21 Статуту Хмельницької облспоживспілки в редакції 2014р. здійснюють право володіння, користування та розпорядження майном облспоживспілки, її підприємств (об`єднань), інших суб'єктів господарювання. Вирішення питань, передбачених п.п. В»єВ» відноситься до виключної компетенції з'їзду. З'їзд правомочний вирішувати питання за наявності 2/3 делегатів.

Із змісту Статуту облспоживспілки в редакції 2014 року слідує, що позивачі, які становлять 2/3 делегатів З`їзду, були позбавлені права приймати будь-яке рішення стосовно майна, яке розташоване в м. Деражня, вул. Миру, 126, оскільки останнє передано в іпотеку згідно іпотечного договору від 28.03.2008р., і лише банк як Іпотекодержатель по договору правомочний надавати згоду на передачу, відчуження, користування, лізинг, оренду майна тощо.

Відтак, суд вважає, що іпотечним договором від 28.03.2008р. було порушено права позивачів як членів облспоживспілки, оскільки унеможливлює їх подальшу участь в управлінні майновим комплексом та у прийнятті будь-яких рішень щодо даного майна, позбавляє їх права користування та розпорядження майном, що є предметом іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що іншим способом та у відповідності до закону неможливо було б відновити порушене право позивачів, суд вважає, що спірний іпотечний договір від 28.03.2008р. необхідно визнати недійсним.

Щодо поданої відповідачем-2 заяви від 25.09.2015р. про застосування строків позовної давності, судом до уваги приймається таке.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю утри роки.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В ході вирішення справи судом встановлено, що позивачі по даній справі не були сторонами іпотечного договору від 28.03.2008р., а відтак не могли бути поінформовані про підписання правочину саме 28.03.2008р., оскільки останній було укладено між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» .

Відтак, доводи позивачів, викладені у позовній заяві про те, що саме 30.04.2015р. на черговому З`їзді споживчої кооперації останні дізнались про підписання іпотечного договору 28.03.2008р., сторонами якого вони не були, судом приймається до уваги як такі, що відповідають дійсності та матеріалами справи не спростовані.

Відтак, перебіг позовної давності по даній справі почався 30.04.2015р., а тому строк звернення до суду із даним позовом (строк позовної давності) в силу ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позивачами не було пропущено. Інших доказів на спростування зазначеного, суду не було подано, доводи позивачів не спростовані.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Споживчого товариства „Дунаєвецький ринокВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область; 2. Споживчого товариства „КООП БЕРЕЗИНАВ» , м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область; 3.Споживчого товариства „Ярмолинецький ринок КООПВ» , м. Хмельницький; 4. Товариство з обмеженою відповідальністю „СТ РОССАВ» , смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область до 1. Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, м. Хмельницький; 2. Публічного акціонерного товариства „УкрсоцбанкВ» , м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1, м. Деражня, Хмельницька область про визнання недійсним іпотечного договору від 28.03.2008р., укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , посвідченого приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №1054, задовольнити.

Визнати недійсним Іпотечний договір від 28.03.2008р., укладений між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» , посвідченого приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №1054.

Стягнути із Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, 29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10 (код ЄДРПОУ 01773299) на користь Споживчого товариства „Дунаєвецький ринокВ» , 32400, м.Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, вул. Спортивна,5/6 (код ЄДРПОУ 39090196) витрати по оплаті судового збору в сумі 609,00 грн. (шістсот дев`ять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства „УкрсоцбанкВ» , 03150, м. Київ, вул. Ковпака,29 (код ЄДРПОУ 00039019) на користь Споживчого товариства „Дунаєвецький ринокВ» , 32400, м.Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, вул. Спортивна,5/6 (код ЄДРПОУ 39090196) витрати по оплаті судового збору в сумі 609,00 грн. (шістсот дев`ять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 12.10.2015р., оскільки 10.10.2015р. та 11.10.2015р. неробочі дні.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу-1: Хмельницька облспоживспілка (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, 29000) - рекоменд. кореспонд.

3 - приватний нотаріус ОСОБА_1 (вул. Миру, 43, м. Деражня, Хмельницька область, 32200) - прост. кореспонд.